Головна » Юристу » Аналіз законодавства » Обмін інформацією з рахунків ФО та ЮО між фінустановами та ДПСУ: стартує з 1 липня 2023 року!
Аналіз законодавства

Обмін інформацією з рахунків ФО та ЮО між фінустановами та ДПСУ: стартує з 1 липня 2023 року!

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

Ще у пояснювальній записці до законопроєкту було зазначено мету запропонованих змін. Зокрема, згадувався Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS) або Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (далі − Загальний стандарт звітності CRS) – це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації про фінансові рахунки у фінансових установ та щороку обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями – партнерами з обміну в автоматичному порядку.

Крім того, відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та серед власників рахунків, а у певних випадках – і серед їхніх контролюючих осіб (КБВ), виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій – учасниць обміну інформацією. 

І саме інформацією про такі рахунки й обмінюватимуться спочатку фінансові установи з податковою службою (центральним органом) країни-учасниці (для України – це фінустанови та ДПСУ), а у подальшому – вся подана інформація в автоматичному режимі передаватиметься центральним податковим органам інших країн. І все це почне працювати з 30.06.2023 р., а сама інформація передаватиметься раз на рік в електронній формі (пп. 39-3.4 ПКУ) – перший обмін інформацією про фінансові рахунки почнеться за 2023 рік, точніше за період з 01.07.2023 р. Відповідно до пп. 53-1.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS першим звітним періодом є період, що розпочинається 01.07.2023 р. та завершується 31.12.2023 р.

Зауважимо, що це для податкових органів не є новим – тепер для отримання такої інформації вони можуть надсилати відповідні запити в межах міжнародних угод. Проте з 30.06.2023 р. обмін такою інформацією стане автоматизованим, електронним та систематичним (раз на рік). При цьому право на позачерговий запит у податківців залишиться. 

Зі свого боку, й органи ДПСУ отримають доступ до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України з метою контролю за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню, виявлення незадекларованих доходів та боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами. 

Загалом йдеться про забезпечення регулярного міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки для застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній, які набрали чинності з 01.01.2022 р. 

Проте контроль буде не лише за великими компаніями. Отримана податкова інформація також використовуватиметься й під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням доходів фізичних осіб.

Запроваджений Загальний стандарт звітності CRS діятиме на постійній основі між Україною та іншими країнами-учасницями, які імплементували цей стандарт. Втім, якщо для України інформація про закордонні фінансові рахунки є вкрай важливою, то питання з тим, яким чином буде використано інформацію, отриману від фінансових та інших установ на території України, наразі є відкритим.

Інформація про банківські рахунки: що саме отримають податківці

Для цілей виконання вимог Угоди FATCA (ст. 2) або Багатосторонньої угоди CRS (розділи ІІ – IV) відбуватиметься збір та обмін такою інформацією про рахунки фізичних та юридичних осіб:

  • ім’я, адреса, юрисдикція, податковий номер власника рахунку у країні-учасниці;
  • номер рахунку;
  • найменування та ідентифікаційний номер звітної фінустанови України;
  • баланс чи сума на рахунку (у т. ч., у випадку договору страхування з викупною сумою або договору ануїтету, викупна сума або сума, яка виплачується готівкою у разі відмови від прав за полісом) станом на кінець відповідного календарного року чи іншого відповідного звітного періоду, або якщо рахунок було закрито протягом такого року, відразу до його закриття;
  • для рахунків на користь іншої особи (кастодіальні рахунки), яка володіє будь-яким фінансовим інструментом чи договором щодо інвестування, крім договору страхування або договору ануїтету) – вартість дивідендів чи інших доходів, суми надходжень від продажу чи викупу майна, інших активів;
  • у випадку депозитного рахунку – сума відсотків, а у випадку інших рахунків – суми, зараховані протягом звітного року та інші транзакції;
  • валюта, в який виражена кожна відповідна сума.

Визначення рахунків, щодо яких передаватиметься інформація

Як фінансові установи визначатимуть серед мільйонів відкритих рахунків саме ті, що потрібні? Адже зрозуміло, що збирати, оформляти звіт та передавати інформацію про всі відкриті рахунки фінансові агенти не будуть.

Для цього щодо кожного рахунку проводитиметься належна перевірка. Адже мета цих змін стосується сплати податків та обміну інформацією саме в податкових цілях. Загалом з метою виявлення підзвітних рахунків фінансові агенти зобов’язані вживати заходів належної комплексної перевірки за правилами, що підлягають застосуванню відповідно до пп. 39-3.1.3 ПКУ, який відсилає нас до процедур у Додатку 1 до Угоди FATCA, та заходів, визначених у розділах II – VII Загального стандарту звітності CRS.

Зокрема, така належна перевірка стосуватиметься для банків – встановлених ними правил відкриття рахунку та іншої перевірки, за місцем проживання фізособи, за резидентською приналежністю, інформаційними базами даних тощо. Але найцікавіше, що Україна вимагає від звітних фінансових установ України застосовувати процедури комплексної перевірки, що передбачені Додатком 1 до Угоди FATCA, де 

1) для раніше існуючих рахунків фізичних осіб – процедури перевірки застосовуються до 

  • рахунків із залишком або сумою, яка перевищує 50 000 доларів США, у т. ч. для депозитних рахунків із таким залишком, але не перевищує 1 000 000 доларів США («Рахунки на меншу суму»). Нагадаємо, що договори страхування з викупною сумою або договору ануїтету звільнені від перевірки за умовами розділу ІІ Загального стандарту звітності CRS;
  • розширені процедури перевірки для раніше існуючих рахунків фізичних осіб із залишком або сумою, яка перевищує 1 млн дол. США; 

2) для нових рахунків фізичних осіб – процедури перевірки не застосовуються

  • для депозитних рахунків та договорів страхування з викупною сумою, яка не перевищує 50 000 доларів США;
  • щодо інших нових рахунків – їх мінімальну сум та необхідність віднесення їх до підзвітних із проведенням належної перевірки, має визначати за правилами, впровадженими державними органами на території України. Тож очікуємо відповідних нормативних документів від НБУ, Мінфіну, НКЦПФР тощо;

3) щодо рахунків юридичних осіб – встановлюватимуть власника рахунка (належить цей рахунок одному або декільком особам) та контролюючих осіб (з визначенням резидентства, права підпису від юрособи, визначення резидентства рахунку для податкових цілей через з’ясування власника рахунку та контролюючих осіб за офіційними базами даних та з інших офіційних джерел).

З роз’ясненнями та коментарями (з прикладами застосування належної перевірки) до Загального стандарту звітності CRS можна ознайомитись за посиланням.

Строки належної перевірки з відповідними сумами фінансових рахунків наведено у Таблиці 1. 

Таблиця 1

Фінансовий рахунок Термін завершення належної перевірки Термін для включення у звіт про підзвітні рахунки Очікувані дати обміну з іншими країнами
Нові рахунки – йдеться
про рахунки, відкриті
після 01.07.2023 р.
31.12.2023 01.07.2024 30.09.2024
Існуючі рахунки – рахунки, які відкриті до 30.06.2023 р. та вже ведуться підзвітною фінансовою установою Рахунки фізичних осіб із залишком коштів станом на 30.06.2023 р. або з балансом на цю дату понад 1 млн доларів США 31.12.2023 01.07.2024 30.09.2024
Рахунки фізичних осіб із залишком коштів станом на 30.06.2023 р. або вартістю на цю дату менше 1 млн доларів 31.12.2024 01.07.2025 30.09.2025
Рахунки юридичних осіб (у т. ч. відокремлених підрозділів тощо) із залишком коштів станом на 30.06.2023 р. або вартістю на цю дату понад 250 тис. доларів США 31.12.2024 01.07.2025 30.09.2025

Увага! Рахунки юросіб, які станом на 30.06.2023 р. не досягли порогу у 250 тис. доларів США, підлягатимуть перевірці після перевищення балансу на цю суму.

Запити від фінагентів 

Варто пам’ятати, що фінансові агенти також отримали право надсилати запити до фізичних та юридичних осіб.

Належну комплексну перевірку фінансових рахунків чітко прописано у пп. 39-3.2 ПКУ. Зокрема, фінансові агенти повинні вимагати, а власники рахунків зобов’язані надавати фінансовим агентам:

  1. документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб для встановлення їхнього статусу;
  2. документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб;
  3. іншу інформацію та/або документи, необхідні фінансовому агенту для вжиття заходів належної комплексної перевірки фінансових рахунків.

Власники рахунків зобов’язані протягом 30 календарних днів повідомити фінансового агента про зміну свого статусу податкового резидентства та/або про зміну відповідного статусу контролюючої особи.

Крім того, якщо під час або після застосування процедур належної комплексної перевірки фінансовий агент дізнається або він має підстави вважати (має підозру), що рахунок належить до підзвітних, але подані документи про це не свідчать, він зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунку запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри. Власник рахунку зобов’язаний надати пояснення та інформацію протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту.

Штрафи та інші наслідки

Пам’ятайте: ненадання власником рахунку документів на запит щодо спростування підозри, неповідомлення про зміну статусу податкового резидентства є підставою для відмови у встановленні ділових відносин, відмови у наданні фінансових послуг або для відмови в подальшому у наданні послуг, у т. ч. для розірвання договірних відносин з власником рахунку.

Відповідно до припису пп. 118-1.8 ПКУ умисне надання власником рахунку документів самостійної оцінки CRS стосовно себе та/або стосовно його контролюючих осіб у випадках, передбачених ст. 39-3 цього Кодексу, з недостовірними відомостями, що призвело до невстановлення підзвітності рахунку для власника рахунку та/або для його контролюючих осіб, – тягне за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Органи ДПС мають право на проведення позапланової документальної перевірки (без попередження та без попереднього надсилання запиту власнику рахунку) у разі, якщо виявлено можливе порушення вимог ст. 39-3 ПКУ власником рахунку або його контролюючою особою (пп. 78.1.27 ПКУ).


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка