Головна » Бухгалтеру » Новини законодавства » Інтерв’ю » У скільки обійдеться бюджету підвищення мінімалки — інтерв’ю замміністра фінансів
Інтерв’ю

У скільки обійдеться бюджету підвищення мінімалки — інтерв’ю замміністра фінансів

Можливості державного бюджету поки не дозволяють підвищити мінімальну зарплату до 4 200 грн, про це свідчать оперативні дані, розповів Delo.UA заступник міністра фінансів Сергій Марченко.

Міністерство фінансів вже активно займається підготовкою проекту державного бюджету на наступний передвиборний рік. Міністерство збирає інформацію та запити від розпорядників бюджетних коштів. У відомстві обіцяють, що декларація з основними напрямками бюджетної політики на наступні три роки буде подана на розгляд Кабміну протягом місяця — до 15 травня.

Про показники наступного держбюджету, про «стелі» видатків та прогнози за доходами поки говорити ще зарано. Тому Delo.UA поспілкувалось із заступником міністра фінансів Сергієм Марченко про можливе внесення змін до цьогорічного бюджету. Зокрема, про те, чи є можливість підвищувати мінімальну зарплату, скільки на це потрібно додаткових коштів, а також про можливе розширення видатків на субсидії для населення.

Про підвищення мінімальної зарплати до 4 200 грн

На сьогоднішній день оперативні дані Держказначейства за підсумками І кварталу 2018 року свідчать про те, що ми не маємо можливості підвищити мінімальну зарплату (держбюджет-2018 зобов’язав Мінфін у квітні розглянути можливість підвищити мінімальну зарплату з 3 723 грн до 4 200 грн — Ред.).

За підсумками трьох місяців до держбюджету надійшло 193,6 млрд грн. Це 96,9% від затвердженого показника на перший квартал 2018 року (розпис 199,7 млрд грн). Тобто держбюджет недоотримав 6,1 млрд грн.

Якби ми з квітня підвищили мінімальну зарплату до 4 200 грн на місяць, нам потрібно було б розширити видатки бюджету на цей рік щонайменше на 13 млрд грн. І це мінімальна сума, яка потрібна лише на підвищення «мінімалки» — без врахування підвищення посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної системи.

Підвищення мінімалки до 4 200 грн обійшлося б бюджету у суму від 13 до 30 млрд грн.

Якщо ж врахувати підвищення тарифного розряду у співвідношенні до «мінімалки», матимемо додаткову потребу у видатках на 2018 рік біля 30 млрд грн.

Про високу облікову ставку

Жорстка монетарна політика Нацбанку впливає на можливості Мінфіну (НБУ за півроку підвищив облікову ставку з 12,5% до 17% — Ред.). По-перше, через високу облікову ставку ми вимушені запозичувати кошти під вищий відсоток. Для нас це додаткові видатки, більш дороге обслуговування державного боргу. По-друге, кредитування економіки відбувається більш повільними темпами, а зростання економіки сповільнюється.

Мінфін через жорстку політику Нацбанку «not happy».

Інфляція — це зона відповідальності Національного банку і він дійсно повинен її тримати в рамках. Але з точки зору економічної політики, яка повинна бути спрямована на забезпечення економічного зростання, загалом монетарна політика НБУ викликає багато запитань…

Про затримки з виплатою субсидій

З початку року ми гасили борги за попередній рік за виплатою субсидій. За боргами 2017 року по субсидіям Мінфін заплатив 27 млрд грн.

У березні перерахували  субвенцію на погашення кредиторської заборгованості  за січень та лютий повністю по пільгах та субсидіях з водопостачання та водовідведення, електричної енергії та квартирної плати. 

В цьому році ми заплатили від 27 млрд грн за боргами 2017-го.

Звичайно, всі хочуть кошти вже і зараз. Але Мінфін діє в межах помісячного розпису видатків держбюджету.

З початку року ми виплатили субсидій на суму 33,6 млрд грн (в тому числі за боргами попереднього року), тобто майже половину річних призначень (на рік на субсидії в держбюджеті передбачено 71 млрд грн — Ред.).

Але цю цифру потрібно розуміти правильно: найбільші нарахування саме в опалювальний сезон, і ми їх вже закрили. Вже розрахувалися за жовтень-грудень минулого року, частково розрахувалися за січень та лютий. Залишилось закрити кредиторську заборгованість за лютий по субсидіях за газ та тепло у сумі 11,3 млрд грн. Сума нарахувань за березень буде відома пізніше.

В травні-червні ми повністю розрахуємося за опалювальний сезон 2017-2018 рр. і в новий сезон увійдемо без боргів. Скільки коштів із запланованих 71 млрд грн залишиться на новий опалювальний сезон — зараз важко сказати.

Якщо буде підняття тарифів на газ, коштів, безумовно, не вистачить.

Кредиторська заборгованість на кінець року буде однозначно за нарахуваннями у грудні, які підлягають оплаті в січні. Однак є механізми недопущення її зростання, які Мінфін однозначно буде вживати. Це, наприклад, перерозподіл видатків між програмами чи внесення змін до бюджету у разі перевиконання доходів за підсумками 3 кварталів п.р. 

Про співпрацю з Міжнародним валютним фондом

Ми в Мінфіні маємо бути, як акробати: повинні і отримати від МВФ позитивне рішення щодо траншу, і не розширювати при цьому незбалансовані видатки бюджету (через підвищення тарифів, на якому наполягає МВФ — Ред.).

Якщо буде підвищення тарифів, потрібні будуть додаткові видатки. Ми не є прихильниками росту незбалансованих видатків. З іншого боку, ми розуміємо, що вимоги МВФ мають бути реалізовані. Щоб продовжити програму, буде знайдено компромісне рішення.

Це може бути часткове підняття або переглянута формула тарифоутворення. Я поки не готовий сказати, яке саме рішення. Але перемовини, безумовно, потрібно продовжувати.

Ми плануємо виходити на зовнішні ринки запозичень, а без МВФ це коштуватиме дорого, якщо це взагалі можливо.

Про планування держбюджету на три роки

На жаль, Верховна Рада в березні не змогла схвалити технічний законопроект про середньострокове бюджетне планування, який би дозволив закласти бюджетні параметри на наступні три роки. Я б сказав, що це був просто збій — в Парламенті просто було критично мало депутатів. Ми не дібрали голосів у коаліційних фракціях Ради, хоча документ підтримали в «Самопомочі» і в Радикальній партії.

Наразі ми вже провели новий аналогічний законопроект №8175 через засідання Уряду. Ми врахували всі пропозиції Бюджетного комітету. І переконані, що документ підтримають у Раді. Ми зробимо все можливе, щоб він пройшов.

У будь-якому випадку, для нас надважливим є повноцінне запровадження середньострокового бюджетування на постійній основі і на усіх рівнях бюджетної системи. Для цього ми розробили ще два масштабні проекти законів — №8044 та  №8043. Це комплексні системні зміни до Бюджетного кодексу, які забезпечать повний перехід до трирічної перспективи бюджетного планування. Я впевнений, що у Верховній Раді теж знайдеться підтримка таких важливих для країни змін. І новий ефективний механізм управління бюджетним процесом стане незворотнім.

 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

19 − 14 =

Пошук від Google

Наша розсилка

Непрерывная учеба — минимальное требование для достижения успеха в любой области

— Денис Уэйтли

Події

Останні пости на форумі

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: