Головна » Для відпочинку » Це цікаво » Тарифи на еквайринг в Україні (заява Української Ради Бізнесу)
Це цікаво

Тарифи на еквайринг в Україні (заява Української Ради Бізнесу)

Поділіться з друзями - підтримайте проект

На цей час у Верховній Раді України зареєстровано декілька проєктів законів України, метою яких є врегулювання проблеми високих тарифів інтерчейндж та комісійної винагороди банка-еквайра. Це проєкт Закону №4178 «Про внесення змін до деяких Законів України щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу», який передбачає поступове зменшення комісії за еквайринг від 1,5% з 01.01.2021 до 0,5 % з 01.01.2022 та розміру інтерчейнджу (як складової еквайрингу) від 1% 01.01.2021 до 0,3% з 01.01.2022 за транзакцію. Та альтернативний проєкт Закону №4178-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо комісійної винагороди за послуги еквайрингової установи (вартості торговельного еквайрингу)» від 15.10.2020, який передбачає поступове зменшення комісії за еквайринг від 1,8% з 31.12.2021 до 1,4 % з 01.01.2023 та розміру інтерчейнджу (як складової еквайрингу) від 1,2% 01.01.2021 до 0,9% з 01.01.2023 за транзакцію.

Також до парламенту подано законопроєкт №4179 від 01.10.2020 – «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу». Проєкт Закону №4179 передбачає встановлення штрафів за порушення вимог щодо граничного (максимального) розміру інтерчейнджу та/або комісійної винагороди за послуги еквайрингу та за порушення вимог щодо оприлюднення такої інформації еквайром на власному вебсайті в мережі Інтернет. Дані штрафи передбачатимуть ефективність виконання вимог закону, поступове зменшення комісії за еквайринг та, згідно з проєктом, уповноважують Національний банк України застосовувати їх до суб’єктів господарювання (зокрема, банків-еквайрів), оскільки саме НБУ, відповідно до чинного законодавства, здійснює нагляд за діяльністю банківської системи.

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять бізнес-асоціації різних галузей економіки, проаналізували проєкти законів та ситуацію, яка склалася з тарифами на платіжні послуги, та зазначають таке:

Читати по темі:  Карантин в школах: додаткові обмеження

В Україні склалася ситуація, коли близько 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а в цілому їхня частка на ринку банківських послуг становить понад 50%.

Тарифи на послуги еквайрингу в середньому складають 2% від обороту, що є надвисоким показником у порівнянні з країнами ЄС, США, Великобританією тощо.

За даними Національного банку України, в загальному обсязі операцій з використанням електронних платіжних засобів, виконаних системами роздрібних платежів на території України, частка карткових платіжних систем Mastercard і Visa становить 67% та 32% операцій відповідно.

Отже, сукупна частка двох платіжних організацій Mastercard International Incorporated та Visa International Service Association, які встановлюють правила роботи міжнародних платіжних систем Mastercard і Visa, які самостійно встановлюють мінімальний розмір комісії інтерчейндж, – на ринку послуг карткових платіжних систем досягає 99%.

Частиною п’ятою статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що монопольним (домінуючим) вважаєтьсястановище кожного з кількох суб’єктів господарювання, якщо сукупна частка не більше, ніж трьох суб’єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків.

Відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, становище двох зазначених платіжних організацій має всі ознаки монополії.

Численні спроби регулятора не призвели до успішного розв’язання проблеми – зокрема, останні заяви заступника Голови НБУ у березні 2020 року щодо необхідності «зниження тарифів на інтерчейндж, що має здійснюватися адміністративним шляхом», не знайшли практичної реалізації. Постанова КМУ №534, яка передбачала необхідність зниження тарифів на еквайринг, також була проігнорована.

У схожій ситуації інші країни світу вдалися до суттєвих обмежувальних антимонопольних заходів: наприклад, канадський банківський регулятор запровадив обмеження тарифу, ЄС запровадив законодавчі обмеження тарифів, Верховний суд Великобританії постановив, що плата за транзакції, встановлені Visa та Mastercard, порушувала закони про конкуренцію тощо.

Читати по темі:  ПриватБанк запускає в Україні платежі через чат-ботів Viber

Так, у країнах-членах Європейського Союзу міжбанківський збір (інтерчейндж), який є найбільшою комісією за адміністрування кожної проведеної операції, обмежений положеннями Регламенту №2015/751 від 29.04.2015 р. та, як наслідок, – складає 0,2% – 0,3%. До прикладу, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Mastercard, розмір комісії інтерчейндж при розрахунку споживачів платіжними картами (Consumer Card Interchange Fees) в Італії, Бельгії, Австрії, Франції, Німеччині, Латвії, Болгарії – становлять від 0,2% до 0,3%, а подекуди для сфери рітейлу – 0%, в Узбекистані – base 0,75%, в Туреччині коливаються від 0.65% до 1,32%, у Республіці Білорусь – від 0,3 до 0,8% тощо.  В Україні ця ставка сягає 2.4%, при середній близько 2%.

Такі витрати для торговельних мереж у декілька разів перевищують витрати на інкасацію готівкових коштів, тому при чинних тарифах на еквайринг представникам торгівлі невигідно розвивати оплати банківськими картами, що суттєво обмежує можливості для декешизації економіки.

Представники Української Ради Бізнесу наголошують на необхідності зниження тарифів комісійної винагороди банку-еквайру до економічно обґрунтованого рівня, що сприятиме: зниженню фінансового навантаження на українські підприємства; належній імплементації положень Регламенту ЄС №2015/751 від 29.04.2015 р. у національне регулювання в частині ставок комісій за еквайринг та інтерчейндж; відповідатимуть стратегії Національного банку України із впровадження «cashless economy» в Україні – тобто розвитку безготівкових розрахунків, зменшенню готівкового обігу. Окрім того, зниження розмірів комісій за еквайринг та інтерчейндж матиме як позитивний соціальний ефект внаслідок зниження вартості товарів, так і економічний ефект у вигляді підтримання розвитку представників малого і середнього бізнесів, які найбільше страждають від наслідків пандемії.

Зважаючи на монополізацію ринку цих послуг та багаторічну бездіяльність АМКУ, вважаємо прийнятним заходом пряме законодавче регулювання тарифів на еквайринг та інтерчейндж (до 0.5% та 0.3% відповідно).

Читати по темі:  Между добром и деньгами: Чему учат детей бизнесмены из сказок и мультфильмов

Також вбачаємо за доцільне розглянути можливість наділити регулятор (НБУ) повноваженнями регулювати тарифи на еквайринг та інтерчейндж і зобов’язати його протягом трьох місяців привести тарифи до рівня, не вищого за середній по країнах G20.

З метою розвитку безготівкових розрахунків, імплементації норм європейського законодавства, підтримки бізнесу під час пандемії закликаємо народних депутатів розглянути законопроєкти №4178 та №4178-1 та на їх основі напрацювати 4178-д, який врегулює питання зниження ставок еквайринг та інтерчейндж до європейського рівня в оптимальний спосіб.

УРБ


Поділіться з друзями - підтримайте проект
Мітки

Наша розсилка

Події

квітень, 2021

X