Головна » Бухгалтеру » Новини законодавства » Ініціативи законотворців » Трембіта — система електронної взаємодії: не потрібно збирати копії довідок
Ініціативи законотворців

Трембіта — система електронної взаємодії: не потрібно збирати копії довідок

Поділіться з друзями - підтримайте проект

18 листопада Верховна Рада прийняла закон  №2110 «Про публічні електронні реєстри».

Закон передбачає встановлення правових, організаційних і фінансових засад створення та функціонування публічних електронних реєстрів з метою захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб під час створення, зберігання, оброблення та використання інформації в публічних електронних реєстрах.

Якщо вам хоча б раз треба було отримати якусь довідку, то ви знаєте, що в Україні зробити це буває доволі складно. Треба йти в один кабінет з папірцями, щоб отримати інші папірці для того, щоб нарешті отримати фінальний папірець для папірця. Якщо порахувати, скільки в середньому українець “наксерив” різних документів за все своє життя, то навряд чи він би зміг їх підняти.

Так склалося історично через несумісність реєстрів інформації в нашій країні. На даний момент їх існує більше 350. Всі реєстри створювалися в різний час, із різними технологіями та за різними законами чи постановами.

Так звана “нормативка” в них неоднорідна — вони регулюються понад 150 законами. В одного реєстру свої правила, в іншого — свої. Тому з них дуже складно отримувати інформацію та створювати систему, в якій дані би бігали дуже швидко.

Тому депутати розробили законопроєкт 2110 про державні реєстри. Минулого тижня його підтримали в цілому. Це допоможе оптимізувати наявні реєстри, зробити їх ефективними, а дані в них — якісними.

Прийняття законопроєкту можна назвати наступним кроком до запровадження режиму “без паперів”. Необхідність цього закону зріла давно і в 2019 році він був розроблений та прийнятий у першому читанні. Законопроєкт є рамковим, тобто він створює фундаментальні правила роботи реєстрів. Через це майже півтора року вносилися та узгоджувалися правки до нього.

Що таке базові реєстри

Законопроєкт запроваджує поняття “базових реєстрів”. Це ті реєстри, інформація в яких є першоджерелом для всіх інших реєстрів. Наприклад, Єдиний державний демографічний реєстр міститиме усю основну інформацію про людину — її вік, П.І.Б., ідентифікаційні документи. Це дозволить іншим реєстрам не дублювати ці дані, а просто підтягувати їх з ЄДР.

Усього буде сім базових реєстрів, які утворять ядро державних реєстрів в Україні. Інші реєстри мають отримувати або звіряти дані із ними. Трембіта — система електронної взаємодії — дозволить поєднати реєстри між собою. Якщо виникне потреба перевірити інформацію, кожен реєстр зможе автоматично запросити її в іншого реєстру. Тобто вам більше не треба буде ходити у кілька кабінетів та збирати копії довідок. Чиновник створює запит, а система збере усе за вас.

Наприклад, реєстр декларацій НАЗК. Зараз держслужбовці щороку перевносять інформацію про майно та доходи, і при цьому вони можуть зробити помилку. Тепер більшість даних декларацій можна буде підтягувати з базових реєстрів і лише перевіряти їх.

Така структура перетворить всі реєстри в одну цілісну і ефективну систему. Всі вони працюватимуть не окремо, а доповнюватимуть один одного.

Більше захисту для персональних даних

Слід зазначити, що Дія виступає свого роду мостом між користувачем та реєстром та відображає людині тільки ті дані, які про неї містяться в офіційних джерелах.

Більшість базових реєстрів, що існують, мають свої системи захисту інформації. Але з прийняттям цього законопроєкту дані українців отримають ще декілька додаткових засобів. Наприклад, для передачі даних будуть використовуватися спеціальні канали із шифруванням та криптографічні засоби.

Усі держателі реєстрів повинні будуть робити резервні копїї, наприклад, на випадок атаки на реєстр. Також для авторизації у реєстрі держслужбовці мають використовувати КЕП. Це залишить електронний слід, тобто будь-яку інформацію неможливо буде змінити анонімно.

Також законопроєкт ініціює створення Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів та платформи для ведення реєстрів. Планується створити потужний Державний дата-центр. Він буде зберігати дані, захищати їх та розміщувати реєстри у себе на платформі, якщо ті не зможуть самостійно забезпечити використання засобів безпеки.

Платформа відкриває нову альтернативу для розробки та розміщення реєстрів. Це можливість реалізовувати та використовувати найкращі практики планування бізнес-процесів та побудови моделей даних. Ми очікуємо що це спростить процес створення якісних реєстрів і ми зможемо перевести їх із паперу в електронну форму якнайшвидше.

А що далі?

Звісно, ми маємо куди рухатися і з кого брати приклад. Кожна країна має свій унікальний шлях у побудові та роботі реєстрів, тому в процесі аналізу ми звертали увагу на корисні кейси, які варто перейняти.

Наприклад, в Естонії, з якою ми тісно співпрацюємо, в громадян є можливість переглянути, хто з чиновників та з якою метою переглядав їх персональні дані. Плануємо в майбутньому реалізувати такий функціонал в Україні. А Швейцарія, наприклад, пішла шляхом реалізації реєстрів на блокчейні. Розглядаємо, на скільки такий досвід можливо імплементувати в Україні.

Разом із держателями реєстрів, ними надалі займатимуться два органи — Мінцифра та Держспецзв’язок. Сподіваємося, що наша співпраця принесе багато користі для українців та для України в цілому, зробить отримання послуг швидким і зручним, а реєстри — безпечними.

 

за матеріалами Фокус


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

Події

грудень, 2021

X