Головна » Юристу » Юридичні консультації » Як припинити підприємницьку діяльність?
Юридичні консультації

Як припинити підприємницьку діяльність?

Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.
Print Friendly, PDF & Email
Останні прийняті ВРУ закони примусять задуматися усіх підприємців, а чи варто їм бути офіційно зареєстрованими ФОП, адже існує дуже велика кількість людей, які колись зареєструвалися ФОП, перебувають на загальній системі і вже давним давно не здійснюють ніякої підприємницької діяльності. Тепер держава вирішила залізти їм у карман (що вона дуже любить робити) навіть якщо вони не отримують доходи.

Держреєстрація припинення підприємницької діяльності 

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного держреєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 8 ст. 4 Закону № 755). І вже внесені відомості про припинення в ЄДР є підставою для зняття підприємця з обліку в органах державної статистики, ДФС, ПФУ тощо. Документи подаються у наступному порядку. Відповідно до ст. 26 Закону № 755 розгляд документів, поданих для проведення реєстраційних дій, здійснюється у протягом 24 годин після надходження, крім вихідних та святкових днів. Тобто головне документи правильно скласти та подати. А далі статусу підприємця можна буде позбутися буквально протягом одного дня! Відповідно ст. 4 Закону № 755, державна реєстрація припинення фізосіб – підприємців здійснюється незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах АР Крим, області, міст Києва та Севастополя (крім держреєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження фізособи в межах України). На практиці це означає, що якщо документи на держреєстрацію подаються:
  • в паперовому вигляді -  їх треба подавати для киян в межах м. Києва, для решта фізосіб – в межах областей, у яких вони проживають (зареєстровані);
  • в електронному вигляді -  держреєстрація проводиться незалежно від місця знаходження фізособи, але в межах України.
Держреєстрацію припинення підприємницької діяльності здійснюють: - центри адміністративних послуг при органах місцевого самоврядування (безкоштовно, тобто адміністративний збір не сплачується). Але вони лише приймають заяви. Держреєстрацію припинення підприємницької діяльності здійснюють реєстратори територіального відділення Мінюсту; - державні або приватні нотаріуси, які і приймають заяви, і проводять реєстраційні дії. Проте за їх послуги доведеться заплатити. Також відповідно до ст. 14 Закону № 755, подати документи на державну реєстрацію можна: 1) У паперовому вигляді. На сьогодні найпоширеніший шлях проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності - це подання документів в паперовому вигляді особисто або через довірену особу.  Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону №755, для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця подається лише заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням. Форма заяви (форма 12)  затверджена наказом Мін'юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5. Зверніть увагу: якщо заява подається особисто, заявник пред’являє свій паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне чи тимчасове проживання. У разі подання заяви представником додатково подається примірник оригіналу (або нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (тобто, довіреність). Якщо відомості про представника занесені до ЄДР (тобто його послугами ви вже користувалися раніше), то довіреність не подається (п. 5, 6 ст. 18 Закону № 755) Якщо документи для припинення підприємницької діяльності пересилаються поштою, На сьогодні Законом №755 також передбачена можливість подання документів для припинення підприємницької діяльності поштою, але нею не дуже часто користуються. Втім, якщо ви все ж таки вирішили нею скористатися, радимо спочатку дізнатися поштову адресу центру адміністративних послуг, до якого треба буде надіслати цей лист. Зокрема, варто уточнити, чи приймають вони такі заяви, надіслані поштою (на практиці траплялися і відмови). Якщо все гаразд, тоді відправляйте заяву (форму 12) з повідомленням про вручення та описом змісту. І головна умова: у разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена (ст. 15 Закону № 755)! 2) У електронному вигляді.  Згідно із останньою редакцією Закону №755, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності може проводитися і на порталі електронних сервісів.  Зараз він розміщений на сайті Мінюсту, але працює в тестовому режимі. Провести держреєстрацію припинення підприємницької діяльності можна через розділ «Реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Там же можна замовити електронний цифровий підпис, якщо у вас його немає (якщо є, можна спробувати скористатися ним, але гарантій, що він спрацює, немає).
Читати по темі:  «Золотой век» маркетинга: возвращение
Тобто з одного боку, у вас є можливість провести реєстраційні дії, не виходячи з дому, за власним комп’ютером,– реєструєтесь на сайті, заповнюєте відповідну заяву, підписуєте її ЕЦП і надсилаєте. Повідомлення про результат отримаєте в електронному вигляді. Але з іншого боку, як швидко надійде відповідь і чи не зробите ви помилок при заповненні заяви на сайті, скільки вам доведеться чекати на замовлений ЕЦП – сказати важко.

Підстава і дата зняття з обліку в органі ДФС

Порядок дій податкових органів після отримання відомостей про подання заяви про припинення підприємницької діяльності  описано у п. 11.22 Порядку №1588. Підставою для зняття підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі, є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем за її рішенням.   Втрата підприємницького статусу не означає автоматичне зняття з обліку в органі ДФССпочатку підприємцю треба подати податкову звітність за останній звітний період і розрахуватися із бюджетом по податках.   УВАГА! Після держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізособа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Крім того, така фізособа має: - забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, - в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Документальні перевірки ДФС

Зверніть увагу, що орган ДФС може призначити та провести документальну перевірку такої фізособи - платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПКУ (ст. 102 ПКУ). Така перевірка необов’язкова. Але якщо підприємець декларував доходи протягом останніх трьох років, її, як правило, проводять. Окремий порядок зняття з обліку для ФОП-платників ЄСВ. Так, зняття з обліку таких платників здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 ч. 1 ст .5 Закону про ЄСВ). Враховуючи те, що ЄСВ зараз адмініструють органи ДФС, то перевірку підприємця щодо ЄСВ контролюватимуть саме податківці. Згідно з розділом IV Порядку обліку платників ЄСВ, після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей контролюючий орган проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати ЄСВ. На основі акта перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки. Аналогічна норма міститься і в ч. 6 ст. 15 Закону № 1058 щодо зняття з обліку в органі ПФУ. Тому,  у звичайному випадку для зняття з обліку в ПФУ достатньо відомостей від держреєстратора, але ПФУ має право провести перевірку щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Що з банківськими рахунками, відкритими для підприємницької діяльності? 

Згідно з п. 69.7 ПКУ, підприємець зобов’язаний інформувати банки, в яких в нього відкриті рахунки, про свій статус. Найчастіше про цю норму згадують при відкритті рахунку з метою здійснення підприємницької діяльності, але вона працює і у випадку припинення такої діяльності. Далі банк і підприємець діють відповідно до укладеного договору та законодавства. Наприклад, такі рахунки можуть закриватися за заявою підприємця. Крім цього, ч. 3 ст. 11 Закону № 755 дає можливість банкам (за їх запитом) отримувати дані з ЄДР в електронному вигляді. І, оскільки припинення підприємницької діяльності є причиною закриття підприємницького рахунку, то після отримання інформації від власника рахунку і підтвердження цієї інформації з ЄДР, банк закриває рахунок (п. 20.1 Інструкції № 492). Наявність незакритих рахунків контролюють податківці, адже за п. 69.2 ПКУ банки повинні повідомляти орган ДФС про закриття рахунку підприємця. Якщо після припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (фактично – не отримане повідомлення про їх закриття), орган ДФС повідомляє цим установам відомості про дату та номер відповідного запису в Єдиному державному реєстрі (пп. 7 п. 11.22 Порядку № 1588).

Що ще потрібно подати податківцям? 

При знятті з обліку в контролюючому органі потрібно здати усі оригінали та засвідчені податківцями копії документів, які раніше цим контролюючим органом видавалися. Це стосується, насамперед, ліцензій та свідоцтв (навіть тих, які вже не діють). Пам’ятаєте свідоцтва платника ПДВ та єдиного податку, які свого часу відмінили, але податківці їх не вимагали повернути та не радили викидати? Так ось, настав час їх здати контролерам. При цьому здати такі свідоцтва варто разом із заявою про припинення реєстрації платником ПДВ або єдиного податку.  І ось чому.
Читати по темі:  У вас народилася дитина. Коли і що треба зробити для її реєстрації?
Податківці наполягають: у разі держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи - підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (це прописано і в п. 294.6 ПКУ). Втім, податківці ж і пояснюють:  підприємець не сплачує єдиний податок з періоду, що настає за періодом, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи у зв’язку з держреєстрацією припинення господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від держреєстратора повідомлення про проведення реєстрації припинення підприємницької діяльності, а саме: - I та II групи — з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення; - III група — з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення. Щодо анулювання реєстрації платником ПДВ, то податківці роз’яснюють: для цього платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву за формою №3-ПДВ. Але і органи ДФС здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру платників ПДВ, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Тому рішення про анулювання реєстрації за ініціативою органу ДФС приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, відомостей (повідомлення, документів), якими підтверджується наявність у ЄДР запису про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.   Сам по собі факт відповідного запису, зробленого в ЄДР, не позбавляє підприємця статусу платника ПДВ чи єдиного податку. Він або сам має відмовитися від такого статусу, або сподіватися, що податківці вчасно його цього статусу позбавлять. Обережні платники податків ні на кого не сподіваються і подають відповідні заяви, щоб прискорити цей процес і знизити податкові ризики. Хоча перешкодою цьому може стати відсутність встановлених ПКУ строків подання заяв для припинення підприємницької діяльності. Від себе радимо із цією процедурою не затягувати і подавати відповідні заяви (разом із іншими документами, які слід повернути в орган ДФС) одразу, як тільки відповідний запис в ЄДР буде зроблено.

Порядок подання звітності за останній звітний період

Спочатку про те, яким буде останній звітний період при припиненні підприємницької діяльності. Логічно, якщо звітність річна - то звітним періодом буде календарний рік. Але зазначатимуться в такій звітності дані про підприємницьку діяльність з  1 січня звітного року по день внесення до ЄДР відповідного запису про припинення підприємницької діяльності. Особливу увагу зверніть на ЄСВ: місяць, у якому було припинено підприємницьку діяльність, належить до звітного періоду (місяця), за який сплачується ЄСВ, незалежно від дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Наприклад, навіть якщо ФОП на єдиному податку і втратили статус підприємця на початку грудня 2016 року, сплатити ЄСВ доведеться за весь грудень місяць. Щодо строків подання – чинне законодавство не вимагає від підприємця подавати звітність в особливі періоди: - податкова звітність подається у строки, встановлені п. 49.18 ПКУ; - звіт з ЄСВ  - у строки, встановлені п. 3 розділу ІІІ Порядку № 435 (оскільки п. 8 цього розділу встановлює лише межі звітного періоду, за який подається цей звіт, а не строки його подання). Звичайні строки подання встановлено і для звітності, яка подається підприємцем і про найманих (але, звісно, звільнених до припинення підприємницької діяльності) працівників. Складається звітність за останній звітний період у звичайному порядку. На сьогодні помітки про те, що звітність подається саме у зв’язку із припиненням підприємницької діяльності законодавчо передбачені тільки в річному Звіті з ЄСВ (додатку 5). Так, згідно з Порядком № 455, ліквідаційний документ – це звіт страхувальника  із зазначенням типу форми «ліквідаційна», який подається за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення таких осіб.
Читати по темі:  Видача працівникам довідки про роботу та заробітну плату
В декларації з єдиного податку або декларації про доходи такий тип форми не передбачений. Але на місцях (особливо, якщо податкова звітність подається підприємцем в паперовому вигляді) податківці іноді вимагають дописувати в «шапці» звітності, що вона є ліквідаційною і дату припинення підприємницької діяльності. Робити це чи ні - вирішувати вам. У будь-якому разі такий допис не є обов’язковим реквізитом податкової звітності (п. 48.3 ПКУ), а отже не прийняти звітність без нього податківці не можуть (п. 49.8 ПКУ).

Сплата податків після припинення підприємницької діяльності

Незважаючи на факт припинення підприємницької діяльності (внесення відповідних даних про припинення до ЄДР), така фізособа повинна забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності в установленому чинним законодавством порядку. Тут теж слід врахувати, що спеціальні строки за такими розрахунками не встановлені, тож: - якщо вони проводитимуться на підставі поданої фізособою звітності - сплатити податки та ЄСВ треба не пізніше граничного терміну, встановленого законом для самостійно визначеного грошового зобов’язання. Наприклад, ПДФО за себе підприємець сплачує згідно п. 57.1 ПКУ протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Рахуємо: декларація про доходи подається протягом 40 днів після закінчення року, плюс 10 днів – це і є граничний термін кінцевого розрахунку з бюджетом; - якщо податок (штрафи, пеня) буде донараховано податківцями на підставі проведеної перевірки -  сплатити податок потрібно буде протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу) (п. 57.3 ПКУ). Аналогічні строки сплати встановлено і щодо ЄСВ (штрафів, пені), донарахованих внаслідок перевірки (п. 5 розділу VI, п. 8 розділу VII  Інструкції № 449 ). Оскільки підприємницькі рахунки в банку при припиненні підприємницької діяльності закриваються, то сплачувати грошове зобов’язання до бюджету доведеться або з інших рахунків фізособи, або готівкою через каси банку.   А якщо дохід отримано після припинення підприємницької діяльності?  Навіть якщо ваші контрагенти вирішили розрахуватися із вами після того, як ви припинили підприємницьку діяльність, оподаткований дохід у вас є. Але цей дохід вже не розглядається як дохід від підприємницької діяльності (адже з метою оподаткування ви вже є звичайною фізособою). Таким чином, зміна статусу платника податків спричиняє і зміни в порядку оподаткування. Подавати уточнення до раніше поданої звітності (податкової та з ЄСВ) в такому випадку не потрібно. ЄСВ з цієї суми не платиться. А ось ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%) – платиться з усієї суми отриманого доходу. І тут вже немає значення, які витрати ви понесли для його отримання. Звичайні фізособи, на відміну від підприємців на загальній системі оподаткування, не можуть зменшувати об’єкт оподаткування на будь-які витрати. Як саме будуть сплачуватися ці податки? Існує два варіанти: 1) Якщо дохід виплачуватиме юрособа або підприємець (резиденти), то вони будуть податковими агентами щодо цього доходу. І оскільки він виплачуватиметься вже не підприємцю, а звичайній фізособі, саме вони мають утримати ПДФО та військовий збір з цього доходу і зазначити такий дохід та податки у звіті за формою № 1 ДФ. Фізособа в такому випадку податки не сплачує і звітність про цей дохід не подає. 2) Якщо дохід сплачує звичайна фізособа або він надходить з-за кордону, фізособі-одержувачу потрібно буде: - подати декларацію про майновий стан та доходи за рік, в якому було отримано такий дохід, - самостійно визначити суму податків і сплатити їх. Тут треба мати на увазі два моменти: якщо дохід отримано в тому ж календарному році, в якому припинено підприємницьку діяльність, то цей дохід (але не як підприємницький, а інший) зазначається в тій самій декларації, яку за цей рік подає колишній підприємець. І строки сплати усієї суми ПДФО та військового збору, визначеній в цій декларації, однакові. Тобто, подавши декларацію до 09.02.2017 р. – протягом 10 днів треба сплатити і податки. А ось якщо такий дохід буде отримано в наступних роках, декларацію треба буде подавати не як підприємець, а як звичайна фізособа. Тобто до 1 травня року, наступного за звітним, подаємо декларацію, і до 1 серпня року, в якому таку декларацію подано, сплачуємо податки.
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.

Наша розсилка

Події

21
Дек
09:30 - 14:30

Підсумковий бухгалтерський семінар "Теорія і практика головних подій 2017 року" 21.12.17

Конференц-зал бізнес-школи Українського католицького університету
21
Дек
11:00 - 13:00

Вебинар по 1С "Расчет зарплаты: подводим итоги года" 21.12.17

Як припинити підприємницьку діяльність?

Випадкова цитата

Не вся та прибыль, которая попала в кошелек или на счет

Як припинити підприємницьку діяльність?

Час читання: 23 min
0

Поділитися з другом