Головна » Бухгалтеру » Податковий облік » Реєстраційний ліміт для податкових накладних: правила обчислення
Авторские Податковий облік

Реєстраційний ліміт для податкових накладних: правила обчислення

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

Про зміни внесені законом №643-VIII від 16.07.15 р читайте нижче

📎Про новації в 2017 році читайте нижче

З 01 липня 2015 р. набере повної сили так званий реєстраційний ліміт, який буде обмежувати суму на яку платник податків зможе зареєструвати свої податкові накладні (ПН) у так званому Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Вхідний ПДВ можна включити до складу податкового кредиту тільки за умови, що такі податкові накладні будуть зареєстровані у ЄРПН. У першому півріччі 2015 р. з цим не було аніяких проблем. Єдине, що вимагалося від постачальника – правильно скласти ПН і своєчасно зареєструвати її в ЄРПН, а якщо були якісь помилки – виписати розрахунок-коригування і теж його зареєструвати.

А ось у другому півріччі у постачальника при реєстрації ПН можуть виникнути проблеми. Йому на заваді може стати так званий реєстраційний ліміт. Сума такого ліміту повинна бути не менша суми ПДВ у ПН, що реєструються. Реєстраційний ліміт розраховується в автоматичному режимі, на основі даних які поступають в ЄРПН: факту реєстрації ПН постачальниками; даних які надходять від митників; даних які отримуються під час опрацювання декларацій з ПДВ, а також суми коштів, які поступають на електронний спецрахунок. Ця сума нараховувалася на протязі 2015 р., але вона поки ніяк не впливає на можливість реєстрації ПН.

Як дізнатися яка у вас сума реєстраційного ліміту (далі – РЛ)? Дуже просто. Для цього слід подати електронний запит (J1301202 чи F1301202) та отримати відповідний витяг (J1401202 чи F1401202).  У витязі у строці 2 ви побачите на яку суму ви зможете зареєструвати ПН.

РЛ розраховується по такій хитрій формулі:

∑Накл = ∑НаклОтр  +   ∑Митн + ∑ПопРах  –  ∑НаклВид – ∑Відшкод – ∑Перевищ .

Усі показники розраховуються з 01.02.2015 р. Величина кожного показника формується на дату витягу.

Тепер давайте розберемо кожну складову формули окремо.

∑НаклОтр

Даний показник збільшує суму РЛ. Значення цього показника можна відшукати в рядку 3 витягу (J1401202 чи F1401202).  Він формується з декількох джерел:

  • ПН, які оформляє та реєструє в ЄРПН контрагент-постачальник;
  • РК, що оформляються постачальником та реєструються у ЄРПН як постачальником (у разі збільшення податкових зобов’язань), так і покупцем (у разі зменшення податкових зобов’язань);
  • ПН і РК, які оформляє та реєструє у ЄРПН отримувач нерезидентських послуг.

Цей показник збільшується відразу після реєстрації ПН та РК незалежно від строку реєстрації. Даний показник у деяких платників податків не буде відповідати сумі ПК, який вони будуть включати до декларації. Адже до складу ПК можна включати не тільки зареєстровані ПН, а й інші документи перлік яких наданий в  п. 201.11 ПКУ.  Чим більше закупівель з вхідним ПДВ тим більший у вас ліміт реєстрації. При цьому не важливо будете ви використовувати наприклад придбані товари у господарській діяльності чи ні. Ще зазначимо, що цей показник формують постачальник і в цьому випадку можуть виникати усілякі нестандартні ситуації. Наприклад постачальник помилково зареєструє ПН на ваше ім’я. Зрозуміло, що він цю помилку згодом виправить, але ваш ліміт це збільшить і зменшиться він уже при реєстрації Вами РК. А цей момент можна і відтягувати дуже довго. Покупцю за це нічого не буде, а ось постачальник буде хапатися за голову, адже така помилка зменшила його РЛ і збільшила податкові зобов’язання. Штрафів за несвоєчасну реєстрацію РК також не буде, адже ПДВ в ньому буде від’ємний. Покупцю та державі добре, а ось постачальнику не дуже весело. Тут треба пам’ятати, що від такої ситуації не застрахований ніхто, тому радимо покупцям все таки реєструвати такі РК вчасно.

Хочемо також нагадати, що всі зареєстровані ПН на ваше ім’я слід включати до складу Податкового кредиту (редакція п. 198.3 ПКУ, чинна з 01.07.15 р.). При цьому, якщо придбання призначено для пільгової операції або негоспдіяльності, потріб­но буде нарахувати податкові зобов’язання і зареєструвати відповідну ПН у ЄРПН (редак­ція п. 198.5 ПКУ, чинна з 01.07.15 р.).

Імпортний ПДВ

Показник ∑Митн також збільшує суму РЛ. Як ви вже зрозуміли, цей показник формується на основі імпортного ПДВ. Він збільшується на дату здійснення імпорту та є сумами ПДВ, спла­ченого до бюджету, зафіксованими в митних деклараціях. Цей ПДВ сплачують зі свого поточного рахунку прямо, а не на електрон­ний. Дані про сплату надходять від митників. Якщо митна вартість була завищена, то сума вашого РЛ буде зменшена на дату оформлення листка коригування. З 01.07.15 р., якщо імпортуються ТМЦ для подальшого негосподарського вико­ристання або для пільгових операцій, імпорте­рові доведеться ще оформити ПН, нарахувавши податкові зобов’язання на вартість таких ТМЦ. Проте на величину ХМитн це не вплине. А от реєстраційний ліміт зменшиться

Даний показник можна побачити у р.4 Витягу (J1401202 чи F1401202).

∑ПопРах

Стан вашого “улюбленого” ПДВ-рахунка безпосередньо впливає на ваш РЛ. Даний показник є сумою коштів, що значиться на електронному ПДВ-рахунку. Такий рахунок відкритий кожному платнику ПДВ в державному Казначействі.

Сюди він спрямовує гроші,якщо недостат­ньо суми, на яку можна зареєструвати ПН або РК. Скільки конкретно грошей перераховано на електронний ПДВшний рахунок (наростаючий підсумок), можна побачити в рядку 5 “Загальна сума поповнення електронного рахунку з поточ­ного рахунку платника податку” таблиці витягу (J1401202 чи F1401202). А скільки конк­ретно коштів на електронному рахунку на дату формування витягу, можна побачити в рядку 1 “Стан рахунку”.

І для більшого розуміння наведемо приклад.

Підприємству надійшли зареєстровані ПН від постачальників на загальну суму 20000,00 ПДВ. А підприємству треба зареєструвати податкових на 30000,00 ПДВ. Отже, щоб зареєструвати ці податкові підприємство повинно поповнити свій ПДВ-рахунок на 10000,00 грн (30000-20000). А ось якщо у підприємства на поточному рахунку немає коштів і їх ніде взяти попадає у скрутне становище, він підставляє не тільки свого покупця, але й себе. Адже якщо не зареєструвати ПН вчасно, а із запізненням, то постачальник попаде на штрафні санкції, які можуть дуже боляче вдарити по його і так пустому гаманцю. Але нашу податкову це хвилює мало, адже це дасть наповнення бюджету, а звідки підприємству взяти кошти мало кого хвилює.

Перерахувати до бюджету ПДВ за підсумками звітного періоду можна лише че­рез електронний рахунок. Тобто суму подат­кових зобов’язань у встановлені строки спря­мовують на електронний ПДВшний рахунок у Казначействі. А потім уже автоматом, відповідно до показників звітної декларації, цю суму спря­мовують до бюджету.

Повертаючись до нашого прикладу зазначимо, що якщо у нашого підприємства більше не було ніяких операцій і в декларації з ПДВ було зазначено до сплати 10000,00 грн, то дана сума піде до бюджету і ваш електронний рахунок обнулиться.

Якщо ви кинули на даний рахунок кошти “про запас” то можете не хвилюватися. Казначейство списує кошти з вашого рахунку на основі даних, які надає податкова на основі поданої вами декларації.

Водночас у п. 200.6 ПКУ сказано: якщо на дату подання декларації сума коштів на елект­ронному рахунку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, то в складі такої декларації можна подати заяву на перерахуван­ня суми перевищення:

  • або до бюджету в рахунок сплати податко­вих зобов ‘язань;
  • або на поточний рахунок, реквізити якого слід зафіксувати в заяві.

Як буде працювати ця система ще не відомо, адже як нам всім відомо держава дуже не любить повертати кошти, які потрапили їй до рук. Час покаже.

Можливість повернення зайвих коштів з елек­тронного рахунку закріплено і в п. 2001.5 ПКУ Заявою на повернення грошей з електронного рахунку буде друга частина додатка Д4 декларації з ПДВ.

У графі 1 таблиці цього додатка зазначають загальну суму грошей, що значиться на елект­ронному рахунку, у графі 2 — значення рядка 25 декларації, у складі якої подають додаток (спец- режимники прописують значення рядків 25 усіх декларацій, що подаються у звітному періоді), а в графі 5 записують суму, що підлягає повер­ненню. Зверніть увагу: у графі 4 таблиці не дуб­люють ПДВ до сплати до бюджету, її варто за­лишити порожньою. Тут проходять лише суми, що набувають статусу переплати. А повернути гроші повинні протягом 5 робочих днів після закінчення строку сплати ПДВ до бюджету (ос­танній абзац п. 200і.6 ПКУ).

∑НаклВид

Це сума ПДВ, зафіксова­на в оформлених та зареєстрованих безпосередньо Вами у ЄРПН ПН і РК. Його значення можна побачити в рядку 6 “Загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунка­ми коригування, зареєстрованими у Реєстрі” таб­лиці витягу (форма J1401202 або F1401202).

Ще раз нагадаємо: Зареєструвати в ЄРПН із 01.07.15 р. можна буде лише ті ПН і РК (що збільшують подат­кові зобов’язання), сума ПДВ у яких не пере­вищує реєстраційного ліміту про який ми зараз і ведемо мову.

За несвоєчасну реєстрацію, а також нереєстрацію ПН і РК ст. 120 ПКУ передбачено штрафи (з ура­хуванням п. 35 підрозділу 2 р. XX ПКУ). Щоправда, коли ПН чи РК оформлюють на неплатника ПДВ, то штрафу, установленого вищезгаданою статтею, не буде. Такий висновок випливає з назви ст. 120 ПКУ. Тож у цьому разі можна обійтися й без реєстрації. Але Ваш реєстраційний ліміт все таки згодом відкорегують на суму незареєстрованих ПН. Але про це трохи згодом.

∑Відшкод

Це суми, що пройшли че­рез рядок 23.2 “підлягає бюджетному відшко­дуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 Д3)” декларацій які подавалися з лютого місяця.

Після подання декларації, у якій заявлено ПДВ до відшкодування (в останній день звіт­ного періоду), ця сума буде проведена подат­ківцями (зафіксована в особистій інтегро­ваній картці) та облікована під час розрахунку реєстраційного ліміту, тобто зменшить його.

Показник ∑Відшкод наведено в ряд. 7 “Загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування” таблиці витяг (форма J1401202 або F1401202). У цьому рядку зафіксовано загальну суму ПДВ, заявлен до відшкодування, починаючи з лютневої декларації поточного року.

Відшкодувати з бюджету можна суму тіль­ки в межах реєстраційного ліміту.

∑Перевищ

На цей показник  впливає значення рядка 9.1 “Сума по операціях дата виникнення податкових зобов’язань по яких припадає на період після 01 лютого 2015 року (рядок 1.1 + рядок 1.2 + рядок 7 – + рядок 8.2.1 + рядок 8.2.2 + рядок 8.3 + рядок 8.4.2)” декларації з ПДВ. Цей рядок маї довідковий характер і на показники її розділу III не впливає.

З назви рядка 9.1 декларації бачимо, що тут відображають податкові зобов’язання щодо проведених постачань, а також наданих не резидентських послуг (із місцем постачання і Україні), починаючи з дати обов’язкової реєстрації ПН у ЄРПН – з 01.02.15 р.

∑Перевищ = ∑ряд 9.1 – ∑НаклВид

Коли з’ясується, що сума податкових зобов’язань нарахованих за постачаннями, проведеними після 01.02.15 р., виявиться більшою за ту, що фігурує в ПН, зареєстрованих у ЄРПН, то на різницю ∑Перевищ після  проведення цих декларацій буде зменшено реєстраційний ліміт. Така ситуація мож­лива, якщо постачальник не зареєструє в ЄРПН якихось ПН за проведеними постачаннями, на­приклад, ПН, оформлених на неплатника ПДВ.

А от якщо ця різниця виявиться що рядок 9.1 більший за ∑НаклВид, то РЛ Вам ніхто не збільшить. 

Отже ще раз нагадаємо помилкова ПН, проведена через ЄРПН, зменшить реєстраційний ліміт продавця.

Значення ∑Перевищ фіксують у ряд. 8 “Загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових де­клараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових наклад­них, зареєстрованих у Реєстрі” таблиці витягу.

Інші суми, що впливають на реєстраційний ліміт

Реєстраційний ліміт:

  • може бути збільшений на суму від’ємного ПДВ та/або заявлену до відшкодування та/або в рахунок майбутніх платежів станом на 01.02.15 р. (п. 33 підрозділу 2 р. XX ПКУ). Із цією сумою бага­то платників податку вже стикнулися: це ПДВ, який було відображено в додатку Д2 до лютне­вої декларації, заявлено в службовій комірці “а” і проведено податківцями. Дізнатися про те, чи провели цю суму контролери, можна шляхом над­силання електронного запиту (J1301301 чи F1301301) та отримання відповідного витягу (форма J1401301 чи F1401301), де зазначено шука­ну суму та дату, на яку її проведено;
  • 1 липня автоматично буде збільшено на суму ПДВ, що дорівнює середньомісячному розміру ПДВ до сплати до бюджету за останні 12 міся­ців (4 квартали), що сплачена. Тобто контроле­ри додадуть увесь ПДВ, зафіксований місячним платником, у рядку 25.1 останніх 12 декларацій. А потім поділять його на 12 і в такий спосіб ви­значать суму, на яку автоматично збільшать∑накл. Щоправда, не зрозуміло, чи буде збільшено реєстраційний ліміт у спецрежимних сільгосппід­приємств на суми, що пройшли через рядок 25.2 декларації з ПДВ. Сподіваємося, що в розрахунку суми збільшення податківці все-таки використа­ють дані рядка 25, а не рядка 25.1 декларацій (абз. 1, 2 п. 34 підрозділу 2 р. XX ПКУ);
  • суми податкових зобов’язань, зайво перера­хованих до бюджету станом на 01.07.15 р. Це не лише долютневі переплати, але й переплати, спри­чинені завищеними податковими зобов’язаннями, які в результаті їх коригування за допомогою Уточнюючого розрахунку призвели до перепла­ти. З 01.07.15 р. їх можна буде зарахувати в раху­нок погашення зобов’язань звітного періоду або ж збільшити суму від ‘ємного значення поточно­го періоду. Як це буде зроблено, покажуть час і нова форма декларації (абз. 3—5 п. 33 підрозділу 2 р. XX ПКУ).

У таблиці нинішнього витягу (J1401202 або F1401202)  згадано ще один рядок — 9 “Сума збільшення, на яку платник має право зареєстру­вати податкові накладні/розрахунки коригуван­ня до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних”. Він з’явився нещодав­но, і це не випадково. Які саме суми пройдуть через рядок 9 витя­гу, однозначно сказати важко. За ідеєю там повинні пройти суми 3-х перерахованих вище пунктів. Поки що ніяких роз’яснень з боку податківців не було.

Законодавчі зміни:закон 643-VIII від 16.07.15 р

З 01.07.15 р. у багатьох платників податків виникла проблема неможливості реєстрації ПН у зв’язку з тим, що результат обрахований по формулі виявився від’ємним.

Після довгих дебатів законодавець вирішив обнулити показник реєстраційного ліміту станом на 01.07.2015 р.  Деяким від цього добре, а от деяким не дуже. Окрім того, хочемо звернути увагу на такі моменти:

  1. Дозволили реєструвати ПН оформлені до 01.07.2015 р. без огляду на реєстраційний ліміт. Це можна зробити з 04 серпня 2015 р.;
  2. Станом на 03.08.2015 р. ДФС обнулить значення реєстраційного ліміту. Не обнулять наступні показники:
  • Зареєстровані ПН з 01.07.2015 р. та РК до них;
  • РК, які складені з 01.07.2015 р. до ПН, складених до 01.07.2015 р, що підлягали наданню покупцям;
  • Митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації складені з 01.07.2015 р.
  • А також відкорегують ще на 4 показники: «овердрафт», залишок коштів на електронному рахунку, переплату або помилкову сплату станом на 01.07.2015 р. і залишок від’ємного значення з ПДВ. Ці показник розглянемо кожен окремо.

«Овердрафт»

Якщо платник податків був зареєстрований платником ПДВ понад 12 місяців (4 квартали) станом на 01.07.2015 р. реєстраційний ліміт збільшать на «овердрафт», або якщо простіше – візьмуть середньомісячну суму ПДВ, що за останні 12 звітних місяців були задекларовані:для сплати до бюджету (були погашені, розстрочені або відстрочені). Причому в розрахунку за липень візьмуть дані за червень 2014-травень 2015 р. (а не червень як це мало бути). Цей перерахунок будуть робити що кварталу, тож наступний перерахунок буде зроблений станом на 01.10.15 р. (дані з вересня 2014 по серпень 2015 р).

Якщо платник ПДВ не має 12 місячного стажу платника ПДВ овердрафт йому не нарахують, поки не він не досягне такого стажу.

Залишок коштів на електронному рахунку

Якщо у платника податків станом на 03 серпня 2015 р. був якийсь залишок  на його електронному рахунку, то суму реєстраційного ліміту збільшать на цей залишок. Дана норма прописана досить не чітко, тому у платників податку можуть виникнути проблеми з розумінням того, як ДФС обчислило цей показник.

Облік переплат станом на 01.07.2015 р.

Контролери посвятили цьому питанню навіть окремий лист: 22408/7/99-99-19-03-01-17., а 08.07.2015 р. збільшили реєстраційний ліміт. Про те законодавець вирішив обнулити формулу станом на 03.08.15 р. і цей показник не потрапив до переліку відомостей, що враховують при обчисленні формули. Тож виникла необхідність знову вести дані про переплати в систему електронного адміністрування. Не пізніше 08 серпня ДФС має включити суми переплат до результата  обчисленного по формулі

Непогашене від’ємне значення

Якщо у платника ПДВ у червневій декларації було заявлене від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду, або було непогашене  від’ємне значення попередніх звітних періодів (рядок 24 декларації). Тим платника податків, які звітують щоквартально такий показник включать до формули лише 20.08.15 р.

Новації 2017

З 01.01.2017 року запрацює новий п. 200-1.9 ПКУ.

Якщо у платника податку загальна сума ПЗ, зазначених ним у поданих деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 ПКУ (∑Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником ПН або РК за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування на суму податку, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати ПЗ за періоди  з 1 липня 2015 року (включаючи ПЗ які були сплачені платником податку, та ПЗ, які не були сплачені) та збільшеного на значення показника ∑ПопРах незалежно від значення показника ∑Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 ПКУ.

Приклад>> Платник ПДВ зареєстрований з 01.01.2016 р. Сума ПЗ, зазначених ним у деклараціях за січень 2016 – січень 2017 р. становить 70 тис. грн, а зареєстрував він в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування лише на 65 тис. грн. Втім, ліміту реєстрації такому платнику не вистачає, щоб зареєструвати ще 5 тис. грн ПЗ з ПДВ. У такому разі платник може провести таку реєстрацію ПН, не звертаючи увагу на значення ліміту реєстрації (∑Накл).  Але так платник податку має право зареєструвати тільки податкові накладні за ті звітні періоди,  в яких виникло зазначене перевищення ПЗ.

Також новий п. 53 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ вносить зміни, які напряму пов’язані як із розрахунком ліміту реєстрації, так і з поверненням надміру сплачених сум ПДВ з бюджету.

У 2016 році  зайво сплачені суми ПДВ, згідно зі ст. 43 ПКУ, поверталися тільки на ПДВ-рахунок (при цьому ліміт реєстрації не збільшувався, адже така операція поповненням ПДВ-рахунку згідно з п. 200-1.3 ПКУ не вважається). Далі, якщо платнику за його заявою ці кошти з ПДВ-рахунку поверталися на його поточний рахунок, значення ліміту реєстрації на суму такого повернення зменшувалося. Що ж змінилося?

По-перше, повернення таких коштів з 01.01.2017 р. відбуватиметься тільки на поточні рахунки платника ПДВ.

По-друге, передбачається збільшення зареєстрованим платникам ПДВ ліміту реєстрації ПН/РК на суму таких коштів, повернутих з бюджету платнику податку на рахунок в СЕА в період з 01.01.2016 р. до 01.01.2017 р.

Автор статті: експерт сайту Бухгалтер 24, бухгалтер експерт ТОВ “БУХКОНСАЛТ” Піскун А.Є.


Поділіться з друзями - підтримайте проект