Головна » Бухгалтеру » Консультації » Переплата з ПДФО із зарплати працівників: проблеми і вирішення
Консультації

Переплата з ПДФО із зарплати працівників: проблеми і вирішення

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email
Якщо бухгалтер знає, що в нього за дебетом 641 рахунка є переплата з ПДФО, то вільно розпоряджатися цією переплатою (повернути її на підставі поданої заяви), на жаль, імовірніше, не вийде. На це є низка причин і стала позиція податківців. Детальніше про те, як бути з ПДФО-переплатою, що потрібно зробити для її повернення, чи можна виплатити за наявності переплати зарплату (іншу виплату, яка оподатковується ПДФО) без сплати ПДФО, чи потрібно показувати переплату у формі № 1ДФ, розповімо далі.

Повернення ПДФО-переплати.Право платника податків на повернення надміру сплачених/утриманих сум податків, зборів, пені, штрафів забезпечене п.п. 17.1.10 ПКУ. Самі правила повернення переплат прописані в ст. 43 ПКУ.

Загалом при виконанні певних вимог повернути переплату не завдасть такого вже великого клопоту. Але не у випадку з ПДФО-переплатою (або з переплатою ВЗ).

Якщо ви захочете повернути суми переплати ПДФО, що виникла, то цілком імовірно, що вам доведеться зіткнутися з певними труднощами. Зараз пояснимо, що ми маємо на увазі.

Згідно з п.п. 14.1.115 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання (переплата) — це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету більше суми нарахованих грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Тобто щоб офіційно вважатися переплатою, податок має бути перерахований у більшій сумі, ніж сума нарахованих грошових зобов’язань з нього.

Єдина звітна форма, де податковий агент вказує нараховані суми ПДФО, — це форма № 1ДФ. Але проблема в тому, що на підставі форми № 1 ДФ нарахування податкового зобовязання не проводиться (хоча форма № 1ДФ і належить до податкової декларації). Відповідно, на відміну від інших податків, інтегровані картки платника (далі — ІКП) щодо ПДФО-платежів ведуться тільки за сумами оплат (надходженнями). А оскільки в ІКП дані щодо ПДФО ведуться тільки за оплатами, податківці не можуть визначити сальдо розрахунків (різницю між нарахованими і сплаченими сумами ПДФО).

Враховуючи ці специфічні особливості, податківці запевняють, що не можуть судити про наявність переплати ПДФО за даними ІКП.

До того ж вони не бачать, скільки днів минуло з дня утворення переплати. А п. 43.3 ПКУ висуває обов’язкову умову до повернення: повернути переплату можна тільки в тому випадку, якщо з дня її утворення не минуло 1095 днів.

Тобто позиція податківців така: ми не бачимо вашу переплату, не знаємо, минуло з дати її виникнення 1095 днів чи ні, а отже, просто так узяти й повернути її платник податків не може.

Який же вихід у цій ситуації? Дарувати переплату бюджету? Звичайно, ні.

Податківці роз’яснювали, що повернення переплати вони здійснити зможуть, щоправда, для цього потрібно виконати важливу умову — провести документальну перевірку платника (ІПК від 07.05.2018 р. № 2030/6/99-99-13-01-01-15/ІПК). За підсумками такої перевірки переплати з ПДФО будуть установлені.

Підіб’ємо проміжний підсумок. Навіть якщо бухгалтер упевнений, що в нього висить за ДТ 641 рахунку переплата з ПДФО, це ще не означає, що таку переплату можна тільки на підставі заяви повернути або перевести на інший рахунок зі сплати податків/зборів.

Фактично таку переплату, імовірніше, доведеться легалізувати шляхом документальної перевірки

Залік ПДФО-переплати.Припустимо, у вас є переплата з ПДФО. Чи можна її використати в рахунок майбутніх платежів ПДФО? Наприклад, не платити ПДФО при наступній (поточній) виплаті зарплати? Тут теж не все гладко. Адже банк приймає розрахункові документи на виплату оподатковуваного доходу тільки за умови подання податковим агентом розрахункового документа на перерахування ПДФО або документального підтвердження сплати ПДФО раніше (абз. 1 п. 3.9 Інструкції № 22). Із цієї причини податківці стверджують (103.25 БЗ), що навіть за наявності переплати з ПДФО без розрахункового документа, що підтверджує сплату ПДФО, при виплаті зарплати не обійтися.

Тобто здійснити виплату без паралельної сплати податку в цьому випадку проблематично: банку все одно потрібно надати розрахунковий документ, що підтверджує здійснену сплату ПДФО. Але як банку зрозуміти, що наданий розрахунковий документ підтверджує переплату?

На наш погляд, цю проблему можна обійти таким чином. Припустимо, у вас є переплата з ПДФО, що повністю покриває зобов’язання зі сплати цього податку, припустимо, за листопад. Але, як ми вже сказали, зовсім нічого не заплатити навряд чи вийде, інакше ми не зможемо надати банку розрахунковий документ про сплату ПДФО.

І тут нас може виручити абз. 4 п. 3.9 Інструкції № 22, де сказано, що банк не перевіряє правильність нарахування і своєчасність сплати податку до бюджету. Тому ми можемо заплатити невелику частину суми листопадового ПДФО (скільки не шкода, хоч 1 гривню), надати банку розрахунковий документ, а іншу частину покрити переплатою.

З розрахунковим документом проблему вирішено. А тепер давайте з’ясуємо: чи можна взагалі в такий спосіб заліковувати переплату ПДФО в рахунок майбутніх платежів, не чекаючи перевірки? Якщо у вас є «нелегалізована» переплата з ПДФО, тобто не підтверджена даними документальної перевірки, то направляти її на погашення поточних платежів з ПДФО, на наш погляд, можна (103.07 БЗ).

Адже те, що податківці не можуть побачити переплату у зв’язку зі специфікою свого обліку, не означає, що її немає. І якщо податківці при перевірці наполягатимуть, що ви не сплатили податок при виплаті доходу (такі перегини на місцях іноді трапляються), сміливо обстоюйте свої права. Під час перевірки якраз і з’ясується, що переплата у вас усе-таки була.

Переплата у формі № 1ДФ.А як бути з формою № 1ДФ? Чи потрібно в ній показувати фактично сплачену суму ПДФО, якщо податок був помилково сплачений у більшій сумі, внаслідок чого виникла переплата?

Ні. Переплати з ПДФО у формі № 1ДФ не відображають. Тобто за звітний квартал у Податковому розрахунку ви показуєте тільки дані про утриманий з доходу фізособи та сплачений ПДФО (ВЗ) у звичайному порядку, а переплата там ніяк відображена не буде.

Переплата при перерахунку у зв’язку зі звільненням.Припустимо, при проведенні остаточного розрахунку з працівником, що звільняється, було виявлено, що роботодавець надміру утримав і сплатив ПДФО із суми доходу працівника. Наприклад, роботодавець не застосовував до зарплати працівника ПСП, хоча останній мав право на неї.

У такій ситуації роботодавцеві на суму надміру утриманого ПДФО слід зменшити суму нарахованого податкового зобов’язання платника податків за відповідний місяць (у нашому випадку — за місяць, у якому проводився остаточний розрахунок з працівником). Тобто на суму надміру утриманого ПДФО зменшуємо суму ПДФО, яка має бути утримана з доходу працівника.

Менша сума податку — більша сума на руки.

Однак, а якщо сума переплати, що виникла за результатами остаточного розрахунку з працівником, перевищила суму його податкового зобов’язання цього місяця? Як ці кошти підприємство може повернути працівникові?

Відповідь податківців, напевно, вас не обрадує. Вони переконані, що повернення в цьому випадку неможливе, оскільки ПКУ воно не передбачене (103.25 БЗ). Проте якщо сума переплати для вас значна, потрібно спробувати подати річну декларацію й доповнення до неї (див. п. 46.4 ПКУ).


Поділіться з друзями - підтримайте проект
Мітки
X