Головна » Бухгалтеру » Бухгалтерський облік » Наказ про облікову політику: про що варто пам’ятати
Бухгалтерський облік

Наказ про облікову політику: про що варто пам’ятати

Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Наказ про облікову політику – це без перебільшення «наказ № 1» в облікових питаннях підприємства. Чому так важливо мати Наказ про облікову політику? Чи перезатверджувати його щорічно? Які норми він має включати? Про це і не лише  — у нашому матеріалі.

 У чому важливість Наказу про облікову політику

Бухгалтерським законодавством передбачені як імперативні норми так і правила, стосовно яких є свобода вибору з декількох варіантів. Зрозуміло, що перші (імперативні) змінити підприємство не вправі, а ось стосовно других (багатоваріантних) – є змога проявити свої бажання. От якраз аби закріпити один варіант із можливих і необхідний Наказ (або Положення) про облікову політику.

Наказ про облікову політику – це фактично внутрішній «нормативний» документ для регулювання бухобліку.

Саме з нього бухгалтер (а також і контролери при перевірці) черпають інформацію про обраний метод нарахування амортизації, спосіб створення резерву сумнівних боргів, вартісну межу для малоцінних необоротних матеріальних активів тощо.Підкреслимо, що прямої вимоги саме в наказі затверджувати  облікову політику законодавство не встановлює.

Однак, однозначно, що це треба зробити у розпорядчому акті, а не тримати в умі. Мінфін у листі від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793 зауважив: «Повноваження власника (власників) підприємства встановлювати облікову політику реалізується через визначення у розпорядчому документі переліку методів оцінки, обліку і процедур, щодо яких нормативно-методична база передбачає більш ніж один їх варіант. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документу включати не доцільно, як імперативні для застосування підприємством норми».

Повторимось: Наказ (Положення) про облікову політику встановлює (закріплює) обране підприємством правило з декількох, передбачених нормативними документами. Тобто цей документ не може суперечити діючим бухгалтерським нормативним документам, а покликаний врегулювати питання у яких є право обирати.

Як пам’ятаємо, бухоблік вагомий і в питанні оподаткування: зокрема, платники податку на прибуток базу оподаткування нині визначають виходячи з бухфінрезультату плюс/мінус різниці, прописані у ПКУ; скажімо, платники ПДВ при продажі основних засобів зважають на мінімальну базу – не нижче залишкової бухвартості такого об’єкта тощо.

А тому, як розумієте Наказ про облікову політику важливий не лише для бухоблікових цілей, а й для податкових. Адже від вашого вибраного в Наказі варіанту обліку різних ситуацій в кінцевому може залежати і база оподаткування. Хто затверджує Наказ про облікову політику

Розпорядчий документ складає виконавчий орган управління підприємством і подає на затвердження (погодження) власнику (власникам), органу, уповноваженому управляти державним майном, органу, уповноваженому управляти корпоратиними правами держави (див. лист Мінфіну від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793). Підстава для такого висновку — ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16 липня 1999 року № 996-XIV, за якою підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.У Методичних рекомендаціях щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635 (далі — Методрекомендації № 635) зазначено: «Пiдприємство самостiйно на основi нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку та iнших нормативно-правових актiв з бухгалтерського облiку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) вiдповiдно до установчих документiв облiкову полiтику пiдприємства, а також змiни до неї».Тобто, якщо керівник підприємства (директор) уповноважений вирішувати питання облікової політики (а типово в статутних документах прописують серед повноважень керівника «вирішувати всі інші питання діяльності Товариства, за винятком питань, вирішення яких віднесено до компетенції інших органів Товариства»), тож він і затверджує Наказ про облікову політику. Якщо ж статутними документами, приміром, прописано, що облікову політику визначають загальні збори учасників, то відповідно саме вони мають «затвердити» Наказ про облікову політику.Відмітимо: навіть якщо на підприємстві працює єдиний працівник – директор, наказ про облікову політику однаково потрібно складати і затверджувати.

Чи треба щороку оформляти новий наказ про облікову політику? Ні, не потрібно. Розпорядчий документ про облікову політику може бути прийнятий як базисний на час діяльності підприємства, до якого за необхідності вносяться зміни з визначеного часу. У разі внесення до облікової політики змін, що за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на її зміст, розпорядчий документ про облікову політику доцільно повністю викласти в новій редакції (див. лист Мінфіну від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793).

 Які положення прописують в Наказі про облікову політику

У Наказі про облiкову полiтику наводять принципи, методи i процедури, якi використовуються пiдприємством для ведення бухгалтерського облiку, складання i подання фiнансової звiтностi та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського облiку передбачено бiльш нiж один їх варiант, а також попереднi оцiнки, якi використовуються пiдприємством з метою розподiлу витрат мiж вiдповiдними звiтними перiодами. Одноварiантнi методи оцiнки, облiку i процедур до такого розпорядчого документа включати недоцiльно (п. 1.3 р. І Методрекомендацій № 635).

В Наказі про облікову політику (розпорядчому акті) визначають, зокрема:

  • методи оцiнки вибуття запасiв;
  • перiодичнiсть визначення середньозваженої собiвартостi одиницi запасiв;
  • порядок облiку i розподiлу транспортно-заготiвельних витрат, ведення окремого субрахунку облiку транспортно-заготiвельних витрат;
  • методи амортизацiї основних засобiв, iнших необоротних матерiальних активiв, нематерiальних активiв, а також довгострокових бiологiчних активiв та iнвестицiйної нерухомостi, у разi якщо вони облiковується за первiсною вартiстю;
  • вартiснi ознаки предметiв, що входять до складу малоцiнних необоротних матерiальних активiв;
  • пiдходи до переоцiнки необоротних активiв;
  • застосування класу 8 та/або 9 Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов’язань i господарських операцiй пiдприємств i органiзацiй, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30 листопада 1999 року № 291;
  • пiдходи до перiодичностi зарахування сум дооцiнки необоротних активiв до нерозподiленого прибутку;
  • метод обчислення резерву сумнiвних боргiв (у разi потреби — спосiб визначення коефiцiєнта сумнiвностI);
  • перелiк створюваних забезпечень майбутнiх витрат i платежiв;
  • порядок виплат, якi здiйснюються за рахунок прибутку (для державних i комунальних пiдприємств);
  • порядок оцiнки ступеня завершеностi операцiй з надання послуг;
  • сегменти дiяльностi, прiоритетний вид сегмента, засади цiноутворення у внутрiшньогосподарських розрахунках;
  • перелiк i склад змiнних i постiйних загальновиробничих витрат, бази їх розподiлу;
  • перелiк i склад статей калькулювання виробничої собiвартостi продукцiї (робiт, послуг);
  • порядок визначення ступеня завершеностi робiт за будiвельним контрактом;
  • дату визначення придбаних в результатi систематичних операцiй фiнансових активiв;
  • базу розподiлу витрат за операцiями з iнструментами власного капiталу;
  • кiлькiснi критерiї та якiснi ознаки суттєвостi iнформацiї про господарськi операцiї, подiї та статтi фiнансової звiтностi;
  • перiодичнiсть вiдображення вiдстрочених податкових активiв i вiдстрочених податкових зобов’язань;
  • критерiї розмежування об’єктiв операцiйної нерухомостi та iнвестицiйної нерухомостi;
  • пiдходи до класифiкацiї пов’язаних сторiн;
  • дату включення простих акцiй, випуск яких зареєстровано, до розрахунку середньорiчної кiлькостi простих акцiй в обiгу;
  • дату первiсного визнання необоротних активiв та групи вибуття як утримуваних для продажу;
  • складання окремого балансу фiлiями, представництвами, вiддiленнями та iншими вiдокремленими пiдроздiлами пiдприємства;
  • перiодичнiсть та об’єкти проведення iнвентаризацiї;
  • визначення одиницi аналiтичного облiку запасiв;
  • спосiб складання звiту про рух грошових коштiв.

Звісно ж, наповнення наказу залежить від того, за якими стандартами підприємство веде бухгалтерський облік, — національними чи міжнародними. І якщо підприємство обрало облік за МСБО, то про це зазначається у Наказі про облікову політику.

Для зручності при складанні Наказу про облікову політику приведемо норми національних П(С)БО, які дають можливість обирати варіанти.

 

Таблиця

Ключові положення Наказу про облікову політику

№ з/пПоложенняПідстава
Основні засоби
1Вартісна межа для віднесення необоротних активів до малоцінних необоротнихп. 5 П(С)БО 7 «Основні засоби»
У податковому обліку вартісний критерій для розмежування основних засобів і МНМА становить 6000 грн (пп. 14.1.138 ПКУ). Раніше було 2500 грн (6000 грн діє з 01.09.2015 р. – зміни в ПКУ вніс Закон України від 17.07.2015 р. № 655-VIII). В бухобліку вартісний критерій може бути іншим (тобто він не залежить від критерію за ПКУ), його якраз підприємство і визначає в Наказі про облікову політику
2Методи амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів):

— прямолінійний;

— зменшення залишкової вартості;

— прискореного зменшення залишкової вартості;

— кумулятивний;

— виробничий

п.п. 26 та 28 П(С)БО 7
Метод амортизації інших необоротних матеріальних активів:

— прямолінійний;

— виробничий.

Для малоцінних необоротних матактивів і бібліотечних фондів — також можливі:

— 100% вартості в першому місяці використання;

— 50% у першому місяці та 50% у місяці списання з балансу

п.п. 27 та 28 П(С)БО 7
Податкову амортизацію нараховують за тими самими методами, що й бухгалтерську, за винятком виробничого методу. Нагадаємо, що податкову амортизацію нараховують ті підприємства, які використовують різниці, що коригують бухфінрезультат до оподаткування, за р. ІІІ ПКУ
3Чи враховувати при нарахуванні бухгалтерської амортизації мінімально допустимі строки корисного використання основних засобiв, встановлені податковим законодавством (крiм випадку застосування виробничого методу)п. 26 П(С)БО 7
4Рівень суттєвості відхилення залишкової вартості від справедливої вартості для переоцінки основних засобівабз. 1 та абз. 2 п. 16 П(С)БО 7
5Періодичність зарахування дооцінки основних засобів до нерозподіленого прибутку (щомісяця, щокварталу, раз на рік)п. 21 П(С)БО 7
6До 2015 р. прописували за якими правилами (бухгалтерськими чи податковими) ураховувати витрати, пов’язані з поліпшенням та ремонтом основних засобів

Норма втратила актуальність з 2015 р. (прибрали із П(С)БО 7 наказом Мінфіну від 18.06.2015 р. № 573)

п. 14 П(С)БО 7
7Чи збільшувати первісну (переоцінену) вартість об’єкта основних засобів на суму податкової індексації

Норма втратила актуальність з 2015 р. (в 2014 р. норма актуальна)

абз. 4 п. 16 П(С)БО 7
Нематеріальні активи
8Метод амортизації нематеріальних активів.

Обирають із методів, прописаних для основних засобів, виходячи з умов отримання економічних вигід. Якщо такі умови визначити неможливо, застосовують прямолінійний метод

п. 27 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»
Податкову амортизацію нараховують за тими самими методами, що й бухгалтерську. Нагадаємо, що податкову амортизацію нараховують ті підприємства, які використовують різниці, що коригують бухфінрезультат до оподаткування, за р. ІІІ ПКУ
9Періодичність ереоцінки нематеріальних активів тих груп, об’єкти яких уже зазнали переоцінкип. 20 П(С)БО 8
10Періодичність зарахування сум дооцінки нематеріальних активів до нерозподіленого прибутку (щомісяця, щокварталу, раз на рік)п. 24 П(С)БО 8
Запаси
11Методи оцінки вибуття запасів:

— ідентифікованої собівартості;

— середньозваженої собівартості;

— собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

— нормативних затрат;

— ціни продажу

п. 16 П(С)БО 9 «Запаси»
12Метод обліку транспортно-заготівельних витрат: віднесення до первісної вартості запасів чи облік на окремих субрахунках із розподілом в кінці місяцяабз. 6 п. 9 П(С)БО 9
13Одиницi бухгалтерського облiку запасiв:

— найменування;

— однорiдна група (вид)

Заборгованість та зобов’язання
14Метод розрахунку резерву сумнівних боргів:

— застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

— використання коефіцієнта сумнівності. Спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності:

— визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

— класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

— визначення середньої питомої ваги списаної за період заборгованості в сумі заборгованості на початок періоду за попередні 3–5 років

п. 8 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»
15Перелік абезпечень, які створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витратп. 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання»
Витрати
16Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)абз. 8 п. 11 П(С)БО 16 «Витрати»
17Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витратабз. 5 п. 16 П(С)БО 16
18База розподілу змінних загальновиробничих витрат (години праці, зарплата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо)абз. 2 п. 16 П(С)БО 16
19База розподілу постійних загальновиробничих витрат (години праці, зарплата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо)абз. 3 п. 16 П(С)БО 16
Доходи
20Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться:— вивченням виконаної роботи;— визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;— визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму датуп. 11 П(С)БО 15 «Дохід»
Інвалютні операції
21Варіант розрахунку курсових різниць за монетарними статтясм на дату операції:

— в межах операції;

— за всією статтею.Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею

п. 8 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»
Наприклад, підприємство має заборгованість перед нерезидентом за оприбуткований товар 1000 євро. Проводиться часткова оплата – 500 євро. Залежно від обраного варіанту в наказі про облікову політику курсова різниця на дату часткового погашення заборгованості розраховуватиметься:

— за 500 євро – тобто в сумі операції;

— за 1000 євро – тобто за всією статтею. Якщо є ще інша заборгованість, то і за нею також – тобто за усією монетарною статтею

22Курс валюти, за яким підприємство відображає операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті:

— для перерахунку валютної статті в гривню застосовується курс на дату здійснення операції (дату визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат);

— гривневу вартість валютної статті визначають у сумі, визначеній у документах банку, із урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового та митного законодавства в частині застосування валютного курсу

п. 5 П(С)БО 21
23До 31.03.2015 р. вибір здійснювати чи ні перерахунок залишків за курсом НБУ на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня провадилися господарські операції.

З 31.03.2015 р. правило не актуальне

п. 8 П(С)БО 21
Резерви
24Перелік резервів, які створюються.Правила розрахунку резерву відпусток і коефіцієнт резервування:— при розрахунку коефіцієнта резервування беруть суми з урахуванням суми відпускних чи ні;— коефіцієнт розраховуємо раз на рік чи переглядаємо за квартал, основуючись на показниках зарплати за останні 12 місяці;— тощоП(С)БО 26 «Виплати працівникам»
Податок на прибуток
25Періодичність відображення відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань: щомісяця, щокварталу, раз на рікП(С)БО 17 «Податок на прибуток»
Фінансові витрати
26Істотний час для створення кваліфікаційного активу.

Наприклад, три місяці, 6 місяців, рік тощо.

п. 3 П(С)БО 31 «Фінансові витрати»
Мінфін рекомендує вважати кваліфікаційним активом, створення якого займає більш як 3 місяці (лист Мінфіну від 01.06.2006 р. № 31-34000-10-5/11601)
Біологічні активи
27Метод амортизації довгострокових біологічних активів, якщо вони оцінюються за первісною вартістю з урахуванням суми їх зносу і втрат від зменшення корисностіп. 11 П(С)БО 30 «Біологічні активи»
28Оцінка сільськогосподарської продукція при її первісному визнанні:— за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу;— за виробничою собівартістюп. 12 П(С)БО 30
Інвестиційна нерухомість
29Критерії розмежування об’єктів інвестиційної і операційної нерухомості, якщо наявні ознаки, за яких об’єкт основних засобів може бути віднесеним і до операційної нерухомостіп. 6 П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»
30Метод оцінки інвестиційної нерухомості на дату балансу — за справедливою вартістю,  якщо її можна достовірно визначити,  або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновленняп. 16 П(С)БО 32
Рух грошових коштів
31Спосіб складання звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методомп. 9 р. ІІ П(С(БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
Сегменти
32Види сегментів, пріоритетний вид сегмента, засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках. Це вказують в наказі про облікову політику якщо підприємство належить до суб’єктів, зазначених у п. 2 П(С)БО 29 (тобто, ті на яких поширюється П(С)БО 29)п. 17 П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами»
Суттєвість
33Кiлькiснi критерiї i якiснi ознаки суттєвостi iнформацiї про господарськi операцiї, подiї та статтi фiнансової звiтностiп. 4 П(С)БО 1
Методичні рекомендації по встановленню цих критеріїв містить п. 2.20 р. ІІ Методрекомендацій № 635
План рахунків
34План рахунків, за яким ведуть облік (можна оформити як додаток, зробивши на нього посилання в основній частині наказу)абз. 3 Наказу № 291
Інвентаризація
35Об’єкти i перiодичнiсть проведення iнвентаризацiї (окрім випадків, коли це питання урегульоване законодавством)Наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879

 

Рекомендації щодо Наказу про облікову політику Мінфін зібрав у Методрекомендаціях № 635. Підкреслимо, вони не обов’язкові до застосування, а носять лише рекомендативний характер. Та відмітимо, що у них зібрано фактично усі основні елементи, на які варто звернути увагу при складанні Наказу про облікову політику.

Зауважимо, що у Наказі про облікову політику підприємство може прописувати правила обліку, які не урегульовані нормативно. Головне – зазначене в наказі не має суперечити чинним нормативним документам у сфері обліку та звітності. Тож Наказ не може змінити імперативні норми законодавства і не може йому суперечити, та має визначити конкретний варіант, коли є вибір оцінки, обліку, відображення, аби усе було врегульовано.

Автор: Галина Морозовская Ведущий эксперт по налогообложению и бухучету компании «Smile бухгалтерия».

Джерело: Smile бухгалтерія

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

11 − десять =

Наша розсилка

Опитування

Якою бухгалтерською програмою ви користуєтесь?

Випадкова цитата

Перестаньте бояться провала

Наказ про облікову політику: про що варто пам’ятати

Час читання: 1 min
0

Поділитися з другом