Способи надходження запасів до бюджетних установ
- придбання у постачальника за плату;
- безоплатне отримання від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору);
- безоплатне отримання від суб’єктів державного сектору;
- виготовлення власними силами;
- отримання у процесі ремонту, поліпшення (модернізації, добудови, реконструкції тощо) та ліквідації основних засобів;
- отримання у результаті обміну на інші запаси.
Залежно саме від способу надходження запасів до бюджетної установи проводиться їх оцінка для подальшого зарахування на баланс. І за загальним правилом придбані (отримані) або вироблені запаси оприбутковуються на баланс за первісною вартістю (п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 123).
Нагадаємо, що під первісною вартістю слід розуміти фактичну вартість активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих, витрачених) для придбання (створення) активів.
Порядок формування первісної вартості запасів визначений у розд. II НП(С)БО 123 і розд. II Методрекомендацій № 11.
Для наочності наведемо підходи до визначення первісної вартості запасів залежно від шляхів їх надходження у табл.
Порядок визначення первісної вартості запасів залежно від способу надходження
|
Спосіб надходження запасів |
За якою вартістю оцінюється (що є первісною вартістю) |
Порядок визначення |
|
Придбання за плату |
Собівартість (у сумі фактичних витрат) |
До фактичних витрат на придбання запасів належать: — суми, сплачені постачальнику згідно з договором, за вирахуванням непрямих податків; — суми ввізного мита; — суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються (ПДВ, акцизний податок); — транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ); — інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати) |
|
Безоплатне отримання від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору) |
Справедлива вартість на дату отримання |
Оцінку безоплатно отриманих матеріальних цінностей проводить комісія установи, створена за розпорядженням керівника. За результатами своєї роботи комісія складає акт оцінки матеріальних цінностей довільної форми. При визначенні справедливої вартості запасів установи можуть взяти за основу дані про: а) останню ціну за останніми операціями з відповідними запасами (за умови відсутності істотних змін у ринковому, економічному або правовому середовищі); б) ринкові ціни на подібні запаси. Джерелами такої інформації можуть бути дані заводів-виробників, прайс-листи торговельних підприємств тощо; в) додаткові показники, які характеризують рівень цін на запаси (інформація з інтернет-ресурсів тощо). Водночас під час визначення справедливої вартості обов’язково враховують усі витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням запасів до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Окрім того, запаси, отримані безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), можуть бути оцінені за вартістю згідно з відповідними первинними документами. При цьому запаси слід оприбутковувати за вартістю з урахуванням витрат на сплату непрямих податків, ввізного мита, на доставку тощо |
|
Безоплатне отримання від суб’єктів державного сектору |
Балансова вартість згідно з даними суб’єкта державного сектору |
Балансова вартість запасів, безоплатно отриманих від інших бюджетних установ, визначається виходячи з даних бухобліку установи, яка передала такі матеріальні цінності. Тобто такі запаси повинні передаватися разом з первинними документами, в яких зазначається вартість придбання (виробництва) цих запасів. Також при оприбуткуванні таких матеріальних цінностей слід ураховувати всі витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням їх до придатного для використання стану. У разі якщо достовірна інформація щодо первісної вартості отриманих запасів відсутня, тоді їх оцінюють на рівні справедливої вартості (на дату отримання) |
|
Виготовлення власними силами |
Виробнича собівартість |
Виробнича собівартість запасів визначається відповідно до вимог розд. IV НП(С)БО 135. Зокрема, до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: — прямі матеріальні витрати (вартість сировини та матеріалів, використаних під час виготовлення продукції); — прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції); — інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи, орендна плата за земельні ділянки, амортизація, вартість послуг сторонніх організацій, прямо пов’язаних з виробництвом продукції, втрати від браку тощо); — змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Майте на увазі: поділ загальновиробничих витрат на постійні та змінні є досить умовним. Загалом до загальновиробничих витрат належать: витрати на оплату праці (разом з відрахуваннями на соціальні заходи) апарату управління виробничими (навчальними) майстернями, амортизація необоротних активів загальновиробничого призначення та витрати на їх ремонт і техобслуговування, витрати на оплату енергоносіїв (за послуги тепло-, водо-, електропостачання), витрати на техніку безпеки та охорону праці тощо. Слід також пам’ятати, що виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції або в оцінці можливого її використання. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості установи визначають самостійно за погодженням з вищою за рівнем установою |
|
Отримання у процесі ремонту, поліпшення, ліквідації основних засобів |
Чиста вартість реалізації або за оцінкою можливого їх використання |
Чиста вартість реалізації визначається на рівні очікуваної ціни реалізації запасів, за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та продаж. Визначає чисту вартість реалізації таких запасів комісія установи, створена за розпорядженням керівника. |
|
Оцінка можливого використання запасів проводиться також комісією установи виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі установи. При цьому враховують ступінь їх придатності до експлуатації. Витрати на ремонт отриманих матеріальних цінностей, які будуть використовуватися як запасні частини, а також витрати на доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів, включаються до їх первісної вартості |
||
|
Отримання у результаті обміну на інші запаси |
Балансова вартість переданих запасів |
Підставою для визначення балансової вартості отриманих у результатів обміну запасів є первинні документи, передані разом з ними. Якщо балансова вартість переданих запасів суттєво відрізняється від їх справедливої вартості, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість на дату оприбуткування. Увага! Порогом суттєвості є 20-відсоткове відхилення балансової вартості переданих запасів від їх справедливої вартості. Відтак визначати справедливу вартість таких запасів все ж таки доведеться хоча б для того, щоб було з чим порівнювати їх балансову вартість |
Висновки:
Первісна вартість запасів включає витрати на придбання (виготовлення, переробку, обмін тощо), доставку до місця зберігання (використання) та інші витрати на доведення їх до стана, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
На противагу цьому не включаються до первісної вартості запасів такі витрати, як (п. 11 розд. ІІ НП(С)БО 123):
— понаднормові втрати і нестачі запасів;
— фінансові витрати;
— витрати на зберігання, крім тих витрат, які необхідні перед наступним етапом виробництва;
— загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях;
— витрати на збут.
Фактично, це всі витрати, які неможливо прямо віднести на конкретний вид (найменування, групу) запасів. Тому їх слід відносити на витрати того звітного періоду, в якому вони були здійснені (встановлені).
Первісну вартість одиниці запасів, за якою вони відображаються у бухгалтерському обліку, визначають шляхом ділення фактичних витрат на придбання (виготовлення, обмін тощо) однорідних запасів з однієї партії на загальну кількість таких запасів.
Однак проводити такі розрахунки можливо лише у випадку, коли достеменно відома сума витрат, яка безпосередньо відноситься на певний вид (найменування, групу) запасів. У випадку придбання лише одного виду запасів жодних складнощів з цим не виникає. Інша річ, коли проводиться закупівля відразу декількох видів (найменувань, груп) запасів. І якщо розподіл витрат на придбання запасів між окремими їх видами здебільшого не викликає особливих проблем, то з витратами на доставку все значно складніше.
Віднесення ТЗВ до первісної вартості запасів
В документах на товар постачальник зазвичай указує загальну суму витрат на доставку, без розподілу між окремими видами матеріальних цінностей. Утім, іноді опікуватися питанням доставки придбаних запасів установам доводиться самотужки: здійснювати доставку власним транспортом або користуватися послугами сторонніх перевізників. Тож залежно від ситуації ТЗВ можуть включатися до первісної вартості запасів за одним із таких двох методів:
-
метод прямого підрахунку
передбачає включення ТЗВ до первісної вартості конкретних найменувань (груп, видів) запасів при їх оприбуткуванні. Але такий метод може застосовуватися за умови, що під час надходження запасів можна відразу достовірно визначити витрати на їх транспортування і заготівлю. У випадку придбання і доставки тільки одного виду (найменування) запасів ТЗВ повністю включаються до первісної вартості відповідного виду запасів на підставі первинних документів. Якщо ж мала місце доставка відразу кількох видів запасів одним транспортом, тоді суму ТЗВ слід розподілити між кількома видами (найменуваннями) запасів пропорційно до їх кількості або вартості. При цьому кількість всіх матеріальних цінностей слід перевести в одну одиницю виміру (кг, м, л, шт. тощо). Метод прямого розрахунку зручно використовувати при невеликій номенклатурі запасів та незначних обсягах товарообігу в установі;
-
збірно-розподільчий
передбачає узагальнення суми ТЗВ, пов’язаних із доставкою кількох видів запасів, на окремому субрахунку, рахунках обліку запасів або аналітичному рахунку (абз. 2 п. 8 розд. ІІ Методрекомендацій № 11). Цей метод доцільно застосовувати, якщо ТЗВ пов’язані з постачанням відразу декількох найменувань, груп або видів запасів, якщо такі витрати носять систематичний характер і характеризуються значними обсягами.
Безпосередньо розподіл ТЗВ здійснюється на кінець місяця. Тобто сума ТЗВ, узагальнена на окремому субрахунку або аналітичному рахунку, щомісяця розподіляється такими способами:
— пропорційно відноситься на вартість запасів, що вибули;
— розподіляється між вартістю залишку запасів станом на кінець звітного місяця і вартістю запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць:
де Серед % ТЗВ — середній відсоток ТЗВ;
ТЗВпоч — залишок ТЗВ на початок місяця;
ТЗВміс — сума ТЗВ за місяць;
ВЗпоч — вартість залишку запасів на початок місяця;
ВЗміс — вартість запасів, що надійшли протягом місяця;
ВЗвиб — вартість запасів, що вибули у звітному місяці.
Далі обчислюються ТЗВ, що відносяться на запаси, які вибули протягом місяця:
ТЗВвиб = Серед % ТЗВ х ВЗвиб.
Отже, головною відмінністю між зазначеними вище методами (метод прямого підрахунку і збірно-розподільчий метод) є те, що перший із них застосовується при надходженні запасів, а другий — при їх вибутті. Вибір методу обов’язково має бути чітко зафіксований у наказі про облікову політику вашої установи.
Коректні КЕКВ при придбанні запасів
Не зайвим також буде нагадати, за яким КЕКВ слід планувати і проводити видатки на придбання (виготовлення) запасів. Так, основним нормативним документом у сфері застосування КЕКВ є Інструкція № 333. Саме в цій Інструкції наведений детальний перелік видатків, які можна здійснювати за відповідними КЕКВ. При цьому для бухгалтера важливо чітко розуміти, за яким КЕКВ можна запланувати і здійснити придбання тих чи інших матеріальних цінностей. Тому пропонуємо провести співставлення деяких субрахунків обліку запасів з КЕКВ.
Порядок проведення видатків на придбання (виготовлення) запасів
|
КЕКВ |
Перелік видатків* |
Субрахунок бухгалтерського обліку |
|
2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» |
Видатки на придбання (виготовлення) матеріальних цінностей, зокрема: 1) канцтоварів |
1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» |
|
2) бланків документів (у тому числі дипломів, свідоцтв, посвідчень); рекламної продукції; печаток та штампів тощо |
1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 1816 «Інші нефінансові активи» (бланки документів суворої звітності) |
|
|
3) довідкових видань, підручників і книг, які не належать до бібліотечного фонду |
1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» |
|
|
4) аптечок, а також медикаментів і перев’язувальних матеріалів для їх поповнення за умови, що установа не має медичного кабінету чи пункту; лікарських засобів та виробів медичного призначення для використання у навчальному процесі медичними навчальними закладами |
1512 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали» |
|
|
5) будівельних матеріалів, інвентарю та інструментів для господарської діяльності і благоустрою території |
1513 «Будівельні матеріали» |
|
|
6) МШП |
1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» |
|
|
7) комплектувальних виробів та деталей для ремонту всіх видів виробничого та невиробничого обладнання; витратних та інших матеріалів до комп’ютерної техніки та оргтехніки; пасивного мережевого обладнання |
1515 «Запасні частини» |
|
|
8) води, мінеральної води (крім мінеральної води для лікувальних цілей); цигарок (якщо таке придбання передбачено відповідними нормативно-правовими актами) |
1511 «Продукти харчування», 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу» |
|
|
9) реактивів, хімікатів, біопрепаратів, насіння, добрив (у тому числі для науково-дослідних робіт, наукових цілей та навчального процесу) |
1816 «Інші нефінансові активи», 1517 «Сировина і матеріали» |
|
|
10) квіткової продукції, квітів для оформлення клумб, декоративних насаджень (крім багаторічних насаджень), ґрунту для клумб тощо |
1517 «Сировина і матеріали» |
|
|
11) тварин для вирощування та відгодівлі; корм для годівлі тварин |
1714 «Поточні біологічні активи тваринництва» |
|
|
12) сувенірів, подарунків (у тому числі новорічних) |
1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу» |
|
|
13) пально-мастильних матеріалів, талонів на пальне, смарт-карток |
1514 «Пально-мастильні матеріали» |
|
|
14) запчастин та комплектуючих до транспортних засобів |
1515 «Запасні частини» |
|
|
15) посуду |
1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» |
|
|
16) боєприпасів для установ і організацій, які відповідно до законодавства мають право на їх придбання, але не мають призначень за КЕКВ 2260 «Видатки та заходи спеціального призначення» |
1816 «Інші нефінансові активи» |
|
|
2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали» |
Видатки на придбання: 1) лікарських засобів; крові та її компонентів; дезінфекційних засобів; мінеральної води для лікувальних цілей |
1512 «Медикаменти та перев’язувальні засоби» |
|
2) перев’язувальних матеріалів, дрібного медичного інвентарю |
1512 «Медикаменти та перев’язувальні засоби» |
|
|
3) ветеринарних препаратів |
1517 «Сировина і матеріали» |
|
|
2230 «Продукти харчування» |
Видатки на придбання продуктів харчування для: — лікувально-профілактичних закладів, будинків-інтернатів, загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих будинків, дитячих дошкільних установ, профтехучилищ, вищих закладів освіти та інших установ (організацій) згідно із законодавством; — контингентів військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу у стаціонарних та польових умовах; — безкоштовного дитячого харчування дітей до двох років з малозабезпечених сімей; — спецхарчування осіб, які працюють у шкідливих умовах: продовольчі пайки тощо |
1511 «Продукти харчування» |
|
2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» |
Видатки на оплату послуг, безпосередньо пов’язаних з придбанням матеріалів (у тому числі послуг з транспортування, навантаження, розвантаження тощо), якщо вартість таких послуг не включена до ціни товару |
15 «Виробничі запаси», 1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 1814 «Державні матеріальні резерви та запаси», 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу», 1816 «Інші нефінансові активи» |
|
2800 «Інші поточні видатки» |
Видатки, пов’язані зі сплатою ПДВ при придбанні запасів за умови, що сума податку включається до податкового кредиту установи — платника ПДВ |
6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами» |
|
* За одним і тим же КЕКВ можуть здійснюватися видатки як на придбання (виготовлення) запасів, так й інших необоротних матеріальних активів, а також інші видатки. Тому у переліку вище наведено лише деякі види витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням (виготовленням) запасів. |
||
Кореспонденція з обліку надходження запасів
З 1 січня 2017 року основою при відображенні господарських операцій в обліку для бухгалтерів бюджетних установ є Типова кореспонденція № 1219.
Безперечно, найгарячішим на сьогодні є питання щодо змін у кореспонденції субрахунків. Так, окрім очевидних перемін, обумовлених набуттям чинності Планом рахунків № 1203, нововведення торкнулися і загальних підходів до відображення окремих господарських операцій.
Що ж конкретно змінилося у порядку обліку запасів? Насамперед впадає в око відсутність у новій Типовій кореспонденції № 1219 проводки з формування фонду у МШП. Більше того, відтепер взагалі не існує такого поняття, як фонд в МШП. Це означає, що більше не треба створювати фонд у МШП при оприбуткуванні таких матеріальних цінностей. Відтак порядок зарахування на баланс МШП абсолютно нічим не відрізняється від оприбуткування будь-яких інших видів запасів. Детально про це про це ми писали тут >>>
Ще одне нововведення: починаючи з цього року запаси (у тому числі й МШП), отримані як благодійна (гуманітарна) допомога чи дарунок, визнаються доходом від необмінних операцій. До речі, за новими правилами надходження МШП за операціями з внутрівідомчої передачі також відноситься на збільшення доходу від необмінних операцій.
Нагадаємо, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від обмінних та необмінних операцій визначено НП(С)БО 124. Зокрема, відповідно до норм цього Положення під необмінними операціями слід розуміти господарські операції, які не передбачають передачі активів, послуг (робіт) в обмін на отриманий дохід або активи, але можуть передбачати виконання певних умов. Тобто, це операції, котрі передбачають виконання певних зобов’язань у односторонньому порядку (однією стороною таких відносин). І найяскравішим прикладом таких операцій є отримання бюджетною установою благодійної, гуманітарної допомоги, дарунків (у тому числі у натуральній формі).
У свою чергу, доходи від таких операцій включають у себе (п. 1.2 НП(С)БО 124):
— податкові надходження;
— неподаткові надходження (збори та платежі);
— трансферти та кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів;
— надходження до державних цільових фондів;
— зобов’язання, що не підлягають погашенню (зокрема, дохід на суму оприбуткування активів, які не були враховані в балансі раніше, а також отримання спонсорських, благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги).
Дохід від необмінних операцій визнається одночасно з отриманням активів, послуг (робіт).
Для обліку та узагальнення інформації про доходи від необмінних операцій Планом рахунків № 1203 передбачено рахунок 75 «Доходи за необмінними операціями». А конкретніше, отримання спонсорських, благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги (у тому числі надходження у натуральній формі) бюджетні установи повинні відображати на субрахунку 7511 «Доходи за необмінними операціями». За кредитом цього субрахунку показують збільшення (одержання) доходу за необмінними операціями, а за дебетом — списання доходів за необмінними операціями на фінансовий результат виконання кошторису.
Що ж стосується лишків запасів, виявлених під час інвентаризації, та матеріалів, отриманих від ліквідації необоротних активів, то, як і раніше, вони зараховуються до складу доходів від реалізації активів. Зауважимо лише, що цього року такі доходи обліковуються на субрахунку 7211 «Дохід від реалізації активів». Як і зазвичай, за кредитом цього субрахунку відображаємо отримання доходу, а за дебетом — списання у порядку закриття субрахунку на фінансовий результат виконання кошторису звітного періоду.
Далі розглянемо типову кореспонденцію субрахунків, яку слід складати при надходженні запасів починаючи з 2017 року. А також для наочності у табл. 5 порівняємо нову кореспонденцію із записами, які робилися до 2017 року.
Типова кореспонденція субрахунків при надходженні запасів
|
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція субрахунків |
|||
|
з 2017 року |
до 2017 року |
||||
|
дебет |
кредит |
дебет |
кредит |
||
|
1 |
Оприбуткування придбаних виробничих запасів та інших нефінансових активів |
15 «Виробничі запаси», 1814 «Державні матеріальні резерви та запаси», 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу», 1816 «Інші нефінансові активи» |
2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» |
201 — 218, 231 — 239 |
362, 364 675 |
|
Сума ПДВ з виробничих запасів, матеріалів і продуктів харчування: |
|||||
|
придбаних за рахунок коштів загального фонду |
— |
— |
201 — 218, 231 — 239 |
362, 364, 675 |
|
|
придбаних за рахунок коштів спеціального фонду: |
|||||
|
якщо ПДВ не включено до податкового кредиту |
— |
— |
201 — 218, 231 — 239 |
362, 364, 675 |
|
|
якщо ПДВ включено до податкового кредиту |
6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами» |
2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» |
641 |
362, 364, 675 |
|
|
2 |
Зарахування до складу первісної вартості запасів витрат, передбачених НП(С)БО 123 |
15 «Виробничі запаси», 1814 «Державні матеріальні резерви та запаси», 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу», 1816 «Інші нефінансові активи» |
2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками |
201 — 218, 231 — 239 |
362, 364, 675 |
|
3 |
Оприбуткування придбаних МШП |
1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» |
2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» |
221 — 222 |
362, 364, 675 |
|
Водночас проводиться другий запис |
— |
— |
801, 802, 811 — 813 |
411 |
|
|
Відображення сум витрат, що включаються до складу первісної вартості МШП, передбачених НП(С)БО 123 |
1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» |
2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» |
221 — 222 |
362, 364, 675 |
|
|
Водночас проводиться другий запис |
— |
— |
801, 802, 811 — 813 |
411 |
|
|
Сума ПДВ у разі включення до податкового кредиту |
6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами» |
2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» |
641 |
362, 364, 675 |
|
|
4 |
Отримання виробничих запасів та інших нефінансових активів (крім МШП) за операціями з внутрівідомчої передачі запасів |
15 «Виробничі запаси», 1811 «Готова продукція», 1814 «Державні матеріальні резерви та запаси», 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу», 1816 «Інші нефінансові активи» |
6611 «Зобов’язання за внутрішніми розрахунками розпорядників бюджетних коштів» |
261, 201 — 218, 231 — 239 |
683, 684 |
|
5 |
Отримання МШП за операціями з внутрівідомчої передачі запасів1 |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
7511 «Доходи за необмінними операціями»2 |
221 — 222 |
411 |
|
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
||||
|
1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» |
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
||||
|
6 |
Оприбуткування запасів, отриманих як гуманітарна (благодійна) допомога, дарунок, безповоротна допомога1 |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
7511 «Доходи за необмінними операціями»2 |
324 |
712 |
|
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
364 |
324 |
||
|
15 «Виробничі запаси», 1816 «Інші нефінансові активи» |
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
231 — 236, 238, 239 |
364 |
||
|
7 |
Оприбуткування МШП, отриманих як гуманітарна (благодійна) допомога1 |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
7511 «Доходи за необмінними операціями»2 |
324 |
712 |
|
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
364 |
324 |
||
|
1812 Малоцінні та швидкозношувані предмети» |
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
221 — 222 |
364 |
||
|
Водночас проводиться другий запис |
— |
— |
812 |
411 |
|
|
8 |
Оприбуткування виробничих запасів та інших нефінансових активів, раніше не врахованих на балансі, а також надлишки запасів, виявлених при інвентаризації1 |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
7211 «Дохід від реалізації активів»2 |
323 |
711 |
|
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
364 |
323 |
||
|
15 «Виробничі запаси», 1814 «Державні матеріальні резерви та запаси», 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу», 1816 «Інші нефінансові активи» |
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
231 — 236, 238, 239 |
364 |
||
|
9 |
Оприбуткування лишків МШП, виявлених при інвентаризації1 |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
7211 «Дохід від реалізації активів»2 |
323 |
711 |
|
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
364 |
323 |
||
|
1812 Малоцінні та швидкозношувані предмети» |
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
221 — 222 |
364 |
||
|
Водночас проводиться другий запис |
— |
— |
811 |
411 |
|
|
10 |
Оприбуткування сум вартості матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи1 |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
7211 «Дохід від реалізації активів»2 |
323 |
711 |
|
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
364 |
323 |
||
|
1513 «Будівельні матеріали», 1514 «Паливо-мастильні матеріали», 1515 «Запасні частини», 1516 «Тара», 1517 «Сировина і матеріали», 1518 «Інші виробничі запаси», 1816 «Інші нефінансові активи» |
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
231 — 236, 238, 239 |
364 |
||
|
11 |
Оприбуткування лишків МШП, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи1 |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
7211 «Дохід від реалізації активів»2 |
323 |
711 |
|
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
364 |
323 |
||
|
1812 Малоцінні та швидкозношувані предмети» |
2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» |
221 — 222 |
364 |
||
|
Водночас проводиться другий запис |
— |
— |
811 |
411 |
|
|
1 Типовою кореспонденцією № 1219 передбачено спрощений варіант відображення операцій з безоплатного надходження запасів (як благодійної допомоги, у результаті виявлення лишків під час інвентаризації, у результаті ліквідації та розбирання недобротних активів). Тобто вартість таких запасів відноситься прямо на збільшення доходів установи. Але на практиці такі операції потребують проведення через спеціальні реєстраційні рахунки з оформленням Довідки про надходження у натуральній формі. 2 Не пізніше останнього робочого дня місяця на суму безоплатно отриманих матеріальних цінностей необхідно подати до органів Держказначейської служби Довідку про надходження у натуральній формі. |
|||||
Типовій кореспонденції № 1219 прописано порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку лише основних та найбільш поширених господарських операцій.
Мінфін залишає за бюджетними установами право доповнити типову кореспонденцію власними проводками. Звісно, якщо в цьому є необхідність. Головне — дотримуватися таких вимог:
— по-перше, така кореспонденція субрахунків не повинна суперечити загальним методологічним засадам, установленим нормативно-правовими актами з питань бухобліку;
— по-друге, кореспонденцію субрахунків, яка буде використовуватися у конкретній установі, слід зафіксувати у розпорядчому документі про облікову політику. Зокрема, це краще оформити у вигляді окремого додатка до наказу про облікову політику відповідної установи.
Оцінка запасів на дату балансу
Нагадаємо: для бюджетних установ звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. На це вказує п. 7 розд. ІІІ НП(С)БО 101. Водночас наростаючим підсумком з початку звітного року складається проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює відповідний період. При цьому баланс складається на кінець останнього дня звітного періоду(наприклад, станом на 31 березня). Тож що таке дата балансу — зрозуміло.
Загальні засади оцінки запасів на дату балансу визначено у розд. ІІІ НП(С)БО 123. І головною вимогою є відображення запасів у бухобліку та звітності на дату балансу за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Первісна вартість запасів — це фактична вартість їх придбання (виготовлення). І щоб дізнатися первісну вартість тих чи інших матеріальних цінностей, достатньо скористатися даними бухгалтерського обліку. Тоді як під чистою вартістю реалізації слід розуміти очікувану ціну реалізації запасів, за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Відтак для її визначення необхідно провести розрахунки.
Зокрема, чиста вартість реалізації запасів обчислюється по кожній одиниці запасів за такою формулою:
Вреал. чист. = Цочік. – Вочік.,
де Вреал. чист. — чиста вартість реалізації запасів;
Цочік. — очікувана ціна реалізації запасів;
Вочік. — очікувані витрати на завершення виробництва та реалізації запасів.
Важливо забезпечити максимальну достовірність при визначенні чистої вартості реалізації. Тому таку оцінку слід проводити, спираючись на дані прайс-листів виробників або спеціальні дослідження коливання цін на ринку на окремі види запасів.
Коли ж варто проводити таку оцінку? Підставою для цього є передусім об’єктивне зниження ціни на запаси у зв’язку з їх псуванням або старінням. Тобто, якщо у вас на складі уже протягом кількох років зберігаються, скажімо, будівельні матеріали (лаки, фарби, пиломатеріали, вапно, цемент тощо), тоді справді є сенс визначити їх чисту реалізаційну вартість. Адже всі матеріали мають свій строк придатності, навіть за умови дотримання всіх вимог і правил їх зберігання. Не кажучи вже про порушення останніх.
Разом із тим визначати чисту вартість реалізації всіх без винятку запасів, які перебувають на балансі установи, не потрібно. Більш раціонально буде провести таку оцінку у розрізі окремих найменувань (груп, видів) запасів.
Здійснення оцінки запасів на дату балансу покладається на комісію установи, створену за наказом керівника. Логічно, якщо цими питаннями буде займатися комісія з інвентаризації, оскільки виявлення зіпсованих або застарілих запасів найчастіше відбувається саме під час інвентаризації.
Після того як чисту вартість реалізації запасів визначено, необхідно її порівняти з первісною вартістю відповідних активів.
Порядок відображення результату порівняння первісної вартості запасів та їх чистої вартості реалізації
Майте на увазі: вартість запасів, раніше оцінених за чистою вартістю реалізації, повинна переглядатися в кожному наступному звітному періоді. Це обумовлено постійним коливанням цін на ринку. Тобто обставини, які привели до часткового списання вартості запасів, можуть втратити свою актуальність у подальшому. Відтак запаси, які раніше були уцінені, але продовжують зберігатися в установі, можуть як дооцінюватися до рівня цін їх можливої реалізації, так і уцінюватися повторно.
