Головна » Бухгалтеру » Консультації » Особливості заповнення форми Д4 звіту з ЄСВ за умови застосування понижуючого коефіцієнта
Консультації

Особливості заповнення форми Д4 звіту з ЄСВ за умови застосування понижуючого коефіцієнта

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

  Загальна інформація із застосування понижуючого коефіцієнта

Відповідно до п. 9-5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464 по 31 грудня 2015 р. в момент нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам та /або при нарахуванні винагороди за цивільно – правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України № 2464, для платників єдиного внеску визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього ж Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом, якщо платником виконуються одночасно такі три умови:

1.База нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (БН(зо)) збільшилася на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу(СмБН(зо));

2.Після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (СмП(зо))складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік(СмП(зо)2014);

3.Кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. (СмК(зо)2014 )Ця умова не може бути застосована до платників єдиного соціального внеску, визначених у в абзацах третьому і четвертому пункту 1 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ, а саме:

•фізичні особи, що забезпечують себе роботою самостійно;
•фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту)

Понижуючий коефіцієнт ЄСВ застосовується у разі нарахування:

•заробітної плати (до ставок ЄСВ 36,76% — 49,7% ; 36,3%; 45,96%, 33,2%);
•винагород за цивільно – правовими договорами (до ставки 34,7%);
•оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок фонду (до ставки 33,2%);
•допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (до ставки 33,2%).

Зверніть увагу, юридичні особи під час розрахунку показників для виконання умов застосування понижуючого коефіцієнта ЄСВ кількість працюючих інвалідів та нараховану їм заробітну плату (дохід) не враховують, оскільки понижуючий коефіцієнт не застосовується до ставки ЄСВ за працюючих інвалідів (8,41%) (лист ДФСУ від 09.04.2015 р. № 12518/7/99-99-17-03-01-17).

Що стосується сумісництва, сумісники та нарахована їм заробітна плата (дохід ) враховуються під час розрахунку понижуючого коефіцієнту.

Особливості розрахунку понижуючого коефіцієнту

   Розраховуючи понижуючий коефіцієнт слід звернути увагу на такі нюанси:

•коефіцієнт обчислюється страхувальником щомісячно. Іншими словами, залежно від бази нарахування за звітний місяць розмір коефіцієнта може змінюватися;
•якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше, ніж 0,4 платник повинен застосовувати 0,4;
•понижуючий коефіцієнт та розмір ЄСВ зазначаються з трьома знаками після коми;
•розраховуючи коефіцієнт показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, яка подається відповідно до вимог Закону про ЄСВ;
•у разі застосування коефіцієнта платник єдиного внеску повинен зазначити про це в звіті з ЄСВ, а саме в таблиці 1;
•платник єдиного внеску, який застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований ЄСВ у встановлені Законом № 2464 строки, позбавляється права в майбутньому застосувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта буде поновлено з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).

Перейдемо безпосередньо до формули визначення понижуючого коефіцієнта:

коефіцієнт = СмБН(зо)2014/БН(зо), де:

СмБН(зо)2014 — середньомісячна база нарахування єдиного внеску для платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу — це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок / кількість звітних місяців платника в 2014 році / СмК(зо)2014;

БН(зо) — база нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, — це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року / кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати;

СмК(зо)2014 — середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік — це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці в 2014 році / кількість звітних місяців платника в 2014 році;

СмП(зо)2014 — середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році — це сума нарахованого єдиного внеску за 2014 рік / кількість звітних місяців платника в 2014 році / СмК(зо)2014;

СП(зо)м — середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці — це сума нарахованого єдиного внеску у звітному місяці 2015 року / кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.

Перейдемо до прикладу розрахунку та заповнення звіту з ЄСВ.

Приклад розрахунку понижуючого коефіцієнту та заповнення звіту з ЄСВ

Нагадаємо, заповнюючи звіт, а саме таблицю 1, в заголовній частині необхідно відобразити застосування коефіцієнта у звітному періоді, його розмір та показники за 2014 рік, що використовуються під час розрахунку коефіцієнта. У табличній частині, у відповідних рядках потрібно відобразити суму нарахованого ЄСВ із застосуванням коефіцієнта.

ПРИКЛАД

Підприємство з 34 класом професійного ризику (ставка ЄСВ становить 37,77 %), відпрацювало 6 місяців у 2014 році (з липня 2014 року до грудня 2014 року). Середньомісячна кількість застрахованих осіб у 2014 році становила 10 осіб. За 6 місяців 2014 року, було нараховано заробітну плату у розмірі 300 000, 00 грн.

У червні 2015 р. заробітна плата по підприємству становить 100 000,00 грн. Кількість застрахованих осіб, яким нараховувалися виплати становить 10 осіб.

Рішення:

1. Перевіримо дотримання першої умови застосування понижуючого коефіцієнта. (база нарахування ЄСВ порівняно з 2014 роком збільшилась на 20 і більше відсотків ):

середньомісячна база нарахування ЄСВ у розрахунку на одну застраховану особу за 2014 рік становить:

(300 000,00 грн ÷ 6 міс.) / 10 осіб = 5000,00, де

6міс. – кількість звітних місяців 2014 року.

база нарахування ЄСВ за червень 2015 року в розрахунку на одну застраховану особу:

100 000,00 грн ÷ 10 осіб = 10000,00 грн.

визначаємо на скільки відсотків збільшилась база нарахування ЄСВ за червень 2015 року порівняно з середньомісячною базою нарахування ЄСВ за 2014 рік у розрахунку на одну застраховану особу:

(10000,00 грн. ÷ 5000,00 грн *100%) – 100 = 200,00 %

Оскільки заробітна плата збільшилась на 200,00%, то першу умову застосування коефіцієнта ЄСВ виконано.

2. Визначимо, чи є дотримання третьої умови (збільшення кількості найманих працівників не більше ніж на 200% порівняно з 2014 роком).

Оскільки і в 2014 році, і в червні 2015 року середньомісячна кількість застрахованих осіб становить 10, збільшення кількості найманих працівників не відбулося, то третю умову застосування коефіцієнта автоматично виконано.

3. Розрахунок коефіцієнта і дотримання другої умови (середній платіж на одну застраховану особу в звітному періоді буде не меншим, ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік.):

визначаємо понижуючий коефіцієнт ЄСВ (відповідно до вищезазначеної формули):

5000,00 грн ÷ 10000,00 = 0,500

ставка ЄСВ із застосуванням понижуючого коефіцієнта:

37,77 % * 0,500= 18,885%

перевіряємо другу умову застосування коефіцієнта:

– середньомісячний платіж ЄСВ на одну застраховану особу в 2014 році:

((300 000,00 грн * 37,77%) ÷ 6 міс.) ÷ 10 осіб = 1888,50 грн;

– середній платіж ЄСВ за червень 2015 року на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта:

10000,00 грн * 18,885 % = 1888,50 грн.

Оскільки середній платіж 1888,5 грн. на одну застраховану особу в звітному періоді не менший, ніж середньомісячний платіж 1888,50 грн на одну застраховану особу платника за 2014 рік, то другу умову застосування понижуючого коефіцієнта ЄСВ також виконано.

Таким чином підприємство у червні 2015 року може застосовувати понижуючий коефіцієнт ЄСВ.

Для заповнення таблиці 6 припустимо, що у червні 2015 року було нараховано заробітну плату так:

•одній особі 20 000,00 грн (сума нарахованого ЄСВ 3777,00 грн (20000,00 грн * 37,77%*0,5 ) сума утриманого ЄСВ – 720,00 грн (20 000,00 грн * 3,6%);
•двом особам по 15000,00 грн (сума нарахованого ЄСВ 2832,75 грн.(15000,00 грн *37,77%*0.5), сума утриманого ЄСВ 540,00 грн (15000 грн. * 3,6%));
•сімом особам по 7142,86 грн (сума нарахованого ЄСВ складає 1348,93 (7142,86*37,77%*0,5), сума утриманого ЄСВ 257,14 (7142,86*3,6%))

Приклад заповнення таблиці 6 додатку 4 з єдиного соціального внеску.

Приклад заповнння таблиці 1 додатку 4 з єдиного соціального внеску.

Джерело: Галина Казначей   byhgalter.com


Поділіться з друзями - підтримайте проект