Головна » Бухгалтеру » Новини законодавства » Ініціативи законотворців » Податкова амністія: що змінилося в законопроекті до другого читання
Ініціативи законотворців

Податкова амністія: що змінилося в законопроекті до другого читання

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, очолюваний Данилом Гетманцевим, рекомендував Верховній Раді ухвалити в цілому в другому читанні  законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету № 5153 від 25.02.2021.

Ініціатором законопроектів є Президент України Володимир Зеленський. Верховна Рада включила його до порядку денного із скороченим строком підготовки.

Йдеться про пакет документів про так звану «податкову амністію» або «нульову декларацію».

До законопроекту надійшли чисельні правки, зокрема від Данила Гетманцева (2 поправки, які він придумав вже після того, як була підготовлена порівняльна таблиця, тому вони в її зміст не увійшли)Ярослава Железняка, Ніни  Южаніної, Андрія Ніколаєнка, Кирила Нестеренка, Володимира Кабаченка  та інших.

Поправки обговорювали всім Комітетом за участю представника Офісу Президента та заступниці Міністра фінансів, проте практично всі вони були відхилені.

Нардеп Андрій Ніколаєнко назвав законопроект дискримінаційним. За його словами, десятки мільярдів доларів в податкові гавані виводили не тільки чиновники-корупціонери, але і бізнес з різних причин. Але законопроект вийшов про те, що фактично держава хоче проінспектувати те, що залишилося вдома у середнього класу чи у заробітчан, які виїхали за кордон і передають в Україну кошти.

Тож він запропонував чотири групи правок:

  1. Встановити єдину ставку в 5 відсотків незалежно від місцезнаходження активів.
  2. Чотириста тисяч гривень це неприпустимо малий розмір, тому необхідно збільшити його до півтора мільйона гривень.
  3. Декларант повинен розміщувати свої кошти саме в Ощадбанку.
  4. Задекларовані кошти не мають підпадати під фінансовий моніторинг.
Читати по темі:  Як держава хоче взяти під контроль доходи та видатки українців

У відповідь представник Офісу Президента пояснив, що відсутність фін моніторинга для цього законопроекту буде критичною, оскільки дохід може бути отриманий  через шахрайство, корупцію, злочини, торгівлю наркотиками та інше.  Крім того, нещодавно Кабмін затвердив проект Закону про скасування державних гарантій по вкладах Ощадбанку. Тобто, коли запрацює декларування, Ощадбанк може втратити статус такого банку, вклади якого гарантовані державою.

Ольга Василевська-Смаглюк застерегла депутатів від того, щоб скасувати перевірку фін моніторингу для цілей податкової амністії. На її погляд, без фін моніторингу весь процес амністії перетвориться на «відмивання коштів».

Тож всі поправки Андрія Ніколаєнко члени комітету відхилили.

Нардеп Кирил Нестеренко запропонував знизити ставки збору з задекларованого майна, проте цю ідею також не підтримали.

Вже в ході засідання комітету  були прийняті до уваги та зараховані такі основні пропозиції:

  • тимчасово З 1 вересня 2021 по 1 березня 2022 року до активів, що знаходяться за кордоном, застосовується ставка збору за одноразове спеціальне добровільне декларування в розмірі 7 %;
  • з’являється можливість сплати ставки збору за одноразове спеціальне добровільне декларування трьома рівними частинами:
  1. перша частина протягом тридцяти календарних днів з дати подання декларації;
  2. другий платіж – до 1 листопада 2023 року;
  3. третій платіж – до 1 листопада 2024 року.

У випадку розстрочення ставка збору змінюється. За пропозицією Ярослава Желєзняка у такому випадку ставка податку складала б не п’ять, а шість відсотків, а остаточне звільнення від відповідальності у разі розстрочення відбувалося би по факту сплати внеску в повному обсязі. Проти цього заперечував представник Офісу Президента, який пояснив, що розстрочення на три роки виходить за період декларування, а людина при цьому протягом трьох років буде знаходитися в «підвішеному стані».

Читати по темі:  Податкова амністія: детально та її альтернатива. Що краще?

Крім того, в законопроекті була врахована поправка, згідно з якою   неможливо буде амністувати незаконно отримані капітали тим особам, які потрапили під санкції або отримали їх в країні-агресорі чи на тимчасово окупованих територіях.

Одночасно до висновку комітету включили ідею перенести початок податкової амністії на 1 вересня 2021 року, яку, до речі,  підтримав і Офіс Президента. Останній мотивував це тим, що початок кампанії декларування з 01.07.2021 виглядає нереальним, оскільки необхідно затвердити підзаконні акти.

Цю дату Ярослав Желєзняк пропонував обрати, щоб прив’язати податкову амністію до створення Бюро економічної безпеки, яке повинно бути створено восени. 

Данило Гетманцев пожартував, що якщо БЕБ запрацює в цьому році, то це буде додатковим стимулом до людей, аби вони донесли свої гроші до банку і сплатили 5 % і спали спокійно.

 

СЮГ


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

Події

червень, 2021

X