Головна » Бухгалтеру » Консультації » Як працювати без електрики? Практичні поради
Консультації Організація бізнесу

Як працювати без електрики? Практичні поради

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

За перший рік війни українці опанували мистецтво жити і навіть успішно вести бізнес в умовах періодичних повітряних атак. Це було складно, це потребує додаткових зусиль. Проте це допомагає вижити всім: і продавцям товарів та послуг, і тим, хто їх споживає.

Тепер завдання ускладнили — ми зіткнулися з дефіцитом електроенергії, спричиненим пошкодженням критичної інфраструктури.

Що можна зробити в такій ситуації?

Варіант перший — тимчасово зупинити діяльність

Насправді це найгірший варіант, хоча він і здається найлегшим.

Якщо у вашому місті регулярно почали вимикати електроенергію, причому роблять це без зрозумілого графіка, то справді, важко побудувати робочий день і якісно надавати послуги або торгувати у магазині.

Ви можете на певний період зупинити діяльність.

Що для цього не треба робити?

1. Повідомляти держреєстратора. Якщо ви припиняєте бізнес тимчасово і не маєте наміру ліквідувати підприємство або ФОПа, державі говорити про це не треба.

2. Повідомляти податківців. Навіть якщо ви ФОП І — ІІ груп ЄП, ви маєте право оформити відпустку на місяць, але сенсу в цьому наразі немає. Адже на час війни ви й так позбавлені обов’язку платити за себе ЄП та ЄСВ.

Інформують податківці

Ще на початку воєнного стану… законодавчо було надано право підприємцям — платникам єдиного податку груп 1 та 2 не сплачувати єдиного податку з 01.04.2022 р. (тобто починаючи зі сплати за квітень) до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України (пп. 9.1 підрозд. 8 розд. XX ПКУ). <…>

Крім звільнення на час дії воєнного стану ФОПів — платників єдиного податку груп 1 та 2 від сплати єдиного податку, для всіх без винятку ФОПів-спрощенців надано звільнення від сплати ЄСВ за себе.

А саме згідно з п. 9-19 розд. VIII Закону [про ЄСВ] всі підприємці мають право не нараховувати, не обчислювати і не сплачувати ЄСВ за себе з 01.03.2022 р. (тобто починаючи зі сплати за березень) і протягом усього часу до припинення/скасування воєнного стану в Україні, а також протягом 12 місяців після припинення/скасування воєнного стану. <…>

Проте слід пам’ятати, що коли ФОП не сплачує ЄСВ за себе, то ці періоди не зараховуються до страхового стажу.

А тим ФОПам, які не бажають втрачати страхового стажу, потрібно просто сплачувати ЄСВ за себе добровільно.

https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/local-news/626998.html

Що треба зробити?

1. Видати наказ про тимчасове зупинення діяльності і повідомити про зміну графіка роботи всіх зацікавлених. Наприклад, якщо маєте магазин, на його фасаді вочевидь є звичайний графік роботи. Тож вам потрібно повідомити відвідувачів, що цей графік тимчасово змінився. Для цього достатньо оголошення. Якщо маєте онлайн-магазин, оголошення треба зробити на сайті, на якому ви провадите торгівлю. Якщо ви не можете виконати зобов’язання за раніше укладеними договорами, про це треба повідомити контрагентів.

Типової форми такого оголошення/повідомлення немає, але й так зрозуміло, що у ньому має бути зазначено: період припинення діяльності (точний або орієнтовний) і обіцянку відновити діяльність.

2. Вирішити питання з працівниками. Якщо ви обрали варіант зупинити діяльність, то працівники роботи тимчасово не мають. А ви маєте кілька варіантів, як оформити цей період.

А. Зупинення трудового договору. 

Головне правило: ініціатором зупинення може бути як роботодавець, так і працівник. Але застосовувати цей варіант можна лише в тому разі, якщо роботодавець не може забезпечити працівника роботою або ж працівник не може її виконувати. Тобто якщо ви справді вирішили зупинити діяльність (а не працюєте час від часу).

Б. Простій не з вини працівника.

Головне правило: згода працівника не потрібна. Роботодавець просто складає наказ і доводить його до відома працівників.

В. Відпустка оплачувана або неоплачувана. На час війни у працівників зберігається право на оплачувані відпустки, хоча порядок їх надання регулюється ст. 12 Закону №2136. І обмежень щодо кількості днів щорічної оплачуваної відпустки або кількості днів неоплачуваної відпустки немає.

Головне правило: у відпустку (будь-яку) не можна вигнати! Роботодавець не може бути ініціатором відпустки. Вона надається тільки за бажанням працівника.

3. Вирішити питання зі зберіганням майна, яке використовується у підприємницькій діяльності. Тут бізнес вчити не треба, але не забувайте про документальне оформлення будь-яких господарських операцій.

Тобто, якщо ви платите за охорону, подбайте про наявність договору та акта виконаних робіт.

Якщо ви передаєте товар на відповідальне зберігання, не забувайте відобразити це в аналітичному обліку, проконтролюйте приймання-передачу за кількістю та якістю товару й одразу (в договорі) вирішіть питання щодо відшкодування збитків від недостач та псування товару.

Якщо ви орендуєте приміщення або основні засоби (обладнання, автомобіль тощо), можна спробувати домовитися з орендодавцем про зменшення або навіть скасування орендної плати на цей складний період. Але, як свідчить досвід пандемії і першого року війни, досягти такої пільги досить складно. Держава в цей процес включається без особливого бажання, спроби врегулювати такі відносини на рівні закону мають загальний характер. Тому в цій ситуації все залежить від того, про що ви (орендар та орендодавець) домовитеся між собою.

Звісно, ви можете піти і на розірвання договору оренди. Проте, якщо зупинення тимчасове, таких охочих буде небагато. Інша ситуація з фінлізингом — відсутність доходів та можливості робити щомісячні платежі може призвести до повернення об’єкта до лізингодавця (що для лізингоотримувача прирівнюється до операції з продажу). 

Податкові наслідки повернення майна з фінлізингу

Відповідно до пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції повернення майна зі схову (відповідального зберігання) його власникові, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Підпунктом «а» пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу, вважається постачанням товарів.

Таким чином, операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг, є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому відповідно до п. 187.6 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).

Отже, датою виникнення податкових зобов’язань лізингоодержувача при поверненні майна, отриманого у фінансовий лізинг, є дата фактичного повернення об’єкта фінансового лізингу лізингодавцю.

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/626290.html

4. Платити податки і збори, передбачені законом. Тимчасове зупинення діяльності — це не ліквідація. Тож обов’язок сплачувати податки, особливо ті, розмір яких ніяк не пов’язаний із фактом отримання доходу, у бізнесу залишається! Спеціальних пільг «під вимкнення електроенергії» в нашому законодавстві наразі немає. А тому податки на майно — за будівлі, за землю, за автомобілі тощо — бізнесу доведеться платити.

Потрібно буде й подавати податкову звітність. Адже єдиний випадок, коли це можна не робити, — якщо немає показників, які треба задекларувати (п. 49.2 ПКУ). А таких випадків у разі тимчасового зупинення діяльності набереться небагато. Тому уважно придивіться до наступного розділу нашої статті.

Варіант другий — не зупиняти діяльність

Цей варіант складний, потребує багато зусиль, не гарантує прибутків, але саме він зрештою допоможе врятуватися. Адже попит на ваші товари та послуги є! Залишилося придумати, як організувати їх продаж.

Перелік того, що не треба робити, ми навели вище. Бізнес у нас — це вільна діяльність на свій страх і ризик, а тому, якщо вирішили працювати попри всі негаразди, повідомляти про це держпосадовців не потрібно.

А що ж потрібно?

1. За можливості створити матеріально-технічну базу для роботи у складних умовах. Утім, про це треба було подбати заздалегідь — усі ці генератори, павербанки тощо той, хто хотів працювати, вже давно має. Тепер головна умова — щоб це все теж працювало.

2. Якщо у вас РРО/ПРРО. Тут треба діяти залежно від того, який у вас реєстратор — звичайний апаратний чи програмний.

Якщо у вас РРО. У разі тимчасового (не більше ніж 7 робочих днів) вимкнення електроенергії розрахункові операції здійснюються з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

Після відновлення постачання електроенергії суб’єкту господарювання необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або вимкненню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку чи збору, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Але суб’єкт господарювання може прийняти рішення, що у разі виходу з ладу РРО або вимкнення електроенергії розрахункові операції не здійснюються до моменту належного підімкнення резервного РРО або увімкнення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві. Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії!

До речі!

Для АЗС взагалі немає варіантів працювати без електроенергії, бо РРО має бути під’єднаний до паливно-роздавальної колонки, яка без електрики не працює. Тож єдиним варіантом є використання генератора, тим більше що на АЗС завжди є пальне для нього. Використання пального для такого генератора — це використання пального на власні потреби АЗС з відповідним формуванням акцизної накладної.

Інші СГ, які не є АЗС і які зберігають пальне для генераторів на стаціонарних складах, повинні отримати ліцензію на зберігання пального. 

Коли ліцензія не потрібна

Якщо ви зберігаєте пальне у каністрах, ліцензію отримувати не потрібно. Протягом останніх років податківці вагалися у цьому питанні між позиціями «потрібно» і «не потрібно», але станом на 2020 рік маємо ІПК ДПСУ від 11.11.2020 р. №4647/ІПК/99-00-09-03-03-06, де вони пишуть: якщо пальне доставляється легковим автотранспортом з АЗС до поля в каністрах та одразу заливається у баки сільгосптехніки, зберігання пального при перевезенні не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального. Цей підхід можна поширити і на той випадок, коли пальне у каністрах призначається для електрогенератора.

 

СГ, які зберігають пальне, що використовується виключно для власного споживання, і не реалізовують його іншим особам, отримують ліцензію за спрощеною процедурою. Такі СГ у заяві зазначають про використання пального для власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Якщо у вас ПРРО. На період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі — ПРРО) та фіскальним сервером суб’єкт господарювання здійснює розрахункові операції в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером.

ПРРО має бути автоматично переведений з режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

І якщо у період роботи ПРРО в режимі офлайн настав термін формування фіскального звітного чека (Z-звіт), він має бути сформований після видачі останнього розрахункового документа за цю зміну та до формування повідомлення про відкриття зміни, що створюється для наступної зміни. Фіскальні номери останнього розрахункового документа за цей день, фіскального звітного чека та повідомлення про відкриття наступної зміни присвоюються з діапазону послідовно.

Отже, в разі вимикання електроенергії ПРРО (у разі реєстрації з можливістю роботи в офлайн-режимі) переходить у режим офлайн, суб’єкт господарювання (касир) формує Z-звіт та закриває зміну.

Але про наявність діапазону номерів фіскальних чеків треба подбати заздалегідь! Якщо ви його не маєте (вичерпався) і ПРРО зареєстровано лише для роботи в режимі онлайн-обміну, то суб’єкт господарювання (касир) лише чекає на відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

3. Організувати роботу працівників. Треба побудувати гнучкий графік роботи таким чином, щоб і законодавство не порушувати (норми тривалості робочого часу, мінімальну зарплату тощо Закон №2136 не скасував!), і щоб робота була виконана. Але ті, хто пройшов школу виживання під час постійних сирен, коли доводиться тимчасово припиняти роботу і прямувати в укриття, вже знають, як це зробити.

4. Вирішити з податківцями проблему з електронним документообігом. Ось тут буде дуже важко. Адже якщо сервер ДПС не працюватиме або не буде інтернет-зв’язку, то надіслати звітність онлайн буде неможливо. Тут порада єдина: не відкладати все на останній день і подавати звітність тоді, коли зв’язок є.

А якщо не вийшло подати звітність або зареєструвати ПН/РК? Пам’ятайте: нині мораторію на штрафи за невиконання податкових обов’язків немає! Якщо ви не маєте можливості подати звітність вчасно, це треба буде довести (пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Якщо платник податків не має можливості своєчасно виконати податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання звітності стосовно своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, в межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, в яких відновилася можливість виконувати податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Тобто навіть докази вимкнення електроенергії позбавлять вас від штрафів, але не від обов’язку скласти та подати звітність, зареєструвати ПН/РК, АН тощо!

І ще. З ПН/РК, АН все зрозуміло — вони є складовими системи електронного адміністрування, тому без електроенергії їх не складеш і не зареєструєш. А ось податкову звітність за таких форс-мажорних обставин можна спробувати подати на папері або надіслати поштою (п. 49.3 ПКУ)!

5. Вирішити проблему з платежами. Тут теж невесело, адже що далі, то більше платежів в Україні стають безготівковими, а вони потребують наявності електроенергії. Тут теж наразі жодних послаблень.

Що можна зробити готівково?

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення №148, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

— між собою — у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;

— з фізособами — у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення №148 фізособи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

— зі суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами — у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через банки або небанківські установи шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

— між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Обмеження, встановлені в пунктах 6 та 7 розділу II цього Положення, не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої статті 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» та частини четвертої статті 17 розділу II Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

Нагадаємо!

Готівка видається під звіт:

на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше ніж 10 робочих днів;

на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів — на строк не більше ніж 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;

на всі інші виробничі (господарські) потреби — на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівки під звіт.

Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань… Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.

Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержану під звіт або на відрядження готівку здійснюється відповідно до законодавства України.

ІПК ДФСУ від 23.08.2018 р. №3719/6/99-99-14-03-03-15/ІПК

А як зі зберіганням готівки?

Так само, як і раніше. Якщо ви досі не торгували за готівку, вам доведеться затвердити ліміт каси і визначити правила її зберігання та здавання до банку (усі правила цього прописані в Положенні №148).

І хоча фінансових санкцій за порушення цих правил зараз немає, залишився адмінштраф за ст. 164-4 КУпАП — від 289 до 1496 грн.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
  • Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка