Юридичні консультації

Поради керівникам підприємства, яке стало «фігурантом» виконавчого провадження

Друк

[mks_dropcap style=”rounded” size=”52″ bg_color=”#ffffff” txt_color=”#000000″]В[/mks_dropcap]ідповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень органів (посадових осіб).

Найчастіше юридичні особи стикаються з виконанням саме рішень судів, якими покладено обов’язок сплатити гроші або виконати певні дії. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Якщо Ваше підприємство отримало постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, в якому виступає боржником і йому пропонується сплатити гроші, то слід пам’ятати наступне.

По-перше, у постанові про відкриття виконавчого провадження в першу чергу потрібно звернути увагу на назву відділу державної виконавчої служби, який за територіальністю прийняв постанову. Це необхідно для встановлення виконання рішення суду уповноваженим на це відділом державної виконавчої служби. Належним в даному випадку буде відділ державної виконавчої служби, юрисдикція якого поширюється на той район, в якому зареєстровано місцезнаходження юридичної особи боржника.

Бувають випадки, коли у виконавчому документі вказано не місцезнаходження боржника, а лише його поштова адреса або взагалі помилкова адреса і стягувач подає такий документ на виконання до неналежного відділу державної виконавчої служби.

Далі боржнику необхідно перевірити дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та кінцевий строк, наданий державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду, дату поштового штампу на конверті, в якому вона була направлена. Так, підприємство встановить скільки днів залишилося для добровільного виконання рішення суду і скільки часу на прийняття рішень.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження»  державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням із боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

У разі якщо підприємство отримало постанову державного виконавця, наприклад, в останній день строку для добровільного виконання рішення суду у зв’язку з несвоєчасністю відправлення даного документу державною виконавчою службою, то відповідно до статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» воно має право подати державному виконавцю заяву про відкладення виконавчих дій на строк до десяти робочих днів. Доцільно таку заяву подати через канцелярію державної виконавчої служби для оперативного прийняття рішення та вимагати невідкладного розгляду даної заяви. У даному випадку державний виконавець виносить постанову про відкладення виконавчих дій, яку повинен надіслати або вручити боржнику.

Також підприємство має право оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ у 10-ти денний строк з дати винесення.

сусудПо-друге, в будь-якому разі, незалежно від кількості днів, що залишилися на добровільне виконання рішення суду, підприємство повинно ознайомитися зі всіма матеріалами виконавчого провадження. Для цього потрібно подати заяву до відділу державної виконавчої служби, що здійснює виконавче провадження.

У процесі ознайомлення представнику підприємства потрібно зробити фотокопії абсолютно всіх документів, що містяться у виконавчому провадженні.  Важливі вони чи ні – рішення прийде згодом, а на даному етапі – важливе все.

Мета представника підприємства в процесі ознайомлення – не залишити без уваги явні грубі порушення законодавства про виконавче провадження державним виконавцем.

Так, потрібно одразу звернути увагу на зміст та дату пред’явлення виконавчого документу на виконання, на підставі якого відкрито виконавче провадження. Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки:

  1. посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, – протягом трьох місяців;
  2. інші виконавчі документи – протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі має бути зазначена:

  • назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видала;
  • дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
  • повне найменування стягувача і боржника, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника;
  • резолютивна частина рішення;
  • дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
  • строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою.

Якщо виконавчий документ не відповідає хоча б одній із вище перелічених вимог, то у відкритті виконавчого провадження за таким документом, державний виконавець зобов’язаний відмовити. Такі ж самі наслідки застосовуються у разі, коли строк пред’явлення виконавчого документа стягувачем пропущений.

У разі відкриття державним виконавцем виконавчого провадження всупереч Закону, підприємству необхідно негайно подати скаргу на таку постанову до начальника відділу державної виконавчої служби або до суду, який видав виконавчий документ.

Після вчинення цих дій підприємство має також обов’язково  ознайомитися у суді зі справою, в якій було ухвалено рішення, подане на виконання до державної виконавчої служби. Коли підприємство знайде підстави вважати, що судове рішення прийнято незаконно, то воно має право подати на нього апеляційну скаргу, попросивши при цьому суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження та вказавши поважність причин його пропуску.

Однією з найчастіших причин для поновлення строку є ухвалення судового рішення по справі без участі сторони або неотримання судового рішення стороною своєчасно.

У разі поновлення пропущеного строку та прийняття апеляційним судом апеляційної скарги до свого розгляду, рішення суду, що виконується державним виконавцем, вважається таким, що не набрало законної сили.

У цьому разі наступні виконавчі дії не можуть проводитися, а виконавче провадження підлягає закриттю.

На час апеляційного розгляду підприємство буде мати можливість провести переговори зі стягувачем щодо вирішення даного спору на більш прийнятних для нього умовах, що стане наслідком укладення мирової угоди.

Також існує вірогідність того, що якщо апеляційна скарга обґрунтована, то за результатами її розгляду апеляційний суд може скасувати судове рішення першої інстанції та ухвалити нове з відмовою у позові, що захистить підприємство від подальших негативних наслідків.

Автор: адвокат Павло Єсауленко

LEXLIGA Law Firm

lexliga.com

Наша розсилка

Випадкова цитата

Лишь в конце работы мы обычно узнаём, с чего её нужно было начинать

PUSH-повідомлення

Підпишись на оперативні сповіщення про оновлення на нашому сайті. Натисни дзвіночок в правому нижньому кутку і натисни ОК. Підтримується браузер Chrome та Firefox

Поради керівникам підприємства, яке стало «фігурантом» виконавчого провадження

Час читання: 10 min
0