Головна » Бухгалтеру » Бухгалтерський облік » Облік витрат на ремонт авто
Авторские Бухгалтерський облік

Облік витрат на ремонт авто

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

В цій статті ми намагались зібрати якомога більше інформації про всі варіанти ремонту та обліку витрат на ці ремонти у підприємств. Показати приклади та аргументувати законодавчо. Сподіваємось на корисність зібраного матеріалу.

Якщо авто стає на довготривалий ремонт, його потрібно вивести з експлуатації, через невикористання у господарській діяльності підприємства наказом керівника (п. 23 П(С)БО 7 та п. 2 листа Мінфіну від 17.07.2015 р. № 31-34000-30-27/14518).

Згідно із  (п. 29 П(С)БО 7) Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об’єкта основних засобів.

Якщо ремонт відбувається протягом кількох днів у межах одного календарного місяця виводити з експлуатації автомобіль не потрібно. А якщо ж вивели з експлуатації,то ввести знову в експлуатацію на підставі ф. № ОЗ-2.

Для уточнення характеру ремонту звертаємось до норм Положення № 102, визначаємось чи це поточний чи це капітальний ремонт.

Поточний ремонт

До поточного ремонту автомобіля належать роботи, пов’язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами).

Перелік базових агрегатів наведено у додатку Г Положення № 102 (п. 3.13 Положення № 102).

У залежності від того, в якому підрозділі використовується автомобіль, витрати на поточний ремонт включаються до складу:

  • загальновиробничих витрат (п. 15.4 П(С)БО 16). Кореспонденція: Дт 91 та Кт 20, 23, 63, 65, 66, 68. У частині, яка потім розподіляється, – Дт 23 Кт 91, а в частині, що не розподіляється, – Дт 90 Кт 91;
  • адміністративних витрат (п. 18 П(С)БО 16). Кореспонденція: Дт 92 та Кт 20, 23, 63, 65, 66, 68;
  • витрат на збут (п. 19 П(С)БО 16). Кореспонденція: Дт 93 та Кт 20, 23, 63, 65, 66, 68;
  • інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16) – при використанні автомобіля в інших цілях, не згаданих вище. Кореспонденція: Дт 949 та Кт 20, 23, 63, 65, 66, 68 тощо.
Капітальний ремонт

Відповідно до п. 3.15 Положення № 102 капітальний ремонт виконується за потреби згідно з результатами діагностики технічного стану і призначений для продовження строку експлуатації автомобіля.

До капітального ремонту належать роботи, пов’язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів.

До капітального ремонту причепів належать роботи, пов’язані із заміною рами (п. 3.16 Положення № 102).

Вартість робіт, які приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів, включається в капітальні інвестиції з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. (абзац другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій № 561) Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів, є збільшення строку корисного використання об’єкта, підвищення кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об’єктом.

До таких робіт відносяться, зокрема:

– модифікація;

– модернізація об’єкта основних засобів з метою продовження терміну служби або збільшення його виробничої потужності;

– заміна окремих частин обладнання для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

– впровадження ефективного технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати ( п. 31 Методрекомендацій № 561).

Про таке ж говорить і п. 14 П(С)БО 7.

Водночас згідно з п. 30 Методрекомендацій № 561 витрати на капітальний ремонт об’єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду.

Рішення про характер та ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто чи призведуть вони в майбутньому до збільшення економічних вигод або ж здійснюються для підтримки автомобіля в придатному для використання стані, приймається керівником підприємства (п. 29 Методрекомендацій № 561).

Щоб правильно відобразити в обліку той чи інший ремонт, потрібно мати висновок інженера, який затвердить директор.

Отже, якщо прийнято рішення щодо капіталізації витрат на капітальний ремонт, у бухгалтерському обліку здійснюється кореспонденція Дт 15 та Кт 20, 63, 65, 66, 68 тощо,

а після закінчення ремонту Дт 105 Кт 15.

Якщо ж вартість капремонту прийнято рішення віднести до складу витрат, то в бухгалтерському обліку здійснюється кореспонденція, аналогічна відображенню витрат на поточний ремонт.

Що стосується встановлення сигналізації на автомобіль це однозначно – поліпшення, тому що збільшує його первісну вартість. Натомість заміна шин не відноситься до ремонту взагалі. Шини зовсім окремо обліковуються. Облік шин насамперед залежить від способу їх надходження на баланс.

Спосіб 1. Шини придбаваються (прибуткуються) разом із автомобілем. Шини, які встановлені на автомобілі, а також запасні шини, які придбаваються разом із автомобілем і вартість яких включена до його інвентарної вартості, обліковуються як основні засоби (далі – ОЗ) ( Інструкція № 291 «Інструкція про застосування Плану рахунків» , пояснення до субрахунка 207 «Запасні частини»). Тобто вартість таких шин відображається на субрахунку 105 «Транспортні засоби» у складі первісної вартості автомобіля й амортизується в загальному порядку в процесі експлуатації автомобіля. При цьому сезонна зміна шин, придбаних разом із автомобілем, а також їх фактичне списання відображаються тільки в аналітичному обліку підприємства.

Спосіб 2. Шини придбаваються (прибуткуються) окремо від автомобіля. У цьому випадку шини відносяться до запасів. Як випливає з Інструкції № 291, автомобільні шини в запасі та обороті обліковуються на субрахунку 207. За дебетом цього субрахунка відображають залишок й оприбуткування шин, за кредитом – їх витрачання, реалізацію та інше вибуття. Облік шин на складі ведеться в Картці складського обліку матеріалів типової форми № М-12, а видача зі складу в експлуатацію та їх повернення супроводжуються складанням Накладної-вимоги типової форми № М-11. Обидві форми затверджені Наказом № 193. Крім того, поточні експлуатаційні характеристики кожної шини наводяться: для шин – у Картці обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини (далі – Картка шини) за формою додатка 5 до Норм № 488. У Картці шини відображається фактичний пробіг і технічний стан шини на дату її установлення на КТЗ, дати установлення на КТЗ і зняття із КТЗ, загальна величина фактичного пробігу шини, залишкова висота рисунка протектора, а також причини вилучення шини з експлуатації. Зазначимо, що значення залишкової висоти рисунка протектора наводиться в Картці шини при встановленні/знятті шини із КТЗ, виконанні сезонного обслуговування, а також щомісяця, у разі потреби. При списанні шини в Картці шини наводиться висновок комісії про подальшу її долю – відновлення зношеного протектора, ремонт або переробка (утилізація) і т. д.

Відразу зауважимо: вартість шин та свинцевих акумуляторних батарей, придбаних для заміни старих, необхідно облікувати на субрахунку 207. На практиці існують два варіанти визначення дати списання вартості шин на витрати:

Варіант 1. Вартість шин та батарей списують на витрати одразу під час їх установлення на автомобіль. У бухобліку цю операцію фіксують так: Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 207. Витратний рахунок обирають з огляду на мету використання авто, на яке встановлюють шини чи акумуляторні батареї.

Варіант 2. Вартість шин і батарей списують на витрати лише після повного їх зносу (дострокового виходу з ладу). Відповідно, тільки тоді роблять запис: Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 207. Слід нагадати, що підприємство повинно вести аналітичний облік шин і батарей у Картці обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини з додатка 5 до наказу “Про затвердження Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі” затвердженого Міністерством транспорту та зв’язку України від 20.05.06 р. № 488 (далі Картка обліку шини), та Картці обліку наробітку та відстежування обігу акумуляторних батарей із додатка 12 наказу “Про затвердження Правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі” затвердженого Міністерством транспорту та зв’язку України від 02.07.08 р. № 795;Картка обліку акумуляторних батарей).

Дії бухгалтера під час дострокової заміни шин та батарей залежать від того, який підхід обрало Ваше підприємство для списання таких активів із балансу (див. вище). Так, якщо Ваше підприємство включило вартість шин та батарей, які достроково вийшли з ладу, до витрат під час їх установки на авто, то вже їх фізичне списання жодними бух.проводками не буде супроводжуватися. Треба буде тільки зробити відповідні записи в Картці обліку шини та Картці обліку акумуляторних батарей Водночас якщо Ваше підприємство дотримується позиції, що бух.витрати потрібно відображати не під час заміни шин та/або акумуляторів, а в разі їхнього фізичного списання, тоді в періоді, коли сталася така подія (шини або батареї передчасно вийшли із ладу), потрібно зробити проводку Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 207.

Податок на прибуток і ПДВ

Відповідно до пп. 138.3.2 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання / самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення основних засобів, які не використовуються в господарській діяльності підприємства. Однак ця заборона стосується тих підприємств, що мають річні обсяги доходу понад 20 млн. грн., які повинні проводити коригування фінансового результату на вимогу абз. 9 пп. 134.1.1 ПКУ. До цих лав входять також ті, хто самостійно прийняв рішення про коригування фінансового результату (абз. 8 пп. 134.1.1 ПКУ).

Для тих підприємств, які не коригують фінрезультат, вартість ремонтів відображається у складі витрат за правилами бухгалтерського обліку навіть без наявності зв’язку із господарською діяльністю. Таким чином, фінансовий результат, отриманий у бухгалтерському обліку, не коригується для цілей оподаткування на вартість здійснених поточних і капітальних ремонтів, за винятком обмеження, передбаченого пп. 138.3.2 ПКУ, та загального обмеження ( пп. 140.5.4 ПКУ) по видатках на товари, в т. ч. необоротні активи, а також роботи, послуги, придбані у неприбуткових установ ( організацій) та нерезидентів, зареєстрованих у державах, зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ.

Щодо права на податковий кредит з ПДВ, то сплачений ПДВ у результаті здійснення ремонтів включається до складу податкового кредиту, якщо ремонтований автомобіль використовується в оподатковуваних операціях господарської діяльності (п. 198.3 ПКУ), на підставі складеної належним чином та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (п. 201.10 ПКУ).

А якщо автомобіль використовуватиметься в негосподарській діяльності, відповідно до п. 198.5 ПКУ всю суму понесених витрат необхідно буде включити до складу податкового кредиту і на цю ж на дату або на дату використання автомобіля в негосподарській діяльності необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ.

приклад 1

Підприємством, що перебуває на загальній системі оподаткування, було встановлено газобалонне обладнання на автомобіль. Вартість встановлення разом із газобалонним обладнанням – 12000,00 грн ( у т. ч. ПДВ 2000,00 грн), вартість внесення змін до реєстраційних документів автомобіля в ДАІ – 1000,00 грн. без ПДВ. На підставі висновку інженера таке поліпшення призводить до збільшення майбутніх економічних вигід.

Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн
Здійснено попередню оплату СТО за газобалонне обладнання та встановлення 371 311 12000,00
Відображено податковий кредит з ПДВ 641/ПДВ 644 2000,00
Установлено газобалонне обладнання ( згідно з актом виконаних робіт) 151 685 10000,00
644 685 2000,00
  Проведено взаємозалік заборгованностей 685 371 12000,00
Здійснено попередню оплату за внесення змін до реєстраційних документів автомобіля в ДАІ 371 311 1000,00
Внесено  зміни  до  реєстраційних  документів автомобіля 151 685 1000,00
  Проведено взаємозалік заборгованностей 685 371 1000,00
Збільшено первісну вартість автомобіля на суму понесених витрат (10000,00 + 1000,00) 105 151 11000,00
Ремонт орендованого автомобіля

Чинним законодавством не забороняється здійснення ремонтів орендованого автомобіля. Більше того, порядок проведення ремонту об’єктів оренди прописаний у ст. 776 ЦКУ , тобто все залежить від умов договору оренди. При цьому орендодавець може прийняти рішення компенсувати суму витрат на ремонт автомобіля або не компенсувати. Знову ж таки, як домовляться між собою сторони.

Відповідно до п. 8 П(С)БО 14 та п. 21 Методрекомендацій № 561:

витрати на поточний і капітальний ремонт, які не призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, відносяться до складу відповідних витрат ( аналогічно кореспонденції, наведеній для бухгалтерського обліку витрат на поточний ремонт власного автомобіля);

– витрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Для цього створюється об’єкт, який обліковується на субрахунку 117 “Інші необоротні матеріальні активи” з нарахуванням амортизації за прямолінійним або виробничим методом (п. 27 П(С)БО 7). При цьому здійснюється кореспонденція ДТ 23, 91, 92, 94 тощо та Кт 132.

Нарахування амортизації методами згідно ПСБО крім виробничого методу( пп. 138.3.1 ПКУ).

Однак оскільки вимоги ст. 138 ПКУ стосуються підприємств, що мають річні обсяги доходу понад 20 млн. грн., які повинні проводити коригування фінансового результату, а також тих, хто самостійно прийняв рішення про коригування фінансового результату, виходить, що решта підприємств може застосовувати в податковому обліку виробничий метод нарахування амортизації.

Водночас не варто забувати і про заборону щодо нарахування амортизації пп. 138.3.2 ПКУ, якщо понесені витрати стосуються автомобіля, який використовується в негосподарській діяльності підприємства, а також загальні обмеження ( пп. 140.5.4 ПКУ) по видатках на товари, в т. ч. необоротні активи, а також роботи, послуги, придбані у неприбуткових установ ( організацій) та нерезидентів, зареєстрованих у державах, зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ.

Проте, “поєднання” податкового та бухгалтерського обліку не відбулось гладко – пп. 138.3.3 ПКУ не містить такої групи, як “Інші необоротні матеріальні активи”. Тому можна зробити так: не приймати рішення щодо капіталізації витрат на проведення поліпшень ( про що ми зазначали вище), а на підставі наказу керівника підприємства чи затвердженого керівником висновку інженера класифікувати їх як такі, що не збільшують у майбутньому економічну вигоду, та одразу включити до складу відповідних витрат.

Цей варіант є вигідним ще з позиції, того, що тим, хто перевищив річний дохід у 20 млн. грн., доведеться достроково повертати орендований автомобіль.

приклад 2

Підприємством, яке перебуває на загальній системі оподаткування, було обладнано сигналізацією орендований автомобіль, який обслуговує директора. Вартість установлення ( умовно) – 6300,00 грн ( у т. ч. ПДВ 1050,00 грн). За домовленістю з орендодавцем орендар витрачає кошти без компенсації. На підставі висновку інженера вартість встановлення не призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, оскільки має на меті виключно збереження орендованого майна

 

Здійснено попередню оплату СТО 371 311 6300,00
Відображено податковий кредит з ПДВ 641/ПДВ 644 1050,00
Установлено сигналізацію ( згідно з актом виконаних робіт) 92 685 5250,00
644 685 1050,00
 Проведено взаємозалік заборгованностей 685 371 6300,00

Автор статті: бухгалтер-експерт Золотих Юлія


Поділіться з друзями - підтримайте проект