Головна » Для завантаження » Закони, положення, нормативи » Закони України » ЗАКОН УКРАЇНИ №1797 від 21.12.16 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» Частина1
Закони України

ЗАКОН УКРАЇНИ №1797 від 21.12.16 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» Частина1

Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

       Про внесення змін до Податкового кодексу України
          щодо покращення інвестиційного клімату в Україні

Верховна Рада України   п о с т а н о в л я є :

 

  1. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:
  2. Пункт 1.1 статті 1 викласти в такій редакції:

«1.1. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

  1. У підпункті 12.3.6 пункту 12.3 статті 12, підпункті 14.1.194 пункту 14.1 статті 14, підпункті 191.1.33 пункту 191.1 статті 191, абзаці третьому підпункту 39.5.1.1, підпунктах 39.5.2.2, 39.5.5.10 пункту 39.5 статті 39, пункті 46.4 статті 46, пункті 56.20 статті 56, абзаці другому підпункту 57.11.3 пункту 57.11, пункті 58.1 статті 58, пунктах 63.6, 63.9, 63.10 статті 63, абзаці другому пункту 64.1, абзаці четвертому пункту 64.5 та абзаці першому пункту 64.7 статті 64, пункті 66.2 та першому реченні пункту 66.4 статті 66, абзаці другому пункту 67.3 статті 67, пункті 69.5 статті 69, абзаці п’ятому пункту 70.5,
    пункті 70.7 та абзацах третьому і четвертому пункту 70.9 статті 70, останньому реченні абзацу сьомого підпункту 75.1.2 пункту 75.1
    статті 75, абзаці третьому пункту 77.2 статті 77, абзацах третьому і четвертому пункту 85.2 статті 85, абзаці другому пункту 87.6
    статті 87, абзаці четвертому пункту 89.3, пунктах 91.2 та абзаці першому пункту 91.4 статті 91, пункті 93.3 статті 93, абзаці третьому пункту 95.3 статті 95, пункті 97.6 статті 97, пункті 99.7 статті 99, пункті 100.13 статті 100, пункті 101.5 статті 101, пункті 102.8
    статті 102, пункті 103.9 статті 103, пункті 133.3 статті 133, абзаці четвертому підпункту 141.4.3 пункту 141.4 статті 141, абзаці третьому підпункту 169.2.4 пункту 169.2 статті 169, абзаці першому
    підпункту 170.1.6 пункту 170.1, абзаці першому підпункту 170.9.2 пункту 170.9 статті 170, пункті 176.1 статті 176, пунктах 179.3, 179.9, 179.12 статті 179, пункті 183.11, підпункті 183.13.2 пункту 183.13,
    пунктах 183.14 та 183.15 статті 183, пункті 192.3 статті 192, абзаці першому підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196, пунктах 200.8 і 200.9 статті 200, пунктах 201.2 та 201.7 статті 201, пункті 220.5
    статті 220, пункті 226.12 статті 226, пункті 228.8 статті 228,
    підпункті 229.1.14 пункту 229.1 статті 229, пункті 230.8 статті 230, підпункті 258.2.6 пункту 258.2 статті 258, абзаці третьому
    підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266, підпунктах 296.1.1 і 296.1.2 пункту 296.1 статті 296, абзаці п’ятому підпункту 298.1.4 пункту 298.1, пункті 298.7, абзаці четвертому підпункту 298.8.1 пункту 298.8
    статті 298, абзаці другому пункту 299.9 статті 299, пункті 335.2
    статті 335, пункті 337.4 статті 337, пунктах 342.1 і 342.7 статті 342, пункті 343.4 статті 343, абзацах другому і третьому пункту 9 підрозділу 3 розділу ХХ «Перехідні положення» слова «податкову і митну», «податкову та митну» замінити словом «фінансову».
  2. В абзаці другому пункту 55.2 статті 55, абзаці третьому пункту 56.3, пункті 56.10 та підпункті 56.17.3 пункту 56.17 статті 56, абзаці другому пункту 63.3 та абзаці першому пункту 63.13 статті 63, абзаці першому пункту 70.1 та пункті 70.8 статті 70, другому реченні абзацу сьомого підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, абзаці другому пункту 103.6 статті 103, пункті 166.5 статті 166, пункті 183.12 та абзаці першому пункту 183.13 статті 183, абзаці восьмому пункту 201.10 статті 201, пунктах 220.8 і 220.9 статті 220, пункті 227.2 статті 227, абзаці восьмому пункту 252.8 статті 252, абзаці третьому
    підпункту 258.2.2 пункту 258.2 статті 258, пункті 289.3 статті 289, пункті 299.2 та абзаці першому пункту 299.13 статті 299, останньому абзаці пункту 5 підрозділу 5 та другому реченні пункту 22 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» слова «забезпечує формування та» виключити.

 

  1. У пункті 14.1 статті 14:

1) підпункти «г» та «ґ» підпункту 14.1.11 викласти в такій редакції:

«г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які  перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб — заборгованість, що не перевищує 25 відсотків  мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на
1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб)»;

2) у підпункті 14.1.18 слова і цифру «у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу» виключити;

3) підпункт 14.1.24 викласти в такій редакції:

«14.1.24. великий платник податків — юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 1 мільярд гривень або загальна сума платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує двадцять мільйонів гривень»;

4) у підпункті 14.1.30 слова «та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» виключити;

5) у підпунктах 14.1.37, 14.1.112, 14.1.128, 14.1.150 слово «гірничодобувний» у всіх відмінках замінити словом «гірничий» у відповідному відмінку;

6) доповнити підпунктом 14.1.441 такого змісту:

«14.1.441. державні цінні папери — облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику»;

7) у підпункті 14.1.45:

абзац перший викласти в такій редакції:

«14.1.45. дериватив — стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством. Стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України»;

у підпункті 14.1.45.3 слова «цивільно-правовий договір» замінити словами «стандартизований цивільно-правовий договір»;

8) у підпункті 14.1.49:

слова «юридичною особою — емітентом» замінити словами «юридичною особою, у тому числі емітентом»;

доповнити  абзацом другим такого змісту:

«Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини)»;

9) включити підпункт 14.1.56 такого змісту:

«14.1.56. електронна адреса — адреса електронної пошти платника податків, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені, що використовується платником податків для листування з державними, у тому числі контролюючими, органами та повідомляється шляхом внесення адреси електронної пошти до облікових даних платника податків, зокрема в електронному кабінеті»;

10) доповнити підпунктами 14.1.561 і 14.1.562 такого змісту:

«14.1.561. електронна ідентифікація — процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну особу, юридичну особу або  представника фізичної чи юридичної особи. Дозволені для використання технології для ідентифікації платників податків в електронному кабінеті платника податків визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

14.1.562. електронний кабінет — електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом, що складається з:

апаратно-програмного комплексу;

портального рішення для користувачів — платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

портального рішення для користувачів — державних, у тому числі контролюючих, органів;

програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;

інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику»;

11) підпункт 14.1.60 викласти в такій редакції:

«14.1.60. єдиний реєстр податкових накладних — реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами»;

12) доповнити підпунктом 14.1.811 такого змісту:

«14.1.811. інвестиційний прибуток для цілей розділу IV цього Кодексу — дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів»;

13) у підпункті 14.1.90 слово «фонді» замінити словом «капіталі»;

14) доповнити підпунктом 14.1.961 такого змісту:

«14.1.961. курсова різниця для цілей розділу IV цього Кодексу — позитивна різниця між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті»;

15) включити підпункти 14.1.110 і 14.1.111 такого змісту:

«14.1.110. методолог електронного кабінету — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;

14.1.111. методологічна помилка електронного кабінету — невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки, в тому числі в розрахунку об’єкта оподаткування, суми податку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов’язки платників податків»;

16) підпункт 14.1.120 виключити;

17) доповнити підпунктами 14.1.1221,  14.1.1371 і   14.1.144такого змісту:

«14.1.1221. нерезиденти, що мають офшорний статус, — нерезиденти,  розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, які надали платнику податку виписку з правоустановчих документів, легалізовану у встановленому законодавством порядку, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента»;

«14.1.1371. уповноважена особа контролюючого органу — посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом»;

«14.1.1441. документ для цілей цього Кодексу — документ, створений у паперовій або  електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення та/або подання, та/або надіслання якого передбачається цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника податків, та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу»;

18) у підпункті 14.1.147 слово «та» замінити словом «або»;

19) в абзаці тридцятому підпункту 14.1.159 слова «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику» замінити словами «Контролюючий орган»;

20) підпункти 14.1.162 і 14.1.172 викласти в такій редакції:

«14.1.162. пеня — сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки»;

«14.1.172. податкова консультація — індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом»;

21) доповнити  підпунктом 14.1.1721 такого змісту:

«14.1.1721. індивідуальна податкова консультація — роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій»;

22) підпункти 14.1.173 та 14.1.175 викласти в такій редакції:

«14.1.173. узагальнююча податкова консультація — оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства»;

«14.1.175. податковий борг — сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом»;

23) доповнити підпунктом 14.1.1821 такого змісту:

«14.1.1821. технічна помилка — помилка, вада або дефект у програмному забезпеченні або програмних складових, програмно-апаратному устаткуванні, каналах зв’язку, функціонуванні електронного цифрового підпису, що викликає в ньому/них неправильний або неочікуваний результат, або призводить до неочікуваної роботи, або унеможливлює роботу електронного кабінету»;

24) абзац другий підпункту 14.1.212 доповнити словами і цифрою «та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками»;

25) абзац дванадцятий підпункту 14.1.213 виключити;

26) доповнити  підпунктом 14.1.2261 такого змісту:

«14.1.2261. сервісне обслуговування платників — надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов’язаних з реалізацією прав та обов’язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган»;

27) включити  підпункт 14.1.242 такого змісту:

«14.1.242. технічний адміністратор електронного кабінету (далі — технічний адміністратор) — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів»;

28) підпункт 14.1.268 викласти в такій редакції:

«14.1.268. пасивні доходи для цілей розділу IV цього Кодексу — доходи, отримані у вигляді:

процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів
(у тому числі дисконтних доходів);

процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, отриманого платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному  проспектом емісії сертифікатів;

інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов’язаннями Національного банку України з урахуванням курсової різниці;

роялті;

дивідендів;

страхових виплат і відшкодувань»;

29) доповнити підпунктом 14.1.271 такого змісту:

«14.1.271. дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей складається з доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду та суми безнадійної заборгованості, визначеної підпунктом «е» підпункту 14.1.11 цього пункту.

Дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, — частина коштів, що становить різницю між загальною сумою доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, та сумою сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення.

Для цілей цього підпункту під загальною сумою доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, розуміється сума грошових коштів, отриманих у готівковій та/або безготівковій формі в касу та/або на рахунки оператора лотерей».

  1. Пункт 16.1 статті 16 доповнити підпунктом 16.1.14 такого змісту:

«16.1.14. використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації он-лайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому цим Кодексом, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом».

  1. У пункті 17.1 статті 17:

1) підпункт 17.1.7 викласти в такій редакції:

«17.1.7. оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію»;

2) підпункт 17.1.12 виключити;

3) доповнити  підпунктами 17.1.13-17.1.15 такого змісту:

«17.1.13. самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено цим Кодексом;

17.1.14. реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки,  передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку;

17.1.15. подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом)».

  1. У статті 191:

1) абзац перший пункту 191.1 та підпункт 191.1.1 викласти в такій редакції:

«191.1. Контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу:

191.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків»;

2) у підпункті 191.1.25 слова «затверджують порядки, інструкції, положення, форми розрахунків, звітів, декларацій, інших документів» замінити словами «надають пропозиції щодо нормативно-правових актів»;

3) підпункт 191.1.26 виключити;

4) підпункти 191.1.27, 191.1.28, 191.1.31, 191.1.36, 191.1.40, 191.1.41, 191.1.43 і 191.1.46 викласти в такій редакції:

«191.1.27. забезпечують розвиток, впровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема організацію впровадження електронних сервісів для суб’єктів господарювання контролюючими органами;

191.1.28. надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи»;

«191.1.31. надають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, узагальнену практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску»;

«191.1.36. забезпечують іншим державним органам у встановлених законом випадках доступ до інформації з баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику»;

«191.1.40. організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;

191.1.41. організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами»;

«191.1.43. здійснюють моніторинг виконання показників розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами, затверджених фінансовими планами державних підприємств, господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права, що належать державі, їхніми дочірніми підприємствами»;

«191.1.46. використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов’язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом»;

5) доповнити підпунктами 191.1.47 та 191.1.48 такого змісту:

«191.1.47. надають консультації платникам податків щодо користування інформаційно-телекомунікаційними системами під час сплати податків, зборів;

191.1.48. здійснюють інші функції, визначені законом».

  1. Доповнити статтями 192 і 193 такого змісту:

 

«Стаття 192. Функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики

 

192.1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики виконує такі функції:

192.1.1. здійснює координацію діяльності контролюючих органів;

192.1.2. затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів;

192.1.3. прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету;

192.1.4. узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів;

192.1.5. видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу;

192.1.6. виконує інші функції, передбачені законом.

 

Стаття 193. Функції державних податкових інспекцій

 

193.1. Державні податкові інспекції:

193.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків;

193.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

193.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб — платників податків, Єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

193.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом».

  1. У статті 20:

1) у пункті 20.1:

підпункт 20.1.1 викласти в такій редакції:

«20.1.1. запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за
10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)»;

підпункт 20.1.5 доповнити словами «інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком»;

підпункти 20.1.9 і 20.1.17 викласти в такій редакції:

«20.1.9. вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки»;

«20.1.17. залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, застосовувати під час виконання податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, фотозйомку та відеозапис»;

підпункт 20.1.24 доповнити новим другим реченням такого змісту: «У випадках, передбачених законом, податковий керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, які містяться в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних»;

доповнити  підпунктом 20.1.351 такого змісту:

«20.1.351. звертатися до суду щодо зобов’язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на контролюючий орган»;

підпункт 20.1.43 викласти в такій редакції:

«20.1.43. проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників,  пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням  законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи»;

у підпункті 20.1.44 слова «доходів, витрат та» виключити;

 

підпункт 20.1.45 викласти в такій редакції:

«20.1.45. здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку»;

доповнити  підпунктом 20.1.46 такого змісту:

«20.1.46. здійснювати інші повноваження, передбачені законом»;

2) доповнити пунктами 20.2-20.4 такого змісту:

«20.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

20.3. Контролюючим органам забороняється вимагати від платника податків надання:

інформації, що була отримана контролюючим органом раніше в установленому законом порядку, в тому числі інформації, що міститься та опрацьовується в інформаційних базах, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу;

документів, у яких містяться відомості, внесені до відповідних інформаційних баз, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу.

20.4. Керівник контролюючого органу має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за погодженням з керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Кабінет Міністрів України може встановити обмеження для надання керівниками контролюючих органів повноважень на виконання певних функцій посадовим (службовим) особам такого органу».

  1. У статті 21:

1) пункт 21.1 доповнити підпунктами 21.1.8-21.1.10 такого змісту:

«21.1.8. оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, перелік уповноважених осіб контролюючого органу та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом;

21.1.9. використовувати дані та інформацію,  отримані через електронний кабінет, необхідні для виконання покладених на них функцій з адміністрування податків, зборів, митних платежів та реалізації податкової і митної політики в межах наданих їм повноважень;

21.1.10. вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі»;

2) у пункті 21.2:

слова «посадові особи» замінити словами «посадові (службові) особи»;

доповнити підпунктом 21.2.1 такого змісту:

«21.2.1. за прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платнику податків, посадова  (службова) особа контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, а також безпосередній керівник такої посадової особи несуть відповідальність згідно із законом.

Повторне протягом останніх дванадцяти місяців прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платників податків, посадовою (службовою) особою контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, є підставою для застосування до такої посадової (службової) особи дисциплінарного стягнення у порядку, передбаченому законом».

 

  1. У статті 39:

1) у пункті 39.2:

а) у підпункті 39.2.1:

абзац перший та підпункти 39.2.1.1, 39.2.1.2 викласти в такій редакції:

«39.2.1. Засади визначення операцій контрольованими:

39.2.1.1. Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами — нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до  переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а»-«в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

39.2.1.2. Під час визначення переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 цього підпункту Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;

держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;

держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку»;

у підпункті 39.2.1.3:

абзац другий доповнити словами «а в разі контрольованої операції, яка здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, — на підставі форвардних або ф’ючерсних біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує даті укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту, за умови що платник податків повідомить центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, про укладення такого контракту з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису протягом
10 робочих днів з дня укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту. Форма такого повідомлення затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику»;

абзац п’ятий після слів «пов’язаних осіб» доповнити словами «які є найбільш доцільними виходячи із фактів та обставин здійснення операції»;

в абзаці третьому підпункту 39.2.1.4 слово «надання» замінити словами «придбання (продажу)»;

абзац перший підпункту 39.2.1.5  після слів «право власності на предмет» доповнити словом «(результат)»;

у підпункті 39.2.1.6 цифри «39.2.1.2» виключити;

у підпункті 39.2.1.7:

в абзаці другому цифри «50» замінити цифрами «150»;

в абзаці третьому цифру «5» замінити цифрами «10»;

 

 

у підпункті 39.2.1.8:

у другому реченні абзацу другого після слів «(максимальна) ціна» доповнити словом «(націнка)»;

третє речення викласти в такій редакції: «У такому разі ціна операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до цієї статті, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну (націнку)»;

б)  у підпункті 39.2.2:

абзац третій підпункту 39.2.2.1 після слів «фінансових результатів» доповнити словами «контрольованої або», а слово «порівняння» замінити словом «зіставність»;

підпункт 39.2.2.2 доповнити абзацами сьомим і восьмим такого змісту:

«У разі відсутності або недостатності інформації про окремі зіставні неконтрольовані операції для визначення показників рентабельності може  використовуватися фінансова інформація юридичних осіб, які здійснюють діяльність, зіставну із контрольованою операцією, за умови наявності інформації про те, що зазначені юридичні особи не здійснюють зіставні операції з пов’язаними особами.

Визначення зіставності юридичних осіб здійснюється з урахуванням їх галузевої специфіки та відповідних видів діяльності, що здійснюються ними в зіставних з контрольованою операцією економічних (комерційних) умовах»;

2) у пункті 39.3:

у підпункті 39.3.2:

у підпункті 39.3.2.1:

в абзаці першому слово «випадку» замінити словами «здійснення контрольованої операції»;

абзац другий викласти в такій редакції:

«Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв»;

в абзаці п’ятому слово «порівнюваності» замінити словом «зіставності», а слово «застосовують» — словом «застосовуються»;

в абзаці сьомому слова «слід застосовувати» замінити словом «застосовується»;

в абзаці дев’ятому слова «або вибрав метод трансфертного ціноутворення, зазначений у договорі про попереднє узгодження цін у контрольованих операціях» виключити;

доповнити абзацом десятим такого змісту:

«Контролюючий орган не має права застосовувати під час встановлення відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» інший метод трансфертного ціноутворення, ніж зазначений у договорі про попереднє узгодження ціноутворення»;

підпункт 39.3.2.2 викласти в такій редакцій:

«39.3.2.2. Якщо під час застосування методів трансфертного ціноутворення порівняння ціни або рентабельності в контрольованій операції проводиться з цінами або показниками рентабельності кількох зіставних неконтрольованих операцій або юридичних осіб, які не здійснюють операції з пов’язаними особами, обов’язково використовується діапазон цін (рентабельності)»;

абзац третій підпункту 39.3.2.3 викласти в такій редакції:

«поза межами діапазону цін (рентабельності), розрахунок податкових зобов’язань платника податків у контрольованій операції проводиться відповідно до ціни (показника рентабельності), яка (який) дорівнює значенню медіани такого діапазону (крім випадків проведення платниками податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 цієї статті)»;

у підпункті 39.3.2.6 слово «співставності» замінити словом «зіставності»;

у підпункті 39.3.2.7 цифри «39.1» замінити цифрами «39.3»;

доповнити підпунктами 39.3.2.8-39.3.2.9 такого змісту:

«39.3.2.8. Під час визначення діапазону рентабельності використовується:

інформація про зіставні неконтрольовані операції згідно з підпунктом «а» підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті, здійснені протягом звітного (податкового) періоду (року), в якому здійснена контрольована операція; або

інформація про зіставних юридичних осіб на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відображених за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, згідно з підпунктом «б» підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті за звітний (податковий) період (рік), у якому здійснена контрольована операція, або за декілька податкових періодів (років).

Під час використання декількох податкових періодів (років) розраховується середньозважене значення показника рентабельності для зіставної особи.

Порядок визначення середньозваженого значення показника рентабельності визначається Кабінетом Міністрів України.

39.3.2.9. Інформація про зіставних юридичних осіб для розрахунку фінансових показників, зазначених у підпункті 39.3.2.5 цього підпункту, використовується у разі одночасного дотримання таких умов:

1) якщо зіставна юридична особа проводить діяльність, зіставну із діяльністю платника податків у межах контрольованої операції, та виконує зіставні функції, пов’язані з такою діяльністю. Зіставлення діяльності визначається з урахуванням видів економічної
діяльності згідно з КВЕД ДК 009: 2010, а також міжнародними класифікаторами;

2) якщо зіставна юридична особа не має збитків за даними бухгалтерської (фінансової) звітності більш ніж в одному звітному періоді у періодах, які використовуються для розрахунку відповідних фінансових показників;

3) якщо зіставна юридична особа не володіє прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юридичної особи з часткою такої участі більше 20 відсотків або не має як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі більше 20 відсотків»;

Читати по темі:  ЗАКОН УКРАЇНИ "Про звернення громадян"

у підпункті 39.3.3:

підпункт 39.3.3.1 викласти в такій редакції:

«39.3.3.1. Метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел, визначених підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті»;

підпункт 39.3.3.2 виключити;

підпункт 39.3.3.3 викласти в такій редакції:

«39.3.3.3. Порівняння ціни контрольованої операції з ціною зіставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, зокрема інформації про ціни на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

У разі здійснення контрольованої операції на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту порівняння цін проводиться на підставі інформації про форвардні або ф’ючерсні ціни на найближчу до дати укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту дату (за умови, що платник податків повідомить центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, про укладення такого контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису протягом 10 робочих днів з дня укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту)»;

у підпункті 39.3.4:

підпункт 39.3.4.1 викласти в такій редакції:

«39.3.4.1. Метод ціни перепродажу полягає у порівнянні валової рентабельності від перепродажу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрольованій операції, з валовою рентабельністю від перепродажу товарів (робіт, послуг), яка отримується у зіставних неконтрольованих операціях»;

в абзаці першому підпункту 39.3.4.2 слово «також» виключити;

у підпункті 39.3.5:

підпункт  39.3.5.1 викласти в такій редакції:

«39.3.5.1. Метод «витрати плюс» полягає у порівнянні валової рентабельності собівартості продажу товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції з аналогічним показником рентабельності у зіставних неконтрольованих операціях»;

в абзацах третьому і четвертому підпункту 39.3.5.2 слово «реалізації» замінити словами «операцій з продажу»;

у підпункті 39.3.6:

підпункт 39.3.6.1 викласти в такій редакції:

«39.3.6.1. Метод чистого прибутку полягає у порівнянні відповідного фінансового показника рентабельності у контрольованій операції (чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи) або показника рентабельності операційних витрат) з відповідним показником рентабельності у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях)»;

 

 

доповнити підпунктом 39.3.6.2 такого змісту:

«39.3.6.2. Метод чистого прибутку використовується, зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень зіставності умов контрольованої операції з умовами зіставної (зіставних) неконтрольованої (неконтрольованих) операції (операцій) під час використання методів, визначених  підпунктами 39.3.3-39.3.5
пункту 39.3 цієї статті»;

у підпункту 39.3.7:

підпункт 39.3.7.1 викласти в такій редакції:

«39.3.7.1. Метод розподілення прибутку полягає у виділенні кожній особі, що бере участь у контрольованій (контрольованих) операції (операціях), частини загального прибутку (або збитку), отриманого за результатами здійснення такої операції, яку б інша непов’язана особа отримала від участі у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях)»;

абзац третій підпункту 39.3.7.3 викласти в такій редакції:

«у сторін контрольованої операції прав на володіння (користування) об’єктами нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності, отриманої сторонами контрольованої операції за результатами здійснення такої контрольованої операції»;

у підпункті 39.3.7.4 слово «вкладу» замінити словом «внеску», а слово «них» — словами «таких сторін»;

у підпункті 39.3.7.6 слова «ринкового діапазону ціни» замінити словами «діапазону цін»;

доповнити підпунктами 39.3.8 та 39.3.9 такого змісту:

«39.3.8. Платник податку має право визначити відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за сукупністю декількох контрольованих операцій із однією особою, поєднаних за принципом групування.

Принцип групування передбачає можливість об’єднання операцій для застосування методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», зазначених у підпунктах 39.3.4-39.3.7 пункту 39.3 цієї статті, в тому числі
для розрахунку показників рентабельності, встановлених
підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті, у разі якщо такі операції є тісно взаємопов’язаними чи є продовженням одна одної або мають безперервний чи регулярний характер. До таких операцій, зокрема, можуть належати:

придбання (продаж) товарів (робіт, послуг) за довгостроковими договорами, зокрема, операції за якими здійснюються протягом усього звітного (податкового) періоду;

передача (отримання) прав на використання різних нематеріальних активів, пов’язаних із одним товаром (послугою);

придбання (продаж) серії тісно пов’язаних продуктів (продуктової групи) та/або послуг;

придбання (продаж) різних товарів (робіт, послуг) за умови, що один товар (робота, послуга) або одна група товарів (робіт, послуг) створює попит на інший товар (роботу, послугу) або групу товарів (робіт, послуг).

39.3.9. Під час розрахунку показника рентабельності щодо окремої контрольованої операції (сукупності згрупованих контрольованих операцій відповідно до підпункту 39.3.8 цього пункту) для визначення операційних витрат та доходів,  безпосередньо пов’язаних з такою операцією, використовується найбільш обґрунтований алгоритм розподілу, що відповідає економічній суті контрольованої операції та характеру понесених витрат чи отриманих доходів»;

3) у пункті 39.4:

абзац перший викласти в такій редакції:

«39.4. Складення та подання звітності для податкового контролю»;

підпункти 39.4.2 і 39.4.3  викласти в такій редакції:

«39.4.2. Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період;

уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктом 120.3 статті 120 цього Кодексу.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції.

Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.

39.4.3. Платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період»;

у підпункті 39.4.4 слово «місяця» замінити цифрами і словами «30 календарних днів», а слово «окремих» виключити;

підпункти  39.4.6  і 39.4.7 викласти в такій редакції:

«39.4.6. Документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений в довільній формі) повинна містити таку інформацію:

а) дані про пов’язаних осіб, а саме:

контрагента (контрагентів) контрольованої операції;

осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 20 і більше відсотків;

осіб, корпоративними правами яких у розмірі 20 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.

Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними;

б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру групи, опис господарської діяльності групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);

в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури;

г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;

ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;

д) опис контрольованої операції та копії відповідних договорів (контрактів);

е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги);

є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);

ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов’язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;

и) економічний та порівняльний аналіз:

суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;

обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5
підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті та сторони, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2
пункту 39.3 цієї статті;

обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;

розрахунок діапазону цін (рентабельності);

опис та розрахунок проведених коригувань згідно з
підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті.

У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;

і) відомості про проведене платником податку самостійне пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 пункту 39.5 цієї статті (у разі його проведення);

39.4.7. Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику»;

підпункт 39.4.8 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Зазначена додаткова інформація або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» є невід’ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення»;

4) у пункті 39.5:

а) у підпункті 39.5.1:

абзац перший  викласти в такій редакції:

«39.5.1. Податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій, опитування з питань трансфертного ціноутворення та проведення перевірок з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»;

у підпункті 39.5.1.1:

абзац перший викласти в такій редакції:

«39.5.1.1. Моніторинг умов контрольованих операцій здійснюється шляхом аналізу звітів про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, отриманих, зокрема, на підставі запитів, надісланих відповідно до підпунктів 39.4.4 та 39.4.8 пункту 39.4 цієї статті, будь-яких інших інформаційних джерел, та шляхом отримання податкової інформації відповідно до статті 73 цього Кодексу»;

в абзаці другому слова «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику» замінити словами «контролюючого органу»;

абзац другий підпункту 39.5.1.2 викласти в такій редакції:

«Днем виявлення контролюючим органом фактів проведення платником податків контрольованих операцій, звіт про які відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 цієї статті не подано, є дата складання акта документальної перевірки, в якому зафіксовано такий факт»;

б) у підпункті 39.5.2:

в абзаці першому  слова «контрольованих операцій» замінити словами «з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»;

підпункт 39.5.2.1  викласти в такій редакції:

«39.5.2.1. Перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» може бути проведена контролюючим органом у разі надання платником податків документації з трансфертного ціноутворення відповідно до підпункту 39.4.4
пункту 39.4 цієї статті або у разі неподання платником податків чи подання з порушенням вимог пункту 39.4 цієї статті звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення»;

у підпункті 39.5.2.2 слова «контрольованих операцій» замінити словами «з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»;

у підпункті 39.5.2.3:

абзац перший після цифр «10» доповнити словом «робочих»;

абзац другий після цифр «15» доповнити словом «робочих»;

 

підпункт 39.5.2.4  викласти в такій редакції:

«39.5.2.4. Контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» одного платника податків протягом календарного року. Контролюючий орган не має права повторно проводити перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» платника податків, які вже були перевірені (крім випадків, зазначених у підпунктах 78.1.5, 78.1.11, 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу)»;

підпункт 39.5.2.5 виключити;

підпункти  39.5.2.8 і 39.5.2.10 викласти в такій редакції:

«39.5.2.8. Тривалість перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» не повинна перевищувати
18 місяців.

Кожні шість місяців проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» контролюючий орган надає платнику податків інформацію про поточний стан проведення перевірки»;

«39.5.2.10. Під час перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» можуть бути перевірені господарські операції з урахуванням строку, передбаченого
пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу»;

у підпунктах 39.5.2.13 та 39.5.2.14 слова «контрольованих операцій» замінити словами «з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»;

підпункт 39.5.2.15 після слів «призвело до» доповнити словами «невірного розрахунку обсягу оподатковуваного прибутку платника податку та/або»;

підпункти 39.5.2.16  і 39.5.2.17  викласти в такій редакції:

«39.5.2.16. У разі якщо за результатами перевірок, що не стосуються трансфертного ціноутворення, або платником податків самостійно вже були донараховані податкові зобов’язання на підставі коригування цін та обмежень рівня витрат та доходів за такими операціями, суми донарахованих податкових зобов’язань за результатами такої перевірки та/або самостійного донарахування зараховуються в погашення нарахованих податків за результатами перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

 

39.5.2.17. Форма акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та вимоги до його (її) складення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Акт про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» повинен містити документально підтверджені факти відхилення умов контрольованої операції від умов, що відповідають принципу «витягнутої руки», обґрунтування того, що таке відхилення спричинило неправильний розрахунок обсягу оподатковуваного прибутку платника податку та/або заниження суми податку із наведенням відповідних розрахунків»;

у підпунктах 39.5.2.18-39.5.2.22 слова «контрольована операція» у всіх відмінках замінити словами «з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» у відповідному відмінку;

підпункт 39.5.2.23  виключити;

у підпункті 39.5.3.1 підпункту 39.5.3:

підпункт «б» викласти в такій редакції:

«б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб»;

доповнити  підпунктами «в» і «г» такого змісту:

«в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод»;

в) у підпункті 39.5.4:

підпункт 39.5.4.1 доповнити абзацами другим — п’ятим такого змісту:

«розрахувавши свої податкові зобов’язання відповідно до:

максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була вище максимального значення діапазону цін (рентабельності); та/або

мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була нижче мінімального значення діапазону цін (рентабельності)»;

 

доповнити підпунктом 39.5.4.3 такого змісту:

«39.5.4.3. Платник податку не має права проводити самостійне коригування ціни контрольованих операцій та/або сум податкових зобов’язань під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки»;

г) у підпункті 39.5.5:

підпункт 39.5.5.1 викласти в такій редакції:

«39.5.5.1. Для цілей цієї статті під пропорційним коригуванням розуміється право однієї сторони контрольованої операції на проведення коригування своїх податкових зобов’язань за результатами коригування податкових зобов’язань іншої сторони контрольованої операції виходячи з умов, що відповідають принципу «витягнутої руки»;

підпункти 39.5.5.2-39.5.5.10 виключити;

підпункт 39.5.5.11 викласти в такій редакції:

«39.5.5.11. Пропорційне коригування проводиться в порядку і на умовах, що передбачаються міжнародними договорами України про усунення подвійного оподаткування»;

5)  у пункті 39.6:

абзац перший  викласти в такій редакції:

«39.6. Попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях»;

у підпункті 39.6.1:

в абзаці першому слова «узгодження цін» замінити словами «узгодження ціноутворення»;

в абзаці другому слова «Узгодження цін» замінити словами «Попереднє узгодження ціноутворення»;

в абзаці першому підпункту 39.6.1.1 слова «Предметом узгодження» замінити словами «Предметом попереднього узгодження ціноутворення»;

у підпункті 39.6.1.2 слова «узгодження цін» замінити словами «попереднього узгодження ціноутворення»;

у підпункті 39.6.2.1 слова «узгодження цін» замінити словами «попереднього узгодження ціноутворення»;

у підпункті 39.6.2.2 слова «узгодження цін» замінити словами «попереднього узгодження ціноутворення», а слова «яка є стороною» — словами «резидентом якої є сторона (сторони)»;

у підпункті 39.6.2.3 слова «узгодження цін» замінити словами «попереднього узгодження ціноутворення», а слова «які є сторонами» — словами «резидентом якої є сторона (сторони)»;

у підпункті 39.6.2.4:

в абзаці першому слова «узгодження цін» замінити словами «узгодження ціноутворення»;

в абзаці другому слова «узгодження цін» замінити словами «узгодження ціноутворення», а слова «предметом договору про попереднє узгодження цін» — словами «предметом такого договору».

  1. Пункт 41.1 статті 41 викласти в такій редакції:

«41.1. Контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи».

  1. Назву та пункти 42.2 і 42.4 статті 42 викласти в такій редакції:

 

«Стаття 42. Листування платників податків та контролюючих органів»;

 

«42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику)»;

«42.4. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис».

 

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години,  датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений  абзацом четвертим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків».

 

  1. Доповнити статтею 421 такого змісту:

 

«Стаття 421. Електронний кабінет

 

421.1. Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами:

прозорості — обов’язкового оприлюднення методології реалізації положень цього Кодексу в роботі електронного кабінету;

контрольованості — забезпечення можливості незалежної перевірки коректності роботи електронного кабінету через тестового платника (платників) на емуляторі, створеному на веб-сайті методолога електронного кабінету на предмет відсутності помилок у програмному забезпеченні, унеможливлення несанкціонованого втручання у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, що означає порушення цілісності та автентичності вихідного програмного коду;

інтеграції із системами, що використовуються платниками податків, — у відкритому, вільному доступі розміщуються API програмного інтерфейсу для електронного обміну даними (EDI — Electronic data interchange);

своєчасності усунення технічних та/або методологічних
помилок — забезпечення оприлюднення на офіційному веб-сайті методолога електронного кабінету реєстру технічних та/або методологічних помилок, виявлених платниками податків, технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, із визначенням рівня критичності таких помилок та встановленням строків для їх усунення, інформування всіх користувачів електронного кабінету про факт виявлення технічної та/або методологічної помилки, а також про факт її усунення та відновлення роботи електронного кабінету в повному обсязі;

автоматизованості — максимальної автоматизації процесів створення, прийняття, оброблення, зберігання документів, оброблення та відображення даних (показників) документів та інших облікових даних платника податків;

повноти функціоналу — наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем;

спрощення процедури взаємодії платників податків та контролюючого органу та прискорення електронного документообігу між ними;

здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в електронному кабінеті, за допомогою електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі;

заборони втручання, створення обмежень у функціонуванні та/або можливостей у використанні платниками податків електронного кабінету, що передбачені цим Кодексом;

пріоритетності документів, що надходять від державних, у тому числі контролюючих, органів, початок роботи в електронному кабінеті з автоматичного відкриття повідомлень, що надходять від державних органів, та/або блокування можливості надіслання документів платником податків до отримання таким платником податків документів, що надійшли до його електронного кабінету від державних органів.

421.2. Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом:

перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу;

проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу;

управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень цього Кодексу;

автоматизованого визначення обов’язкових для заповнення та подання форм податкової звітності та рахунків для сплати податків і зборів конкретного платника податків;

заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу;

реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

перегляду в режимі реального часу інформації про податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена;

доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість у розрізі поточних значень всіх доданків та від’ємників, передбачених пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, в режимі перегляду у реальному часі та доступу до даних Єдиного реєстру податкових накладних, включаючи можливість формування, перевірки та підтвердження податкових накладних, складених платником податку чи його контрагентами за вчиненими між ними правочинами, для цілей формування податкового кредиту платником податків, перевірки та визначення дати і часу реєстрації таких накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляд інформації про незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, подані на реєстрацію платником податків, із зазначенням причини відмови у їх реєстрації;

інформування платників податків про проведення документальної планової перевірки платника податків із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, ходу та результатів його перевірок, передбачених цим Кодексом, у тому числі отримання наказу про проведення документальної (планової або позапланової, виїзної або невиїзної) та фактичної перевірки, отримання акта або довідки, яким оформлені результати перевірки;

забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу, у тому числі рішення про коригування митної вартості, рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, про визначення країни походження, рішення щодо підстав для надання податкових пільг тощо;

інформування про статус контрагентів за публічно доступними даними інформаційних ресурсів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інших реєстрів та баз даних, які ведуться згідно з цим Кодексом, включаючи надання інформації про контрагентів платника податків, щодо яких прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість або яких притягнуто до відповідальності за порушення законів з питань оподаткування (виключно після остаточного узгодження санкцій та зобов’язань);

взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та сертифікатів відкритого ключа їхніх електронних цифрових підписів та/або печатки (за наявності), зняття з обліку (у тому числі взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку осіб, які здійснюють операції з товарами у порядку, визначеному Митним кодексом України), переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій;

подання звернень та інших документів для отримання ліцензій, дозволів на поміщення товарів у митні режими, дозволів на провадження митної брокерської діяльності, відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного та сервісного типу, складу тимчасового зберігання, вантажного митного комплексу, а також звернень та інших документів з приводу винесення попередніх рішень у порядку та на умовах, передбачених Митним кодексом України;

подання звернень та інших документів з метою реєстрації об’єкта інтелектуальної власності у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, отримання повідомлень від митниць про призупинення митного оформлення на підставі даних митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності та подальшого листування з правовласником з приводу призупинення такого митного оформлення;

подання заяв та інших документів з метою отримання документів, що підтверджують країну походження, які видаються митницями (зокрема сертифікатів EUR.1);

реєстрації контролюючим органом реєстраторів розрахункових операцій у разі, якщо така реєстрація передбачена законодавством, подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, подання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, подання інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або у безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти тощо;

подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету;

отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису;

забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених цим Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.

421.3. Майнові права на програмне забезпечення електронного кабінету є державною власністю.

421.4. Методолог електронного кабінету забезпечує:

а) визначення методологічних та методичних основ створення та функціонування електронного кабінету;

б) підготовку та затвердження технічного завдання на розроблення, оновлення, модифікацію, усунення помилок програмного забезпечення електронного кабінету;

в) затвердження та перевірку алгоритмів роботи програмного забезпечення на відповідність вимогам законодавства;

г) цілісність та автентичність вихідного програмного коду електронного кабінету;

ґ) збереження даних, що містяться в електронному кабінеті;

д) здійснення контролю за збереженням даних, що містяться в електронному кабінеті, за відсутністю технічного втручання в дані або підміни даних в електронному кабінеті;

е) встановлення строку усунення технічної та/або методологічної помилки в роботі електронного кабінету з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення;

є) здійснення інших функцій, необхідних для забезпечення функціонування електронного кабінету.

421.5. Платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням електронного підпису з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету.

Забороняється вимагати від платника податків вчинення додаткових дій, не передбачених цим пунктом, для того щоб отримати право користування електронним кабінетом.

Єдиною підставою для відмови у проходженні ідентифікації платника податків в електронному кабінеті є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа.

Платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов’язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в електронному кабінеті.

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку, здійснюється через електронний кабінет.

Платник податків має право в будь-який момент відмовитися від електронної форми взаємодії з контролюючим органом шляхом надіслання відповідного повідомлення через електронний кабінет. Починаючи з дня, наступного за днем надіслання такого повідомлення, взаємодія платника податків з контролюючим органом в електронній формі припиняється і здійснюється в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

421.6. Електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету.

421.7. У разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору.

421.8. Методолог електронного кабінету зобов’язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов’язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.

421.9. Технічний адміністратор зобов’язаний провести перевірку наявності технічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити методологу електронного кабінету та платнику податків у цей самий строк. Якщо технічний адміністратор визнає наявність технічної помилки, він зобов’язаний усунути таку технічну помилку протягом строку, визначеного методологом електронного кабінету, з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо технічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, технічний адміністратор надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків документ, яким повідомляє всім платникам податків про існування технічної помилки та про час, необхідний для її усунення і відновлення порушених прав платників податків. Про усунення технічної помилки технічний адміністратор повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.

Читати по темі:  Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"

421.10. Платник податків звільняється від відповідальності у разі, коли у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка і така помилка визнана технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або її існування підтверджено рішенням суду. У такому разі штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, не застосовуються, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності відсутні. Ненарахування штрафних санкцій та/або пені за порушення, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) в програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафних санкцій та/або пені за порушення податкового законодавства.

421.11. Якщо технічний адміністратор або методолог не надсилає відповіді про результати перевірки повідомлення про технічну та/або методологічну помилку у встановлений цим Кодексом строк або заперечує наявність технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету, то платник податків має право звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів, про що повідомляє контролюючому органу, технічному адміністратору та методологу електронного кабінету через електронний кабінет. Протягом всього часу судового розгляду такого звернення платника податків забороняється визначати платнику податків грошове зобов’язання, застосовувати штрафні санкції та нараховувати пеню, ініціювати притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що можуть бути спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету».

  1. У статті 43:

1) назву  доповнити словами «та пені»;

2) пункт 43.4 викласти в такій редакції:

«43.4. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку»;

3) доповнити пунктом 43.41 такого змісту:

«43.41. У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів — шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку»;

4) абзац другий пункту 43.5 викласти в такій редакції:

«На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

  1. У статті 44:

1) абзац другий пункту 44.3 після слів і цифр «не менш як
1095 днів» доповнити словами і цифрами «(2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу)»;

 

2) у пункті 44.7:

в абзаці першому слова «призначив проведення перевірки» замінити словами «проводить перевірку»;

абзац другий  викласти в такій редакції:

«Протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності».

  1. Статтю 45 доповнити пунктом 45.3 такого змісту:

«45.3. Платник податків, який обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв’язку в електронній формі, зобов’язаний під час обрання способу взаємодії повідомити контролюючому органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через електронний кабінет».

  1. У статті 46:

1) абзац перший пункту 46.1 викласти в такій редакції:

«46.1. Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі — податкова декларація) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку»;

2) пункт 46.2 викласти в такій редакції:

«46.2. Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації  з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток — виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень
пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу), та річну фінансову звітність»;

3) третє речення абзацу другого пункту 46.4 викласти в такій редакції: «Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі».

  1. У статті 48:

1) пункт 48.3 після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

«інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною».

У зв’язку з цим абзаци одинадцятий і дванадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим і тринадцятим;

2) пункт 48.4 доповнити абзацами шостим — десятим такого змісту:

«дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

ознака неприбутковості організації;

повне найменування нерезидента;

місцезнаходження нерезидента;

назва та код держави резиденції нерезидента».

  1. У статті 49:

1) у пункті 49.2:

абзац перший доповнити реченням такого змісту: «Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності»;

 

в абзаці другому цифри «16» замінити цифрами «43»;

2) пункти 49.3, 49.4 і 49.41 викласти в такій редакції:

«49.3. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

49.4. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 цієї статті.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

49.41. Акредитований центр сертифікації ключів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає платникам податків послуги у сфері електронного цифрового підпису»;

3) пункт 49.17 виключити.

  1. Абзац четвертий пункту 50.1 статті 50 викласти в такій редакції:

«а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним».

  1. Статті 52 і 53 викласти в такій редакції:

 

«Стаття 52. Податкова консультація

 

52.1. За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

підпис платника податків;

дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного  абзацом першим цього пункту.

52.2. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

52.3. За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов’язково повинна містити назву — податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

52.4. Індивідуальні податкові консультації надаються:

в усній формі — контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

у письмовій формі — контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

52.5. Контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:

про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;

про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

52.6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.

Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п’яти календарних днів з дня їх надання.

 

 

Стаття 53. Наслідки застосування податкових консультацій

 

53.1. Не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.

У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом.

53.2. Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію».

 

 

 

  1. У статті 56:

1) у пункті 56.9:

в абзаці першому слова «Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу» замінити словами «Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу»;

в абзацах другому та третьому слова «керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи)» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу»;

2) в абзаці четвертому пункту 56.18 слово «недійсним» замінити словами «протиправним та/або скасування»;

3) доповнити пунктом 56.23 такого  змісту:

«56.23. Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

56.23.1 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

56.23.2 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

56.23.3 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

56.23.4 якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку».

  1. У пункті 57.11 статті 57:

1) у підпункті 57.11.2:

абзац четвертий викласти в такій редакції:

«Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період»;

після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

«У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством — емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду — на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення».

У зв’язку з цим абзаци п’ятий — восьмий вважати відповідно абзацами шостим — дев’ятим;

у першому реченні абзацу сьомого слова «за звичайними цінами» замінити словами «відповідно до принципу «витягнутої руки»;

2)  абзац третій підпункту 57.11.4 виключити;

3) доповнити  підпунктом 57.11.6 такого змісту:

«57.11.6 Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів».

  1. У статті 58:

1) в абзаці п’ятому пункту 58.1:

слова «зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування» замінити словами «зменшення суми бюджетного відшкодування», а слова «зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування» — словами «зменшеного бюджетного відшкодування»;

після слів «граничні строки сплати грошового зобов’язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності» доповнити словами «попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом»;

2) абзаци перший і другий пункту 58.3 викласти в такій редакції:

«58.3. Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному
пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг».

  1. Пункт 59.1 статті 59 викласти в такій редакції:

«59.1. У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків».

  1. У статті 61:

1) пункт 61.1 після слів «що вживаються контролюючими органами» доповнити словами «та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику»;

 

 

2) пункт 61.3 викласти в такій редакції:

«61.3. Органи Служби безпеки України, Національної поліції України, прокуратури, інші правоохоронні органи та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у перевірках, що проводяться контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування».

  1. Пункт 62.1 статті 62 доповнити підпунктом 62.1.4 такого змісту:

«62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу».

  1. Пункт 63.12 статті 63 викласти в такій редакції:

«63.12. Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних».

  1. У статті 64:

1) у пункті 64.1:

в абзаці першому слова «реєстраційної картки» замінити словами «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», а слова «Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» — словами «Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»;

в абзаці другому слова «Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» замінити словами «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»;

2) у пункті 64.2 слова «Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» замінити словами «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»;

3) в абзаці першому пункту 64.3 слова «Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» замінити словами «Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

 

  1. Пункти 65.1, 65.5 та підпункт 65.10.3 пункту 65.10 статті 65 викласти в такій редакції:

«65.1. Взяття на облік фізичних осіб — підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»;

«65.5. Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб — підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність).

Дані про взяття на облік фізичної особи — підприємця передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взяття на облік фізичної особи — підприємця підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що надсилається (видається) фізичній особі — підприємцю у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»;

«65.10.3. внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця — з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця».

  1. Пункт 66.5 статті 66 викласти в такій редакції:

«66.5. У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з цією главою, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів».

  1. Пункт 68.1 статті 68 викласти в такій редакції:

«68.1. Орган державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань у день державної реєстрації такої особи, державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, внесення будь-яких інших записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань повинен передати відповідному контролюючому органу відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про вчинення реєстраційних дій, передбачених законом».

  1. Пункт 69.1 статті 69 викласти в такій редакції:

«69.1. Банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків — юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань») чи інформації з цього реєстру, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків».

  1. Підпункт 70.16.6 пункту 70.16 статті 70 викласти в такій редакції:

«70.16.6. органи державної реєстрації прав на нерухоме майно — про оподатковуване нерухоме майно, щодо якого у фізичних та юридичних осіб виникає або припиняється право власності, у строки та порядку, встановленому підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 цього Кодексу».

 

  1. Пункт 71.1 статті 71 після слів «комплекс заходів» доповнити словами «що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
  2. Підпункт 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 викласти в такій редакції:

«72.1.5. за наслідками податкового контролю».

  1. У статті 73:

1) у пункті 73.3:

в абзаці другому слова «керівником (заступником керівника) контролюючого органу» замінити словами «керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу»;

абзац восьмий викласти в такій редакції:

«2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом»;

абзаци п’ятнадцятий і шістнадцятий викласти в такій редакції:

«Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом)»;

після абзацу шістнадцятого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

«У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим — п’ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит».

У зв’язку з цим абзаци сімнадцятий і вісімнадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятнадцятим і двадцятим;

2) пункт 73.5 викласти в такій редакції:

«73.5. З метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише  питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб’єкту господарювання у 10-денний строк.

Повторне здійснення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання заборонено».

  1. Текст статті 74 викласти в такій редакції:

«74.1. Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем
(далі — Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

74.2. В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

74.3. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики».

  1. У пункті 75.1 статті 75:

1) у підпункті 75.1.1:

слова «органу, що здійснює казначейське обслуговування» замінити словами «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування»;

доповнити  абзацом другим такого змісту:

«Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах»;

2) у підпункті 75.1.2:

абзац третій викласти в такій редакції:

«Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»;

в абзаці четвертому слово «обставин» замінити словом «підстав»;

3) у підпункті 75.1.3 слово «патентів» виключити.

  1. У статті 76:

1) в абзаці першому пункту 76.1 слово «керівника» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи)»;

2) доповнити  пунктом 76.3 такого змісту:

«76.3. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом
30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу».

  1. У статті 77:

1) пункт 77.1 доповнити абзацом другим такого змісту:

«План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки»;

2) у першому реченні абзацу четвертого пункту 77.2 цифри «16» замінити цифрами «43»;

3) пункт 77.3 після слів «своєчасності сплати» доповнити словами «митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам»;

4) в абзаці першому пункту 77.4 слова «керівником контролюючого органу» замінити словами «керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу».

  1. 4 У статті 78:

1) у пункті 78.1:

в абзаці першому слово «обставин» замінити словом «підстав»;

у підпунктах 78.1.1 і 78.1.4 цифри і слова  «10 робочих днів з дня отримання запиту» замінити цифрами і словами  «15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту»;

у підпункті 78.1.1 після слова «валютного» доповнити словом «податкового»;

у підпункті 78.1.5:

після слів «акта перевірки» доповнити словами і цифрами «та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу»;

доповнити  абзацами другим — четвертим такого змісту:

«Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, — контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження — контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків»;

Читати по темі:  Закон України "Про донорство крові та її компонентів"

в абзацах другому та четвертому підпункту 78.1.9 слова «пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги» замінити словами і цифрами «протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит»;

у підпункті 78.1.11 слова «або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора» виключити;

в абзаці другому підпункту 78.1.12 слово «Рішення» замінити словом «Наказ»;

доповнити підпунктом 78.1.19  такого змісту:

«78.1.19. платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань,  зазначених у запиті контролюючого органу»;

2) в абзаці другому пункту 78.2 цифри «78.1.11» виключити;

3) у пункті 78.3 слова «податкова міліція» у всіх відмінках замінити словами «правоохоронні органи» у відповідному відмінку;

у другому реченні слова «податковою міліцією» замінити словами «правоохоронними органами»;

 

 

4) у пункті 78.4:

в абзаці першому слова «керівник контролюючого органу» замінити словами «керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу»;

в абзаці другому слова «під розписку» замінити словами і цифрами «у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу».

  1. У статті 79:

1) у першому реченні пункту 79.1 слова «керівником контролюючого органу» замінити словами «керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу», а слово «обставин» — словом «підстав»;

2) в абзаці першому пункту 79.2 слова «керівника контролюючого органу» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу», а слова «надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку» — словами і цифрами «вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу».

  1. У пункті 80.2 статті 80:

слова «керівника контролюючого органу» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу», а слово «обставин» — словом «підстав»;

підпункти 80.2.2, 80.2.5 і 80.2.7 після слів «у разі» доповнити словами «наявності та/або».

  1. У статті 81:

1) у другому реченні абзаців другого і третього пункту 81.1 слова «керівника контролюючого органу або його заступника» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу»;

2) пункт 81.2 викласти в такій редакції:

«81.2. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього».

  1. У статті 82:

1) в абзаці другому  пунктів 82.1, 82.2 і 82.3  слова «керівника контролюючого органу» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу»;

2) у пункті 82.4 слова «керівника контролюючого органу» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу», а слова «рекомендованим листом з повідомленням про вручення» — словами і цифрами «у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу».

  1. У підпункті 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 слова «інші матеріали» замінити словами «податкові консультації, інші матеріали».
  2. У статті 84:

1) у пункті 84.2 слова «керівника (або його заступника) контролюючого органу» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу»;

2) у пункті 84.3 слова «керівник (або заступник)» замінити словами «керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу».

  1. У статті 85:

1) абзац другий пункту 85.2 викласти в такій редакції:

«При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту»;

2) пункт 85.4 після слова «посадові» доповнити словом «(службові)».

  1. У статті 86:

1) в абзаці другому пункту 86.4:

перше речення викласти в такій редакції:

«Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу»;

у другому і третьому реченнях слово «законних» виключити;

2) у пункті 86.5:

абзац другий виключити;

в абзаці третьому слово «законними» виключити;

3) у пункті 86.7:

абзаци перший і другий викласти в такій редакції:

«86.7. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу»;

в абзаці третьому слова «керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника)» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу»;

в абзаці четвертому слова «керівником контролюючого органу (або його заступником)» замінити словами «керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу»;

4) пункти 86.8 та 86.12 викласти в такій редакції:

«86.8. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових
документів — протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків»;

«86.12. Результати перевірок з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» оформлюються з урахуванням особливостей, визначених  статтею 39 цього Кодексу».

 

 

  1. У статті 87:

1) у пункті 87.1:

абзац другий викласти в такій редакції:

«Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до
1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках»;

абзац п’ятий доповнити словами і цифрами «з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.41 статті 43 цього Кодексу»;

абзац сьомий викласти в такій редакції:

«Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику»;

2) пункт 87.5 викласти в такій редакції:

«87.5. У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

Податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Контролюючий орган повідомляє платнику податків про таке надходження в п’ятиденний строк з дня отримання відповідного документа.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов’язання платника податків укласти зазначений договір».

  1. У статті 89:

1) пункт 89.1 викласти в такій редакції:

«89.1. Право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, — з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, — з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, — з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань»;

2) в абзаці шостому пункту 89.2 слово «двадцяти» замінити словом «шістдесяти»;

3) в абзаці третьому пункту 89.3 слова «керівника контролюючого органу» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу»;

4) в абзаці третьому пункту 89.5 слова «з повідомленням про вручення» замінити словами і цифрами «у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу».

  1. У статті 91:

1) пункт 91.1 викласти в такій редакції:

«91.1. У разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов’язки, визначені цим Кодексом»;

2) пункт 91.3 доповнити абзацом другим такого змісту:

«У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих».

  1. У підпункті 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 слово «скасування» замінити словами «визнання протиправними та/або скасування».
  2. У статті 94:

1) пункт 94.2 доповнити підпунктом 94.2.8 такого змісту:

«94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки)»;

2) в абзаці третьому пункту 94.5:

у першому реченні слова «керівника відповідного контролюючого органу» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу»;

у другому реченні слова «керівником контролюючого органу» замінити словами «керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу»;

3) в абзаці першому пункту 94.6 слова «Керівник контролюючого органу (його заступник)» замінити словами «Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу»;

4) у пункті 94.7:

в абзаці третьому слова «керівника контролюючого органу (його заступника)» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу»;

в абзаці четвертому слова «керівник контролюючого органу (його заступник)» замінити словами «керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу»;

5) у пункті 94.8 слова «керівника контролюючого органу (його заступника)» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу»;

6) у пункті 94.9 слова «керівником контролюючого органу (його заступником)» замінити словами «керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу»;

7) в абзаці першому пункту 94.10 слова «керівника контролюючого органу (його заступника)» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу»;

8) у пункті 94.11:

в абзаці першому слова «керівника контролюючого органу (його заступника)» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу»;

в абзаці другому слова «керівником контролюючого органу (його заступником)» замінити словами «керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу»;

9) в абзаці першому пункту 94.14 слова «керівником (заступником)» замінити словами «керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу»;

10) у підпункті 94.19.6 пункту 94.19 слова «керівника контролюючого органу (його заступника)» замінити словами «керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу».

 

  1. У статті 95:

1) у пункті 95.3:

в абзаці першому слова «органі, що здійснює казначейське обслуговування» замінити словами «центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування»;

у другому реченні абзацу третього слова «його керівником» замінити словами «керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу»;

2) пункт 95.5 доповнити абзацами другим — шостим   такого змісту:

«У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України»;

3) у пункті 95.14:

слово «(контракті)» замінити словами «купівлі-продажу»;

доповнити  абзацами  другим і третім такого змісту:

«Договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, обов’язково має бути підписаний платником податків — боржником, майно якого було продано на торгах.

У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих».

  1. 58. У статті 100:

1) в абзаці першому пункту 100.1 слова і цифри «розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу» замінити словами і цифрами «розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу»;

2) пункти 100.8 — 100.11 викласти в такій редакції:

«100.8. Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

стосовно загальнодержавних податків та зборів — керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених пунктом 100.9 цієї статті;

стосовно місцевих податків та зборів — керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

100.9. Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених цим пунктом, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

100.10. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує та веде у відкритому доступі Реєстр заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, який щодня опубліковує на своєму офіційному веб-сайті.

До зазначеного реєстру вносяться такі дані за кожною з поданих заяв:

назва платника податків та код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

дата подання заяви про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу;

вид заяви (про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу);

сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявленого до розстрочення, відстрочення;

вид податку/збору, грошове зобов’язання чи податковий борг за яким заявлений до розстрочення, відстрочення;

рішення контролюючого органу за результатами розгляду заяви, номер та дата такого рішення;

дата та номер договору про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу;

строк дії договору про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу;

вартість майна, переданого у податкову заставу.

Заяви про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу вносяться до Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

100.11. Розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, — у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, — у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення».

  1. У статті 102:

1) в абзаці першому пункту 102.1:

перше речення  після слів «має право» доповнити словами «провести перевірку та»;

друге речення після слів «такого грошового зобов’язання» доповнити словами «(в тому числі від нарахованої пені)»;

2) в абзаці першому пункту 102.6 слова «керівником контролюючого органу (його заступником)» замінити словами «керівником (його заступником або уповноваженою особою)».

  1. У статті 120:

1) абзац перший пункту 120.1  викласти в такій редакції:

«120.1. Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом»;

2) пункт 120.3 викласти в такій редакції:

«120.3. Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, —
у разі неподання звіту про контрольовані операції;

1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8
пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, —

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення»;

3) доповнити пунктом 120.4 такого змісту:

«120.4. Несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року».

  1. Статтю 1201 викласти в такій редакції:

«1201. Порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної

1201.1. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або  які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття  рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 1201.2 цієї статті, не застосовуються.

1201.2. Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не  надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні — рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, — тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію
не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом,  не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, — тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків  суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 1201.1 цієї статті, не застосовуються.

1201.3. Допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, — тягне за собою накладення на платника податку — продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.

Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків — продавцем зазначених в абзаці першому цього пункту помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, — тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок протягом
15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок у строк від
16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок у строк від
31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок у строк від
61 до 90 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок у строк від
91 до 120 календарних днів;

60 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок у строк від
121 до 150 календарних днів;

70 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок у строк від
151 до 180 календарних днів;

100 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня».

  1. У статті 126:

1) абзац перший пункту 126.1 після слів «грошового зобов’язання» доповнити словами та цифрами «(крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті)»;

2) доповнити пунктом 126.2 такого змісту:

«126.2. У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов’язання».

  1. Пункти 129.1 і 129.4 статті 129 викласти в такій редакції:

«129.1. Нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, — починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків  податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, — починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, — після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання»;

«129.4. На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день».

  1. У пункті 130.1 статті 130 слова «керівник контролюючого органу (його заступник)» замінити словами «керівник (заступник керівника або уповноважена особа) контролюючого органу».

 

 

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

семь − 3 =

Наша розсилка

  • ІІ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД КАДРОВИКІВ. 19-30 червня 2017 р.

    19.06.2017Видавництво «Професійні видання»

Опитування

Якою бухгалтерською програмою ви користуєтесь?

Випадкова цитата

Есть всего одна вещь, которой человек может полностью управлять — это его собственное отношение к жизни

ЗАКОН УКРАЇНИ №1797 від 21.12.16 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» Частина1

Час читання: 229 min
0

Поділитися з другом