Головна » Бухгалтеру » Консультації » Приклади розрахунків податків із заробітної плати від ДФС
Консультації

Приклади розрахунків податків із заробітної плати від ДФС

Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

ДФС у Черкаській області у своїй стрічці у Фейсбук нагадує, що Законом від 21.12.2016 р. 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено з 1 січня 2017 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі 3200 гривень; у погодинному розмірі — 19,34 гривні. Прожитковий мінімум встановлений для працездатних осіб з 1 січня 2017 року — 1600 гривень, з 1 травня — 1684 гривні, з 1 грудня — 1762 гривні.

Заступник начальника відділу контрольно-перевірочної роботи та організації та проведення перевірок суб’єктів декларування в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Черкаській області Наталія Бойко поінформувала, що у 2017 році податкова соціальна пільга становить для будь-якого платника 800 грн. (50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року). Розмір підвищеної і максимальної податкової соціальної пільги 150% ПCП = 1200 гpн; 200% ПCП = 1600 гpн.

Граничний розмір зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга на 2017 рік дорівнює 2240 грн. (розмір місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень – пп. 169.4.1 Податкового кодексу України). Вказаний граничний розмір зарплати для застосування пільги залишається незмінним у 2017 році і діятиме до 31 грудня п.р. включно.
Також Наталія Бойко нагадала, що починаючи з 2016 року утримання внеску із заробітної плати працівника не проводиться.

За численними запитами платників у зв’язку з новаціями фахівець порекомендувала використовувати підготовлені головним управлінням ДФС в області таблички змін – 2017 (можна завантажити за посиланням) та навела приклади розрахунку податків із заробітної плати.

Приклад 1. Працівнику нараховано мінімальну ЗП 3200,00 грн

Працівникові нараховані за повний відпрацьований місяць 3200 грн. Податкова соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу 2240 грн.).

Нарахування на заробітну плату складуть 1328 грн:

  1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 3200 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 576 грн.
    2. Рахуємо військовий збір: 3200 Х 1,5% (ставка військового збору) = 48 грн.
    3. Рахуємо єдиний внесок: 3200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн.

Утримання – 624 грн.

До виплати працівникові – 2576 грн.

Приклад 2. Працівник — самотня матір, яка виховує двох неповнолітніх дітей (ПСП)

Працівникові (самотня мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей) нараховані за повний відпрацьований місяць 3200 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу згідно пп. а) пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України), та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абз. 2 п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, згідно якого граничний розмір доходу для самотньої матері, визначається як добуток суми у 2240 грн. та відповідної кількості дітей. Отже, для самотньої матері розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 4480 грн  (2240 Х на 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2400 грн (1200 Х 2).

Нарахування на заробітну плату одинокої матері становлять 896 грн:

  1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (3200 – 2400) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 144 грн.
    2. Рахуємо військовий збір: 3200 Х 1,5% (ставка військового збору) = 48 грн.
    3. Рахуємо єдиний внесок: 3200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн.

Утримання – 192 грн.

До виплати працівникові – 3008 грн.

Приклад 3. Працівник — мати, яка виховує двох дітей, один з яких є інвалідом

Працівникові (мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом) нараховані за повний відпрацьований місяць 3200 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про право на 100%-ову податкову соціальну пільгу на одну дитину та на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу на дитину-інваліда, згідно пп. 169.1.2 та пп. б) п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абз. 2 пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу: граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги для матері, яка виховує двох дітей, одна з яких є інвалідом, визначається як добуток суми в 2240 грн. та відповідної кількості дітей. Отже, для матері, яка двох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 4480 грн. (2240 Х 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2000 грн. (800 грн + 1200 грн), оскільки пп. 169.3.1 ст. 169 ПКУ передбачено застосування основної та підвищеної соціальної пільги одночасно.

Нарахування на заробітну плату матері двох дітей, одна з яких є інвалідом, становлять 968 грн:

  1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (3200 – (800+1200)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 216 грн.
    2. Рахуємо військовий збір: 3200 Х 1,5% (ставка військового збору) = 48 грн.
    3. Рахуємо єдиний внесок: 3200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн.

Утримання – 264 грн.

До виплати працівникові – 2936 грн.

Приклад 4. Працівники (чоловік і дружина) працюють у одного роботодавця та виховують трьох дітей віком до 18 років

Працівникам – чоловіку і дружині, які працюють у одного роботодавця та виховують трьох дітей віком до 18 років нараховано за повний відпрацьований місяць 5200 грн. та 3200 грн. відповідно. Оскільки згідно із абз. 2 пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги збільшується до відповідної кількості дітей тільки одному з батьків, подружжю потрібно визначитись, хто саме буде використовувати право на податкову соціальну пільгу і збільшену розрахункову межу доходу, про що зазначити в поданій роботодавцю заяві. Заяву та документи про право на пільгу вони подали і про право на збільшення розрахункової межі доходу заявив чоловік/батько, який отримує більшу зарплату.

Читати по темі:  Як має діяти роботодавець, якщо виникла потреба зменшити посадові оклади працівникам?

Отже, Нарахування на заробітну плату чоловіка/батька — пільговика становлять 1726 грн:

  1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (5200 – (800Х 3 дітей)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 504 грн.
    2. Рахуємо військовий збір: 5200 Х 1,5% (ставка військового збору) = 78 грн.
    3. Рахуємо єдиний внесок: 5200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 1144 грн.

Утримання – 582 грн.

До виплати працівникові – 4618 грн.

Оскільки заробітна плата дружини/матері 3200 грн – більша за 2240 грн, вона не має право на застосування ПСП. Нарахування на її заробітну плату становлять 1328 грн; утримання – 624 грн; «на руки» – 2576 грн.

Розглянемо альтернативу – в заяві про право на збільшення розрахункової межі доходу заявила дружина/мати, яка отримує зарплату у 3200 грн.

Нарахування на заробітну плату дружини/матері — пільговика становлять 896 грн:

  1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (3200 – (800Х 3 дітей)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 144 грн.
    2. Рахуємо військовий збір: 3200 Х 1,5% (ставка військового збору) = 48 грн.
    3. Рахуємо єдиний внесок: 3200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн.

Утримання – 192 грн.

До виплати працівникові – 3008 грн.

Оскільки заробітна плата чоловіка/батька 5200 грн – більша за 2240 грн, він не має право на застосування ПСП. Нарахування на його заробітну плату в такому разі становитимуть 2158 грн; утримання – 1014 грн; «на руки» – 4186 грн.

Актуальне роз’яснення Мінсоцполітики щодо деяких питань оплати праці у зв’язку зі змінами в законодавстві розміщене зокрема на Урядовому порталі.

Приклад 5. Працівник працює на умовах неповного робочого часу.

За відпрацьований час йому нараховано 1800 грн. заробітної плати. В даному випадку працівник має право на загальну податкову соціальну пільгу у 800 грн (оскільки заробітна плата менша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу), за умови подання відповідної заяви роботодавцю – пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

Нарахування на заробітну плату складуть 911 грн:

  1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (1800 – 800) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 180 грн.
    2. Рахуємо військовий збір: 1800 Х 1,5% (ставка військового збору) = 27 грн.
    3. Рахуємо єдиний внесок: 3200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. №2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо база нарахування єдиного внеску менше встановленого розміру мінімальної заробітної плати то єдиний внесок розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на цей місяць, та відповідної ставки.

Утримання – 207 грн.

Читати по темі:  Особливості складання та реєстрації податкових накладних з 29 липня 2015 р. на прикладах

До виплати працівникові – 1593 грн.

Приклад 6. Працівник був на лікарняному частину місяця

Працівник з 1 січня по 14 січня 2017 року перебував на лікарняному. За відпрацьований час у січні йому нараховано 1560 грн та виплати за листком непрацездатності склали 980 грн. Загальна сума отриманого доходу працівником – 2540 грн.

Оскільки заробітна плата більша за 2240 грн, вказаний працівник не має право на застосування ПСП.

Нарахування на заробітну плату складуть 1199,30 грн:

  1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 2540 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 457,20 грн.
    2. Рахуємо військовий збір: 2540 Х 1,5% (ставка військового збору) = 38,10 грн.
    3. Рахуємо єдиний внесок: 3200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо база нарахування єдиного внеску менше встановленого розміру мінімальної заробітної плати то єдиний внесок розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на цей місяць, та відповідної ставки.

Утримання – 495,30 грн.

До виплати працівникові – 2044,70 грн.

Приклад 7. Фізична особа працювала на умовах договору ЦПХ

Фізична особа надала у період з 3 по 30 січня 2017 року послуги/виконала роботу на умовах договору цивільно-правового характеру. Складений акт наданих послуг/виконаних робіт. Винагорода фізичний особі за договором цивільно-правового характеру склала 2000 грн.

Нарахування на винагороду фізичної особи за договором ЦПХ складуть 830 грн.

  1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 2000 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 360 грн.
    2. Рахуємо військовий збір: 2000 Х 1,5% (ставка військового збору) = 30 грн.
    3. Рахуємо єдиний внесок: 2000 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 440 грн. Єдиний внесок нараховується за ставкою 22 відс. на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.
    Утримання – 390 грн.

До виплати фізичній особі – 1610 грн.

Згідно з п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місяцем роботи. Якщо їх декілька, працівник самостійно обирає місце застосування податкової соціальної пільги і подає роботодавцю відповідну заяву. Пільга починає застосовуватись з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Отже, працівникові треба вчасно подати заяву про застосування податкової соціальної пільги (а за наявності декількох місць роботи – обрати місце застосування ПСП і подати заяву) та надати відповідні документи, що підтверджують право на пільгу. Також відповідна заява і документи подаються роботодавцеві одразу після виникнення права на підвищену пільгу (пільги). В іншому випадку роботодавець пільгу не нараховує.

Наталія Бойко нагадала, що перелік документів, які необхідно своєчасно, разом з відповідною заявою, надати роботодавцю для отримання податкової соціальної пільги, визначений Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений Постановою Кабінету міністрів 29 грудня 2010 року за №1227.

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.

Наша розсилка

Опитування

Якою бухгалтерською програмою ви користуєтесь?

Випадкова цитата

Капитал не так важен в бизнесе. Опыт не так важен. Вы можете получить обе эти вещи. Что важно, так это идеи

Приклади розрахунків податків із заробітної плати від ДФС

Час читання: 17 min
0

Поділитися з другом