«Брудні кошти»– це світовий тренд, про це модно говорити і безумовно з цим потрібно боротися. І чим виразніше про це починає говорити держава, тим глибше і витончено хоче контролювати, в тому числі, і фінансові операції. В такому кліматі бізнес може очікувати лише ручне регулювання. Які наслідки це може мати, поговоримо про це.
З 28 квітня 2020 року банки почнуть з особливим завзяттям блокувати підозрілі операції клієнтів.
Зараз моніторяться суми від 150 тис. грн., з кінця квітня — тільки операції, які стартують з 400 тис. грн. Аналогічним чином зміниться і поріг валютного контролю за експортно-імпортними операціями.
Які операції будуть контролювати:
- У поле зору потраплять всі закордонні та внутрішні грошові перекази і фіноперації з готівкою — внесення, переказ, отримання на суму від 400 тис. грн.
- Грошові перекази без відкриття рахунку, в тому числі міжнародні на суму від 30 тис. грн. Ініціатору такого переказу доведеться представити повну інформацію про себе та одержувача.
- Платіжні системи будуть проводити верифікацію своїх клієнтів, якщо не буде досягнута порогова сума в 30 тис. гривень. Наприклад, якщо з однакових гаманців протягом робочого дня будуть відправлені два транші по 20 тис. гривень, друга операція буде обов’язково перевірена моніторингом. Такі дії будуть розцінені як дробленні суми для обходу вимог щодо верифікації.
- Ставки і виграші в лотерею, казино тощо.
- До суб’єктів первинного фінансового моніторингу будуть зараховані лотереї і азартний бізнес — букмекери, казино та інші. Вони будуть стежити за «чистотою» коштів своїх клієнтів. Моніторити будуть суми від 30 тис. грн.
- Операції з віртуальними активами, в тому числі, криптовалютами.
- В перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу підпадають компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, реалізації, переказу електронних грошей. У тому числі в цю категорію входять компанії, діяльність яких пов’язана з криптовалютою.
- Якщо біржі, обмінники, банки здійснюють платежі в криптовалюті в еквіваленті від 30 тис. грн, вони повинні перевірити таку операцію і зібрати докладну інформацію про клієнта. Клієнт, у свою чергу, зобов’язаний надати вичерпну інформацію про походження та призначення своїх віртуальних активів.
А зараз, вишенька на торті! Заморожувати активи будуть без суду і слідства -будь-яка операція, яка викликала підозру у фінустанови, буде припинена.
І на останнє про головне! У Держфінмоніторингу значно розширені повноваження і фінрозвідка буде заморожувати активи лише на підставі підозри в тому, що вони пов’язані з фінансуванням тероризму, причому для цього не потрібно навіть рішення суду.
Банк, який зафіксував активи, пов’язані з тероризмом, зобов’язаний їх заморозити і повідомити про це СБУ. Закон передбачає помилки, тобто якщо у вас схоже ім’я з фігурантом «чорного» списку активи будуть також заморожені.
І як ви розумієте, відповідати за такі помилки ніхто не буде. Після розблокування ніхто компенсувати збитки або упущену вигоду не будуть!
Як оскаржити рішення про заморожування активів і застосування інших санкцій?
Оскаржити можливо в адміністративному порядку, а враховуючи неймовірну завантаженість судів, це означає, що такі справи розглядатимуться довго.
На мій погляд проблема ширше! Настає час повної безвідповідальності за будь-яку дію чи бездіяльність і це закріплено на законодавчому рівні. Тобто, твори що хочеш з рахунками клієнтів і ніяких обмежень, відсутня відповідальності для банків. Це ідеальний закон в правовій державі Європи.
