“Стаття 231. Акцизна накладна
231.1. Платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального. В акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер акцизної накладної;
б) дата складання акцизної накладної;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, що реалізує пальне;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, що реалізує пальне, та отримувача пального;
ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків, – отримувача пального;
д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
е) опис пального;
є) обсяг пального в літрах, приведених до t 15 оС.
231.2. Форма та порядок заповнення акцизної накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
231.3. Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.
Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне). При цьому окремі обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами “г” та “ґ” пункту 231.1 цієї статті, не заповнюються.
У разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.
Для цілей цього пункту під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.
Акцизна накладна може бути складена не пізніше останнього
дня звітного місяця на загальний обсяг втраченого пального
протягом такого місяця за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що втрачено.
231.4. Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.
231.5. При реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
231.6. Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального.
З метою отримання особою, яка реалізує пальне, зареєстрованого в Єдиному реєстрі акцизних накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального, така особа, що реалізує пальне, надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманим особою, яка реалізує пальне.
Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених
пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального/особі, яка реалізує пальне, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Платник податку має право зареєструвати акцизну накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу.
Якщо обсяг, визначений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу, є меншим за обсяг пального в акцизній накладній та/або розрахунку коригування, які платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних, то платник податку зобов’язаний перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг реалізованого пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими
підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, та зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.
231.7. Якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, яка реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних:
особою, яка реалізує пальне, якщо передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або якщо коригування показників у підсумку не змінює обсяг реалізованого пального;
отримувачем пального, якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, для чого особа, яка реалізує пальне, надсилає складений розрахунок коригування отримувачу пального. При цьому особа, що реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального.
Розрахунок коригування, складений платником податку до акцизних накладних з реалізації пального не платникам акцизного податку, або розрахунок коригування, складений за іншими операціями, ніж реалізація пального отримувачам пального, підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних таким платником податку.
231.8. Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Отримувач пального має право звіряти дані отриманої акцизної накладної на відповідність з даними Єдиного реєстру акцизних накладних.
231.9. Виявлення розбіжностей даних декларацій з акцизного податку платника податків та даних Єдиного реєстру акцизних накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки особи, яка реалізує пальне, та у відповідних випадках отримувача пального.
231.10. У разі порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувач пального має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне. До заяви додаються копії первинних документів, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання такого пального.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеної особи, яка реалізує пальне.
Стаття 232. Електронне адміністрування реалізації пального
232.1. Облік обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального ведеться за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Ведення обліку обсягів пального у системі електронного адміністрування реалізації пального здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального є літри, приведені до
температури 150С. При цьому відпущені літри через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях для цілей цього розділу вважаються як літри, приведені до температури 150С. Така одиниця обліку повинна використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.
Система електронного адміністрування реалізації пального забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД:
обсягів пального, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
обсягів пального, виробленого на митній території України або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок;
обсягів пального, на які платники податку зареєстрували заявки на поповнення обсягів залишку пального за рахунок сплачених коштів в бюджет в системі електронного адміністрування реалізації пального;
сум сплаченого акцизного податку, за рахунок яких платники податку можуть зареєструвати заявки на поповнення обсягів залишку пального;
обсягу залишку пального, на який платники податку мають право зареєструвати акцизні накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Порядок електронного адміністрування реалізації пального встановлюється Кабінетом Міністрів України.
232.2. Платникам акцизного податку автоматично відкриваються облікові картки в системі електронного адміністрування реалізації пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
232.3. Платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (ΣАНакл), обчислений за такою формулою:
ΣАНакл = ΣАНаклОтр + ΣАМитн + ΣЗаявкиПоповн – ΣКоригЗаявкиПоповн – ΣАНаклВид – ΣВтрат,
де:
ΣАНаклОтр – загальний обсяг пального за отриманими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до них таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
ΣАМитн – загальний обсяг пального, ввезеного на митну територію України, оформленого належним чином митними деклараціями, з якого сплачено акцизний податок;
ΣЗаявкиПоповн – загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального заявками на поповнення обсягу залишку пального, із списанням з облікових карток грошових коштів сплаченого акцизного податку в бюджет, рівних сумі акцизного податку для відповідного обсягу пального;
ΣКоригЗаявкиПоповн – загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального коригуваннями до заявок на поповнення обсягу залишку пального, за якими зменшується попередньо збільшений обсяг залишку пального;
ΣАНаклВид – загальний обсяг пального за виданими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
ΣВтрат – загальний обсяг пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, що засвідчені відповідним актом втрати, псування чи знищення пального.
232.4. Порядок реєстрації заявок на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.
232.4.1. Заявки на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального повинні містити такі обов’язкові поля (реквізити):
а) порядковий номер заявки;
б) дата складання заявки;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, що реєструє заявку на поповнення обсягу залишку пального;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) платника податку, що реєструє заявку на поповнення обсягу залишку пального;
ґ) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
д) опис пального;
е) обсяг пального в літрах, приведених до t 15 оС до зарахування в Системі електронного адміністрування реалізації пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
є) ставка акцизного податку на відповідне пальне, що встановлена на дату реалізації пального;
ж) курс Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального;
з) сума акцизного податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, розрахованого за ставкою акцизного податку, передбаченою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, та обсягами пального, що містяться в таких заявках;
и) номер та дата заявки на поповнення обсягу залишку пального у випадку складання коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
232.4.2. У разі якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального, він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального за умови наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального у такій заявці.
Кошти сплаченого акцизного податку, які обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального, зараховуються на окремі рахунки, відкриті платнику акцизного податку в центральному органі виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
232.4.3. У разі якщо у платника акцизного податку в результаті зміни фізико-хімічних показників пального є необхідність провести збільшення обсягів пального за певним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і при цьому одночасно зменшити обсяги пального за іншим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, такий платник податку може оформити заявку на поповнення обсягу залишку пального, в якій зазначаються обсяги пального, що збільшуються та що зменшуються.
При цьому якщо суми акцизного податку на таке пальне є рівними, то така заявка оформляється з нульовою сумою акцизного податку і реєструється без списання з облікової картки грошових коштів сплаченого акцизного податку.
У разі якщо сума акцизного податку на пальне, обсяг залишків якого збільшується, є більшою, ніж сума акцизного податку на пальне, обсяг залишків якого зменшується у зв’язку із зміною їх фізико-хімічних показників, заявка на поповнення обсягу залишку пального оформляється на суму різниці сум акцизного податку, розрахованих за відповідними ставками з відповідних обсягів залишку пального, що збільшуються та зменшуються, та реєструється із списанням з облікової картки грошових коштів в розмірі такої різниці.
У разі якщо сума акцизного податку на пальне, обсяги залишків якого збільшуються, є меншою, ніж сума акцизного податку на пальне, обсяги залишків якого зменшуються у зв’язку із зміною їх фізико-хімічних показників, заявка на поповнення обсягу залишку пального оформляється з нульовою сумою акцизного податку і реєструється без повернення на облікову картку грошових коштів сплаченого акцизного податку.
232.4.4. У разі виявлення помилок у зареєстрованих заявках на поповнення обсягу залишку пального платник податку має право в межах 365 днів зареєструвати коригування до такої заявки на поповнення обсягу залишку пального в межах позитивного значення показника ΣАНакл, визначеного відповідно до пункту 232.3 цієї статті. При цьому таке коригування до заявки на поповнення обсягу залишку пального повинно відображатися у декларації з акцизного податку за період, в якому відбулося таке коригування.
232.4.5. Форма та порядок заповнення заявки на поповнення обсягу залишку пального та коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики”.
- Пункти 243.1-243.4 статті 243 викласти в такій редакції:
“243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:
| Найменування забруднюючої речовини | Ставка податку, гривень за 1 тонну |
| Азоту оксиди | 1968,65 |
| Аміак | 369,22 |
| Ангідрид сірчистий | 1968,65 |
| Ацетон | 738,45 |
| Бенз(о)пірен | 2506116,51 |
| Бутилацетат | 443,40 |
| Ванадію п’ятиокис | 7384,48 |
| Водень хлористий | 74,17 |
| Вуглецю окис | 74,17 |
| Вуглеводні | 111,26 |
| Газоподібні фтористі сполуки | 4874,09 |
| Тверді речовини | 74,17 |
| Кадмію сполуки | 15581,58 |
| Марганець та його сполуки | 15581,58 |
| Нікель та його сполуки | 79387,98 |
| Озон | 1968,65 |
| Ртуть та її сполуки | 83449,45 |
| Свинець та його сполуки | 83449,45 |
| Сірководень | 6326,80 |
| Сірковуглець | 4111,45 |
| Спирт н-бутиловий | 1968,65 |
| Стирол | 14375,55 |
| Фенол | 8935,54 |
| Формальдегід | 4874,09 |
| Хром та його сполуки | 52850,62. |
243.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності:
| Клас небезпечності | Ставка податку, гривень за 1 тонну |
| I | 14080,50 |
| II | 3224,65 |
| III | 480,47 |
| IV | 111,26. |
243.3. Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів:
| Орієнтовно безпечний рівень впливу речовин (сполук), міліграмів на 1 куб. метр | Ставка податку, гривень за 1 тонну |
| Менше ніж 0,0001 | 592712,50 |
| 0,0001 – 0,001 (включно) | 50783,62 |
| Понад 0,001 – 0,01 (включно) | 7015,25 |
| Понад 0,01 – 0,1 (включно) | 1968,65 |
| Понад 0,1 | 74,17. |
243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,33 гривні за 1 тонну”.
- Пункти 245.1 і 245.2 статті 245 викласти в такій редакції:
“245.1. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти:
| Найменування забруднюючої речовини | Ставка податку, гривень за 1 тонну |
| Азот амонійний | 1293,10 |
| Органічні речовини (за показниками біохімічного споживання кисню (БСК 5) | 517,57 |
| Завислі речовини | 37,09 |
| Нафтопродукти | 7606,99 |
| Нітрати | 111,26 |
| Нітрити | 6350,98 |
| Сульфати | 37,09 |
| Фосфати | 1033,52 |
| Хлориди | 37,09. |
245.2. Ставки податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 245.1 цієї статті та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу:
| Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовно безпечний рівень впливу, міліграмів на 1 літр | Ставка податку, гривень за 1 тонну |
| До 0,001 (включно) | 135489,06 |
| Понад 0,001 – 0,1 (включно) | 98236,15 |
| Понад 0,1 – 1 (включно) | 16935,94 |
| Понад 1 – 10 (включно) | 1723,59 |
| Понад 10 | 345,04″. |
- Пункти 246.1 і 246.2 статті 246 викласти в такій редакції:
“246.1. Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:
246.1.1. обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, – 694,91 гривні за одиницю;
246.1.2. люмінесцентних ламп – 12,09 гривні за одиницю.
246.2. Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:
| Клас небезпеки відходів | Рівень небезпечності відходів | Ставка податку, гривень за 1 тонну |
| I | надзвичайно небезпечні | 1128,63 |
| II | високонебезпечні | 41,11 |
| III | помірно небезпечні | 10,31 |
| IV | малонебезпечні | 4,02 |
| малонебезпечні нетоксичні відходи гірничої промисловості | 0,39″. |
- У пункті 247.1 статті 247 цифри “0,008” замінити цифрами “0,010136”.
- Пункт 248.1 статті 248 викласти в такій редакції:
“248.1. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк:
| Категорія відходів | Ставка податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів (крім відходів, представлених як джерела іонізуючого випромінювання), гривень за 1 куб. метр | Ставка податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів, представлених як джерела іонізуючого випромінювання, гривень за 1 куб. сантиметр |
| Високоактивні | 483699,51 | 16123,32 |
| Середньоактивні та низькоактивні | 9029,05 | 3224,65″. |
- У підпункті 251.1.6 пункту 251.1 статті 251 слова “природного газу та” виключити.
- У статті 252:
1) у таблиці пункту 252.20 позиції:
| “газ природний (будь-якого походження): | |
| природний газ, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті, видобутий з покладів до 5000 метрів |
70,00 |
| природний газ, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті, видобутий з покладів понад 5000 метрів |
14,00 |
| з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України | 11,00 |
| природний газ, видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність | 70,00 |
| з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів
|
55,00 |
| з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів |
28,00 |
| неенергетичні, нерудні (неметаловмісні (неметалічні) корисні копалини, води підземні1), води поверхневі, грязі лікувальні (пелоїди) | 5,00″ |
замінити такими позиціями:
| “газ природний (будь-якого походження): | |
| природний газ, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті, видобутий з покладів до 5000 метрів |
29,00
|
| природний газ, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті, видобутий з покладів понад 5000 метрів |
14,00 |
| з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України | 11,00 |
| природний газ, видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність | 70,00 |
| з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів | 29,00 |
| з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів |
14,00 |
| неенергетичні, нерудні (неметаловмісні (неметалічні) корисні копалини, води підземні1), води поверхневі, грязі лікувальні (пелоїди), крім бурштину | 5,00 |
| бурштин | 25,00″; |
2) у таблиці пункту 252.22 позицію:
| “Видобування запасів природного газу, що не відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті, із свердловин, у тому числі під час дослідно-промислової експлуатації (геологічного вивчення), які внесені до Державного реєстру нафтових та газових свердловин після 1 серпня 2014 року (протягом двох років з дати внесення таких свердловин до зазначеного Реєстру) | 0,55″ |
виключити.
- Пункт 253.5 статті 253 викласти в такій редакції:
“253.5. Ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання у таких розмірах:
| Характер користування надрами | Вид користування надрами | Одиниця виміру | Ставка рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за одиницю обсягу користування надрами, гривень на рік |
| Використання підземного простору надр – пористих чи тріщинуватих геологічних утворень (пластів – колекторів) | зберігання природного газу та газоподібних продуктів | тис. куб. метрів активного об’єму | 0,38 |
| Використання підземного простору – спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер) | зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів | куб. метрів | 0,38 |
| витримування виноматеріалів, виробництво і зберігання винопродукції | кв. метрів | 1,08 | |
| вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин | кв. метрів | 0,62 | |
| зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів | -“- | 0,46 | |
| провадження іншої господарської діяльності | -“- | 1,51″.
|
- Пункт 254.4 статті 254 викласти в такій редакції:
“254.4. Ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України встановлюються в таких розмірах:
| Вид радіозв’язку | Діапазон радіочастот | Ставка рентної плати за 1 МГц смуги радіочастот на місяць, гривень |
|
| 1. | Радіорелейний зв’язок фіксованої радіослужби | 0,03-300 ГГц | 0,95 |
| 2. | Радіозв’язок: | ||
| фіксованої, рухомої сухопутної радіослужб | 0,03-470 МГц | 926,34 | |
| морської радіослужби | 0,03-470 МГц | 463,17 | |
| 3. | Радіозв’язок у системі охоронної та охоронно-пожежної сигналізації | 30-470 МГц | 926,34 |
| 4. | Радіозв’язок з використанням радіоподовжувачів | 30-470 МГц | 464,62 |
| 5. | Радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів | 1427-2400 МГц 2400-2483,5 МГц 5150-5850 МГц |
23,40* |
| 6. | Радіозв’язок у системі з фіксованим абонентським радіодоступом стандарту DECT | 30-3000 МГц | 46,75 |
| 7. | Транкінговий радіозв’язок | 30-470 МГц | 2872,49 |
| 8. | Пошуковий радіозв’язок | 30-960 МГц | 37053,30 |
| 9. | Радіолокаційна та радіонавігаційна радіослужби | 30-3000 МГц 3-30 ГГц |
93,49 |
| 10. | Радіозв’язок супутникової рухомої та фіксованої радіослужб | 30-3000 МГц 3-30 ГГц |
61,37 |
| 11. | Стільниковий радіозв’язок | 300-2200 МГц | 23085,25* |
| 12. | Радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації | 2-7 ГГц | 40,92* |
| 10-42,5 ГГц | 14,62* | ||
| 13. | Передавання звуку залежно від потужності: | 30 кГц – 30 МГц | |
| до 1 кВт включно | 1110,42 | ||
| від 1,1 до 10 кВт включно | 1668,58 | ||
| від 10,1 до 100 кВт включно | 2361,15 | ||
| від 101 до 500 кВт включно | 2779,00 | ||
| від 501 кВт і вище | 4617,04 | ||
| 14. | Передавання та ретрансляція телевізійного зображення залежно від потужності: | 30-300 МГц | |
| від 1 до 10 Вт включно | 46,75 | ||
| від 10,1 до 100 Вт включно | 140,28 | ||
| від 101 Вт до 1 кВт включно | 230,85 | ||
| від 1,1 до 5 кВт включно | 371,13 | ||
| від 5,1 до 20 кВт включно | 695,49 | ||
| від 20,1 кВт і вище | 926,34 | ||
| 15. | Передавання звуку залежно від потужності: | 66-74 МГц 87,5-108 МГц |
|
| до 100 Вт включно | 347,74 | ||
| від 101 Вт до 1 кВт включно | 695,49 | ||
| від 1,1 до 10 кВт включно | 1110,42 | ||
| від 10,1 кВт і вище | 1390,94 | ||
| 16. | Передавання та ретрансляція телевізійного зображення залежно від потужності: | 300-880 МГц | |
| до 10 Вт включно | 32,15 | ||
| від 10,1 до 100 Вт включно | 64,29 | ||
| від 101 Вт до 1 кВт включно | 140,28 | ||
| від 1,1 до 5 кВт включно | 277,64 | ||
| від 5,1 до 20 кВт включно | 555,21 | ||
| від 20,1 кВт і вище | 695,49 | ||
| 17. | Види радіозв’язку (служби, системи, радіотехнології, радіоелектронні засоби, випромінювальні пристрої), що не зазначені у пунктах 1-16 пункту 254.4 цієї статті | 9 кГц – 400 ГГц | 1390,94 |
____________
* Для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належать окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75″.
