Торговельна марка: шляхи захисту порушених прав

ШЛЯХ 1. ДОСУДОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ

Правовласнику, якому стало відомо про ви­користання кимось його ТМ або подібного з нею до ступеня змішання позначення, спочатку рекомендуємо спробувати вирішити конфлікт демократичним шляхом — у досудовому поряд­ку. Це обумовлено тим, що особа, яку ви вже подумки віднесли до порушника, може такою і не виявитися. Нагадаємо: існує право попе­реднього користувача, яке є обмеженням прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг, визначених у ст. 16 Закону № 3689.

Отже, почати цей шлях радимо зі збору до­казової бази. Наприклад, придбати товар із на­несенням ТМ і обов’язково зберегти чек (на­кладну) на нього. Якщо вона використовується в рекламі — зафіксувати на фото чи відео місце її розміщення чи розповсюдження. Адже дока­зи стануть вам у пригоді як на цьому етапі, так і у випадку, якщо особа виявиться порушником і з нею не вдасться домовитись, як-то кажуть, «полюбовно».Якщо аргументи в кишені — смі­ливо готуйте та направляйте потенційному по­рушнику претензію з вимогою припинити не­законне використання ТМ. Для уникнення су­перечностей надсилайте претензію рекомен­дованим листом з описом вкладеного. Якщо вам завдано збитків такими протиправними діями — не вагайтесь і включайте до претен­зії вимогу про їх відшкодування. Інша справа, коли ви не проти використання ТМ, але прагне­те отримувати за це кошти або ж обмежити те­риторію чи спосіб її використання. У такому випадку разом із претензією направляйте свої пропозиції про комерційну співпрацю на тих чи інших умовах, зокрема шляхом укладення ліцензійного договору.

Нагадаємо: на розгляд претензії відведено мі­сяць (ч. 6 ст. 222 ГКУ). Однак пам’ятайте, що законодавством не передбачено ні порядку, ні строків розгляду претензій звичайними фізосо-бами. У такому випадку ви можете зазначити розумний термін для надання відповіді на неї, наприклад, чотирнадцять днів із моменту от­римання. Що далі? Після спливу цього строку може бути кілька варіантів розвитку подій, які передбачити наперед неможливо:

• відповідь надійде, і виявиться, що сторо­на не порушник, а особа, на яку поширюється право попереднього користувача (ст. 500 ЦКУ). У такому випадку все, що ви можете зробити, — обмежити використання ТМ в обсязі, у якому вона використовувалася до дати подання вами заявки на її реєстрацію;
• відповідь надійде (не надійде) у визначений строк, і порушник припинить незаконне вико­ристання ТМ;
• відповідь надійде (не надійде) у визначенні? строк, але аргументи виявляться непереконли­вими, і незаконне використання ТМ продовжу­ватиметься. У такому випадку після зваженш всіх «за» й «проти» ви можете обрати інші ме тоди й шляхи захисту своїх прав.

ШЛЯХ 2. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ЗАХИСТ ПРАВ

Якщо порушення можна розглядати як недобросовісну конкуренцію, власник ТМ може звернутися за захистом своїх прав до Антимонопольного комітету України (його територіальних органів) (далі — органи АМКУ).

До недобросовісної конкуренції відно­сять будь-які дії в конкуренції, пов ‘язані з використанням імені, ко­мерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і

послуг) без дозволу (згоди) суб’єкта гос­подарювання, який раніше почав викорис­товувати їх або схожі на них позначення в господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльніс­тю цього суб’єкта господарювання (ст. 4 Закону № 236).

Який же алгоритм дій? По-перше, особі, пра ва якої порушено, необхідно потурбуватися пр збір доказової бази.

По-друге, подати до органу АМКУ заяву про захист порушених прав, докази та інші докумен­ти, передбачені законодавством. Пам’ятайте, що зробити це можна лише протягом шести місяців із дня, коли особа дізналась або повин­на була дізнатися про порушення (ст. 28 Закону № 236).

По-третє, дочекатися ухвалення антимоно­польним органом:

—  рішення про відмову в розгляді справи або

— розпорядження про початок розгляду спра­ви (у разі виявлення ознак порушення законо­давства про захист економічної конкуренції). На цьому етапі будьте готові до того, що у вас можуть затребувати додаткові докази, усні та письмові пояснення.

По-четверте, дочекатися кінця розгляду справи, який увінчається одним із таких рішень, обов’язкових для виконання:

— визнання факту недобросовісної конку­ренції;

— припинення недобросовісної конкуренції;

— накладення штрафу на порушника в розмірі до п’яти відсотків доходу (виручки) від реалі­зації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач не надав відомостей про його обсяг, розмір штрафу може сягати 170 тис. грн (ст. 21 Закону № 236);

— закриття провадження у справі.

Цей шлях непростий, однак він має певні пе­реваги, а саме: при зверненні власник ТМ не повинен сплачувати кошти за розгляд заяви; доволі широкі межі розгляду справи; виснов­ки органів АМКУ можуть слугувати доказами в суді. Окрім того, у разі встановлення факту неправомірного використання позначень або копіювання зовнішнього вигляду виробу пра-вовласникТМ може звернутися до суду. Вимога може бути про вилучення відповідних товарів та копій виробів і у виробника, і в продавця, а також відшкодування шкоди, завданої непра­вомірними діями порушника.

Однак є й недоліки в цього механізму захисту прав: доволі вузький спектр вимог, які заявник може висувати до порушника; справи розгляда­ються лише за участі суб’єктів господарюван­ня, які є конкурентами; рішення органів АМКУ можна оскаржити в судовому порядку.

ШЛЯХ 3. СУДОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ

Цей шлях є відкритим для власників ТМ, у т.ч. тих, які мають міжнародну реєстрацію або визнані добре відомими. Законом їх наді­лено виключним правом дозволяти вико­ристання ТМ іншим особам та перешкоджа­ти її використанню, у тому числі в судовому порядку.

Якщо ви вже однозначно вирішили крокувати ним, перевірте наявність доказів, адже вони є гарантією вирішення справи на вашу користь. Якщо з доказами все гаразд — готуйте позов­ну заяву, сплачуйте судовий збір і звертайтеся до суду за захистом своїх прав.

Нагадаємо: господарським судам підвідомчі справи, пов’язані з незаконним використан­ням ТМ у господарському обороті, та спори, у яких відповідачем є Державна служба інте­лектуальної власності України. Судовий за­хист немайнових прав інтелектуальної влас­ності, а також справи щодо незаконного ви­користання ТМ (однією зі сторін якої є фізич­на особа) здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Власник ТМ, права якого порушено, має до­волі широкий спектр способів захисту:

• заборона неправомірного використання ТМ (див. рішення Господарського суду в Харківській області від 04.14 р. № 922/35 66/13, постано­ву Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.09 р. у справі № 16/66-09);
• визнання виключного права на ТМ (див. постанову Вищого господарського суду від 07.11.06 р. № 2/598);
• вимога про виконання умов ліцензійного договору;
• вимога про припинення дій, що порушу­ють право, у тому числі усунення з товару, його упаковки незаконно використаної ТМ або позначення, схожого з нею настільки, що їх можна сплутати (див. рішення Господарського суду Вінницької області від 01.14 р. у справі № 902/1561/13);
• знищення товару з незаконно використа­ною ТМ або позначенням, схожим із нею на­стільки, що їх можна сплутати (дме. постано­ву Дніпропетровського апеляційного госпо­дарського суду від 01.07 р. у справі № 18/278-Об);
• На завершення звертаємо увагу на те, що іс­нує й кримінальна відповідальність за пору­шення прав на ТМ. Для забезпечення належ­ного захисту прав інтелектуальної власності в ККУ оселилася ст. 229, яка передбачає від­повідальність за незаконне використання зна­ка для товарів і послуг, фірмового наймену­вання, кваліфікованого зазначення походжен­ня товару.
  визнання незаконним рішення держав­ного органу в разі реєстрації подібної до сту­пеня змішування з вашою ТМ (див. рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.15 р. у справі № 910/25692/143);

• відшкодування матеріальної шкоди. Звертаючись до суду, позивач має право вима­гати від відповідача відшкодування збитків, за­вданих у результаті незаконного використання ТМ (реальні збитки та упущена вигода). Окрім того, особа, якій завдано матеріальну шкоду внаслідок вчинення дій, визначених органом АМКУ як недобросовісна конкуренція, може також звернутися до суду з позовом про їх від­шкодування. Однак зазначимо, що порахувати на практиці розмір збитків украй складно, хоча законодавством і передбачено метод їх визна­чення. Зокрема, розмір збитків за неправомір­не використання об’єкта права інтелектуальної власності визначається станом на дату оцінки із застосуванням оціночної процедури нако­пичення прибутку (доходу), якого не отримав правоволоділецьТМ унаслідок неправомірного її використання, виходячи з обсягів виробницт­ва та/або реалізації контрафактної продукції (п. 26 постанови № 1185);
• відшкодування моральної шкоди (див. по­станову Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 р. № 12). Така шкода може бути наслідком приниження ділової репутації особи, а її відшкодування здійснюється грішми, іншим майном або в інший спосіб (ст. 23 ЦКУ). До того ж розмір немайнової шкоди в грошово­му вираженні може значно перевищувати прямі збитки, але щоб її довести, суду необхідно буде надати беззаперечні докази.

Зауважимо, що кримінальна практика — особлива сфера юридичної діяльності, адже завжди залишає темний слід на репутації фір­ми чи «винахідливого» підприємця, не кажу­чи про ті санкції, які можуть бути застосовані. А вони доволі жорсткі: штраф, конфіскація та знищення відповідної продукції та знарядь (матеріалів), які використовувалися для її ви­готовлення. Якщо злочин учинено службовою особою з використанням свого становища — додатково ще й позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Однак аби притягти порушника (порушни­ків) до такої відповідальності, власнику ТМ має бути завдано матеріальної шкоди в значному (у двадцять і більше разів перевищувати НМДГ (від 12180 грн)), або великому (у двісті й біль­ше разів перевищувати НМДГ (від 121800 грн)), або особливо великому розмірі (у тисячу й біль­ше разів перевищувати НМДГ (від 609000 грн)). Нагадаємо: для кваліфікації злочинів НМДГ установлено на рівні податкової соціальної піль­ги, визначеної пп. 169.1.1 ПКУ Так, у 2015 році її розмір становить 609 грн (п. 5 підрозділу 1 р. XX ПКУ).

Провадження в кримінальних справах про порушення прав інтелектуальної власності є справами приватного обвинувачення, тобто, за загальним правилом, порушуються за заявою потерпілого. Тому, обираючи цей шлях, влас­ник ТМ має бути впевненим у своїй правовій позиції, ретельно продумати лінію захисту та відповідально підійти до пошуку адвоката, який представлятиме інтереси в суді.

Отже, як бачите, спектр шляхів захисту до­волі різноплановий, і до того ж їх можна ви­користовувати як поодинці, так і комплексно. Рішення щодо вибору має бути виваженим, ґрунтуватися на конкретній ситуації, масшта­бах порушення прав та розмірі нанесених збит­ків (завданої шкоди).