Головна » Бухгалтеру » Консультації » У Податковій службі не знають, як змінилася плата за землю за ресурсним законом Кабміну 5600
Консультації

У Податковій службі не знають, як змінилася плата за землю за ресурсним законом Кабміну 5600

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Державна податкова служба поки що не змогла розібратися, як застосовувати закон 5600 про підвищення податків

На думку Державної податкової служби, норми чинного податкового законодавства не є публічною інформацією. Це випливає з офіційної відповіді ДПС. Але все по порядку.

Як відомо, 1 січня набув чинності «ресурсний» закон Кабміну 1914-IX – Верховна Рада ухвалила відповідний законопроект 5600 «під ялинку». Зокрема, змінено податок із продажу квартир . Змінюється і оподаткування земельних ділянок .

Крім того, згідно із цим законом податкова служба отримала додатковий інструмент для тиску на підприємства, які мають податковий борг. Так, закон може зробити 6192 директори підприємств невиїзними з України, озвучили цифру в Опендатаботі . Закон передбачає тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівників підприємств, які мають перед податковою службою заборгованість понад 1 млн. грн., несплачену протягом 240 календарних днів.

У Податковому кодексі загалом розширюються права податкових органів . Також створюється Реєстр боржників .

Більше того, законом вносяться зміни до законів «Про доступ до публічної інформації» та «Про захист персональних даних». Імена та дати народження фізосіб-податкових боржників публікуватимуться на веб-порталі.

Одним із цікавих питань є нові правила нарахування плати за землю 

Отже, за законопроектом 5600 у статтях 269, 271 Податкового кодексу назва «земельний податок» змінюється на «плата за землю».

Платниками плати за землю є:

  • платники земельного податку:
  • власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
  • землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;
  • платники орендної плати — землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єкти оподаткування платою за землю

Об’єктами оподаткування платою за землю є:

  • об’єкти оподаткування земельним податком:
  • земельні ділянки, які перебувають у власності;
  • земельні частки (паї), які перебувають у власності;
  • земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;
  • об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Базою оподаткування є:

  • нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
  • площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. База оподаткування по земельним часткам (паям) визначається згідно даних земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.

Ставка земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12% від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).

Ставки земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено

Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом з детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами в), г), д) пункту 286.1 цієї статті, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай), від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Індексація нормативної грошової оцінки земель

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Для того щоб зрозуміти нюанси нового закону, ми звернулися із запитом на публічну інформацію до Державної податкової служби.

Питання були досить прості: чи змінюються новим законом правила нарахування та сплати земельного податку; з якої дати починають діяти норми про мінімальне податкове зобов’язання; чи належить мінімальне податкове зобов’язання виключно до земельного податку, або воно стосується сукупності всіх податків; що входить до розрахунку МНС; чи відбулися зміни строків сплати земельного податку; чи відбулися зміни у переліку пільг щодо сплати земельного податку; чи проводитиметься нарахування плати за землю або земельного податку особам, які є власниками звичайних присадибних та дачних ділянок для садівництва, городництва тощо; чи залежатиме нарахування податку від розміру (площі) присадибної земельної ділянки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І – індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Втім, у Державній податковій службі поки що з цими питаннями не розібралися.

Зокрема, на думку податкової, чинне податкове законодавство – це не публічна інформація.

«Важливою ознакою публічної інформації є її попередня фіксація. Закон 2939 регулює відносини щодо доступу до інформації, яка вже існує, і не вимагає у відповідь створювати нову інформацію. У свою чергу, в разі коли запитувана інформація вимагає аналізу чинного законодавства, такий запит не підпадає під дію статті 1 закону про доступ до публічної інформації», – вважають у ДПС.

Також у ДПС додали посилання на ухвалу Пленуму Вищого адмінсуду від 2016 року, де сказано, що інформація має бути заздалегідь зафіксована «будь-якими способами і на будь-яких носіях і перебувати у розпорядженні суб’єкта владних повноважень».

Ймовірно, у Податковій службі вважають, що ухвалений Верховною Радою закон – це незафіксована інформація або ж текст закону поки що не дійшов до відповідного департаменту ДПС.

У будь-якому разі, відмова надати публічну інформацію є порушенням законодавства України та тягне за собою передбачену законом відповідальність.

 

СЮГ


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

Події

січень, 2022

X