Головна » Для завантаження » Нормативка » Нормативна база HR » НАКАЗ МінСоцПолітики від 10 жовтня 1997 року N 7
Нормативна база HR

НАКАЗ МінСоцПолітики від 10 жовтня 1997 року N 7

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 10 жовтня 1997 року N 7

Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Міністерства праці та соціальної політики України
від 5 лютого 1998 року N 18

Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. до N 25554/3, 25555/1 наказую:

1. Затвердити Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (додаються).

2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади довести ці Рекомендації до підприємств, організацій та установ.

Перший заступник Міністра

І. Сахань

ПОГОДЖЕНО:  

Перший заступник Міністра
економіки України


В. Роговий

Перший заступник Міністра
юстиції України


Б. Стичинський

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Мінпраці
та соціальної політики України
від 10 жовтня 1997 р. N 7

РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці

1. Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

2. Ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.

Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватись.

3. Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів.

Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором.

(абзац другий пункту 3 у редакції наказу Міністерства
праці та соціальної політики України від 05.02.98 р. N 18)

4. На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу. У зв’язку з цим власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу.

5. Ненормований робочий день на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, може застосовуватись для керівників, спеціалістів і робітників, а саме:

осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;

осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);

осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.

6. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем.

(пункт 6 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства
праці та соціальної політики України від 05.02.98 р. N 18)

7. Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором.

8. Додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.

____________

Надруковано:
“Праця і зарплата”,
N 23, грудень, 1997 р.


Поділіться з друзями - підтримайте проект