Кадровий облік

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в разі виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі (ст.40 п.2 КЗпП)

Друк

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в разі виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації

Невідповідністю виконуваній роботі вважається нездатність внаслідок недостатньої кваліфікації належним чином виконувати доручену роботу. Слід зауважити, що у такій нездатності нема провини працівника і її не можна ототожнювати з винним невиконанням трудових обов’язків. Роботодавець зобов’язаний довести невідповідність працівника посаді, яку він обіймає, або виконуваній роботі. Такими доказами можуть бути неякісне виконання робіт, неналежне виконання трудових обов’язків з причин недостатньої кваліфікації, а також висновки атестаційної комісії про визнання працівника таким, що не відповідає посаді, яку обіймає. Крім того, така невідповідність має бути виявленою. Тобто якщо працівника, що не має відповідного документа про освіту, фах чи кваліфікацію, передбачену кваліфікаційними характеристиками, було прийнято на відповідну роботу, то у подальшому такого працівника не можна звільнити за пунктом 2 статті 40 КЗпП України через брак такого документа, оскільки роботодавцеві про таку невідповідність працівника було відомо й раніше, ще при прийнятті на роботу.

Разом з тим виконання окремих видів робіт передбачає обов’язкову наявність відповідного документа про освіту, фах чи кваліфікацію, про проходження перевірки знань з охорони праці, техніки безпеки, про допуск до роботи тощо.

У багатьох випадках працівника взагалі не може бути допущено до роботи через відсутність такого документа. Наприклад, не можна допускати до роботи водія, якщо в порядку адміністративного стягнення його позбавлено права керувати транспортним засобом, або якщо такий водій в черговий раз не пройшов огляду медичної комісії, або за висновками такої комісії він не має дозволу на керування відповідним видом транспортного засобу.

Не може бути допущено до роботи, наприклад, працівників (у т. ч. посадову особу), які відповідно до вимог пункту 3.17 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, не пройшли навчання, інструктажу і перевірки знань з питань охорони праці.

Таких працівників можна звільнити за пунктом 2 статті 40 КЗпП, якщо вони під час повторної перевірки знань з питань охорони праці знову виявили незадовільні знання. Згідно з пунктом 3.16 зазначеного Типового положення повторна перевірка знань проводиться протягом одного місяця.

Останнім часом дедалі інтенсивніше автоматизуються, комп’ютеризуються робочі місця. Проте не всі працівники через свою непідготовленість спроможні працювати з новітньою технікою. Однак, на нашу думку, це не може слугувати підставою для звільнення цих працівників за пунктом 2 статті 40 КЗпП. На роботодавця спершу має бути покладено обов’язок вжити відповідних заходів з підготовки (перепідготовки) працівника. Але якщо і після вжиття таких заходів працівник неспроможний буде працювати з новітньою технікою, то у роботодавця виникнуть правові підстави замінити такого працівника на кваліфікованішого, звільнивши його за пунктом 2 статті 40 КЗпП.

Застереження. Якщо ж роботодавець виявить неякісне виконання роботи внаслідок несумлінності чи недбалості працівника, то такого працівника не можна звільнити за пунктом 2 статті 40 КЗпП. Якщо є його вина, до нього може бути застосовано заходи дисциплінарного стягнення чи громадського впливу, аж до застосування пункту 3 статті 40 КЗпП.

Однією з найпоширеніших підстав для звільнення працівника у зв’язку з виявленою невідповідністю посаді, яку він обіймає, чи роботі, яку виконує, внаслідок недостатньої кваліфікації є висновок атестаційної комісії, за результатами якої оформляють атестаційний лист (додаток 1).

Додаток 1

Додаток до Положення про порядок проведення атестації працівників керівного складу державних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1999 року № 1571

АТЕСТАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Загальні дані

Прізвище, ім’я, по батькові _______________________________________________
______________________________________________________________________
Рік народження ____________

Посада, яку займає працівник, стаж роботи на ній (на момент атестації) _________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
Освіта, найменування навчального закладу та рік закінчення _________________
______________________________________________________________________
Спеціальність за освітою ________________________________________________
______________________________________________________________________
Науковий ступінь, вчене звання __________________________________________
______________________________________________________________________
Загальний трудовий стаж ________, у т. ч. за спеціальністю ________

Результати атестації

За підсумками голосування атестаційної комісії:

ВІДПОВІДАЄ ЗАЙМАНІЙ ПОСАДІ:

за ____________

проти ____________

РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ В РЕЗЕРВ НА ВИЩУ ПОСАДУ:

за ____________

проти ____________

ВІДПОВІДАЄ ЗАЙМАНІЙ ПОСАДІ ЗА УМОВИ _______________________________
_____________________________________________

за ____________

проти ____________

НЕ ВІДПОВІДАЄ ЗАЙМАНІЙ ПОСАДІ:

за ____________

проти ____________

Рішення атестаційної комісії ______________________________________________
______________________________________________________________________

Рекомендації атестаційної комісії __________________________________________
______________________________________________________________________

за ____________

проти ____________

 

Голова атестаційної комісії

________________________________
(підпис)

Секретар

________________________________
(підпис)

Члени комісії:

________________________________

________________________________

________________________________
(підписи)

Дата атестації «___» ______________ 20___ року
З РЕЗУЛЬТАТАМИ АТЕСТАЦІЇ ОЗНАЙОМЛЕНИЙ

________________________________
(підпис працівника, який атестується)

Примітка. У разі коли голова чи член комісії має іншу думку щодо оцінки роботи та ділових якостей працівника, якого атестують, вони викладають її письмово у вільній формі і додають до атестаційного листа.

Проте слід враховувати, що рішення про проведення атестації працівників має бути законодавчо обґрунтованим. Тобто йдеться про те, що атестацію певних категорій працівників потрібно провадити на підставі відповідного нормативного акта та в порядку, визначеному цим актом. Такими основними нормативними актами є, зокрема, постанова Ради Міністрів СРСР «Про введення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів підприємств, організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту та зв’язку» від 26 липня 1973 року № 531 (яка є чинною дотепер); Положення про порядок проведення атестації працівників керівного складу державних підприємств, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1999 року № 1571; Положення про проведення атестації державних службовців, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1922; Порядок проведення атестації посадових осіб митної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року № 1984; Типове положення про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року № 1440; Положення про атестацію наукових працівників, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 року № 1475; Положення про порядок проведення атестації керівників та спеціалістів підприємств, організацій, установ споживчої кооперації України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 146; Типове положення про організацію підбору і атестації бригадирів у виробничих об’єднаннях і на підприємствах, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 12 серпня 1985 року № 270/17-2. Ряд міністерств прийняли окремі положення про атестацію керівних, інженерно-технічних працівників і спеціалістів, які працюють у системі цих міністерств, зокрема Положення про порядок проведення атестації лікарів, затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 грудня 1997 року № 359; Типове положення про атестацію педагогічних працівників України, затверджене наказом Міністерства освіти України від 20 серпня 1993 року № 310.

Атестацію проводять раз на три-п’ять років. Матеріали атестації передають керівникові підприємства, організації для прийняття відповідного рішення. Якщо працівника за результатами атестації визнано таким, що не відповідає займаній посаді, роботодавець має право його звільнити за пунктом 2 статті 40 КЗпП не пізніше двомісячного строку від дня атестації. Працівник, у свою чергу, має право оскаржити результати атестації.

На практиці звільнення з підстав, зазначених у пункті 2 статті 40 КЗпП, найчастіше пов’язують із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (додаток 2).

Додаток 2

ЗАТ «ЗАВОД ДИТЯЧИХ ІГРАШОК»

НАКАЗ

21.12.2006

м. Київ

№ 38/3-к

Про звільнення
Мацейка В. І.

Рішенням атестаційної комісії від 10 грудня 2006 року старшого інженера з охорони праці Мацейка Віктора Івановича визнано таким, що не відповідає займаній посаді.
На підставі викладеного

НАКАЗУЮ:

  1. МАЦЕЙКА Віктора Івановича, старшого інженера з охорони праці, звільнити 21 грудня 2006 року, п. 2 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.
  2. Бухгалтерії підприємства провести з Мацейком В. І. повний розрахунок відповідно до чинного законодавства.
Підстави:рішення атестаційної комісії;
рішення профкому про надання згоди на звільнення від 20.12.2006 № 10;
акт про відмову від переведення на іншу роботу.

 

Директор заводу

Мороз

С. В. Мороз

 

 

До справи № _____
(посада, підпис, ініціал(и) та прізвище виконавця)
(дата)

У трудовій книжці у графі 3 роблять запис:
Звільнено у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в разі виявлення невідповідності працівника виконуваній роботі за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню цієї роботи

Невідповідність працівника займаній посаді чи виконуваній роботі може бути пов’язана зі станом здоров’я, що перешкоджає виконанню цієї роботи. Підставами, що свідчать про таку невідповідність, може слугувати для працівника, який відповідно до законодавства повинен періодично проходити медичні огляди, висновок медичної установи (медичної комісії), що ця робота протипоказана працівникові за станом здоров’я, або наявність у працівника-інваліда рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) на виконання іншої роботи, ніж та, яку він виконує, або взагалі нема рекомендації МСЕК щодо виконання цієї роботи (додаток 3).

Додаток 3

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СПЕЦЗВ’ЯЗОК»

НАКАЗ

20.12.2006

м. Київ

№ 97-к

Про звільнення
Дрозда В. С.

За висновком медичної комісії від 12 грудня 2006 року водія транспортного цеху Дрозда Василя Сергійовича визнано непридатним до виконання роботи водія автомобіля внаслідок погіршення зору.
На підставі викладеного

НАКАЗУЮ:

  1. ДРОЗДА Василя Сергійовича, водія транспортного цеху, звільнити 20 грудня 2006 року, п. 2 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров’я.
  2. Бухгалтерії підприємства провести з Дроздом В. С. повний розрахунок відповідно до чинного законодавства та колективного договору підприємства.
Підстави:висновок медичної комісії;
рішення профкому про надання згоди на звільнення від 15.12.2006 № 12;
акт про відмову від переведення на іншу роботу.

 

Директор підприємства

Проценко

О. А. Проценко

 

 

До справи № _____
(посада, підпис, ініціал(и) та прізвище виконавця)
(дата)

У трудовій книжці у графі 3 роблять запис:
Звільнено у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров’я, п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Ухиляння чи відмова працівника від проходження обов’язкових медичних оглядів, аналогічно як і відмова чи ухиляння від проходження навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони, не є підставою для розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених пунктом 2 статті 40 КЗпП. У цьому випадку відповідно до статті 46 КЗпП роботодавець вправі відсторонити такого працівника від роботи та застосувати до нього заходи дисциплінарного стягнення аж до звільнення відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП.

Застереження. Тривала або часта відсутність працівника на роботі в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю також не може слугувати підставою для застосування пункту 2 статті 40 КЗпП.

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в разі скасування допуску до державної таємниці

У зв’язку з внесенням Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 11 травня 2004 року № 1703-IV доповнення до пункту 2 статті 40 КЗпП підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за цією нормою також стало скасування допуску до державної таємниці працівника, якщо виконання покладених на нього обов’язків потребує доступу до державної таємниці.

Передусім слід зазначити, що відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються Конституцією України, законами України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII, «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ (далі — Закон № 3855), міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України та нормативно-правовими актами.

Закон № 3855 регулює суспільні відносини, пов’язані з належністю інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці для захисту національної безпеки України.

Відповідно до статті 1, частини першої статті 10 та частини першої статті 13 цього Закону державна таємниця — це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Конкретні відомості можуть бути віднесені до державної таємниці за ступенями секретності — «особливої важливості», «цілком таємно» і «таємно». Віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян.

Строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлює державний експерт з питань таємниць, ураховуючи ступінь секретності інформації, критерії визначення якого встановлює Служба безпеки України, та інші обставини. Він не може перевищувати для інформації зі ступенем секретності «особливої важливості» — 30 років, для інформації «цілком таємно» — 10 років, для інформації «таємно» — 5 років.

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення письмової форми трудових договорів з працівниками, діяльність яких пов’язана з державною таємницею» від 16 листопада 1994 року № 779 встановлено обов’язкову письмову форму трудового договору з працівниками, діяльність яких пов’язана з державною таємницею, а Типова форма такого договору та Зобов’язання громадянина України у зв’язку з допуском до державної таємниці затверджені наказом Державного комітету України з питань державних секретів від 8 грудня 1994 року № 44 (додаток 4).

Додаток 4

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного комітету України
з питань державних секретів
від 8 грудня 1994 року № 44

ТИПОВА ФОРМА
трудового договору з працівником, діяльність якого пов’язана з державною таємницею

Місто

«___» ____________ 20__ р.

Підприємство, установа, організація      (повна назва підприємства, установи, організації)      в особі власника або уповноваженого ним органу      (посада)          (прізвище, ім’я, по батькові)     іменований далі роботодавець, з одного боку, та громадянин      (прізвище, ім’я, по батькові)    , іменований далі працівник, з другого боку, уклали цей договір про таке:

Працівник      (прізвище, ім’я, по батькові)     приймається на роботу      (найменування структурного підрозділу, підприємства, установи, організації: цех, відділ, лабораторія тощо)      за професією (посадою)      (повне найменування професії, посади)     кваліфікацією      (розряд, кваліфікаційна категорія)     .

Працівнику (не) встановлюється строк випробування (непотрібне викреслити)       (тривалість строку випробування)     .

I. Загальні положення

1. Цей договір є (потрібне підкреслити):
— безстроковим, що укладається на невизначений строк
— на визначений строк, встановлений за погодженням сторін      (вказати строк, погоджений сторонами)
— таким, що укладається на час виконання певної роботи      (вказати роботи, які передбачається виконувати)     

На підставі цього договору виникають трудові відносини між працівником і підприємством, установою, організацією (потрібне підкреслити).

2. Терміном «сторони» в цьому договорі позначаються роботодавець і працівник.

II. Обов’язки сторін

3. Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

4. Працівник зобов’язується (зазначаються основні характеристики роботи та вимоги до рівня її виконання: за обсягом виробництва (робіт), якістю продукції, що випускається (якістю обслуговування), рівня виконання норм та нормативних завдань, дотримання правил з охорони праці, строків її виконання тощо):
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________

Крім того, відповідно до Закону України «Про державну таємницю» працівник зобов’язується:
— повідомляти кадровому апарату та режимно-секретному органу достовірні відомості про себе, своєчасно повідомляти про зміну анкетних та автобіографічних даних, які можуть впливати на надання допуску до державної таємниці;
— не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому буде довірена або стане відомою у зв’язку з виконанням службових обов’язків;
— не брати участі в об’єднаннях громадян, діяльність яких не підлягає легалізації відповідно до законодавства або заборонена в судовому порядку;
— не брати участі у протиправній діяльності органів іноземних держав та іноземних організацій;
— виконувати вимоги встановленого чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами України режиму секретності;
— повідомляти посадових осіб, які надали допуск до державної таємниці, про обставини, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці.

У зв’язку з допуском до державної таємниці працівник дає згоду на передбачене законодавством обмеження у праві виїзду на постійне проживання в іноземну державу (крім держав, з якими Україна має угоди про взаємну охорону державних таємниць або інші міжнародні угоди, які передбачають такий виїзд) до розсекречування відповідної інформації, до якої він має чи мав доступ, але не більш як на п’ять років з часу скасування допуску до державної таємниці. Він також згоден на обмеження свободи інформаційної діяльності, що випливають із законів України «Про інформацію» та «Про державну таємницю».

На час роботи, пов’язаної з державною таємницею, в разі поїздки за кордон в особистих справах (туристичні поїздки, на лікування, відпочинок, за запрошенням і таке інше) зобов’язується своєчасно повідомляти про це посадових осіб, які надали допуск до державної таємниці.

Працівник ознайомлений з вимогами статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» щодо обов’язку здачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на зберігання до органів внутрішніх справ за місцем проживання.

Працівник попереджений, що за розголошення відомостей, які становлять державну таємницю, втрату документів, які містять державну таємницю, а так само предметів, відомості про які становлять державну таємницю, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, за інші порушення режиму секретності — до дисциплінарної відповідальності.

5. Роботодавець зобов’язується організувати працю працівника, забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці, обладнати робоче місце відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці та про забезпечення режиму секретності (зазначаються конкретні заходи щодо організації виробничого процесу, обладнання робочого місця, підготовки та підвищення кваліфікації працівника, забезпечення інших умов праці тощо).

6. Обов’язок роботодавця щодо забезпечення умов роботи на робочому місці із зазначенням достовірних характеристик, компенсацій і пільг працівнику за роботу в небезпечних і шкідливих умовах праці:
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________

III. Робочий час

7. Працівник зобов’язується виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

8. Особливості режиму робочого часу (неповний робочий день, неповний робочий тиждень, погодинна робота тощо):      (вказати необхідне)     .

IV. Оплата праці та соціально-побутове забезпечення працівника

9. За виконання обов’язків, передбачених договором, працівнику встановлюється:
— посадовий оклад (тарифна ставка, відрядна розцінка) у розмірі _______ на місяць або у розмірі _______ за 1 годину роботи;
— надбавка (доплата та інші виплати)      (вказати види доплат, надбавок тощо)     у розмірі _______ (у % до тарифної ставки, посадового окладу).

10. Працівнику надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю: основна _______ днів, додаткова _______ днів. До щорічної відпустки виплачується матеріальна допомога у розмірі _______.

11. Працівнику, який згідно з номенклатурою посад, котрі підлягають оформленню на допуск до державної таємниці, має працювати з відомостями, що становлять державну таємницю, надається компенсація, види, розміри і порядок надання якої встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 414, а саме:
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________

V. Відповідальність сторін, вирішення спорів

12. У випадку невиконання чи неналежного виконання обов’язків, передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

13. Спори між сторонами вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством.

14. Інші умови:      (за необхідністю вказати інші умови, передбачені чинним законодавством)     

VI. Зміни, припинення та розірвання договору

15. Цей договір припиняється або може бути розірваним:
а) після закінчення строку дії договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення;
б) за згодою сторін;
в) з ініціативи роботодавця до закінчення строку дії договору у випадках, передбачених законодавством (ст. 40, 41 КЗпП України);
г) з ініціативи працівника до закінчення строку дії договору у випадках, передбачених законодавством (ст. 38, 39 КЗпП України);
д) з інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КЗпП та чинним законодавством України.

16. Додаткові підстави припинення та розірвання договору: виникнення або виявлення перелічених в пункті 4 цього договору обставин, що перешкоджають збереженню державної таємниці.

17. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. При розірванні трудового договору з поважних причин роботодавець повинен розірвати договір у строк, про який просить працівник.

18. За два місяці до закінчення строку чинності договору він може бути за угодою сторін продовжений або укладений на новий чи інший строк.

19. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами або
______________________________________________________________________.

20. Умови цього договору можуть бути змінені тільки за згодою сторін у письмовій формі.

21. Цей договір укладений в двох примірниках, які зберігаються у кожної із сторін і мають однакову юридичну силу.

Додатки до договору:      (вказується перелік додатків, якщо вони є)     

22. Інші умови договору, пов’язані зі специфікою праці:
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________

Адреси сторін

23. Відомості про роботодавця:
Повна назва підприємства, установи, організації ______________________________
Адреса _______________________________________________________________
Розрахунковий рахунок № ________________ в ______________________________

24. Відомості про працівника:
Домашня адреса _______________________________________________________
Домашній телефон _____________________________________________________
Службовий телефон ____________________________________________________
Паспорт: серія __________ № __________ виданий «___» ____________ ____ р.      (вказати орган, що видав паспорт)     

Підстава для пільг з оподаткування та інших пільг      (вказати відомості про кількість дітей, утриманців, інші підстави)     

РОБОТОДАВЕЦЬ

ПРАЦІВНИК

___________________________
(посада, прізвище,

___________________________
(посада, прізвище,

___________________________
ім’я, по батькові,

___________________________
ім’я, по батькові,

___________________________
підпис)

___________________________
підпис)

«___» ____________ 20__ р.

«___» ____________ 20__ р.

М. П.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Голови Служби
безпеки України
від 18 липня 2001 року № 190

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
громадянина України у зв’язку з допуском до державної таємниці

Я,      (прізвище, ім’я, по батькові)     , у зв’язку з наданням мені допуску до державної таємниці беру на себе письмове зобов’язання:
— не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка буде мені довірена або стане відомою у зв’язку з виконанням службових обов’язків;
— не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонено в порядку, установленому законом;
— не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України;
— виконувати вимоги режиму секретності;
— повідомляти посадових осіб, які надали мені допуск до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 Закону України «Про державну таємницю», або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної мені державної таємниці, а також про свій виїзд з України;
— додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.

У зв’язку з наданням мені допуску до державної таємниці я даю згоду на обмеження моїх прав відповідно до статті 29 Закону України «Про державну таємницю».

Мене повідомлено про відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю.

Дата

Підпис

Ознайомлення _____________________________________________________ з нормами законодавства щодо обмеження прав у зв’язку з допуском до державної таємниці та попередження про відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю здійснив      (підпис посадової особи режимно-секретного органу, посада)     

Дата

Підпис

Зобов’язання громадянина України у зв’язку з допуском до державної таємниці відбирається у випадках, коли чинним законодавством України передбачено застосування контрактної форми трудового договору, а також від громадян України, трудові (службові) відносини з якими регулюються окремими законодавчими актами, спеціальними статутами і положеннями.

Відповідно до статті 22 Закону № 3855 залежно від ступеня секретності інформації встановлено такі форми допуску до державної таємниці:

  • форма 1 — для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» і «таємно»;
  • форма 2 — для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» і «таємно»;
  • форма 3 — для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно».

Встановленно такі терміни дії допусків:

  • для форми 1 — 5 років;
  • для форми 2 — 10 років;
  • для форми 3 — 15 років.

Допуск до державної таємниці зі ступенями секретності «особливої важливості», «цілком таємно» і «таємно» надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.

В окремих випадках, визначених міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, за погодженням зі Службою безпеки України громадянам України віком від 16 років може бути надано допуск до державної таємниці зі ступенями секретності «цілком таємно» і «таємно», а віком від 17 років — також до державної таємниці зі ступенем секретності «особливої важливості».

Допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов’язаних з державною таємницею. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, допуск до державної таємниці надається розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Якщо потреба громадянина у відомостях, що становлять державну таємницю, не пов’язана з місцем роботи, служби або навчання, допуск може бути надано за місцем провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею.

Надання допуску передбачає:

  • визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією;
  • перевірку громадянина у зв’язку з допуском до державної таємниці;
  • взяття громадянином на себе письмового зобов’язання щодо збереження державної таємниці, яку йому довірять;
  • одержання письмової згоди від громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв’язку з його допуском до державної таємниці;
  • ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Рішення про допуск громадянина до державної таємниці ухвалюють не пізніше як за п’ять днів після надходження до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації висновків по матеріалах його перевірки у зв’язку з допуском до державної таємниці.

Допуск до державної таємниці відповідно до статті 23 Закону № 3855 не надається у разі:

  • якщо у громадянина немає обґрунтованої потреби в роботі із секретною інформацією;
  • сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи осіб без громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України, або участі громадянина в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонено в порядку, встановленому законом;
  • відмови громадянина взяти на себе письмове зобов’язання щодо збереження державної таємниці, яку буде йому довірено, а також якщо він не дав письмової згоди на передбачені законом обмеження прав у зв’язку з допуском до державної таємниці;
  • наявності у громадянина судимості за тяжкі злочини, не погашеної чи не знятої у встановленому порядку;
  • наявності у громадянина психічних захворювань, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров’я України і Службою безпеки України.

У наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі:

  • повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе;
  • постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на виїзд для постійного проживання за кордоном;
  • невиконання громадянином обов’язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.

Статтею 26 Закону № 3855 встановлено, що скасування раніше наданого допуску до державної таємниці можливе у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, а також після припинення громадянином діяльності, у зв’язку з якою йому було надано допуск, втрати громадянства України чи визнання громадянина недієздатним.

На прохання громадянина його допуск до державної таємниці скасовують протягом трьох днів від часу звернення з приводу скасування допуску.

Рішення про переоформлення чи скасування допуску приймається посадовими особами, уповноваженими приймати рішення про його надання. Це рішення може бути оскаржено в порядку підлеглості посадовій особі вищого рівня чи до суду.

Працівника, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов’язків потребує доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, можна в передбаченому законодавством порядку перевести на іншу роботу або службу, не пов’язану з державною таємницею, чи звільнити (додаток 5).

Додаток 5

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СПЕЦЗВ’ЯЗОК»

НАКАЗ

15.11.2006

м. Київ

№ 57-к

Про звільнення
Макаренка І. П.

Старший оператор спеціального зв’язку Макаренко Іван Павлович порушив узяте ним зобов’язання у зв’язку з допуском до державної таємниці від 20 січня 2006 року, а саме: не повідомив кадрову службу та режимно-секретну частину підприємства про зміну біографічних даних, які суттєво впливають на надання допуску до державної таємниці. У зв’язку з таким порушенням і відповідно до статті 26 Закону України «Про державну таємницю» наказом директора підприємства від 10 листопада 2006 року № 43 раніше наданий Макаренкові І. П. допуск до державної таємниці скасовано.
На підставі викладеного

НАКАЗУЮ:

  1. МАКАРЕНКА Івана Павловича, старшого оператора спеціального зв’язку, звільнити 15 листопада 2006 року, п. 2 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку зі скасуванням допуску до державної таємниці.
  2. Бухгалтерії підприємства провести з Макаренком І. П. повний розрахунок відповідно до чинного законодавства.
Підстави:наказ про скасування допуску до державної таємниці;
рішення профкому про надання згоди на звільнення;
відмова Макаренка І. П. від запропонованої роботи.

 

Директор підприємства

Проценко

О. А. Проценко

У трудовій книжці роблять запис про звільнення:
Звільнено у зв’язку зі скасуванням допуску до державної таємниці, п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Звільнення з роботи у зв’язку з виявленою невідповідністю можливе лише за умови, якщо роботодавець вживав заходів щодо переведення працівника на іншу роботу, але працівник відмовився від такого переведення, або власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому самому підприємстві.

Застереження. Слід пам’ятати, що в разі виконання вагітною жінкою певної роботи, яка відповідно до медичного висновку протипоказана їй за станом здоров’я, роботодавець відповідно до статті 178 КЗпП зобов’язаний перевести її на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. Якщо роботодавець не може вирішити питання про переведення жінки на легшу роботу і таку роботу, що виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вагітну жінку не можна звільнити з роботи за пунктом 2 статті 40 КЗпП, вона лише підлягає звільненню від виконання роботи, до вирішення питання про переведення її на іншу, легшу роботу, тобто вона тимчасово не несе обов’язку виконувати роботу, обумовлену трудовим договором. При цьому не тільки триває дія трудового договору, а й зберігається заробітна плата.

Для розірвання трудового договору з підстав, встановлених пунктом 2 статті 40 КЗпП, потрібна попередня згода виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Відповідно до статті 44 КЗпП працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку.

Джерело: hrliga.com

Наша розсилка

Випадкова цитата

Неопределенность и риск — главная трудность и главный шанс бизнеса.

— Дэвид Хертц, американский математик и аналитик

PUSH-повідомлення

Підпишись на оперативні сповіщення про оновлення на нашому сайті. Натисни дзвіночок в правому нижньому кутку і натисни ОК. Підтримується браузер Chrome та Firefox

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в разі виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі (ст.40 п.2 КЗпП)

Час читання: 51 min
0