Головна » Бухгалтеру » Новини законодавства » Нове в Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Новини законодавства

Нове в Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Print Friendly, PDF & Email

05 жовтня 2017 року, Верховною Радою було схвалено зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: проект Закону про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень) від 16.06.2017 № 4646-д.

Прийняття змін є необхідність зблизити правила національного бухгалтерського обліку і звітності з міжнародними стандартами та законодавством Євросоюзу. Зобов’язання України щодо поступового зближення бухгалтерського обліку і звітності до міжнародних стандартів та інтеграція із законодавством Євросоюзу передбачені главою 13 Угоди про асоціацію з ЄС. Про це ми вже докладно писали тут і тут

Основні зміни.

1. З переліку принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік, виключається принцип обачності, на підставі якого підприємства поки що мають застосовувати в бухгалтерському обліку методи оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Проте, можуть застосовуватися інші принципи, визначені міжнародними стандартами, або НП(С)БО, або НП(С)БО в державному секторі, залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством. Закон, як і раніше, поширюється на всіх юросіб незалежно від форм власності, а також з 2018 року на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

2. Для цілей бухгалтерського обліку встановлено класифікацію підприємств на мікропідприємства, малі, середні та великі

  1. мікро - балансова вартість активів — до 350 тис. євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тис. євро; середня кількість працівників — до 10 осіб.
  2. малі - балансова вартість активів — до 4 млн. євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн. євро; середня кількість працівників — до 50 осіб.
  3. середні - балансова вартість активів — до 20 млн. євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 40 млн. євро; середня кількість працівників — до 250 осіб.
  4. великі - балансова вартість активів — понад 20 млн. євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 млн. євро; середня кількість працівників — понад 250 осіб.

Ця класифікація відрізняється від встановленої статтею 55 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436 – IV. Критеріями для визначення належності підприємства до тієї чи іншої групи будуть сукупна вартість активів, чистий дохід від реалізації та середня кількість працівників.

Для визначення відповідності критеріям, зазначеним в євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів НБУ протягом відповідного року. Очевидно, як і нині, для цього буде застосовуватися середньорічний курс НБУ для євро. При цьому додано два зауваження:

а) новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності. Тобто у першому звітному періоді (яким вважається рік з дати початку створення підприємства до 31 грудня) нові підприємства вперше визначатимуть, до якої категорії вони належать, за результатами власної діяльності в такому році;

Читати по темі:  Регистрационный лимит плательщику НДС будут считать по новой формуле

б) якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств. По суті, діє автоматичний перехід з однієї категорії підприємств до іншої.

Проте перехід можливий аж наступного року: ті критерії, яким відповідає підприємство на сьогодні, формуватимуть його статус наступного року. Якщо в одному році мікропідприємство відповідає критеріям середнього, статус середнього підприємства воно отримає лише в наступному звітному році і лише за умови відповідності критеріям середнього підприємства за показниками фінансової звітності такого року.

Тут є два визначальні моменти:

Перший. Результати діяльності за рік визначатимуться не у сумі доходу від будь-якого виду діяльності, а у сумі чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг. Як випливає з визначення цього показника, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг») — це, по суті, дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т. ч. платежів від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості) за мінусом наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. Чистий дохід завжди менший за дохід від реалізації. Суть такої новації зводиться до того, що вартісний критерій перебування в тій чи іншій категорії підприємств знижено. Перехідні положення коментованого закону передбачають у 6-місячний термін розробку Кабміном і внесення до Верховної Ради проекту закону щодо приведення у відповідність до нього положень ГКУ в частині критеріїв віднесення суб'єктів господарювання до мікропідприємництва, малого, середнього або великого підприємництва (ст. 55 ГКУ, на яку ми нині орієнтуємося, коли визначаємося зі статусом суб'єкта господарювання для складання конкретного формату фінзвітності).

Другий. Як і раніше, ч. 1 ст. 14 Закону про бухоблік зобов'язує підприємства подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

Фінансова звітність підприємств не може мати статусу комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. Завдяки змінам у ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік на фінансову звітність не може поширюватися заборона стосовно поширення статистичної інформації.

3. Обов’язок складати фінансову звітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності матимуть підприємства:

  • які становлять суспільний інтерес (підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ, що відносяться до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств);
  • які здійснюють видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
  • які проводять господарську діяльність за видами, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України.

4. Фінансова звітність за МСФЗ (як звичайна, так і консолідована) складатиметься на підставі таксономії.

На сьогодні, як ми знаємо, звітність за МСФЗ мають готувати лише ПАТ, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається п. 2 Порядку 419. Змінами передбачається визначити цей перелік у Законі про бухоблік і зазначити, що такий обов'язок покладається на підприємства, що становлять суспільний інтерес, ПАТ і підприємства, які здійснюють діяльність з видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Читати по темі:  Рішення стосовно імпорту з РФ

Першим звітним періодом, за який підприємства, зобов'язані застосовувати міжнародні стандарти, мають подати фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік. Водночас за підприємствами закріплена можливість подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи із звітного періоду, в якому набирає чинності цей Закон (очевидно, зі звітності за 2018 рік, п. 2 розд. II коментованого закону).

Консолідована фінзвітність

Відповідно до чинної ст. 12 Закону про бухоблік, підприємства, що мають дочірні підприємства, крім власної фінансової звітності, мають складати та подавати консолідовану фінансову звітність. Законопроектом пропонується надати деяким із таких підприємств вибір.

 

Ті підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), зможуть не подавати консолідовану фінансову звітність, якщо разом із контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох з таких критеріїв:

— балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро;

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 мільйонів євро;

— середня кількість працівників — до 50 осіб.

 

5. Головним бухгалтером підприємства, що становить суспільний інтерес, може бути призначена виключно особа, яка має повну вищу економічну освіту, стаж роботи або бухгалтером, або аудитором, або ревізором не менше трьох років, не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності. Інші вимоги до головного бухгалтера підприємства, що становить суспільний інтерес, можуть бути визначені законом.

6. Обов’язок оприлюднювати перевірену аудитором фінансову звітність покладається на підприємства, що становлять суспільний інтерес, суб’єктів природних монополій на загальнодержавному ринку, а також підприємств, що здійснюють видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Її суть зводиться до того, що великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та інші фінансові установи: середні підприємства, а також мікропідприємства та малі підприємства будуть зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).

Читати по темі:  Парламент ухвалив зміни до Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Як бачимо, розмір та статус підприємства визначатиме не лише формат звітності (як нині), а й наявність чи відсутність обов'язку проходити щорічну аудиторську перевірку такої фінансової звітності й обов'язку оприлюднювати її результати на власній веб-сторінці.

Також підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки аби самостійно виявити та виправити помилку чи з інших причин. Подання і оприлюднення уточненої звітності здійснюється у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюється.

Ті підприємства, що провадять діяльність на території проведення АТО, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності (п. 3 розд. II коментованого закону).

7. Підприємства тепер зобов'язані подати копію фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності на запит будь-якої юридичної та фізичної особи у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації». А це означає, що на будь-який запит (усний, письмовий) суб'єкт господарювання муситиме відреагувати не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, згідно з ч. 1 ст. 20 згаданого закону.

8. Незначні недоліки, виявлені в первинних документах, не будуть підставою для невизнання господарської операції, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про: дату його складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. I ще важливий момент: передбачається, що права й обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом, не залежатимуть від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

 9. Права і обов’язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог Закону про бухоблік, не залежатимуть від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

10. З моменту дії змін Закон про бухоблік прямо передбачатиме, що фінансова звітність не є конфіденційною інформацією і підприємство зобов’язане буде надати копію звітності на запит будь-якої юридичної чи фізичної особи. Вартість такої копії не може перевищувати собівартість друку і пересилки.

11. Мікро- та малі підприємства звільняються від подання звіту про управління, а середнім надається можливість не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.

Дія Закону про бухоблік поширюватиметься на облік у бюджетній сфері.

Документ набирає чинності 01 січня 2018 року. Крім абзаців шостого і сьомого пункту 12 розділу I, які стосуються оприлюднення фінансової звітності, вони стануть актуальними з 1 січня 2019 року.

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

два × 2 =

Наша розсилка

Приєднуйся до нас

Події

Випадкова цитата

Бухгалтер – это специалист, который знает о деньгах намного больше, чем тот, кто их имеет

Close

Нове в Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Час читання: 16 min
0

Поділитися з другом