Головна » Бухгалтеру » Консультації » Особливості оформлення зведених і підсумкових податкових накладних
Авторские Консультації

Особливості оформлення зведених і підсумкових податкових накладних

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

Як відомо продавець повинен складати податкові накладні (далі по тексту – ПН) на кожну операцію в день виникнення податкових зобов’язань. Але в деяких випадках наше законодавство дає можливість полегшити роботу бухгалтера і дозволяє оформити зведену або підсумкову ПН за підсумками деякого періоду.

Підсумкова податкова накладна

Коли складають: за щоденними підсумками операцій, якщо на ці операції не виписувались окремі ПН. Оформлювати такі ПН можна в наступних ситуаціях (п.13 порядку 957):

  1. Продавець постачає товари або надає послуги за готівку або через платіжний пристрій кінцевому споживачу (фізичній особі), яка не є платником ПДВ;
  2. Продавець виписує готельні рахунки, транспортні квитки або рахунки за послуги зв’язку або інші послуги, вартість яких він визначає за показниками приладів обліку. Такі документи мають містити в собі загальну суму платежу, суму ПДВ та ІПН продавця;
  3. Продавець надає покупцям, які є платниками ПДВ касові чеки, які містять в собі загальну суму нарахованого ПДВ.

В вищеперерахованних випадках податкову накладну складають наприкінці дня і зазначають у верхній лівій частині тип причини 11.

Саму податкову заповнюють так:

  • У рядку “Особа (платник податку) – покупець пишуть “Неплатник”;
  • У рядку “ІПН покупця” зазначають умовний ІПН – 100000000000;
  • У графі 3 ПН “Номенклатура товарів/послуг продавця” – зазначають “Товари (послуги) в асортименті”;
  • Графа 5.1,5.2,6 та 7 не заповнюється.

Нагадаємо: у підсумковій ПН загальна сума здійснених за день операцій та сума ПДВ за ними повинна дорівнювати фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеному у Z-звіті. Винятком лише будуть суми роздрібного акцизу.

До підсумкової ПН потрапляє різниця між отриманою та поверненою суми коштів, тому до таких ПН не потрібно оформлювати Розрахунки-коригування. про це пише і сама ДФС (101.17 ЗІР).

Приклад заповнення:

Зведена податкова накладна

Така ПН виписується в наступних випадках:

  1. Постачання товарів або послуг має безперервний або ритмічний характер (п.200.4 ПКУ). Ритмічне постачання – постачання одному покупцю товарів або послуг два та більше разів на місяць.

 Зведену податкову накладну складають не пізніше останнього дня звітного місяця. Покупцям – платникам ПДВ виписують окремі зведені ПН на весь обсяг товарів (робіт або послуг) проданих за місяць.

Якщо безперервний обсяг має постачання неплатникам ПДВ, то то при бажанні можна оформити одну ПН на весь обсяг товарів (робіт або послуг) проданих за місяць.

Якщо ПН виписується неплатнику ПДВ то в строці “покупець” вказують “Неплатник”, а в рядок ІПН записують “10000000000”. У лівій верхній частині указують причину невидачі покупцю ПН – 02.

Якщо сума оплат яка надійшла більше вартості відвантажених товарів, то на суму предоплати виписують окрему ПН останнім днем місяця.

2. Товари або послуги які були придбані призначені для використання в операціях (п.198.5 ПКУ):

  • що не важають об’єктом обкладання ПДВ ( в такому випадку зазначають тип причини “08”);
  • операції звільнені від оподаткування (тип причини – “09”);
  • передача до невиробничого використання активів (тип причини – “04”);
  • для негосподарської діяльності (тип причини “13”).

Складають такі ПН як правило останнім днем звітного періоду на весь обсяг товарів/послуг, необоротніх активів, за якими визнавались податкові зобов’язання протягом звітного періоду.

ДФС стосовно цього питання випустила лист від 07.08.2015 р. №29163/7/99-99-19-03-02-17 роз’яснила, що податкові зобов’язання нараховують лише в  тому випадку, якщо під час придбання таких товарів суми вхідного ПДВ включалися до складу податкового кредиту.

Саму податкову заповнюють так:

  • У всіх рядках де має бути інформація про покупця, платник ПДВ зазначає свої дані;
  • А в рядку “ІПН” зазначає не свій ІПН, а умовний – “400000000000”.
  • В лівій верхній частині зазначають тип причини (дивитись трохи вище) залежно від причини виписки такої ПН.

ДФС в своєму листі запропонувала свій варіант заповнення, але може виникнути ситуація, що система не дасть можливості зареєструвати таку ПН, із-за незаповнення деяких полів (напр. рядка 6,7). Тому ці рядки все ж таки прийдеться заповнити.

Приклад заповнення

Автор статті: бухгалтер-експерт ТОВ “БУХКОНСАЛТ” Піскун А.Є.


Поділіться з друзями - підтримайте проект