Головна » Бухгалтеру » Консультації » Міжнародні товарно-транспортні накладні
Консультації

Міжнародні товарно-транспортні накладні

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

Здійснення міжнародних перевезень товарів потребує великої кількості офіційних документів, а їх оформлення — значних затрат часу та уваги. Отже, якими є особливості оформлення міжнародної товарно-транспортної накладної?

Види накладних

Міжнародна вантажна накладна — це міжнародний перевізний документ, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, а також встановлює право власності на вантаж при перевезеннях.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1172, транзит вантажів має супроводжуватися товарно-транспортними накладними, які складаються мовою міжнародного спілкування. Таких накладних, залежно від виду транспорту, існує кілька видів.

Міжнародна автомобільна накладна (CMR). Згідно з розділом III Конвенції про автоперевезення, всі договори перевезення підтверджуються такою вантажною накладною. Вона складається в трьох оригінальних примірниках, які підписують відправник і перевізник. Перший примірник передається відправнику, другий — супроводжує вантаж, а третій — залишається у перевізника.

Авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) супроводжує перевезення вантажу транзитом авіаційним транспортом. Її заповнює відправник у трьох оригіналах. Перший оригінал накладної підписує відправник, і він залишається у перевізника вантажу. Другий — підписує відправник і перевізник, накладна прямує з вантажем до одержувача. А третій оригінал накладної підписує перевізник, і документ залишається у відправника.

Перевезення транзитних вантажів залізничним транспортом супроводжує накладна СМГС (CIM). Цей вид перевізного документа застосовується при залізничних перевезеннях між країнами — членами Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та іншими країнами. Комплект накладної СМГС складається з п’яти аркушів. Аркуш 1 — це оригінал накладної, який супроводжує відправлений вантаж до станції призначення та видається одержувачу разом із листом повідомлення про прибуття вантажу і вантажем. Аркуш 2 являє собою дорожню відомість і супроводжує відправлення до станції призначення, він залишається на залізниці призначення. Аркуш 3 — це дублікат накладної, що видається відправнику після укладення договору перевезення. Аркуш 4 супроводжує відправлення до станції призначення та залишається на залізниці призначення. Аркуш 5 — це повідомлення про прибуття вантажу, яке супроводжує відправлення до станції призначення та видається одержувачу разом з оригіналом накладної при отриманні вантажу.

При транзиті вантажів морським транспортом оформлюється коносамент (Bill of Lading). Цей документ перевізник видає власнику вантажу, що відправляється на морському судні, на посвідчення факту прийняття його до перевезення та зобов’язання передати вантаж у порту призначення вантажоодержувачу. Крім функції засвідчення прийняття вантажу до перевезення, коносамент виконує роль товаророзпорядчого документа, а також є доказом наявності та змісту договору перевезення. Зазвичай коносамент складається у декількох примірниках, про їх кількість робиться позначка на кожному з них. При видачі вантажів за одним із примірників коносамента решта його примірників втрачає чинність.

У ст. 335 МКУ визначено вимоги щодо подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю. І залежно від виду транспорту, обраного для переміщення вантажу через кордон, перевізник зобов’язаний подати працівникам митних органів одну з наведених товарно-транспортних накладних.

Варто звернути увагу на те, що в разі коли вантаж перевозитиметься кількома видами транспорту, або якщо вантаж буде не один, кількість накладних має відповідати кількості транспорту або кількості видів вантажу, що переміщується через кордон. Це правило стосується і випадку, коли здійснюється перевезення кількох партій однакового вантажу.

Перевізникам треба пам’ятати про те, що копії, зроблені з товарно-транспортних накладних, не вважатимуться підтвердженням надання ними послуг — потрібен лише оригінал. Цей факт важливий, зокрема, тоді, коли вирішуються питання оподаткування зовнішньоекономічних операцій. Відповідно до пп. «а», п. 195.1.3 ст. 195 ПКУ, постачання послуг міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковується за нульовою ставкою. А єдиним документом, який підтверджує факт здійснення міжнародного перевезення, є міжнародна товарно-транспортна накладна встановленого зразка. Саме тому, наприклад, CMR відправник виписує мінімум в чотирьох екземплярах (на 4-х сторінках): для відправника, для отримувача, для перевізника і для розрахунків. Перший екземпляр залишається у відправника, підтверджуючи факт відправки вантажу. Другий — водій здає отримувачу, він є підтвердженням факту отримання (доставки) вантажу. Третій та четвертий екземпляри, завірені печатками і підписами отримувача, залишаються у перевізника. Четверту сторінку CMR перевізник, який вже здійснив перевезення вантажу, додає до рахунку і висилає замовнику перевезення (відправнику або отримувачу) для здійснення оплати за надані послуги.

У таблиці наведено нормативно-правові акти, якими врегульовано порядок видачі та оформлення різних видів накладних.

Таблиця

Заповнення товарно-транспортної накладної

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про автоперевезення, вантажна накладна CMR має містити такі дані (додаток 1):

— дату і місце складання;

— ім’я та адресу відправника і перевізника;

— місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

— ім’я та адресу одержувача;

— прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення;

— кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерацію місць;

— вагу вантажу брутто чи виражену в інших одиницях виміру кількість вантажу;

— платежі, пов’язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що справляються з моменту укладання договору до доставки вантажу);

— інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей;

— заяву про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов згідно з положеннями дійсної Конвенції про автоперевезення.

Сторони можуть внести в накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Додаток

Відповідальність учасників перевезень

Важливо мати на увазі, що відправник несе відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності даних, наведених у накладній. Проте, згідно зі ст. 191 МКУ, на перевізника покладається зобов’язання під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номерів, зовнішнього стану та пакування. Якщо таку перевірку провести неможливо, треба внести відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR). Крім того, перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до органу доходів і зборів як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості, винятково у разі, якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізники не вжили заходів щодо перевірки правдивості зазначених відомостей або якщо, в разі неможливості такої перевірки, не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR). У разі коли такі порушення підтвердилися, до перевізника застосовують певні адміністративно-правові санкції, а саме: попередження; штраф, конфіскацію.

Відповідно до розділу V Конвенції про автоперевезення, в усіх судових провадженнях, які виникають у зв’язку із перевезенням, позивач може звернутися до будь-якого суду або арбітражу договірної країни, визначеної угодою між сторонами, а також до судів або арбітражів країни, на території якої:

— відповідач має звичайне місце проживання або основне місце розташування свого підприємства, за допомогою яких був укладений договір перевезення,

— розташоване місце отримання вантажу перевізником або місце, передбачене для його доставки, і не може звертатися до будь-яких інших судів або арбітражів.

Зауважимо, що позовна давність у справах про міжнародні перевезення вантажів встановлена строком на три роки, а також діє презумпція про належний стан вантажу, заявленого у товарно-транспортній накладній. Тому, якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його стану разом з перевізником або не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній. Винятком є лише той факт, якщо пошкодження або недоліки неможливо було виявити на перший погляд або вони є не очевидними. В такому випадку отримувач зобов’язаний не пізніше семи днів з дня отримання вантажу (не рахуючи вихідних та святкових днів) зробити письмову заяву. Після чого сторони мають призначити обстеження та перевірки на предмет поданої заяви.

Отже, кожен із видів міжнародних товарно-транспортних накладних має певні особливості, а їх застосування регулюють різні нормативні акти. Проте очевидним є одне: від того, яку інформацію буде внесено до цих документів, залежатиме швидкість, якість та вартість здійснення міжнародних перевезень. Тому, формуючи такі документи, треба бути дуже уважним, адже це позначиться не лише на репутації учасників міжнародних перевезень, а й на вірогідності настання юридичної відповідальності.

Нормативна база

МКУ — Митний Кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 1172 — Закон України «Про транзит вантажів» від 20.10.99 р. № 1172-XIV.

Конвенція про міжнародні залізничні перевезення — Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) від 09.05.1980 р., ратифікована Законом України «Про приєднання України до Протоколу від 3 червня 1999 року, що стосується змін Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) від 9 травня 1980 року» від 16.11.2005 р. № 3091-IV.

Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення — Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення, згода на обов’язковість якої надана постановою КМУ «Про угоди щодо міжнародного залізничного вантажного та пасажирського сполучення» від 03.04.93 р. № 246.

Конвенція про повітряні перевезення — Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, затверджена Законом України «Про приєднання України до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень» від 17.12.2008 р. № 685-VI.

Конвенція про автоперевезення — Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 р., затверджена Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 р. № 57-V.

 

По материалам: Справочник экономиста


Поділіться з друзями - підтримайте проект