Яку систему оподаткування обрати підприємству після його створення: спрощенну чи загальну? Така дилема встає перед кожним підприємством після його створення, або у процесі його діяльності.
Відразу хочеться сказати, що універсальної відповіді немає і треба дивитися у кожній ситуації окремо: чим займається підприємство, яка його рентабельність тощо.
Тож давайте перерахуємо всі переваги і недоліки спрощеної системи оподаткування і порівняємо її із загальною.
Переваги спрощеної системи оподаткування
Як зрозуміло із назви спрощена система передбачає більш простий і зрозумілий податковий облік. Адже:
- не треба вести облік витрат (податкових) – адже об’єктом оподаткування є дохід підприємства, а не прибуток від діяльності;
- немає потреби розуміти усі нюанси бухгалтерського обліку;
- визначення оподатковуваного доходу не потребує складних маніпуляцій, які довелось би робити, якщо б підприємство перебувало на загальній системі (визначення податкових різниць).
Але, якщо підприємство перебуває на загальній системі і має обсяг доходу до 20 млн. грн і воно не застосовує коригування на податкові разниці, то таке підприємство має можливість коригувати за рахунок інструментів які дає бухгалтерський облік свій дохід і збільшувати (зменшувати) свої витрати.
- не треба застосовувати правила трансфертного ціноутворення (але враховуючі сумові умови цю перевагу можуть лише відчути платники ЄП 4 групи)
- менші витрати на утримання бухгалтерії;
- зменшуються податкові ризики, які властиві платникам на загальній системі;
- Платник Єдиного податку має вибір – становитися йому платником ПДВ чи ні (навіть якшо відбудеться перевищення ПДВ реєстраційного ліміту (1 млн.грн) – це досить суттєвий плюс для тих хто не зацікавлений в тому, щоб становитися платником ПДВ.
- Платники ЄП платять меншу кількість податків – це твердження не завжди вірне.
- Застосування касового методу визначення доходів – це вигідно тим платникам які працюють на умовах післяплати, а не предоплати.
Податкові ризики. Що це таке?
Платники на загільній системі особливо потерпають від того, що податківці під час перевірок люблять перевіряти витрати і на підставі того, що наприклад невірно составлений первинний документ знімають безпідставно витрати і таким чином збільшується оподатковуваний прибуток, а отже і сума податків. Це і є основним ризиком при перебуванні на загальній системі.
Але податківці не лишають без уваги і платників ЄП. Час від часу з’являються цікаві думки ДФС про те, що може і не може робити платник ЄП. І деколи їхні фантазії сягають далеко від норм ПКУ і перетворюється чорт знає що.
Недоліки спрощеної системи оподаткування
У спрощеної системи оподаткування є і цілий ряд недоліків на які слід звертати свою увагу платникам податків.
- Обмеження граничного обсягу доходів – із 2016 р. платники ЄП можуть мати річний дохід розміром лише до 5 млн.грн. Це обмеження можна обійти декількома способами (наприклад перенести частину надходжень грошових коштів на наступний рік, або відкрити декілька підприємств на ЄП);
- Платники ЄП не мають права займатись чим заманеться. Про види діяльності якими не можна займатися перебуваючі на ЄП написано в ст.291 ПКУ.
- Використання тільки грошової форми розрахунків (НЕ Можна використовувати бартери, векселі і інші специфічні форми)
- Якщо платник ЄП виріши виплатити своєму засновнику дивіденди – готуйтесь до великих супутніх витрат, адже Вам буде потрібно заплатити 18% податку на прибуток і ще 18% ПДФО (а не 5% якщо б ви перебували на загальній системі;
- Квартальна звітність з єдиного податку.
Отже якщо ви платник ЄП це не означає, що ви будете платити менше податків. Вдеяких випадках сума сплачений податків може бути значно більша за ту суму яку б ви заплатити перебуваючі на загальній системі.
