Головна » Російська агресія » Військкомат кличе. Як бізнесу зберегти працівників під час мобілізації
Російська агресія

Військкомат кличе. Як бізнесу зберегти працівників під час мобілізації

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

Кого зараз призивають до армії

Президент Володимир Зеленський закликає бізнес до роботи. «Поки держава воює, економіка повинна відновлюватися, на вулицях повинне виникати життя, – сказав Зеленський в одному зі своїх денних звернень. – Будь-який бізнес, не важливо який, просто має сьогодні працювати».

Парламент 15 березня навіть запровадив податкові стимули для бізнесу під час війни, а уряд запускає програму пільгового кредитування та скорочення регуляцій.

Загальну мобілізацію, проте, ніхто не скасовував.

І поки одні співробітники тікають із країни, інших прибирають до армії, каже власник корпорації «Біосфера» Андрій Здесенко. «Ключовим співробітникам можуть вручити повістку та призвати», – каже він.

Формально мобілізація розбита на чотири хвилі:

  • Перша – оперативний резерв. Армія забирає колишніх військовослужбовців, які мали бойовий досвід або служили за контрактом.
  • Друга – військовослужбовці, які з 2014 року проходили термінову службу чи служили за договором.
  • Третя – офіцери запасу. Призивають тих, хто в університеті закінчив військову кафедру.
  • І остання четверта – решта здорових чоловіків 18–60 років.

Але це формальність. Через війну до середини березня армія мобілізувала близько 100% тих, хто мав хоч якийсь військовий досвід. І зараз призивають решту, хто гідний.

Повістки можуть вручити будь-де в тому числі і на блокпостах. Відмова від повістки чи неявки у військкомат після її отримання у воєнний час – це кримінальна відповідальність. Якщо проігнорувати призов, загрожує вʼязниця до 5 років (у мирний час до 3 років).

Випадки, коли людям вручають повістки на блокпостах зараз часте явище, каже Станіслав Борис, радник з питань безпеки бізнесу Juscutum. «Законом це прямо не заборонено, але робити це можуть лише співробітники військкоматів чи органів місцевого самоврядування, а не військові», – каже він.

«Йде спільна мобілізація і немає першої, другої чи третьої хвилі», — підтверджує Олександр Тищенко, начальник територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у Львівській області.

Не підлягають призову під час мобілізації чоловіки, яких військово-лікарська комісія у військкоматі визначить тимчасово непридатними за станом здоровʼя. Є багато хвороб, які дають право на відстрочку. Наприклад, армія не буде призивати чоловіків із туберкульозом, ВІЛ, дуже поганим зором та важкою плоскостопістю.

Призову також не підлягають чоловіки, на утриманні яких троє та більше дітей віком до 18 років, або які виховують дитину з інвалідністю, каже заступник міністра оборони Анна Маляр.

На початку 2022 року секретар РНБО Олексій Данилов говорив, що всього Україна може призвати до 2,5 млн осіб. Чисельність ЗСУ до повномасштабного вторгнення – 250 000 військових.

Людей, які не мають військового досвіду, відразу на фронт не відправлять. Спочатку вони пройдуть підготовку у навчальних центрах при ЗСУ, але скільки така підготовка триватиме – не зрозуміло. Тищенко відмовився коментувати терміни.

Кого не будуть призивати, навіть якщо зі здоровʼям усе гаразд

Не призиватимуть людей, від яких залежить робота критичної інфраструктури та обороноздатності країни, каже Тищенко.

Чіткого списку критичних професій немає, каже Борис. «Процедуру докладно не виписано, – каже він. – Ніхто не думав, що повномасштабна війна можлива».

Тищенко відносить до критично важливих для держави професій:

  • водіїв залізничних локомотивів та комунального транспорту;
  • аграріїв, які задіяні у посівній;
  • лікарів;
  • пекарів;
  • комунальних працівників.

Проте будь-яка компанія може подати уряду заявку на відстрочку для своїх співробітників, каже Борис із Juscutum. Бланк можна завантажити на сайті Верховної Ради. У ньому варто зазначити:

  • сферу роботи підприємства;
  • обґрунтування, чому критично важливо забезпечити працівниками саме цю індустрію;
  • кількість та спеціальність працівників, яким необхідне відстрочення.

Список таких співробітників необхідно подати в Міністерство економіки або в профільне для підприємства міністерство, говорить Денис Кудін, перший заступник міністра економіки. Наприклад, фірма, що прпацює у IT, має звернутися до Мінцифри, аграрні підприємства – у Мінагро, а ЗМІ – до Мінкульту.

Кожна компанія розглядатиметься індивідуально. Міністерство економіки може видати відстрочку на шість місяців, каже Кудін. Мінекономіки має розглянути заявку за один робочий день.

Лімітів для компанії за кількістю співробітників, які можуть одержати відстрочку, немає. «Ми сподіваємося на здоровий глузд та патріотизм керівників підприємств, які представляють список», – каже Кудін.

Насамперед уряд розглядає заявки компаній, які були змушені евакуюватися з територій, де ведуться бої. За відстрочкою для своїх співробітників вже звернулося багато аграріїв, енергокомпаній, комунальників та айтішників, каже Кудін.

Голос бізнесу: що кажуть аграрії

З 1200 співробітників «Волинь-Зерно» служать 52 особи, а повістки отримали трохи більше 100, каже власник агрокомпанії Євген Дудка.

Щоб залишити 50 людей на робочих місцях, компанія Дудки надіслала місцевій владі список співробітників, які критично важливі для посівної: механізатори, водії та агрономи.

Влада цей список погодила і «Волинь-Зерно» отримала «бронювання», тобто відстрочку від мобілізації для співробітників. «Якщо у компанії правильно побудована система HR, якщо є взаємозамінність персоналу, то мобілізація не є проблемою», – каже Дудка.

Агрокомпанія «Гермес-трейдінг» також зараз намагається зберегти своїх ключових співробітників. «Ми в діалозі з владою, щоб знайти взаєморозуміння та баланс, щоб держава була захищена, але й щоб польові роботи тривали», – каже генеральний директор компанії Юрій Скічко.

Фермери, за його словами, готові йти воювати, але дехто може принести більше користі державі в полях. У 2021 році Україна заробила на експорті аграрної продукції $27,9 млрд – це 40% експорту країни.

Загалом у компанії Скічко понад 3000 співробітників. Він поки що не знає, скільки з них буде мобілізовано. Кожен співробітник, за його словами, на вагу золота. «У селах залишилося не так багато фахівців», — говорить він.

Що кажуть айтішники

У ЗСУ та інші військові формування вже призвали понад 2% спеціалістів з IT, каже Костянтин Васюк, виконавчий директор асоціації IT Ukraine. Загалом в Україні близько 300 тисяч айтішників. 80% із них – цивільний резерв.

«У них немає досвіду служби та військової спеціальності, вони не проходили військову кафедру», – каже директор з галузевих питань компанії N-IX Святослав Кавецький.

Поки що фахівці IT-сфери не вважаються співробітниками критичної інфраструктури, але це може змінитися.

Міністерство цифрової трансформації 11 березня опублікувало лист із пропозицією уточнити процес призову IT-фахівців. У документі глава Мінцифри Михайло Федоров пропонує враховувати важливість ІТ для економіки країни. У 2021 році країна отримала $6,8 млрд експортного виторгу від сектора.

В умовах війни та перебоїв у реальному секторі економіки IT-галузь залишається одним із небагатьох стабільних джерел валютного виторгу в країні, каже Федоров. Наприклад, незважаючи на війну, компанія N-iX продовжує працювати на 90%. Сьогодні клієнти нас абсолютно підтримують, відтоку немає, каже Кавецький.

«Якщо IT теж підпадатиме під ці критерії – це, безумовно, буде корисним для галузі, яка й так дає досить великий економічний ефект», – каже Кавецький.

З 1700 співробітників компанії Кавецького, у лавах збройних сил чи теробороні служать 20 осіб. Компанія зберігає робочі місця і далі платить їм заробітну плату.

На порядку денному, за його словами, має бути питання ефективності людського ресурсу. «Якщо всіх безсистемно викликати в армію, поламати галузь досить просто», — каже він.

Число іноземних компаній, які відмовляються працювати з українськими айтішниками, однак, зростає. Вони бояться, що ключових інженерів мобілізують, каже Віталій Седлер, співвласник компанії Intellias. «В результаті нераціональної мобілізації можуть страждати не окремі ІТ-проєкти, а вся індустрія», — упевнений він.

Що кажуть ритейлери

Мережі продуктових магазинів підпадають під критерії критичної інфраструктури, говорить Сергій Демченко, начальник управління корпоративних комунікацій АТБ. «Спільної мобілізації чоловіків нашого підприємства немає», – каже він.

Частина співробітників АТБ добровільно записалася до ЗСУ чи тероборони. Точну кількість добровольців Демченко не називав. Компанія, за його словами, зберігає за такими працівниками зарплату, соціальні гарантії та робочі місця. «Також компанія розглядає, які додаткові соціальні привілеї можна запропонувати таким співробітникам», — говорить він.

Що кажуть енергетики

Ключові фахівці держкомпанії «Оператора ГТС України» підлягають обовʼязковому бронюванню і не можуть бути призвані, каже керівник компанії Сергій Макогон. Від компанії залежить стабільне газопостачання.

До того ж 263 працівники компанії — або близько 2,5% штату — пішли в армію під час першої хвилі мобілізації. Щоб забезпечити безперебійну роботу газотранспортної системи, якщо необхідно, на місце покликаних працівників компанія кличе колишніх працівників.

«Оператор ГТС» зберігає робочі місця та продовжує платити середню зарплату працівникам, яких призвали. Також передбачено матеріальну допомогу сімʼям травмованих працівників, а також сімʼям загиблих. «На жаль, двоє мобілізованих працівників компанії – Павло Пилипченко та Віталій Снигур – загинули на війні», – каже Макогон. Обидва працювали операторами газорозподільних станцій. 


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

X