Головна » Бухгалтеру » Кадровий облік » Договори ЦПХ: варто чи ні?
Кадровий облік

Договори ЦПХ: варто чи ні?

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

Співробітника можна допускати до роботи, тільки коли правильно оформили трудові відносини й повідомили податкову про прийняття. Доволі частими є випадки, коли трудові відносини роботодавець оформив, повідомлення подав, а працівник зник, або на практиці виявився некваліфікованим фахівцем. Щоб підприємці не опинялися в таких ситуаціях і могли оцінити результат праці ймовірного працівника до того, як зв’язати себе трудовими відносинами з ним, можна укласти цивільно-правовий договір.

Цивільно-правові договори порівняно з трудовими позбавляють від паперової тяганини з оформленням найманого працівника, вам не доведеться вести його трудову книжку, оформляти лікарняні/відпускні, а платити ви будете за кінцевий результат виконаної роботи. Виплати за договором ЦПХ обкладаються тими самими податками і зборами, що й зарплатні. Є низка правил, на які обов’язково треба зважати, коли укладаєте такі договори, про них і розповімо в цій статті.

Особливості договору ЦПХ

Договір цивільно-правового характеру регламентується не трудовим законодавством, а виключно цивільним. Тобто дві рівноправних сторони домовляються:

  • про виконання робіт або надання послуг, із зазначенням їх вичерпного переліку в договорі. Факт виконання обов’язково оформляють актом виконаних робіт/наданих послуг;

  • конкретні строки виконання робіт/надання послуг або кожного окремого їх етапу;

  • вартості виконання робіт, надання послуг;

  • інші умови, які сторони вважають за потрібне внести в договір. Наприклад, якщо виконання робіт передбачає перебування виконавця на території замовника, то в договорі буде зазначено: «забезпечити можливість доступу виконавця на територію замовника щоденно з 9:00 до 18:00, крім вихідних і святкових днів». А якщо виконавець працюватиме з конфіденційною інформацією, в договорі варто зазначити: «для дотримання умов конфіденційності виконавець зобов’язаний виконувати роботи виключно на технічних засобах замовника».

Виконавець за договором отримує оплату не за процес праці, а за результат. Його не включають до штатного розпису, він не підпорядковується правилам трудового розпорядку і не претендує на соціальні гарантії від держави (наприклад, оплату лікарняного), на які можуть розраховувати працівники за трудовим договором. Кожна зі сторін у будь-який момент може розірвати договір.

Зверніть увагу: не варто укладати цивільно-правові договори на тривалий строк замість трудових, бо при перевірці їх можуть перекваліфікувати в трудові договори. Причин для цього кілька.

Системність — якщо ЦПД укладено з одним виконавцем тричі або більше за рік, велика ймовірність, що в разі перевірки контролери звернуть на це увагу і спробують перекваліфікувати договір. Наприклад, договір про надання юридичних послуг укладено на рік і щомісячно виставляється акт виконаних робіт.

Формулювання в договорі. Дуже важливо уникати будь-яких фраз, які можуть стосуватися тільки трудових відносин. Наприклад, замість «виконавець зобов’язаний надавати послуги на території замовника щодня з 9:00 до 18:00, крім вихідних і святкових днів» записати: «забезпечити можливість доступу виконавця на територію замовника щодня з 9:00 до 18:00, крім вихідних і святкових днів».

Також не варто обумовлювати в договорі факт підпорядкування виконавця замовнику. Замовник контролює результат виконання робіт, надання послуг і може з ним погодитися чи не погодитися, але контролювати процес або якось впливати на нього він не може. Фактичне підпорядкування часто є приводом для перекваліфікування договору.

І, зрозуміло, таких формулювань, як «оплата праці» в договорі бути не повинно. ЦПД передбачає поняття «вартість» і «ціна».

Строки виплат винагороди. Треба чітко прописувати строки виплати винагороди — «оплата послуг виконавця здійснюється протягом 5 днів після підписання акта надання послуг». Якщо в триваючому договорі вказати, що виплата відбувається два рази на місяць, і виплачувати її в строки виплати авансу та основної частини зарплати, щомісяця підписуючи акти виконаних робіт/наданих послуг, то будь-який перевіряючий зверне увагу на таку закономірність.

Оподаткування виплат за ЦПД

Виплати за цивільно-правовим договором обкладаються тими самими податками і зборами, що і зарплатні.

ПДФО. Одночасно з виплатою винагороди утримується ПДФО в розмірі 18% від суми виплати (п. 168.1.1 ПКУ). Якщо акт виконаних робіт підписали, але не оплатили, податок сплачується протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​звітного місяця (пп. 49.18.1п. 57.1пп. 168.1.5 ПКУ).

Військовий збір. 1,5% від суми винагороди — строки виплат такі самі, як для виплати ПДФО.

ЄСВ. Сплачується одночасно з виплатою винагороди в розмірі 22% від суми виплати. Якщо акт виконаних робіт підписали, але не оплатили, то щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, що йде за місяцем його нарахування.

Звітність

Попрацювавши з фізичною особою за договором ЦПХ, замовник зобов’язаний відобразити цей факт у звітності.

Утримання ПДФО і військового збору слід показати в щоквартальному звіті 1ДФ. А нарахований ЄСВ — у щомісячному звіті за формою Д4. Зверніть увагу: виплати за ЦПД із підприємцями, які надавали вам послуги відповідно до зареєстрованих кодів КВЕД, показувати в Д4 не потрібно.

Штрафи

1ДФ. За неподання розрахунку, подання його з порушенням строків, не в повному обсязі або з недостовірними відомостями чи помилками, через які зменшилася або збільшилася сума ПДФО чи змінився платник податків, накладається штраф — 510 гривень. У разі повторного порушення протягом року — 1020 гривень (п. 119.2 ПКУ).

За неподання Д4, несвоєчасне подання або не за тією формою — штраф 170 гривень за кожне порушення. В разі повторного порушення протягом року — 1020 гривень.

З єдиного соцвнеску:

  • за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ — 20% своєчасно не сплачених сум;

  • якщо фіскальний орган чи суб’єкт господарювання донараховує своєчасно не нарахований ЄСВ — 10% суми донарахованого внеску за кожен повний або неповний звітний період, але не більше 50% суми донарахованого ЄСВ;

  • на суму недоїмки буде нараховано пеню в розмірі 0,1% суми недоплати за кожен день прострочення платежу.

З ПДФО та військового збору:

Якщо не нарахували, не утримали або не сплатили до бюджету ПДФО під час виплати доходу за договором ЦПХ і це порушення виявлять контролюючі органи, штраф буде 25% суми ПДФО, який треба було нарахувати чи сплатити. А за повторне порушення протягом 1095 днів — 50% суми податку, втретє й більше протягом 1095 днів — 75% суми ПДФО (п. 127.1 ПКУ).

Якщо ви самостійно виявили недоплату або несвоєчасну сплату військового збору, доведеться сплатити пеню (п. 129.1 ПКУ). Нараховується вона після закінчення 90 днів, що настають за останнім днем ​​граничного строку сплати зобов’язання. У нашому випадку це день виплати фізособі доходу, який обкладається ПДФО або військовим збором, а якщо дохід не виплатили — гранична дата сплати (ст. 168.1.2 ПКУ).

Адміністративні санкції (ст. 1634 КпАП), які застосовуються до підприємців або посадових осіб юрособи:

  • попередження або штраф від 34 до 51 гривні — не утримали або не перерахували до бюджету ПДФО під час виплати доходу фізособі, не подали чи несвоєчасно подали звіт 1ДФ;

  • штраф від 51 до 85 гривень — за повторне подібне порушення протягом року


Поділіться з друзями - підтримайте проект