Головна » Бухгалтеру » Бухгалтерський облік » Зміни від Мінфіну: ОЗ, фінпослуги, витрати, інвентаризація
Бухгалтерський облік

Зміни від Мінфіну: ОЗ, фінпослуги, витрати, інвентаризація

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email
Наказом від 28.05.2022 № 148 Мінфін підкоригував цілу низку бухгалтерських нормативів. Запрацюють зміни з дня офіційного опублікування наказу № 148. До чого нам готуватися? Давайте з’ясуємо.

Оновлений облік основних засобів

Перш за все Мінфін уточнив визначення терміну «основні засоби», яке наведене в п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби» і в описі рахунку 10 «Основні засоби» Інструкції № 291*. Там до цього поняття додано «виконання робіт».

Тож тепер основні засоби (ОЗ) — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

* Інструкція про застосування Плану рахунків бухобліку активів, капіталу, зобовязань і госпоперацій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 № 291.

Насправді це уточнююча норма, яка взагалі ніяк не змінює порядок обліку ОЗ. Просто у визначення терміну дописали, що ОЗ використовуються не лише у виробництві, постачанні товарів та послуг, але й у процесі виконання робіт. Ще раз наголосимо: на практиці щодо бухобліку ОЗ нічого не змінюється.

З п. 17 НП(С)БО 7 Мінфін виключив спецнорму щодо переоцінки об’єктів ОЗ з нульовою залишковою вартістю. Переоцінену залишкову вартість таких ОЗ, нагадаємо, ми визначали до цього шляхом додавання справедливої вартості нульового об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу. Крім цього для таких об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначалася ліквідаційна вартість. Ця вимога теж канула в Лету. Відтак,

переоцінювати ОЗ із нульовою залишковою вартістю слід у загальному порядку, передбаченому абзацом першим п. 17 НП(С)БО 7

Тобто потрібно буде збільшувати як первісну (переоцінену) вартість, так і суму нарахованого зносу об’єкта ОЗ. Щодо ліквідаційної вартості, то її все рівно доведеться визначати.

Ще одна новація синхронізує викладений в новій редакції п. 25 НП(С)БО 7 з § 51 МСБУ 16 «Основні засоби». А саме строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційну вартість об’єкта ОЗ треба переглядати на кінець кожного звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Інакше кажучи, не рідше за один раз на рік на кінець звітного періоду НП(С)БОшники, як і МСФЗшники, зобов’язані переглядати строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційну вартість своїх ОЗ.

Раніше ми зобов’язані були переглядати строк корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ при будь-якій зміні очікувань і в будь-який момент. А норми переглядати/змінювати ліквідаційну вартість взагалі не існувало. Хоча не будо встановлено й заборони це робити. Наразі ж це слід робити тільки на кінець звітного року. Тобто в цій частині життя бухгалтеру полегшили. Втім, за бажання, ніхто не забороняє переглядати/змінювати строк корисного використання та ліквідаційну вартість, коли змінилися обставини, на яких базувалася ця оцінка (право на це прямо надано у п. 6 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»).

Відповідно амортизувати об’єкт ОЗ, виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості, необхідно починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості.

Також за аналогією з § 61 МСБУ 16 у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від використання об’єкта ОЗ переглядати метод його амортизації треба буде на кінець звітного року (п. 28 НП(С)БО 7).

І нарешті чисто технічну правку Мінфін вніс до п. 30 НП(С)БО 7. Тепер він звучить так — суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми зносу ОЗ і витрат підприємства, крім випадків, коли сума нарахованої амортизації включається до собівартості іншого активу і балансової вартості такого активу.

Бухоблік фінпослуг і е-грошей

Завдяки коментованому наказу № 148 нову назву отримав рахунок 67 — «Розрахунки з учасниками та кошти клієнтів».

Але змінилася не тільки назва рахунка 67. Віднині він призначений для узагальнення інформація про:

1) розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо);

2) кошти клієнтів надавачів фінансових послуг (крім банків);

3) зобов’язання за випущеними електронними грошима.

Відповідно рахунок 67 тепер приріс на три субрахунки (див. таблицю).

Субрахунки рахунка 67 «Розрахунки з учасниками та кошти клієнтів»

Номер та назва субрахунка

Призначення субрахунка

671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»

Обліковують дивіденди, нараховані власникам простих та привілейованих акцій (часток у статутному капіталі) за рахунок прибутку або інших, передбачених установчими документами, джерел

672 «Розрахунки за іншими виплатами»

Ведуть облік інших виплат, нарахованих засновникам та учасникам за користування майном, зокрема земельним і майновим паєм, а також виплат у зв’язку з одержанням належної вибулому учаснику (засновнику) частини активів підприємства

673 «Кошти клієнтів — юридичних осіб надавачів фінансових послуг»

Ведуть облік коштів клієнтів — юридичних осіб і клієнтів — фізичних осіб надавачів фінансових послуг (крім банків)

674 «Кошти клієнтів-фізичних осіб надавачів фінансових послуг»

675 «Зобов’язання надавачів фінансових послуг за випущеними електронними грошима»

Обліковують зобов’язання за випущеними електронними грошима надавачем фінансових послуг (крім банків)*

Позаяк випуск електронних грошей мають право здійснювати лише банки, то, напевно, цей новий субрахунок 675 Мінфін пропонує використовувати агентам (див. Положення про електронні гроші в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 04.11.2010 № 481).

За кредитом рахунку 67 відображаємо збільшення заборгованості підприємства перед засновниками і учасниками товариства та клієнтами надавачів фінансових послуг (крім банків). А за дебетом показуємо її зменшення (погашення), в тому числі реінвестування доходів тощо.

Аналітичний облік ведемо за кожним:

— засновником і учасником та за видами виплат;

— клієнтом — юридичною особою і клієнтом — фізичною особою надавача фінансових послуг (крім банків);

— користувачем електронних грошей.

Гудбай рахунок 85 «Інші затрати»!

Ще з середини 2019 року з розділу І Інструкції № 291 прибрали норму, яка дозволяла малим підприємствам та іншим організаціям, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами». Саме ці підприємства використовували рахунок 85 для обліку витрат на інвестиційну і фінансову діяльність підприємства, інших витрат діяльності та податку на прибуток.

Відтоді всі без виключення підприємства повинні були обов’язково вести рахунки класу 9 «Витрати діяльності» з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8. Тобто

обліковувати витрати тільки на рахунках класу 8 вже давно заборонено

Тож якщо нарівні з рахунками класу 9 вирішили використовувати рахунки класу 8, то на них групуємо виключно витрати операційної діяльності за економічними елементами (п. 21 НП(С)БО 16 «Витрати»). Відповідно задіюються лише рахунки 80 — 84. А от рахунок 85 тут не при справах.

Проте в тексті Інструкції № 291 при описі рахунку 79 «Фінансові результати», рахунків класу 8 залишилася інформація про можливість ведення обліку витрат тільки на рахунках класу 8. А це йшло в розріз з вимогами розділу І Інструкції № 291.

І от нарешті бухрегулятор цю суперечність виправив. По всьому тексту Інструкції № 291 він прибрав згадку про рахунок 85. Викреслили цей рахунок також і із загального Плану рахунків (затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.99 № 291).

До речі мікропідприємствам, малим підприємствам, непідприємницьким товариствам, єдиноподатникам групи 3 за ставкою 3 % / 5 %, а також представництвам іноземних субєктів господарської діяльності дозволено застосовувати спрощений План рахунків бухобліку активів, капіталу, зобов’язань і госпоперацій підприємств, затверджений наказом Мінфіна від 19.04.2001 № 186. А там взагалі немає рахунків класу 8.

Інвентаризація знищеного війною майна

В унісон з Порядком № 419* (див. статтю «Подання фінзвітності та інвентаризація під час війни: Кабмін дозрів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 43») Мінфін вніс корективи до п. 8 розд. I Положення № 879** щодо проведення інвентаризації на території бойових дій та тимчасової окупації.

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

** Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіна від 02.09.2014 № 879.

Відповідно до змін норму про проведення інвентаризації лише у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу розповсюдили також на проведення інвентаризації майна підприємствами, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану або структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах). Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.

У загальному випадку зазначені постраждалі підприємства зобов’язані:

— провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку;

— відобразити результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.

Разом з тим

керівники постраждалих від війни підприємств можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації окремо визначеного майна у разі встановлення фактів його викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) на день встановлення таких фактів

Отже не треба чекати 01 числа місяця, що настає за місяцем, в якому з’явилася можливість доступу до активів. Це тепер прямо записано в п. 8 розд. I Положення № 879. Хоча як і раніше можна провести інвентаризацію тільки після відновлення безпечного та безперешкодного доступу до активів.

18 Переглядів

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

Реклама

X