Головна » Бухгалтеру » Довідники » ЗЕД » Розрахунки за експортно-імпортними операціями
ЗЕД Консультації

Розрахунки за експортно-імпортними операціями

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Строки розрахунків

Строки розрахунків за експортно-імпортними операціями встановлено Законом № 185.

Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в конт­рактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг — з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг (частина перша ст. 1 Закону № 185)

Зауважимо, що вимоги частини першої ст. 1 Закону № 185 не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки у разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (частина перша ст. 2 Закону № 185).

Нацбанк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначено частиною першою статей 1 та 2 Закону № 185.

Виняток становлять імпортні операції суб’єктів космічної діяльності, визначених відповідно до ст. 1 Закону № 502, а також суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону № 2660, розрахунки за якими здійснюються у строк до 500 календарних днів (частина четверта ст. 6 Закону № 185).

Відлік строку 

Експортна операція

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за експортною операцією згідно з п. 2.1 Інструкції № 136 банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації (МД) або підписання акту, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг.

Якщо відповідно до експортного договору резидент експортує продукцію без її вивезення з митної території України, то банк не здійснює контролю за строками розрахунків за таким договором (крім випадку, передбаченого п. 3.6 зазначеної Інструкції).

Якщо договір передбачає поставку продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг, здійснення платежу у кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг, а за імпортними операціями — окремо за кожним фактом здійснення платежу.

Імпортна операція

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за імпортною операцією банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується.

При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку банку.

Банк згідно з цією Інструкцією конт­ролює дотримання резидентом установлених законодавством строків розрахунків за:

  • експортною операцією резидента, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання транспортних, страхових послуг розрахунки за такою операцією не завершено (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
  • імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару (на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива — на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)) нерезидентом не було здійснено поставку товару за імпортною операцією (з оформленням типів МД, зазначених в абзаці другому п. 3.3 розділу 3 Інструкції № 136, або документів, зазначених в абзацах третьому та четвертому цього пункту) або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
  • імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару (на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива — на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)) імпортну операцію без увезення товару на територію України не було завершено або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення товару на територію України.

Банк починає відлік строку розрахунків: за експортною операцією — з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг; за імпортною операцією — з наступного календарного дня після дня здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується.

Коли строки продовжуються

Строки, зазначені у статтях 1 та 2 Закону № 185 або встановлені НБУ відповідно до цих статей, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок продовження законодавчо встановлених строків розрахунків та умови видачі висновків щодо перевищення цих строків регулюється Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим порядком № 1409

Якщо зменшено суму валютної виручки або вартість товарів

Сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:           

  • відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору — на суму недопоставлених та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймає Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті або інший орган (експертна організація тощо), уповноважений розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору
  • відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, — на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору
  • товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено — на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події
  • відбуваються відповідним чином оформлені повернення експортеру продукції, відмова експортера від виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг у повній сумі або частково — на суму вартості таких продукції, робіт, транспортних, страхових послуг
  • відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково — на суму таких коштів
  • здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих транспортних, страхових послуг) за межами України — на суму сплачених податків. Здійснення оподаткування засвідчується письмовим поясненням резидента-експортера. Банк для цілей цього підпункту має право також вимагати в резидента підтвердження податкового органу країни нерезидента щодо сплати відповідної суми податків
  • відбувається оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортними договорами, що передбачають поставку продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг, та імпортними договорами і підтверджена відповідним банківським документом або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо оплата комісійної винагороди передбачена договором і за кожним окремим платежем за цим договором не перевищує 50 євро або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті)
  • відбувається оплата нерезидентом фізичній особі — резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента — суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає поставку продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг, коштами в готівковій іноземній валюті на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резиденту — стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, — на суму використаних коштів. Сума використаних коштів має бути підтверджена документами, які свідчать про отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та про безпосереднє використання цих коштів на зазначені цілі

 За яких умов зобов’язання припиняються

Згідно з п. 1 ст. 601 Цивільного кодексу зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлено або визначено моментом пред’явлення вимоги.

Пунктом 1.11 розділу 1 Інструкції № 136 передбачено, що експортна операція з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

  • вимоги випливають із взаємних зобов’я­зань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
  • вимоги однорідні;
  • строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
  • між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо.

На сьогодні відповідно до п. 4 постанови № 410 уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:

  • в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою № 34 / російських рублях (незалежно від суми операції);
  • в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500 000 дол. США).

Водночас вимоги цього пункту не поширюються на випадки припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

Події

Останні пости на форумі

Inline
Inline

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: