Головна » Юристу » Юридичні консультації » Інтелектуальна власність як об'єкт спільної сумісної власності подружжя в Україні
Юридичні консультації

Інтелектуальна власність як об'єкт спільної сумісної власності подружжя в Україні

Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Розвиток постіндустріального суспільства збільшує роль інтелектуальної власності в усьому світі і особливо в Україні, враховуючи курс нашої країни на європейську інтеграцію і розвиток вільного ринку. Разом з тим, у законодавчому регулюванні ряду інститутів, пов’язаних із правом інтелектуальної власності, є певні спірні моменти, які можуть викликати труднощі на практиці, зокрема, при відчуженні відповідних прав. У першу чергу це стосується об'єктів інтелектуальної власності.

Як відомо, спільною сумісною визнається власність двох і більше осіб без визначення конкретних часток. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, придбане подружжям за час шлюбу, вважається їх спільною сумісною власністю, якщо інше не передбачено договором або законом.

Закон не включає в перелік такого майна об'єкти інтелектуальної власності, зокрема, комп'ютерні програми, винаходи, торговельні марки, твори науки, літератури і мистецтва. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя – це також окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, в який входять всі види майна, у тому числі внесок у статутний капітал. Якщо права на такі об'єкти придбані в період шлюбу, то вони можуть розцінюватися як особиста приватна власність одного з подружжя, якщо тільки отримані в результаті: дарування, спадкування, придбання за особисті кошти або за час окремого проживання подружжя у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

В інших випадках придбана у шлюбі власність вважається спільною сумісною і, відповідно, її відчуження вимагає згоди обох з подружжя, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Читати по темі:  Грошова допомога при народженні дитини

Згідно з ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу при укладенні договорів одним із подружжя діє презумпція згоди другого з подружжя. Однак, така згода має бути надана у письмовому вигляді – для укладення договорів щодо цінного майна, а для договорів з обов'язковим нотаріальним посвідченням або державною реєстрацією така письмова згода має бути ще і нотаріально засвідчена.

 

На практиці ж часто вищевказані об'єкти авторського права і промислової власності (наприклад, товарні знаки і фірмові найменування) продаються фізичними особами без згоди другого з подружжя, при тому, що такі угоди виходять за межі дрібних побутових угод. Відзначимо, що в даний час такі договори обов'язково реєструються в Державній службі інтелектуальної власності України, яка також не вимагає згоди іншого з подружжя. У результаті один із подружжя має можливість звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним.

Особливої ​​актуальності такі ситуації набувають у зв'язку з численними суперечками під час поділу спільно набутого у шлюбі майна при розлученні. У таких випадках можливо розрізнити момент виникнення права на об'єкт інтелектуальної власності і момент отримання авторської винагороди. У випадку, коли об'єкт авторського права був створений до вступу в шлюб, а реалізований під час шлюбу, після розлучення виникає питання щодо визнання відповідних коштів спільною сумісною власністю. І навпаки, у разі набуття права на об'єкти інтелектуальної власності під час шлюбу з відчуженням цього права після розлучення, виникає питання про необхідність згоди колишнього чоловіка.

У ряді країн Євросоюзу питання спільної сумісної власності подружжя на об'єкт інтелектуальної власності регулюється чіткими нормами, в українському ж законодавстві на даний момент подібної норми немає.

Таким чином, при купівлі прав на об'єкт інтелектуальної власності краще унебезпечити себе і запросити письмовий дозвіл чоловіка або дружини правовласника на відчуження прав, що надалі допоможе уникнути судових позовів про визнання договору недійсним.

 Источник: LexLiga

Читати по темі:  Яка відповідальність передбачена до платника податків за здійснення діяльності, яка не передбачена статутом юридичної особи?
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

двадцать − 18 =

Наша розсилка

Опитування

Нужен ли на вашем предприятии "Платежный календарь"

Платежный календарь представляет собой плановый финансовый документ, обеспечивающий ежедневное управление поступлением и расходованием денежных средств предприятия.

Випадкова цитата

Лишь в конце работы мы обычно узнаём, с чего её нужно было начинать

Інтелектуальна власність як об’єкт спільної сумісної власності подружжя в Україні

Час читання: 6 min
0

Поділитися з другом