В кінці квітня 2021 року розглядаючи окремі позови підприємців, Окружний адміністративний суд Києва ухвалив вважати протиправним постанову Кабміну №823 від 21 серпня 2019 року.
Згідно з урядовим документом, протягом практично двох останніх років інспектори праці могли здійснювати цілий комплекс різних перевірок фірм і були наділені дуже широкими повноваженнями. Однако перевірки інспекторами перетворилися на справжній кошмар для бізнесу. Часто інспекції не мали навіть відношення до трудового законодавства.
У нинішньому рішенні суду йдеться, що такою постановою Кабмін протиправно розширив повноваження перевіряючих.
З цим, природно, згодні і самі підприємці. За словами глави ВГО “Союз захисту підприємців” Сергія Доротича, “все повинно підкорятися в Україні законам прямої дії, а не цілої низки різних постанов, як це було протягом останніх двох років”.
“Зараз, думаю, все буде відбуватися відповідно до законодавства про працю, де, зрозуміло, інспектори не наділені такими серйозними повноваженнями. Однак я не виключаю, що Кабмін і далі буде продовжувати порочну практику штампування цілого ряду підзаконних актів, де будуть значно розширені повноваження різних органів . Але те, чого ми домоглися 28 квітня, вважаю без перебільшення великою перемогою “,
– говорить Доротіч.
Говорячи про дію постанови №823, експерт зазначає, що інспектори праці ” кошмарили “ бізнес в повному сенсі цього слова: блокувалася робота, посадових осіб і найманих працівників залякували, підприємці масово скаржилися в різні галузеві організації на діяльність Держпраці.
Перемога не остаточна
З підприємцями солідарні і юристи, проте вони запевняють, що рішення суду – це лише перша перемога в ланцюжку можливих.
“Постанова №823 на даний момент визнано протиправним і нечинним. Але рішення не вступило в законну силу. Чи вистоїть воно в апеляції – ще не відомо. Тому потрібно почекати і спостерігати”,
– відзначає керуючий партнер юридичної компанії “Наказ” Філіп Орлов.
Так чи інакше, додає юрист, в постанові є серйозні порушення законодавства, які стануть сильними аргументами для будь-якої апеляції на користь визнання документа неправомірним.
“Це і рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних перевірок, яке було прийнято за результатами збору інформації, отриманої із ЗМІ. Не зрозуміло, яка інформація могла стати таким приводом? Тобто, прочитавши щось в інтернеті, Держпраці міг направити своїх співробітників до підприємця. Це також і право інспектора заходити в будь-які приміщення фірми і переглядати будь-які документи “,
– помічає Орлов.
Вищезгадана постанова Кабміну насправді регулювала не відносини між роботодавцем і найманим працівником (ці відносини регулюються Кодексом законів про працю), а надавало репресивні повноваження одному з державних органів (Держпраці), вважають юристи.
У підсумку вся діяльність цієї структури зводилася до постійного тиску на бізнес.
“Держава замість створення законодавчого поля для формування сучасних взаємин між роботодавцем і працівником, прийняття нового трудового законодавства, реформування системи оподаткування, при якій бізнесу було б вигідно вибудовувати відносини з працівниками в повній відповідності з законом, вирішило піти шляхом надання одному з органів безмежних повноважень , що виливалося в більшості випадків в тиск на бізнес “,
– говорить юрист Дмитро Гутгарц.
Однак потрібно дивитися і правді в очі: в Україні не оформлені належним чином наймані працівники – це, скоріше, правило, ніж виключення. Проте це питання сьогодні потрібно розглядати набагато ширше. Адже неоформлення найманих працівників не виникає просто так за примхою підприємців. За всім цим криється велика і часом непосильний податковий тягар, який держава наклала на бізнес.
Це і корупція, яка не дозволять країні і окремим підприємствам, і фірмам цивілізовано розвиватися, включаючи і питання дотримання трудового законодавства.
