Головна » Російська агресія » Як посилили захист прав працівників під час війни?
Кадровий облік Російська агресія

Як посилили захист прав працівників під час війни?

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

27 травня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» від 12.05.2022 р. № 2253-IX. Даним Законом посилили захист прав працівників під час війни. Розберемося, що саме змінилось для працівників?

Більше можливостей за колективними договорами:

  • можливість укладення колективного договору фізичною особою, яка використовує найману працю (ФОП) (ст. ст. 11, 12 КЗпП);
  • обов’язок роботодавця ознайомлювати працівників з текстом колективного договору, повідомляти про внесення змін до колективного договору (ст. 9 Законі України «Про колективні договори і угоди»);
  • штраф на роботодавця за ненадання інформації працівнику про укладення колективного договору та внесення до нього змін у розмірі до 10 н.м.д.г. (170 грн);
  • чинність колективного договору не менше року в разі реорганізації, зміни власника юридичної особи, відокремленого структурного підрозділу юридичної особи.

Розширено критерії визначення масового вивільнення працівників

Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця є протягом одного місяця:

  • вивільнення 10 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 20 до 100;
  • вивільнення 10 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 101 до 300;
  • вивільнення 30 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 301 до 1000;
  • вивільнення 3 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 1001 і більше.

Комплекс заходів щодо забезпечення зайнятості працівників, які підлягають вивільненню, розробляється відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за участю сторін соціального діалогу.

Якщо масовим вивільненням працівників спричиняється зростання безробіття в регіоні або на відповідній території на три і більше відсоткових пункти протягом звітного періоду, під час такого масового вивільнення працівників можуть утворюватися спеціальні комісії у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, для вжиття заходів із запобігання стрімкому зростанню безробіття.

Встановлено зобов’язання для роботодавців надавати повідомлення щодо запланованого масового звільнення профспілковому представнику.

Посилити відповідальність за порушення порядку повідомлення роботодавцем профспілок про масове звільнення.

Заборона дискримінації працівників при прийнятті на роботу

Ще одним інструментом захисту прав працівників стала заборона роботодавцю необґрунтовано відмовляти у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.

На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причину такої відмови.

В оголошеннях про прийом на роботу забороняється висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров’я, інвалідності тощо, які не пов’язані з характером роботи або умовами її виконання.

Нагадаю, 8 січня набрали чинності правові норми, які розширили поняття дискримінаційної реклами та визначили штраф за оголошення про вакансії. Такі зміни можуть вплинути на роботодавців, які шукають персонал, якщо в оголошеннях про вакансію буде зазначено, наприклад, стать або вік потенційного працівника.

В рекламі (оголошеннях) про вакансії заборонено вказувати або зображати:

  • вік кандидатів,
  • громадянство,
  • інвалідність,
  • стать, крім випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі,
  • переваги жіночій або чоловічій статі,
  • расу, колір шкіри,
  • політичні, релігійні та інших переконання,
  • членства у професійних спілках або інших об’єднаннях громадян,
  • етнічного та соціального походження,
  • сімейний та майновий стан, плани щодо народження дітей (ст. 17 Закону Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків),
  • місце проживання,
  • мовні або інші ознака (ст. 241 Закону про рекламу),
  • вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя (ст. 11 Закону про зайнятість населення).

Також заборонено вказувати в оголошеннях про переваги однієї статі над іншою за інтелектуальною, фізичною, соціальною ознакою, або міститься зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки. Така реклама є дискримінаційною за ознакою статі. Ця заборона не поширюється на соціальну рекламу.

За такі порушення прав працівників роботодавець може отримати штраф від Держпраці у розмірі 65 000,00 грн.

21 Переглядів

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

Реклама

X