Головна » Юристу » Аналіз законодавства » Як належним чином організувати контроль за клієнтами в рамках фінмоніторингу?
Аналіз законодавства

Як належним чином організувати контроль за клієнтами в рамках фінмоніторингу?

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

Нещодавно були внесені значні зміни до Закону № 361, що призвело до змін в Критеріях ризиків легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. Автори цих критеріїв надають конкретні поради щодо їх застосування на практиці.

Процедура перевірки клієнтів та моніторинг їх фінансової діяльності не сподобається всім, проте важливо знати вимоги контролерів до суб’єктів первинного фінмоніторингу (СПФМ). Наприклад, Наказ Мінфіну від 28.12.2022 № 465, який ще не був опублікований, вимагає особливої уваги.

Змінений перелік СПФМ та деталізовані Критерії ризиків

Зокрема, цей документ містить список конкретних стандартів фінансового моніторингу, які повинні дотримуватися СПФМ в своїй діяльності, і він уже відповідає вимогам законодавства.

У документі більш детально описані критерії оцінки ризику:

  • залежно від типу клієнта (ділові зв’язки, господарські види діяльності, активи, корупційні ризики, реєстраційні дані та коди банківських рахунків, фінансовий стан, підозріла поведінка, готівкові розрахунки тощо),
  • залежно від географічного розташування (місцезнаходження банківських рахунків, філій/представництв, місце надання послуг, громадянство засновників та клієнтів, робота з офшорами тощо),
  • залежно від типу послуги/продукту та способу їх надання/отримання (складність послуги, використання агентів та складних технологій, купівля акцій без очевидної причини, відтермінування оплати, проведення платежів з використанням нетипових методів тощо).

Наша думка полягає в тому, що навіть якщо незалежний бухгалтер або податковий консультант виявлять подібні ризики, це ще не означає, що такі фінансові операції є підозрілими (згідно зі статтею 21 Закону № 361) та потребують повідомлення Держфінмоніторингу.

Це лише перший сигнал, і після нього треба визначити подальші кроки для більш докладного вивчення клієнта та самої фінансової операції. І вже за результатами такого вивчення слід приймати рішення, чи мають такі операції високий рівень ризику, що спонукає відмовитись від клієнта, або ризик прийнятний і ознак порушень закону немає. 

Критерії ризику – орієнтуємось на дослідження та рекомендації

Отже, згідно з новими Критеріями, СПФМ повинні самостійно встановлювати межі для кількісних та/або оціночних характеристик, що містяться в їх Критеріях ризику. Ці межі повинні враховувати наявну інформацію про клієнта, його ризики та інші фактори, що впливають на ризиковість його діяльності. Наприклад, якщо клієнт має “великі обсяги” операцій, СПФМ повинні встановити межі для визначення, коли цей критерій стає ризиковим.

Враховуючи те, що визначення цих меж має бути засновано на фактичній інформації про клієнта та його ризики, СПФМ повинні мати високий рівень експертизи в області фінансового моніторингу, щоб правильно оцінити ризики та встановити відповідні межі. Також важливо, щоб СПФМ мали систему контролю за визначенням та застосуванням цих меж, щоб уникнути помилок та зменшити ризики від спроб обійти систему фінансового моніторингу.

Наведемо приклад. У попередньому Наказі № 584 Мінфін зазначав, що для суб’єктів у разі надання клієнту послуг із використанням готівки їх віднесення до ризикованих операцій можливе, зокрема, у випадках:

  • регулярного (встановлюється суб’єктом, крім банків, самостійно у внутрішніх документах з урахуванням специфіки діяльності клієнта) отримання з рахунка(ів) клієнта(ів) коштів готівкою, що надходять у безготівковому вигляді від третьої(іх) особи(осіб), за винятком виплати заробітної плати, стипендій, пенсій та соціальних виплат;
  • істотного збільшення (встановлюється суб’єктом самостійно у внутрішніх документах з урахуванням специфіки діяльності клієнта) залишку на рахунку клієнта, який регулярно знімається готівкою через касу власне клієнтом або його представником.

Наразі Наказом № 465 Мінфін вказує на те, що такі критерії (характеристики), зокрема, як «регулярне отримання готівки» та «істотне збільшення залишку на рахунку», СПФМ має визначати самостійно для кожного клієнта та для кожної операції такого клієнта (групи клієнтів) залежно від специфіки діяльності клієнта, ділової мети, КВЕД, інших характеристик тощо при вивченні клієнта та встановленні йому рівня ризиковості.

Окрім того, Мінфін зі свого боку, для більш конкретного розуміння процесу здійснення фінмоніторингу, у Наказі № 465 радить враховувати, зокрема, ризик-орієнтований підхід на прикладі типологічних досліджень у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, підготовлених Держфінмоніторингом та оприлюднених ним на своєму вебсайті (чого раніше не було та про що не згадували у попередньому Наказі № 584).

На сьогодні останні Типологічні дослідження Держфінмоніторингу, затверджені Наказом 20.12.2021 №146, відображають актуальні схеми легалізації (відмивання) злочинних доходів за 2016 – 2020 роки. Ознайомитись з документом можна на сайті Держфінмоніторингу

Зокрема, у цьому документі можна побачити вже опрацьовані схеми відмивання доходів від корупційних діянь, нецільового використання державних коштів та коштів госпсуб’єктів державного сектору економіки, від податкових злочинів, фінансування тероризму та сепаратизму, через страховий ринок та ринок ЦП, від кіберзлочинів та з використанням віртуальних активів.

Так, у податковій сфері досліджено механізми ухилення від сплати податків в Україні через такі фінансові операції з відмивання доходів, як:

  1. операції з використанням готівки через новостворених ЮО та фізосіб. Зокрема, йдеться про такий приклад: групою юридичних осіб перераховуються кошти на користь новостворених Підприємств А та Б як оплата за металоконструкції та металобрухт (з ПДВ). Надалі зазначені кошти було сплачено фізособам під виглядом розрахунку за металобрухт;
  2. операції з привласнення коштів банківських установ з використанням механізму «скрутки» – оформлення кредитних договорів з різними банківськими установами із наданням у заставу майна непов’язаних підприємств. Часто поручителем при цьому виступають директор та засновник підприємства. Надалі схема працює шляхом погашення попередньо отриманих кредитів (для отримання нового траншу), а основна частина коштів використовується на придбання окремих товарів по ланцюгу за тютюн, напої та харчові продукти на користь групи підприємств, які мають значні обсяги обороту коштів, що полегшувало легалізацію таких коштів;
  3. операції зі штучного формування ПК з ПДВ з подальшим переведенням безготівкових коштів у готівку через механізм «зустрічних потоків» із використанням підприємств оптово-роздрібної торгівлі тютюном та торгівлі ПММ. Перерахування коштів у такий схемі відбувається на користь новостворених ЮО з одноособовим засновницько-посадовим складом, які не декларують доходи та не сплачують податки, в яких відсутні ресурси для здійснення госпдіяльності, часто з використанням договорів факторингу та надання фіндопомоги. За допомогою таких договорів здійснюється розірвання ланцюгу переміщення товарів згідно з податковими накладними, що ускладнює об’єднання окремих госпсуб’єктів у єдину конвертаційно-транзитну групу. 

Основні інструменти у виявлених схемах відмивання злочинних доходів, зокрема:

  • використання готівки; 
  • завищення/заниження вартості товарів/робіт/послуг; 
  • здійснення транзитних операцій; 
  • підміна (заміна) номенклатури товарів; 
  • надання/повернення фінансової допомоги; 
  • придбання корпоративних прав; 
  • відступлення прав вимог (факторинг).

Індикатори підозрілості учасників, зокрема: 

  • незначний досвід роботи (період діяльності), дата та місце реєстрації; 
  • відсутність найманих працівників або незначна кількість працюючих; 
  • одноосібний засновницько-посадовий склад; 
  • засновником/керівником є особа, яка належить до соціально вразливих верств населення (студенти, пенсіонери, особи, які отримують соціальну допомогу тощо), особи зі спеціальним статутом (малозабезпечені, жебраки), особи молодого віку (до 20 років) або похилого (після 75 років); 
  • юридична особа часто здійснює зміну назви або засновницько-посадовий склад; 
  • відсутність основних засобів/виробничих потужностей/складських приміщень/інших активів; 
  • ліквідація суб’єкта господарювання одразу після здійснення платежу; 
  • не є виробником товарів; 
  • відсутність нарахувань та виплати заробітної плати працівникам; 
  • невідповідність КБВ; 
  • наявність негативної інформації у відкритих джерелах. 

Індикатори підозрілості фінансових операцій (діяльності), зокрема:

  • необґрунтоване у значних розмірах використання готівки для розрахунків; 
  • невідповідність отриманих доходів обсягам проведених фінансових операцій; 
  • проведення фінансових операцій зі значною кількістю контрагентів (невідповідність діяльності, розпорошення активів з метою приховування фінансових потоків); 
  • відсутність обов’язкових платежів на рахунках суб’єктів підприємницької діяльності та юридичних осіб, які притаманні звичайній господарській діяльності (оренда, комунальні послуги, податки, збори тощо).

Поради використання таких аналітичних інструментів для фінмоніторингу, як 

  • дані з державних реєстрів (загалом не варто лише ними обмежуватись!); 
  • дані з відкритих публічних джерел; 
  • повідомлення правоохоронних органів; 
  • онлайн-сервіси перевірки компаній; 
  • результати журналістських розслідувань; 
  • офіційні документи Держфінмоніторингу та суб’єктів державного фінансового моніторингу,
  • база декларацій НАЗК, санкційні Переліки РНБО та іноземних держав, Інформаційні ресурси щодо компаній нерезидентів тощо. 

Всі корисні посилання можна знайти у Типологічних дослідженнях Держфінмоніторингу (Наказ № 146) за посиланням

Приклад реквізитів для встановлення сценарію відбору підозрілих фінансових операцій (діяльності)

Щодо профілю клієнта: 

  • розмір статутного капіталу госпсуб’єкта; 
  • вид діяльності госпсуб’єкта; 
  • кількість працюючих у госпсуб’єкта; 
  • розмір доходів та сплачені податки госпсуб’єкта; 
  • період діяльності юрособи/вік фізособи; 
  • інформація про КБВ, керівний склад госпсуб’єкта та засновників, їх участь в інших юрособах; 
  • інформація про зміни КБВ та засновницько-посадового складу госпсуб’єкта; 
  • наявність інформації про відкриті кримінальні провадження з розслідування злочинів у сфері госпдіяльності щодо власника істотної участі/контролера або юрособи, її керівників та/або представників; 
  • наявність виробничих потужностей/торговельно-складських приміщень, інших активів, необхідних для ведення задекларованої госпдіяльності; 
  • потенційна сума (оборот) коштів, що може бути використана госпсуб’єктом за допомогою послуги (продукту).

Щодо фінансових операцій клієнта: 

  • кількість рахунків або платіжних карток госпсуб’єкта; 
  • порівняння щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком госпсуб’єкта протягом одного дня/періоду; 
  • наявність змін в обсягах фінансових операцій, що здійснюються за рахунками клієнта; 
  • характер проведених фінансових операцій; 
  • інформація щодо використання сейфа госпсуб’єктом; 
  • ІР-адреси для здійснення фінансових операцій госпсуб’єктом.

Додаткові рекомендації від Мінфіну 

Як і раніше (у Наказі № 584), нова редакція Критеріїв ризику від Мінфіну також нагадала про необхідність враховувати і його рекомендації. 

Зокрема, на період дії воєнного стану Мінфіном було видано два Листи №26100-05-10/6641 від 25.03.2022 та №26110-05-10/20689 від 14.09.2022. У них Мінфін рекомендує СПФМ для застосування у своїй діяльності ризик-орієнтованого підходу встановлювати високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) із клієнтами, які є або громадянами рф, або є юрособами рф, або КВБ/засновники клієнтів є громадянами рф тощо. 

Крім того, з урахуванням об’єктивної та фізичної можливості рекомендовано використання списків таких осіб, розміщених на:


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка