Нормативна база бухгалтера

Лист ГУ ДФС у Київській області від 02.06.2016 р. №1233/10/10-36-14-00

Друк

Про надання податкової консультації

Суттєво. Пеня за порушення строків розрахунків у ЗЕД нараховується до дати ухвали про відкриття провадження судом.

! Суб’єктам ЗЕД

На <…> запит про надання податкової консультації, отриманий ДПІ у Києво-Святошинському районі 08.05.2016 р., який наданий відповідно до положень п. 52.4 ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), Головне управління ДФС у Київській області повідомляє таке.

Питання №1:

Термін ст. 4 згаданого закону «до розгляду судом» вважається датою прийняття рішення судом першої інстанції? Вищої інстанції? Чи датою набрання чинності судовим рішенням?

Відповідь:

Згідно зі ст. 1 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно зі ст. 2 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (№475) було постановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно зі ст. 4 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною другою цієї самої статті визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У той самий час ч. 4 ст. 4 Закону визначає, що у разі задоволення такого позову пеня так само не сплачується з дати прийняття позову до розгляду.

Відповідно до ст. 1 і 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами заінтересованих підприємств і організацій. Звернення до суду здійснюється у більшості випадків шляхом пред’явлення позову. Справи позовного провадження в господарському суді порушуються шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і передається судді в порядку черговості. Звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин та породжує обов’язок суду розглянути і вирішити його по суті.

Ст. 61 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПКУ) визначає, що питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 64 ГПКУ суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій зазначається про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їхньої поштової адреси ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Так само на підставі ст. 62 ГПКУ суддя може повернути позовну заяву не пізніше трьох днів з дня її надходження, про що виносить ухвалу.

Отже, прийняття позовної заяви до розгляду засвідчує саме ухвала про відкриття провадження.

Крім того, таку позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі №К/9991/27598/12 від 25.05.2015 р., де зазначив, що контролюючий орган правомірно нарахував позивачу пеню до моменту відкриття провадження судом.

Питання №2:

Чи впливає вжиття заходів до виконання такого рішення про стягнення з нерезидента коштів резидентом (направлення цього рішення до компетентного суду країни-нерезидента для виконання тощо) на нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД? Якщо так, то якими доказами таке вжиття заходів має бути підтверджено?

Відповідь:

Відповідно до ст. 4 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. Тобто пеня нараховується до подання позовної заяви резидента про стягнення.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Отже, пеня нараховується до дати ухвали про відкриття провадження судом.

Питання №3:

Якщо судовим рішенням встановлено вину нерезидента у порушенні зобов’язання за зовнішньоекономічним договором, чи застосовуються адміністративно-господарські санкції до резидента, якщо таких порушень саме з його боку немає?

Відповідь:

Відповідно до ст. 4 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

У зв’язку з тим що прийняття позовної заяви до розгляду засвідчує саме ухвала про відкриття провадження, пеня нараховується до дати ухвали про відкриття провадження судом.

Питання №4:

В якому випадку, крім здійснення фактичної поставки або повернення коштів, пеня за порушення строків у ЗЕД не нараховується?

Відповідь:

Відповідно до ст. 4 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Відповідно до ст. 6 строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, в разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Перший заступник В. ТИТАРЧУК

Наша розсилка

Випадкова цитата

Хочешь иметь столько денег,чтобы хватало тебе и твоей семье – работай сам… Хочешь обеспечить свои будущие поколения – заставь людей работать на себя

— Карл Маркс

PUSH-повідомлення

Підпишись на оперативні сповіщення про оновлення на нашому сайті. Натисни дзвіночок в правому нижньому кутку і натисни ОК. Підтримується браузер Chrome та Firefox

Лист ГУ ДФС у Київській області від 02.06.2016 р. №1233/10/10-36-14-00

Час читання: 15 min
0