Нормативна база бухгалтера

Лист ДФС від 20.01.2016 № 1382/10/28-10-06-11

Друк
Про надання роз’яснення
Міжрегіональним головним управлінням ДФС – Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист щодо оподаткування договору про спільну діяльність, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.
Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ).
Відповідно до пункту 1 статті 1130 ЦКУ за договорами про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.
Пунктом 2 статті 1134 ЦКУ передбачено, що ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.
Статтями 1137 та 1139 ЦКУ встановлено порядок відшкодування витрат та збитків учасників та розподіл прибутку за договором про спільну діяльність.
Порядок відшкодування витрат і збитків, пов’язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.
Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 № 91, оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.
Згідно з пунктом 7 Наказу “Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” від 7 лютого 2013 року № 73 у балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства. У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. Для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складається окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності підприємства. Особливості складання окремого балансу спільної діяльності визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності. При складанні балансу та відповідних форм фінансової звітності підприємств з урахуванням показників окремого балансу та відповідних форм окремої фінансової звітності інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов’язання у рівній сумі) не наводиться.
Тобто оператор спільної діяльності зобов’язаний складати окремий баланс, звіт про фінансові результати, а також форми, які необхідні учасникам спільної діяльності без створення юридичної особи для складання власної фінансової звітності з урахуванням результатів спільної діяльності, своєї частки в активах і зобов’язаннях.
Законом України від 28 грудня 2014 № 71-VІІІ “Про внесення змін до Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині оподаткування податком на прибуток підприємств. Зокрема, починаючи з 1 січня 2015 року ПКУ не встановлює особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.
Водночас для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчислення і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об’єктом оподаткування з податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Враховуючи вище викладене, оскільки розділ ІІІ “Податок на прибуток підприємств” ПКУ не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи, починаючи з
01.01.2015 року договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток підприємств.

Наша розсилка

Випадкова цитата

Все знают что счастье не в деньгах но все хотят убедиться лично

PUSH-повідомлення

Підпишись на оперативні сповіщення про оновлення на нашому сайті. Натисни дзвіночок в правому нижньому кутку і натисни ОК. Підтримується браузер Chrome та Firefox

Лист ДФС від 20.01.2016 № 1382/10/28-10-06-11

Час читання: 8 min
0