Податковий облік

Оподаткування вихідної допомоги працівнику

Друк

При припиненні трудового договору з певних підстав працівнику відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України передбачається виплата вихідної допомоги.

Так, працівнику при звільненні виплачується вихідна допомога у розмірі :

1) не менше середнього місячного заробітку у разі :

– відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці (пункт 6 статті 36 КЗпП України) ;

– змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП України) ;

– виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (пункт 2 статті 40 КЗпП України) ;

2) у розмірі двох мінімальних заробітних плат у разі призову або вступу працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 КЗпП України) ;

3) у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП України) ;

4) у розмірі не менше ніж шестимісячний заробіток у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП України.

Для розрахунку працівникам вихідної допомоги при звільненні необхідно визначити розмір середньомісячної заробітної плати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

При звільненні працівника йому виплачують вихідну допомогу. Чи оподатковується така виплата ПДФО та чи є вона для роботодавця базою нарахування ЄСВ?

Відповідно до ст. 44 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі – КЗпП) у разі припинення трудового договору:

    • з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку;
    • у випадку призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36 КЗпП) вихідна допомога виплачується в розмірі двох мінімальних заробітних плат;
    • якщо власником або уповноваженим ним органом порушено законодавство про працю, колективний чи трудовий договір (ст.ст. 38 і 39 КЗпП), то вихідна допомога виплачується в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку;
  • з підстав, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, вихідну допомогу виплачують у розмірі не менше, ніж шестимісячний середній заробіток.

   ПДФО
   
Відповідно до пп. 14.1.48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі — ПКУ) заробітна плата для цілей р. ІV ПКУ − це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Відповідно до пп. 163.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Згідно з пп. 164.2.18 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ.

Відповідно до пп. «з» пп. 165.1.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII.

Доходи у вигляді вихідної допомоги, яка виплачується працівнику згідно зі ст. 44 КЗпП у разі припинення трудового договору, не входять до переліку доходів, визначених ст. 165 КЗпП.

Враховуючи наведене, зазначена вихідна допомога включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку відповідно до пп. 164.2.18 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ПКУ ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп.пп. 167.2−167.5 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Тож вихідна допомога у зв’язку зі звільненням працівника оподатковується за ставкою 18%.

   Військовий збір

Відповідно до пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Отже, сума вихідної допомоги, яка є обов’язковою виплатою працівнику підприємства у зв’язку з припиненням трудових відносин, підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%.

   ЄСВ

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) для підприємств, установ і організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітних плат та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).

Пунктом 3.8 р. 3 Інструкції № 5 визначено, що суми вихідної допомоги в разі припинення трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці.

Крім того, у п. 4 р. І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170, визначено, що ЄСВ не нараховується на вихідну допомогу в разі припинення трудового договору.

Тож сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові у випадку його звільнення, не є базою нарахування ЄСВ.

Наша розсилка

Випадкова цитата

Если вы желаете преуспеть, вы должны искать новые пути, а не ходить по истоптанным дорогам достигнутого успеха

— Джон Девисон Рокфеллер

PUSH-повідомлення

Підпишись на оперативні сповіщення про оновлення на нашому сайті. Натисни дзвіночок в правому нижньому кутку і натисни ОК. Підтримується браузер Chrome та Firefox

Оподаткування вихідної допомоги працівнику

Час читання: 10 min
0