Головна » Для завантаження » Закони, положення, нормативи » Накази МінФіну » Наказ Мінфіну №386 від 26.03.2018(формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків)
Накази МінФіну

Наказ Мінфіну №386 від 26.03.2018(формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків)

Поділіться з друзями - підтримайте проект

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

26.03.2018 р.

м. Київ

N 386

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
18 квітня 2018 р. за N 465/31917

Про внесення змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків

Відповідно до статті 77 розділу II Податкового кодексу України, статті 346 Митного кодексу України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, та з метою удосконалення організації роботи з формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків

НАКАЗУЮ:

  1. Внести зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року N 524, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за N 751/27196 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 серпня 2016 року N 723) (із змінами), виклавши його в новій редакції, що додається.
  2. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України у встановленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

  1. Державній фіскальній службі України забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.
  2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
  3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в. о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М. В.

Міністр

О. Данилюк

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
02 червня 2015 року N 524
(у редакції наказу Міністерства фінансів України
від 26 березня 2018 року за N 386)

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
18 квітня 2018 р. за N 465/31917

Порядок
формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків

Загальні положення

  1. Цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі — план-графік).

Річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу II Податкового кодексу України (далі — Кодекс).

План-графік документальних планових перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, складається з квартальних планів-графіків відповідно до вимог статті 346 Митного кодексу України.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.

У цьому Порядку поняття «кластерні об’єднання» означає групу суб’єктів господарювання — юридичних осіб з централізованим управлінням виробничою, фінансовою та комерційною діяльністю.

  1. Формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі — територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах III — V цього Порядку.

Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України (далі — ДФС).

  1. Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків — не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

  1. При відборі платника податків до плану-графіка відповідно до вимог статті 77 розділу II Кодексу необхідним є врахування також вимог пункту 102.1 статті 102 розділу II Кодексу в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов’язання платника податків, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу II Кодексу в частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов’язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб та зобов’язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Документальною перевіркою в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) охоплюється період з 01 січня 2011 року або період, що настає за періодом, який перевірено попередньою перевіркою із зазначеного питання.

  1. План-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС.

Затверджений план-графік є обов’язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.

Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

Структура плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків

  1. План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків (додаток 1) та проект коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (додаток 2) складаються з чотирьох розділів:

розділ I. Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб;

розділ II. Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів;

розділ III. Документальні планові перевірки платників податків — фізичних осіб;

розділ IV. Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зведена інформація про проведення документальних планових перевірок платників податків за розділами I, II, IV плану-графіка формується згідно з додатком 3 до цього Порядку, за розділом III плану-графіка — згідно з додатком 4 до цього Порядку.

  1. Розділ I плану-графіка має підрозділи А, Б та С.

Підрозділ А. Платники податків, які належать до кластерних об’єднань платників податків, та їх контрагенти.

Цей підрозділ плану-графіка має дві групи:

I група — основні підприємства, які належать до кластерних об’єднань платників податків;

II група — найбільші контрагенти, через яких здійснюються товарно-грошові операції (у тому числі посередницькі структури, експортери, імпортери, філії, інші платники податків — юридичні особи).

Підрозділ Б. Інші платники податків.

Цей підрозділ плану-графіка має дві групи:

I група — основні підприємства;

II група — найбільші контрагенти, через яких здійснюються товарно-грошові операції (у тому числі посередницькі структури, експортери, імпортери, філії, інші платники податків — юридичні особи).

Підрозділ С. Платники податків та їх контрагенти, які мають ризики несплати податків та плануються до перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

  1. Розділ II плану-графіка має п’ять груп:

I група — банки;

II група — страховики;

III група — торговці цінними паперами;

IV група — інші небанківські установи;

V група — постійні представництва та представництва нерезидентів.

  1. Розділ III плану-графіка поділяється на три групи:

I група — платники податків — фізичні особи, у яких обсяг доходу за рік не перевищує 20 млн грн;

II група — платники податків — фізичні особи, у яких обсяг доходу за рік становить 20 млн грн або більше та не перевищує 100 млн грн;

III група — платники податків — фізичні особи, у яких обсяг доходу за рік перевищує 100 млн грн.

  1. Розділ IV плану-графіка поділяється на три групи:

I група — великі платники — платники податків — юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників понад 250 осіб;

II група — середні платники — платники податків — юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників від 50 до 250 осіб;

III група — малі платники — платники податків — юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників менше 50 осіб.

  1. У групах розділів I, II, IV плану-графіка розподіл платників — юридичних осіб проводиться за такими категоріями (відповідно до статті 55 Господарського кодексу України):

суб’єкти великого підприємництва;

суб’єкти середнього підприємництва;

суб’єкти малого підприємництва.

III. Порядок відбору до плану-графіка платників податків — юридичних осіб, фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів

  1. До розділів I, II плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.
  2. Формування переліку платників податків до розділів I, II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період.

При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

  1. До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

До підрозділу А насамперед включаються платники податків, які мають не менше трьох критеріїв високого ступеня ризику та обсяги доходів або обсяги постачання для головних управлінь (далі — ГУ) ДФС у Дніпропетровській, Київській областях, місті Києві, що дорівнюють або більше 100 млн грн, для ГУ ДФС у Запорізькій, Львівській, Миколаївській, Харківській областях — дорівнюють або більше 50 млн грн, для Офісу великих платників податків — дорівнюють або більше 10 000 млн грн, для інших ГУ ДФС — дорівнюють або більше 20 млн грн (у розрахунку на рік).

  1. Структурні підрозділи ДФС надають Департаменту аудиту ДФС до 10 листопада року, що передує року, в якому будуть проводитися документальні планові перевірки, аргументовані пропозиції для врахування при формуванні плану-графіка перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об’єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення.

Пропозиції структурних підрозділів ДФС направляються Департаментом аудиту ДФС до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка.

На рівні територіальних органів ДФС за даними інформаційних ресурсів ДФС та з інших джерел з урахуванням вимог пункту 2 цього розділу проводиться додатковий аналіз платників податків, які відібрані за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС та за пропозиціями структурних підрозділів ДФС, щодо їх належності до реального сектору економіки, а також визначаються ризикові контрагенти, у тому числі ті, які знаходяться на обліку в інших територіальних органах ДФС.

При включенні підприємств до плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальним органам ДФС необхідно встановити наявність структурних підрозділів, дочірніх підприємств, що входять до інфраструктури платників податків — головних підприємств, та направити їх переліки не пізніше 25 листопада року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, до відповідних територіальних органів ДФС, на обліку в яких знаходяться вказані підрозділи, для організації контрольно-перевірочних заходів, у тому числі шляхом включення їх до плану-графіка (коригування плану-графіка) у періоди, на які заплановані перевірки головних підприємств.

Відповідальність за повноту охоплення перевірками філій та структурних підрозділів платника податків покладається на територіальний орган ДФС за основним місцем обліку платника податків.

При виявленні під час перевірок нових контрагентів підприємств територіальними органами ДФС у разі потреби здійснюються заходи щодо організації їх перевірок шляхом проведення коригування плану-графіка.

  1. Критерії відбору платників податків — юридичних осіб:

1) високого ступеня ризику:

рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;

рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;

наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн;

наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів — засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн;

наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків:

які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов’язані з фіктивним підприємництвом;

реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;

стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів;

які знаходяться в розшуку;

які визнані банкрутами;

стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

щодо яких порушено кримінальні справи, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;

інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності;

декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суми податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн грн;

декларування від’ємного значення фінансового результату від операційної діяльності;

наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв’язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднані;

наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел;

здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків;

здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості;

різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції;

декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій;

зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів;

сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці;

2) середнього ступеня ризику:

декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік;

здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн;

декларування залишку від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн за останній звітний (податковий) період;

відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків;

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за N 111/26556 (далі — Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності;

наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн;

наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів;

різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат;

невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій;

здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків;

нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

наявність інформації про об’єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов’язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки;

наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов’язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов’язань або податкового кредиту з податку на додану вартість за даними Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків;

наявність негативних рішень комісії ДФС в системі автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних протягом трьох звітних періодів;

інші операційні витрати більше інших операційних доходів;

наявність в Системі електронного адміністрування реалізації пального від’ємного ліміту пального;

невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість;

3) незначного ступеня ризику:

проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням;

наявність у органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню;

зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків;

декларування платником податків видів діяльності, пов’язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій;

наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій;

суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.

  1. У разі наявності наведених нижче критеріїв платники податків — учасники зовнішньоекономічної діяльності перевіряються як з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, так і з питань дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи.

Відповідно до інформації з автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року N 651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за N 1372/21684, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює:

оформлення митних декларацій у митних режимах за кодами 31, 51, 74, 80, 81 згідно з класифікатором митних режимів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року N 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (далі — наказ N 1011), зі звільненням від оподаткування митними платежами;

оформлення тимчасових, періодичних митних декларацій;

оформлення митних декларацій зі звільненням від сплати митних платежів та використанням пільг;

оформлення митних декларацій з розстроченням сплати митних платежів;

оформлення митних декларацій, в яких різниця між вагою брутто і нетто імпортованих товарів систематично перевищує середньовизначену для подібних товарів;

оформлення митних декларацій з нехарактерною завантаженістю транспортного засобу;

митне оформлення товарів за ціною, що є нижчою, ніж митна вартість ідентичних/подібних товарів попередніх митних оформлень;

митне оформлення товарів з ризиком неправильної класифікації згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД), що впливає на надходження митних платежів до бюджету;

декларування складових митної вартості в декларації митної вартості з ризиком недостовірності зазначення числових значень (витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, страхування, інженерні, дослідно-конструкторські роботи тощо);

оформлення митних декларацій, у яких зазначені у графі 31 найменування та звичайний торговельний опис не дають змоги ідентифікувати та класифікувати товар;

оформлення митних декларацій, в яких партія товарів декларується для вільного обігу на митній території України за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД відповідно до статті 267 Митного кодексу України;

митне оформлення товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД, що передбачають їх цільове використання;

здійснення імпортних операцій щодо товарів, не характерних для імпортних операцій підприємства, у сумі понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу імпортних операцій, але не менше 100 тис. грн;

наявність виплат доходів (прибутків) у грошовій або негрошовій формах на користь нерезидентів;

наявність прийнятих контролюючим органом рішень про коригування митної вартості товарів, рішень про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підприємства;

наявність висновку щодо дослідження проб (зразків) імпортованих товарів;

наявність протоколів про порушення митних правил, встановлених статтями 469, 470, 472, 474, 478, 480 — 485 Митного кодексу України, які свідчать про порушення митних правил посадовими особами платника податків, декларантами;

наявність застосованих спеціальних санкцій згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

наявність інформації правоохоронних органів, підрозділів податкової міліції, інших підрозділів органів ДФС, що може свідчити про порушення законодавства з питань державної митної справи України;

наявність у відкритих джерелах інформації, що може свідчити про порушення законодавства з питань державної митної справи України;

встановлені порушення законодавства з питань державної митної справи України за результатами попередніх документальних перевірок.

  1. Критерії відбору банків:

1) високого ступеня ризику:

наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн;

інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності;

декларування від’ємного значення фінансового результату від операційної діяльності;

наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел;

здійснення банківською установою коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків;

інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці;

декларування від’ємного значення податку на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим періодом є календарний рік;

наявність інформації щодо здійснення банком операцій факторингу (відступлення права вимоги);

різниці, що виникають при формуванні страхового резерву банків, на які зменшується фінансовий результат, становлять понад 50 відсотків;

наявність інформації щодо здійснення банком операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності;

здійснення операцій з цінними паперами, обіг яких скасовано, зупинено за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

2) середнього ступеня ризику:

відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків;

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн;

здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків;

нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

рівень сплати податку на прибуток банку нижчий за рівень сплати податку за відповідною галу«»ю;

різниці, що виникають при формуванні страхового резерву банків, на які зменшується фінансовий результат, становлять понад 30 відсотків;

здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам;

декларування від’ємного значення фінансового результату за операціями з цінними паперами попереднього податкового (звітного) періоду;

здійснення правочинів з цінними паперами емітентів, щодо яких винесено постанову суду про припинення юридичної особи або визнання юридичної особи банкрутом;

наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків, які мають ознаки фіктивності, або реєстрацію яких скасовано у судовому порядку, або які знаходяться у розшуку, або не звітують, або визнані банкрутами, або щодо яких порушено кримінальні справи, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3) незначного ступеня ризику:

здійснення правочинів з цінними паперами емітентів, щодо яких є відомості про відсутність за місцезнаходженням юридичної особи або відсутнє підтвердження відомостей про юридичну особу;

декларування оборотів за операціями з купівлі-продажу цінних паперів понад 20 відсотків мінімального розміру статутного капіталу для банківської діяльності;

коригування платником податків податкової звітності з податку на прибуток у бік зменшення податку на прибуток.

  1. Критерії відбору небанківських установ:

1) високого ступеня ризику:

наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн;

інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності;

наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел;

здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків;

інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці;

зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів;

сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

декларування від’ємного значення податку на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим періодом є календарний рік;

різниці, що виникають при формуванні страхового резерву небанківських фінансових установ, на які зменшується фінансовий результат, становлять понад 50 відсотків;

здійснення операцій з цінними паперами, обіг яких скасовано, зупинено за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

наявність інформації щодо здійснення небанківською установою операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності;

2) середнього ступеня ризику:

відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків;

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн;

різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат;

здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків;

нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

рівень сплати податку на прибуток небанківської установи (крім неприбуткових установ і організацій) нижчий за рівень сплати податку за відповідною галу«»ю;

декларування небанківськими установами обсягів операцій з цінними паперами понад 50 відсотків зареєстрованого статутного капіталу;

декларування від’ємного фінансового результату за операціями з цінними паперами попереднього податкового (звітного) періоду;

здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам;

здійснення правочинів з цінними паперами емітентів, щодо яких винесено постанову суду про припинення юридичної особи або визнання юридичної особи банкрутом;

наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків, які мають ознаки фіктивності, або реєстрацію яких скасовано у судовому порядку, або які знаходяться у розшуку, або не звітують, або визнані банкрутами, або щодо яких порушено кримінальні справи, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3) незначного ступеня ризику:

здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків;

здійснення правочинів з цінними паперами емітентів, щодо яких є відомості про відсутність за місцезнаходженням юридичної особи або відсутнє підтвердження відомостей про юридичну особу;

декларування оборотів за операціями з купівлі-продажу цінних паперів понад 20 млн грн;

перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю;

коригування платником податків податкової звітності з податку на прибуток у бік зменшення податкових зобов’язань;

відсутність у неприбуткових установ і організацій інших доходів, які підлягають оподаткуванню.

  1. Критерії відбору платників податків — постійних представництв та представництв нерезидентів:

1) високого ступеня ризику:

рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн;

наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

відсутність витрат, понесених представництвом при декларуванні доходів, звільнених від оподаткування на підставі міжнародного договору;

здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам;

наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС, що свідчить про ухилення від оподаткування та/або про взаємовідносини із платниками податків, реєстрацію яких скасовано у судовому порядку, або стосовно яких заведено оперативно-розшукову справу, або щодо яких порушено кримінальні справи, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

2) середнього ступеня ризику:

обсяги витрат становлять понад 70 відсотків доходів при декларуванні допоміжного виду діяльності;

коригування платником податків податкової звітності з податку на прибуток та/або податку на додану вартість у бік зменшення податкових зобов’язань понад 10 відсотків;

наявність відхилень між значеннями основних показників фінансової та податкової звітності понад 10 відсотків;

показники податкової звітності, які характеризують діяльність постійних представництв та представництв нерезидентів, свідчать про можливість заниження податку на прибуток або ризики несплати податків;

декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;

здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, що у сумі перевищують 10 відсотків;

3) незначного ступеня ризику:

декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим періодом є календарний рік;

декларування від’ємного значення фінансового результату до оподаткування;

виплата доходів, отриманих нерезидентом, із джерелом їх походження з України без утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів або із застосуванням нульових ставок оподаткування.

Порядок відбору до плану-графіка платників податків — фізичних осіб

  1. До розділу III плану-графіка відбираються платники податків — фізичні особи, які мають ризики несплати податків і зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
  2. Формування переліку платників податків — фізичних осіб до розділу III плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
  3. До плану-графіка насамперед включаються платники податків — фізичні особи, які мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.
  4. Критерії відбору платників податків — фізичних осіб:

1) високого ступеня ризику:

перевищення сумою доходів, отриманих платником податків за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 127 (інші доходи) та/або 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), задекларованої суми доходу від провадження господарської діяльності на 10 та більше відсотків;

недекларування в податковій звітності доходів, отриманих платником податків за ознакою, визначеною Довідником ознак доходів, 112 (інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами);

перевищення обсягів експортних операцій над задекларованою сумою доходу на 10 та більше відсотків;

заниження податкового зобов’язання в обсязі, що становить 10 та більше відсотків суми задекларованих податкових зобов’язань з податку на додану вартість за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить 5 та більше відсотків суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість;

декларування сум доходу на рівні або менше рівня витрат, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

розмір інших витрат, у тому числі вартість виконаних робіт, наданих послуг, становить 30 або більше відсотків задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю платника податків;

наявність розбіжностей між сумою чистого оподатковуваного доходу, відображеною в декларації про майновий стан і доходи, та сумою доходу, зазначеною у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, на 5 та більше відсотків;

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

невідповідність обсягів імпортних операцій задекларованому доходу або обсягам постачання на 20 та більше відсотків;

наявність інформації, що свідчить про ухилення від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом;

загальна сума витрат, відображених у декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального доходу, задекларованого у такій декларації;

наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов’язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов’язань або податкового кредиту з податку на додану вартість за даними Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків;

невідповідність обсягів імпортних операцій задекларованим у податкових деклараціях з податку на додану вартість обсягам ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів на 5 та більше відсотків;

невідповідність обсягів експортних операцій задекларованим у податкових деклараціях з податку на додану вартість обсягам експортних операцій на 5 та більше відсотків;

оформлення митних декларацій у митних режимах за кодами 31, 51, 74, 80, 81 згідно з класифікатором митних режимів, затвердженим наказом N 1011, зі звільненням від оподаткування митними платежами;

наявність виплат доходів (прибутків) у грошовій або негрошовій формах на користь нерезидентів;

наявність прийнятих контролюючим органом рішень про коригування митної вартості товарів, рішень про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підприємства;

наявність протоколів про порушення митних правил, встановлених статтями 469, 470, 472, 474, 478, 480 — 485 Митного кодексу України, які свідчать про порушення митних правил посадовими особами платника податків, декларантами;

2) середнього ступеня ризику:

кількість найманих працівників менша за кількість зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (окремо на господарську одиницю) або транспортних засобів;

декларування від’ємного значення з податку на додану вартість при здійсненні імпортних, експортних операцій або міжнародних перевезень;

декларування податкових зобов’язань з податку на додану вартість на рівні податкового кредиту;

наявність розбіжностей між задекларованою сумою загального оподатковуваного доходу або податкових зобов’язань з податку на додану вартість та сумою розрахункових операцій, проведених із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), в обсязі, що перевищує 10 відсотків;

загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) особі, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, протягом останніх 12 календарних місяців, перевищує обсяг, визначений статтею 181 розділу V Кодексу, більш як на 2 відсотки;

наявність відносин із контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума операцій перевищує 10 відсотків загальних обсягів постачання;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

3) незначного ступеня ризику:

заниження податкового зобов’язання в обсязі, що становить менше 10 відсотків суми задекларованих податкових зобов’язань з податку на додану вартість за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить менше 5 відсотків суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску менше ніж на 365 днів;

декларування сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету.

Порядок відбору до плану-графіка платників податків — юридичних осіб щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

  1. До розділу IV плану-графіка відбираються платники податків — юридичні особи, які мають ризик несплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску, за результатами аналізу наявних ризиків.
  2. При відборі до плану-графіка враховуються дані інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
  3. У разі одночасного відбору платника податків до перевірки підрозділами аудиту та підрозділами податків і зборів з фізичних осіб такий платник включається до розділу I плану-графіка проведення документальних планових перевірок.
  4. Критерії відбору платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску:

1) високого ступеня ризику:

несплата податку на доходи фізичних осіб, військового збору та/або єдиного внеску або його сплата у розмірі менше 1 відсотка доходу за попередній звітний період платником податку — юридичною особою, дохід якої становить понад 1 млн грн;

нарахування заробітної плати у сумі менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за наявності доходу за попередній звітний період у сумі 1 млн грн та більше;

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), у сумі понад 40 мінімальних зарплат без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору та/або єдиного внеску;

відсоток утриманої суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору нижче за 10 відсотків суми виплаченого доходу у вигляді заробітної плати;

наявність кредиторської заборгованості з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у сумі понад 10 відсотків суми сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору у попередньому звітному періоді, але не менше 100 тис. грн;

збільшення (зменшення) у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному періоду;

порушення більше ніж на 30 календарних днів встановлених строків подання звітності з єдиного внеску за шість або більше звітних періодів протягом календарного року;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

2) середнього ступеня ризику:

нарахування та здійснення виплати доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), у сумі від 20 до 40 мінімальних зарплат без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору та/або єдиного внеску;

здійснення виплати громадянам протягом попереднього звітного кварталу доходів від продажу сільськогосподарської продукції (ознака доходу 148, визначена Довідником ознак доходів) у сумі понад 40 мінімальних зарплат без утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору;

кількість найманих працівників на сільськогосподарських підприємствах менше 5 осіб за наявності у власності та/або оренді земельних ділянок площею понад 10 га, доходу за попередній звітний період у сумі понад 1 млн грн;

кількість найманих працівників на підприємствах будівельної галузі менше 5 осіб за наявності відведених у поточному та/або попередньому звітному роках земельних ділянок площею понад 0,5 га;

наявність кредиторської заборгованості з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у сумі понад 10 відсотків суми сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору у попередньому звітному періоді, але не менше 50 та не більше 100 тис. грн;

збільшення (зменшення) у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди на 10 — 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному періоду;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску на 180 — 365 днів;

3) незначного ступеня ризику:

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), у сумі від 5 до 20 мінімальних зарплат без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору та/або єдиного внеску;

кількість найманих працівників менше кількості зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (окремо на господарську одиницю);

наявність кредиторської заборгованості з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у сумі понад 10 відсотків суми сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору у попередньому звітному періоді, але не менше 10 та не більше 50 тис. грн;

збільшення (зменшення) у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди менше 10 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному періоду;

порушення більше ніж на 30 календарних днів встановлених строків подання звітності з єдиного внеску за три або більше звітні періоди протягом календарного року;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску на 30 — 180 днів.

В. о. директора Департаменту
податкової політики

В. П. Овчаренко

Опубліковано: «Офіційний вісник України»  N 41 (29.05.2018)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

13 − одиннадцать =

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Пошук від Google

Наша розсилка

Мудра думка

Если бы у меня было восемь часов на то, чтобы срубить дерево, я потратил бы шесть часов на то, чтобы наточить топор

— Авраам Линкольн

Події

Останні пости на форумі

Ми в Instagram

  • 24
    2 недели ago by buh24comua #бухгалтер24 #заробітнаплата
  • 24
    2 дня ago by buh24comua #бухгалтер24
  • 24
    3 недели ago by buh24comua #бухгалтер24 #новыйгод

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: