Головна » Бухгалтеру » Новини законодавства » Інтерв’ю » Головний державний санітарний лікар:”Пандемія не зупиниться в цьому році, і ми маємо погодитися з тим, що світ змінюється”
Інтерв’ю

Головний державний санітарний лікар:”Пандемія не зупиниться в цьому році, і ми маємо погодитися з тим, що світ змінюється”

Поділіться з друзями - підтримайте проект

В Україні вже зареєстровано кілька сотень випадків штаму “Дельта”. Він більш заразний і поширюється швидше, ніж попередні штами. Втім, в МОЗ поки не бачать передумов для введення посилених карантинних обмежень і стверджують, що зараз захворюваність на COVID-19 знаходиться на рівні аналогічного періоду минулого року. А відтак її зростання очікують на той період, коли в Україні починає більшати хворих і на інші респіраторні інфекції. Що ж до захисту від “Дельти”, то в МОЗ радять дотримуватися звичайних протиепідемічних правил. А також – якнайшвидше вакцинуватися.

Про Дельту, вакцинацію та підготовку до ймовірного спалаху коронавірусної хвороби Укрінформ поговорив з заступником міністра охорони здоров’я, головним державним санітарним лікарем Ігорем Кузіним. 

ПІДЙОМ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА COVID-19 МИ ОЧІКУЄМО У ЖОВТНІ-ЛИСТОПАДІ” 

– В Україні вже хафіксовано 300 випадків інфікування штамом “Дельта” (станом на 12 серпня). За розрахунками МОЗ, коли очікувати, що “Дельта” охопить всю країну, і треба буде приймати рішення про посилені обмеження?

– Зараз МОЗ робить все можливе, щоб максимально локалізувати ті осередки захворювання, які є на території країни. Є відповідні зміни до постанови КМУ № 1236, якими ми регулюємо правила перетину державного кордону України іноземцями, українцями і вводимо додатковий раунд тестування для людей, які невакциновані. Це дозволяє нам попередити занесення цього штаму саме через людей, які подорожують, перебуваючи в інкубаційному періоді. Це перша стратегія.

Друга – зараз прийняті відповідні норми, алгоритми щодо відстеження контактів вже інфікованих осіб. За рахунок провадження таких норм на рівні кожної області вже посилюється епіднагляд за кожним випадком. І ми намагаємося максимально швидко “загасити” ті кластери, які виникають в регіонах. Але, тим не менш, норми адаптивного карантину будуть залишатися.

Найближчими днями ми не очікуємо, що ситуація буде різко погіршуватися. Ми йдемо за сценарієм 2020 року. І якщо подивитися статистику за аналогічний місяць минулого року, то зараз ми перебуваємо перед піком. Але хочу нагадати, що минулого року пік у нас спостерігався через півтора-два місяці після тих цифр, які ми реєструємо зараз. Підйом захворюваності ми очікуємо десь восени цього року, приблизно в жовтні-листопаді. 

– “Дельта” передається швидше і захворювання розвивається швидше, можливо таке, що цей спалах буде раніше?

– Такий спалах може статися раніше, але зараз є всі можливості для того, щоб його не допустити. По-перше, вакцинація дійсно захищає від важкого перебігу – це ключовий момент. Чим більше людей ми зараз охопимо щепленнями, тим менше матимемо наслідків для системи охорони здоров’я, для здоров’я людей, і тим менше будемо мати летальних випадків восени, коли такий спалах дійсно буде. По-друге, від відповідальної поведінки кожного з нас залежить те, наскільки швидко ми будемо заходити в жовту, помаранчеву або червону зону. Базові профілактичні речі, які стосувалися коронавірусної інфекції, так само ефективно діють і проти “Дельта”- штаму. Це уникнення місць масового скупчення, використання антисептиків, обробка рук, етикет чхання та інше.

До того ж, якщо аналізувати досвід інших країн, спалахи “Дельти” реєструвалися в організованих колективах. І зараз якраз відкрита можливість вакцинації саме організованих колективів – це одна з опцій, яка допомагає запобігти швидкому розповсюдженню інфекції.

Також спалахи реєструвалися в закладах освіти. І ми ввели окрему норму, яка не дозволяє відкривати заклад освіти і розпочинати процес навчання, при вакцинації менше як 80% педпрацівників.

І третя ситуація, коли найчастіше виникали спалахи, це – туристи і люди, які поверталися з відпочинку, перетинали кордон і виїжджали по різних справах за межі країни.

Тому ми і прийняли ті зміни, щоб мінімізувати додатковий ризик занесення інфекції з туристами, які повертаються в країну. Коли розроблялися ці протиепідемічні норми, звичайно, аналізувалися кращі практики, досвід Великої Британії, яка зіткнулася з великим спалахом. Після вивчення цих практик ми й дійшли до висновку, які протиепідемічні норми можуть бути ефективними саме стосовно “Дельта” чи іншого штаму.

– МОЗ часто закидають, що розпочали вакцинацію колективів, де більше молодих людей, а вакцинація людей похилого віку йде повільно.

– Якщо ми кажемо про вікову групу 60+, дійсно вакцинація цієї вікової групи дозволяє уникнути надлишкової смертності під час спалаху. Ця вікова група є в переліку дорожньої карти, яка прописує основні етапи вакцинальної кампанії. Ми розпочали вакцинацію цієї вікової групи з червня. Зараз в абсолютних показниках 60+ це найбільша група, яка вакцинована в країні. У той же самий час ми розуміємо, що достукатися до цієї групи – це великі зусилля. Це велика масивна група, яка складає 11 млн осіб. Тому було прийнято рішення, що ми будемо залишати пріоритетність вакцинації саме осіб похилого віку. Але розуміючи, що «Дельта»-штам все одно буде поширюватися територією країни, ми паралельно відкриваємо 5 етап і робимо вакцинацію доступною для всієї країни.

Тож зараз робота із залучення вікової групи 60+ відбувається паралельно. Ми зараз працюємо з Ощадбанком, Укрпоштою, щоб через ці канали достукатися до цих людей, донести інформацію про безпечність та ефективність вакцинації. В тому числі зараз їм пропонується звертатися до найближчих пунктів щеплення – таких пунктів стає все більше, і вони максимально наближені до місця проживання, до ОТГ.

Але, дійсно, охопити за два місяці 11-мільйонну когорту – нереалістичне завдання, тому ми будемо зберігати цей пріоритет. Ми використовуємо різні підходи до комунікації: є окремі постери з закликом до дітей та онуків, щоб вони приводили своїх батьків, дідусів та бабусь у вакцинальні центри або пункти. Є публікації в газетах та журналах, які передплаують переважно люди похилого віку. Є активна комунікація з боку Пенсійного фонду.

Зараз ми иакож працюємо з прицільною розсилкою інформаційних повідомлень і над поєднанням вакцинації з видачею пенсій. Ми проговорювали це питання з Пенсійним фондом. Майже 30% людей похилого віку отримують пенсію через Укрпошту. Співробітник Укрпошти відвідує помешкання для видачі пенсій, і ми будемо робити спільну комунікацію для того, щоб прицільно адресувати таких людей через працівників Укрпошти до конкретних пунктів щеплення, які максимально наближені до місця проживання.  

– У щоденному звіті МОЗ деякі регіони показують перевищення окремих показників захворюваності на COVID-19. Чи можливо в окремих регіонах впровадження жовтого рівня епіднебезпеки, не чекаючи переходу всієї країни?

– Зараз є адаптивний підхід до кожної області і до всієї країни в цілому. Є низка показників, яка дійсно говорить про потенційне погіршення епідемічної ситуації. І є фактори, які насправді, впливають на ті чи інші показники. Іноді трапляються навіть помилки під час заповнення статистичної звітності, або під час ії подання. Тому, коли ми реєструємо перевищення будь-якого показника на рівні кожного регіону, області, спочатку з’ясовуємо ситуацію: що там відбулося. Інколи це трапляється через те, що якась лікарня зайшла в ремонт або завершила ремонт, змінюється кількість ліжок, які виділені під госпіталізацію. Якщо ми переконуємося в тому, що та чи інша лікарня дійсно перевантажена, є адекватний механізм залучення додаткових лікарень, ліжок для надання медичної допомоги. Лише у тому випадку, коли ми будемо бачити перевищення впровдовж трьох і більше днів по одному регіону, то область може ініціювати через відповідну комісію ТЕБ та НС на локальному рівні перехід на наступний рівень епіднебезпеки.

Ми працюємо з кожною областю окремо, і зараз не бачимо таких лідерів, стосовно яких треба вводити навіть жовтий рівень епіднебезпеки. Навіть показники в Києві, незважаючи на те, що інколи зростає госпіталізація, ще не перевищують граничні, і, відповідно, немає підстав говорити, що треба переходити на інший рівень.

 

“ЗАРАЗ НЕМАЄ ПІДСТАВ КАЗАТИ, ЩО ЛІКАРНІ ПЕРЕВАНТАЖЕНІ”

 

– Загалом, аналізуючи ситуацію і прогнозуючи подальші дії, чи розглядає МОЗ можливість введення такого локдауну, який був навесні 2020 року?

-Я б сказав, що він не виключений, і ми, дійсно, не можемо прогнозувати ситуацію зі стовідсотковою гарантією – як вона буде розвиватися. Ми розуміємо, що штам «Дельта» є набагато заразнішим, він призводить до великої кількості госпіталізацій і викликає велике навантаження на ліжка інтенсивної терапії. 

– Наскільки лікарні готові до такого навантаження?

– У нас збалансована система, яка полягає в чіткій визначеності ліжок інтенсивного лікування, саме для госпіталізації пацієнтів. Є 257 закладів охорони здоров’я, які визначені керівником робіт з ліквідації наслідків COVID-19  і законтрактовані НСЗУ для лікування COVID-19. Всього виділено 38 620 ліжок, які повністю готові до прийому хворих.  Це 140 лікарень. Інша частина з цих 257 закладів охорони здоров’я перебуває в колишній “другій хвилі”. Сумарна кількість ліжок – близько 70 тисяч, які залишилися ще з минулої хвилі.

Також є лікарні резерву. У 2021 році були змінені умови надання медичної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою, були деталізовані вимои з наявності реанімаційних бригад, вимоги з наявності кисню. Частина медзакладів була виключена з переліку лікарень першої хвилі. Але вони продовжують надавати медичну допомогу пацієнтам зі звичайними інфекційними хворобами, наприклад, кишковими інфекціями, інфекціями капельної групи. По кожній області це до 5-6 таких лікарень. Це ті лікарні, які були віднесені до так званого резерву. Варто розуміти, що закриття таких відділень – це лише фінансово-адміністративний механізм. Там залишилися працювати ті самі лікарі, які в разі потреби зможуть повернутися до лікування ковідних хворих. Щоб відновити повноцінне функціонування цих відділень – знадобиться близько тижня часу.

Зараз навантаження на систему охорони здоров’я є контрольованим. Загалом, станом на сьогодні (12 серпня – ред.) зареєстровано 2 765 захворілих, які госпіталізовані. Такий рівень госпіталізацій свідчить, що зайнято близько 7% ліжок, які виділені під госпіталізацію пацієнтів з COVID-19. Реанімаційні ліжка у нас зайняті на 13%, ліжка з киснем – на 9%, апарати штучної вентиляції легень – на 3%. Тобто немає підстав казати, що у нас є перевантаження лікарень. Зараз ми пропрацьовуємо алгоритми і маршрути руху пацієнтів з COVID-19, щоб їх дійсно госпіталізували лише в опорні лікарні, намагаємося не допускати госпіталізації в непрофільні лікарні, тому що там можуть бути неналежні умови і для лікарів, і для пацієнтів. У тому числі там не виключено інфікування медичних працівників і інших пацієнтів. 

– Усі пам’ятають ситуацію, коли в лікарнях не вистачало кисню, пацієнти зверталися до волонтерів. Зараз до тих 38 тисяч ліжок, які готові, вже підведений кисень?

– Лікарні, які зараз законтрактовані і визначені для лікування COVID-19, повністю забезпечені централізованим киснем. 98-99% лікарень вже мають підведений кисень. За останньою інформацією, яку ми збирали з областей, зараз не потрібно виділяти додаткових коштів на облаштування централізованого киснепостачання саме по цих лікарнях.

Але це не виключає більш системну роботу з того, щоб кожна лікарня, яка надає інтенсивну допомогу, мала киснезабезпечення. Тому зараз вже йде робота з детальнішої оцінки киснезабезпечення інших лікарень, у тому числі – інфекційного профілю, соматичного профілю. Тому що потреба в кисні виникає не лише для пацієнтів з COVID-19, а майже в кожному випадку, який пов’язаний з інтенсивною медичною допомогою.

Коли ми кажемо про кисневі концентратори, то вони можуть використовуваттися на амбулаторному рівні. Або, у крайньому випадку, для лікування в стаціонарі. Але вже доведено, що це допоміжний засіб, який добре працює на амбулаторному етапі. Станом на кінець липня було закуплено 15 тисяч кисневих концентраторів. З них на первинну ланку вже було розподілено більш як 8 тисяч концентраторів, які використовуватимуться переважно на амбулаторному рівні.  

– Волонтери в соцмережах вже повідомляють, що лікарні виписують ковід-пацієнтів і направляють їх за кисневими концентраторами, знову ж таки, до волонтерів. При тому, що лікарні зараз не перевантажені, і забезпечені киснем, як ви говорите. То як пацієнти можуть отримати кисневі концентратори?

– Дуже багато кисневих концентраторів було закуплено і поставлено за рахунок гуманітарної допомоги. Якщо за рахунок держбюджету було закуплено 15 тисяч, то напевно не менше було поставлено за рахунок гуманітарної допомоги. Кількості кисневих  концентраторів достатньо для надання саме амбулаторної допомоги.

Якщо ми кажемо про виписку, то, безумовно, це має супроводжуватися стабілізацією пацієнта, і є певні ознаки стабільності пацієнта з точки зору необхідності або потреби в киснетерапії. Неможливо, не рекомендовано і це суперечить протоколу лікування, якщо пацієнт потребує зараз додаткового кисню, а його виписують з лікарні.

Тому я порадив би подавати офіційну скаргу або на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я, або до закладу охорони здоров’я, який ініціює таку виписку. Особливо це стосується тих випадків, коли лікарня не завантажена. Ми розуміємо, що в умовах пікового навантаження таке може траплятися. Але коли лікарня незавантажена, таке не повинно відбуватися, тому що діючі клінічні протоколи, стандарти лікування не дозволяють це робити.

Якщо казати про алгоритм видачі концентраторів, то це питання зараз пропрацьовується, і ми плануємо наприкінці серпня представити юридично виважений алгоритм: яким чином можна передавати такі концентратори для користування пацієнтам.

По суті, концентратори передають на первинну ланку, до них розроблені інструкції з дотримання принципів та правил інфекційного контролю. Протягом вересня ми очікуємо поставку ще 6 620 концентраторів з тих 15 тисяч. І після того, як вони будуть розвезені, ми зможемо представити сам алгоритм по їх використанню або передачі для тимчасового користування пацієнту.

Але тут є багато юридичних колізій. Ми зараз працюємо з юридичною командою, як це забезпечити. З приводу інфекційного контролю – це буде регулюватися окремими рекомендаціями з використання й обробки концентратора після пацієнта, вони не потребують затвердження. Вони також будуть найближчим часом доведені до первинної медичної ланки. Але первинна відповідальність буде лягати на керівників закладів охорони здоров’я первинної ланки. Тобто вони є юридичними власниками таких концентраторів, і мають не лише використовувати їх, але й відповідати за умови їх використання.

“ПОКИ НЕМАЄ ДОКАЗІВ ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ ТРЕТЬОЇ ДОЗИ ВАКЦИНИ ПРОТИ COVID-19” 

– Ви сказали, що спалах захворюваності на COVID-19 ймовірний у жовтні-листопаді. Скільки людей, за розрахунками МОЗ, можуть бути провакциновані до цього часу? От, наприклад, міністр освіти та науки повідомив, що на липень лише 35% вчителів були провакциновані.

– Коли ми кажемо про темпи розгортання вакцинальної кампанії, то в першу чергу це – інфраструктура. Коли наша команда почала працювати, ми зіткнулися з тим, що інфраструктура не була підготовлена і розгорнута. Зараз ,впродовж цих 2,5 місяців інфраструктура розгортається, і ми вже доходимо до її межі, яка планувалася спочатку. Первинно ми розраховували на роботу принаймні 3 тис пунктів щеплень, які будуть розгорнуті на найнижчому рівні, починаючи від об’єднаних територіальних громад – до кожного міста. Це найпотужніша мережа. Зараз відчинено близько 2,5 тис таких пунктів щеплення, відкриваються додаткові. Хочу зауважити, що це не просто відкриття якогось кабінету, це – підготовка лікарів, навчання, роздаткові матеріали, забезпечення їх вакциною, розхідними матеріалами. Тобто це складний логістичний процес.

Також – центри масової вакцинації. Якщо ми починали від 1-2 центрів, то зараз таких центрів близько 300, і вони працюють по всій країні. І ми залишаємо таку саму кількість мобільних бригад – понад 1000, які можуть вакцинувати людей, що обмежені в пересуванні, або важкохворі, а також організовані колективи. Ця інфраструктура за два місяці була повністю мобілізована, навчена і відкрита по всій країни.

Друге: кількість щоденних щеплень, які проводилися сумарно по країні, за останні два місяці постійно нарощувалася. Інколи виникали певні організаційні проблеми, проблеми з електронною системою охорони здоров’я, інколи з доставкою вакцин. Зараз система працює стабільно, і ми бачимо зростання кількості щеплень.

Ці фактори і швидке розгортання структури дає нам оптимізм казати, що до кінця літа маємо зробити щонайменше 10 млн щеплень від початку вакцинальної кампанії, і це наш цільовий показник. По суті, ми зможемо казати про умовний захист 5 млн українців.

У той же самий час ми плануємо показники на кінець 2021 року. І до кінця року ми дуже хотіли б вакцинувати 50% українців. І створена інфраструктура буде використовуватися і восени, і взимку. 

– МОЗ рекомендувало скоротити інтервал між двома дозами вакцини CoronaVaс. Чи буде це стосуватися інших вакцин, які є в Україні?

– Зауважу, що ми використовуємо вакцини згідно з інструкціями, які офіційно подаються виробником вакцини під час реєстрації.

Якщо говорити про вакцини Pfizer та Мoderna, то там доволі фіксовані терміни: 21 для вакцини Pfizer, і 28 днів для Мoderna. Ці терміни не будуть переглядатися, тому ми їх не плануємо скорочувати і зараз немає доказових даних для того, щоб рекомендувтаи скорочення.

Стосовно CoronaVaс, то в інструкції, яка подавалася на реєстрацію і яка використовується у всьому світі, вказувалося, що цю вакцину можна вводити з інтервалом від 14 до 28 днів.

На той час, коли запускалася вакцинальна кампанія, були точкові повідомлення про те, що відтермінування другої дози призводить до більшої ефективності або імуногенності вакцини. Але в липні було опубліковано декілька фінальних раундів дослідження ефективності CoronaVaс, які говорять, що при 14-денному інтервалі ефективність складає біля 84% – в дослідженні участь брали близько 13 тис. людей. Також ми переглянули результати досліджень по інших країнах, і зараз можемо сказати (і це науково доведено), що використання 14-денного мінімального інтервалу є так само ефективним, як і 28-денного.

З іншого боку, ми розуміємо, що восени ми все одно очікуємо погіршення епідемічної ситуації, яка пов’язана, в тому числі, і з циркуляцією «Дельти». Тому наше завдання охопити щепленням якнайбільше українців до того, як розпочнеться спалах.

Було прийнято рішення, що ми будемо слідувати інструкції, і зараз МОЗ офіційно рекомендує лікарям запрошувати людей на другу дозу CoronaVaс не через 28, а через 14 днів. Тому така рекомендація не потребує змін до діючих нормативних документів, і більша частина країн йдуть за таим самим сценарієм.

Стосовно вакцини AstraZeneca ситуація не така однозначна. Є доволі різні дослідження, які демонструють різну ефективність при різних схемах. Ми звернулися до НТГЕІ (Національної технічної групи експертів з імунізації) з метою перегляду інтервалу між дозами AstraZeneca в бік скорочення цього інтервалу. Скоріш за все, або в середині, або наприкінці серпня ми отримаємо вже відповідь від НТГЕІ: чи буде рекомендовано це скорочення чи ні.

– Чи дійшли в МОЗ якогось рішення щодо третьої, “бустерної”, дози щеплення проти COVID-19, чи, все ж таки, будемо чекати наступного циклу вакцинації двома дозами?

– Якщо казати про “бустерну”, або третю дозу, то зараз у нас є лише два офіційних повідомлення від фармацевтичного сектора про те, що це є більш ефективно. Але це лише заява фармацевтичного сектора, це не є офіційною позицією ВООЗ або ЕМА чи FDA. Так, дійсно, компанія Pfizer подала відповідні документи до FDA, і, скоріш за все, буде рухати цю історію. Але поки немає жодного результату клінічних досліджень або випробувань, які нам чітко демонстрували б плюси введення третьої дози.

Під час спілкування МОЗ з компанією Pfizer було оприлюднено інформацію про те, що фінальні результати досліджень, на які вони посилаються – і в тому числі під час подання документів на FDA, будуть оприлюднені наприкінці серпня. МОЗ очікує на ці результати, хочемо подивитися скільки переваг буде давати введення бустерної дози. Але допоки ми не розглядаємо бустерну дозу як альтернативу повному циклу ревакцинації через рік. Тобто базова стратегія, обрана нами, – це ревакцинація через рік після завершення базового курсу щеплення. 

– Є сенс чекати рік ревакцинації, якщо імунітет після щеплення  різними вакцинами, від півроку до 8-9 місяців?

– Є доволі суперечливі дані про тривалість імунітету, і, дійсно, багато досліджень підтверджували його тривалість 8 місяців, 12 місяців. Є дослідження, які оцінюють тривалість імунітету 1,5 роки після базового курсу щеплення. Зараз ВООЗ, провідні вірусологи та імунологи не сформували рекомендацій щодо рівня захисних антитіл або терміну, на який вистачає цього імунітету після введення вакцини.

Тому єдиної позиції серед науковців щодо тривалості такого імунітету і термінів ревакцинації не існує. Думаю, скоріш за все, ми будемо ревакцинуватися через рік. Це базова концепція, яку більша частина країн, в тому числі Україна, має прийняти хоча б для попередніх розрахунків, для того, щоб пропрацювати механізми підтримки інфраструктури.

Але ключовим для нас буде все таки кінець серпня, тому що на підставі тих досліджень, які зробила компанія Pfizer, ми зможемо зробити висновок: чи є ці дані доказовими, чи може за цей час будуть додаткові дані, які будуть свідчити про інший графік ревакцинації. 

– МОЗ дозволив взаємозамінність вакцин Pfizer і Мoderna. Чи буде дозволено поєднувати з вакцинами цих виробників вакцину AstraZeneca?

– Зараз вже виданий відповідний наказ МОЗ, яким дозволяється два типи поєднання вакцини. Перше – це м-РНК вакцина на м-РНК, це Pfizer/Мoderna на Мoderna/ Pfizer. Вони можут бути змішані. І друге – це коли перша доза була отримана векторною вакциною AstraZeneca, і друге щеплення може бути зроблене м-РНК-вакциною. Лише ці конфігурації і лише ці заміни є безпечними і стосовно них є відповідні дані, які підкріплені результатами наукових досліджень.

Дуже важливо: вибір такої комбінації вакцини – це не вибір пацієнта. Це виключно рішення лікаря, і воно може прийматися лише за чітко визначенних умов. Перше – коли на перше введення вакцини пацієнт відрегував нестандартно і була зафіксована несприятлива подія після імунізації. В такому випадку лікар видає відповідний медичний висновок, що друга доза має бути введена альтернативна. Цей медичний висновок є підставою, щоб була зроблена заміна вакцини під час другого введення. І друга опція, це коли людина отримала першу дозу за кордоном, повернулася в країну, і в країні немає такої ж вакцини. Наприклад, вакцина Мoderna, якої у нас 2 млн доз. Якщо через 3-4 місяці, людина, яка отримала першу дозу за кордоном і саме Мoderna, повернулася в Україну, а у нас немає такої вакцини, то ій може бути введена вакцина Pfizer. Лише в цих двох випадках ми можемо допускати змішування вакцин.

“ПРЕФЕРЕНЦІЇ ДЛЯ ВАКЦИНОВАНИХ ГРОМАДЯН БУДУТЬ ВВОДИТИСЯ ЛИШЕ ЗА ДОСЯГНЕННЯ 50% ОХОПЛЕННЯ ЩЕПЛЕННЯМИ”  

– Чи буде МОЗ, уряд розглядати якісь преференції для вакцинованих громадян, для, наприклад, медиків, вчителів, чи тих же студентів?

– Поки – ні. Коли ми кажемо про освітян, то більша частина спалахів, яка пов’язана з “Дельтою”, була пов’язана саме з навчальними закладами. І це спалах не серед учнів, а саме серед персоналу, який працює в закладах освіти. Освітяни – одна з ключових груп ризику, і кожна родина в Україн, мабуть, хоче, щоб 1 вересня відбулося і дитина пішла в школу. Зараз ця норма (80% вакцинованих педпрацівників в закладі освіти – ред.) націлена на те, щоб зробити школу безпечним середовищем. За умови вакцинованих педагогів ми маємо розмуіння, що ми можемо не допусти спалаху в кожному закладі освіти. Це є умовою безпечного перебування учнів і безпечного освітнього процесу.

Ми спонукатимемо освітян вакцинуватися максимально. Ми розуміємо, що є абсолютні медичні протипокази – наприклад, вчитель не може вакцинуватися в рамках наявних соматичних захворювань. Саме тому і був залишений оцей відсоток 20%. Це на усі випадки, які пов’язані з алергічною реакцією, абсолютними медичними протипоказами. Така практика, така норма – це ознака цивілізовнаої держави, тому що освітяни, це ті люди, які своїм прикладом дають дітям розуміння, що треба використовувати досягнення науки та техніки, що є здоровий глузд у відношенні до профілактики. Тому ця норма виправдана, і ми не повинні стикатися з ситуацією, коли освітяни не хочуть вакцинуватися, і ми через це не будемо пускати своїх дітей до шкои, тому що школа буде банально зачиненою.

До 1 вересня у нас ще два тижні, CoronaVaс має 14 днів інтервалу між дозами, тому я закликав би всіх педагогів, які ще не вакцинувалися, перед 1 вересня щепитися.

Тому преференції поки робитися не будуть, головна преференція в країні для кожної людини – те що вона захищена вакцинацією і перенесе це захворювання легко.

Багато країн використовують такі підходи (для мотивації людей вакцинуватися – ред.), і вони, як ми бачимо зі світового досвіду, працюють. Але в той же час ми маємо розуміти, що ці підходи працюють тоді, коли ми вже на завершальному етапі вакцинальної кампанії, коли вакциновано принаймні 50% населення країни, і нам залишається охопити ще 20% і треба мотивувати людей.

Коли ми перебуваємо на рівні вакцинації 10% однією дозою, 7-8% двома дозами, це наднизькі цифри для того, щоб ми навіть розмовляли про якісь преференції. Ми маємо прийнамні дійти до позначки в 50% вакцинованого населення і вже після того впроваджувати якісь мотиваційні стимули, щоб вони прийшли на пункт вакцинації, або регулювати питання доступу до якихось публічних заходів, або регулювати користування громадськими послугами.

Зараз МОЗ більше фокусуватиметься на стимуляції тих людей, які є працівниками критичної інфраструктури, щоб дощеплювати їх до мінімально рекомендованих рівнів. Мова йде про працівників транспорту, медичних працівників, і ми зараз обговорюємо питання про неможливість роботи гуртожитків, якщо там недостатня кількість вакцинованих людей. Ми стикалися з великою кількістю спалахів, які реєструвалися саме в гуртожитках. 

– Про гуртожитки – це буде якось унормовано? Тому що міністр освіти та науки сказав, що не існує нормативних документів, які б регламентували поселення в гуртожиток тільки вакцинованих осіб.

– Так, це має бути унормовано. І є багато механізмів, є постанови головного державного санітарного лікаря України, які можуть впроваджувати додаткові норми, є санітарні регламенти, є внесення змін до постанов КМУ. Але кожне таке рішення буде виваженим, і вже після цього ми ухвалимо рішення по механізму – яким чином воно буде втілюватися через нормативні документи.

Зараз ми проговорюємо лише плюси та мінуси, ризики і алгоритми, яким чином такі опції будуть застосовані. Тому що ми розуміємо, що в гуртожитках не завжди перебувають стопроцентно люди віком від 18 років. В той же час вакцинація у нас – від 18 років. Ми розуміємо певні обмеження вакцинації, які стосуються підлітків до 18 років, яких неможливо провакцинувати навіть згідно з діючими інструкціями.

Тому ці механізми пропрацьовуються… Однак скоро ми вийдемо з офіційною позицією, яким чином це будемо впроваджувати. Думаю, що ми дамо перехідний період: або така норма буде запроваджуватися з листопада, або – з грудня. Один випадок інфікування в гуртожитку – це по суті самоізоляція для усіх мешканців, і на 14 днів. Невже краще жити в зачиненому гуртожику 14 днів, ніж зробити два щеплення і бути захищеним?

– МОЗ також планувало стимулювати лікарів первинки, щоб вони відповідно запрошували більше людей на вакцинацію…

– Нам би дуже хотілось, щоб лікарі первинної меддопомоги проактивно вирішували питання вакцинації. Лише по деяких регіонах ми фіксуємо проактивне запрошення на вакцинацію – або обдзвін, або інформування про можливості. Тому такими заходами нам хотілося б мотивувати лікарів більш активно долучатися саме до вакцинальної кампанії. Мова йде про те, що ми готові розглянути питання і зафіксувати нарахування додаткових 50 балів до безперервного професійного розвитку для тих лікарів, які будуть мати високі рівні охоплення серед декларантів. Для лікаря це безумовно перевага, тому що це, по суті, додаткова кількість балів, яка буде враховуватися під час атестацій на присвоєння категорій – другої, першої або вищої. За умови надання категорії це і фінансові перерахунки по заробітній платі.

Фінансові стимули зараз пропрацьовуються НСЗУ, оскільки в цьому році передбачалося надання фінансових стимулів лікарям “первинки”, які мають високі рівні охоплення вакцинацією від кору, паротиту та краснухи. Ми розуміємо, що це планова, рутинна вакцинація, яка у зв’язку з COVID-19 також сильно просіла. Тому, можливо, ми можемо використовувати цей бенефіт не тільки на кір, паротит, краснуху, а також і на COVID-19. 

– І наостанок: які прогнози по тривалості пандемії існують?

– Думаю, що жити з COVID-19 ми будемо ще довго. Тому що зараз, незважаючи на появу вакцини, незважаючи, що світ набагато вперед просунувся в наукових розробках, головна загроза полягає в досить швидкій мутації самого коронавірусу. І ця швидка мутація йде за найгіршим сценарієм – зниження ефективності вакцини. Поки ми кажемо про “Дельту”, але мутації відбуваються, і будуть відбуватися.  Тобто, вакцина вважалася єдиним ефективним методом, який може захистити людство. І поки немає загального бачення, коли це зупиниться. Це не зупиниться в цьому році, це не зупиниться в наступному році. І, напевно, ми вже маємо погодитися з тим, що світ змінюється. Кожна людина має навчитися захищати себе від будь-яких інфекційних хвороб. Коронавірусна хвороба – це лише одна з багатьох інфекційних хвороб, які циркулюють у світі. Тому мусимо захищати себе, використовувати ті досягнення науки і техніки, які є. Такі як – вакцини, ліки, інноваційні препарати. І впевнений, що за рахунок максимальної мобілізації ресурсів, використання засобів індивідуального захисту, карантину нам все ж так, рано чи пізно, вдасться локалізувати коронавірусну хворобу.  

УКРІНФОРМ


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

Події

вересень, 2021

X