Головна » Бухгалтеру » Бухгалтерський облік » Облік оперативної оренди автомобіля
Бухгалтерський облік

Облік оперативної оренди автомобіля

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

Загальні питання

Сторонами договору оренди транспортного засобу можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, в т. ч. фізособи-підприємці. Незалежно від того, ким є сторони договору оренди транспортного засобу, він завжди укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 799 ЦКУ). А якщо однією зі сторін договору оренди транспортного засобу є фізична особа (у нашому випадку це може бути орендодавець), то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦКУ). У разі невиконання цієї вимоги такий договір є нікчемним і не створює юридичних наслідків (ч. 1 ст. 220 ЦКУ).

Орендар самостійно використовує транспортний засіб у своїй діяльності і має право без згоди орендодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу (ст. 800 ЦКУ).

Оскільки договір оренди транспортного засобу є одним із різновидів договору оренди, на нього поширюються загальні правила, встановлені параграфом 1 глави 58 ЦКУ. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 759 ЦКУ, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У цьому реченні знаходимо щонайменше чотири правила (по суті, це істотні умови договору), яких потрібно дотримувати при укладанні будь-якого договору оренди:

1) орендодавцем може бути власник майна. Утім, за згодою власника можливе передання майна в оренду орендарем — це передбачено ст. 774 ЦКУ, і такі відносини мають назву вже суборенди (піднайму);

2) майно у відносинах оренди передається лише у користування. Отже, право власності на таке майно залишається в орендодавця;

3) відносини оренди не передбачають можливості безоплатного користування майном. Звісно, є ситуації, коли орендодавець не платить у встановлений договором оренди термін орендну плату, але це свідчить лише про невиконання умов договору. У договорі оренди обов’язково має бути встановлено розмір орендної плати, причому нульовий розмір орендної плати встановлювати не можна;

4) майно передається в оренду на певний строк. Якщо строк найму не встановлено, договір найму вважається укладеним на невизначений строк (ч. 2 ст. 763 ЦКУ). Стосовно договору оренди транспортного засобу, то кожна зі сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць. Якщо орендар продовжує користуватися транспортним засобом після закінчення строку договору оренди, то, за відсутності заперечень орендаря протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ч. 1 ст. 764 ЦКУ).

Втім, у разі укладання договору оренди між юридичними особами, крім загальних норм ЦКУ, слід звернути увагу на спеціальні норми ГКУ. Якщо договір оренди ТЗ укладається між двома суб’єктами підприємництва, то істотними умовами такого договору, відповідно до ч. 1 ст. 284 ГКУ, є:

  • об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
  • строк, на який укладається договір оренди;
  • орендна плата з урахуванням її індексації;
  • порядок використання амортизаційних відрахувань;
  • відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно з ч. 2 ст. 180 ГКУ, договір оренди вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) (ч. 8 ст. 181 ГКУ).

Також варто в договорі оренди транспортного засобу чітко визначити обов’язки сторін щодо підтримання його у стані, в якому він був переданий у користування (належному стані), проведення технічних оглядів та ремонтів. Проте якщо сторони і не визначать цього в договорі, слід зважати на те, що ЦКУ такі обов’язки сторін жорстко встановлені:

— орендар має підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані і нести витрати, пов’язані з його використанням, у т. ч. зі сплати податків та інших платежів (ст. 801 ЦКУ);

— орендодавець повинен страхувати транспортний засіб. Але порядок страхування відповідальності орендаря за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв’язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом (ч. 2 ст. 802 ЦКУ). Тож слід звернути увагу на п. 1.6 Закону №1961, який прирівнює користувачів ТЗ на підставі договору оренди до його власників щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. А отже, обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності орендованого транспорту лежить саме на орендареві;

— стаття 803 ЦКУ вимагає від орендаря відшкодувати збитки, завдані у зв’язку з втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

Зверніть увагу: згідно з п. 16 Порядку №1388, за бажанням юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування транспортним засобом, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві (складеній у довільній формі) або документах, що підтверджують право користування транспортним засобом.

Оплата користування орендованим майном регулюється ст. 762 ЦКУ. Виходячи з цієї статті орендну плату починають сплачувати з моменту фактичного отримання транспортного засобу у користування, і вона не сплачується за період, у якому орендар не міг використовувати орендований ним транспортний засіб через обставини, за які він не відповідає. До таких обставин належить, зокрема, повернення транспортного засобу орендодавцю. Для того щоб зафіксувати період фактичного перебування орендованого транспортного засобу у користуванні в орендаря, а також стан, у якому він був отриманий та повернений, сторони договору, як правило, складають акт приймання-передачі автомобіля.

Форма проведення розрахунків з орендної плати встановлюється договором і може бути як грошовою, так і негрошовою (вексельною, бартерною, зарахуванням заборгованостей тощо). Зобов’язання з орендної плати, як правило, виникають за актом приймання-передачі наданих послуг з оренди.

Розмір орендної плати встановлюється сторонами в договорі. Втім, зверніть увагу, у тому випадку, якщо орендодавцем є суб’єкт державної форми власності, при визначенні розміру орендної плати необхідно дотримуватися вимог Методики №786.

Оподаткування

Податок на прибуток. Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на податкові різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ. Втім, такі різниці можуть не застосовувати платники податку, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний період не перевищує 20 млн грн.

В орендодавця. Оскільки зданий в оренду автомобіль й надалі перебуватиме на балансі у орендодавця, то й амортизаційні відрахування такого ОЗ відображаються в обліку орендодавця (про це далі).

Тому тут застосовуватимуться норми п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на бухгалтерську амортизацію та зменшення такого результату на суму податкової амортизації.

В орендаря. Як при надходженні в оренду автомобіля, так і сплаті орендної плати юрособі чи фізособі — резидентам, жодних коригувань проводити не треба.

Податок на додану вартість

Передання майна (у нашому випадку це ТЗ) в оперативну оренду не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. 196.1.2 ПКУ.

Що ж стосується орендних платежів, то з метою оподаткування ПДВ вони вважаються винагородою за надані послуги із оренди. А за пп. 185.1 ПКУ, постачання послуг на митній території України є об’єктом оподаткування ПДВ.

Датою виникнення ПЗ з ПДВ із постачання послуг оренди в орендодавця — платника ПДВ буде дата, яка припадає на податковий період, протягом котрого відбулася подія, що сталася раніше (п. 187.1 ПКУ):

— отримання коштів від орендаря, що підтверджується відповідним платіжним документом;

— складання акта приймання-передачі наданих послуг.

А датою віднесення сум ПДВ до ПК вважається дата тієї події, що відбулася раніше (п. 198.2 ПКУ):

— дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату оренди;

— дата отримання платником податку послуг із оренди.

При цьому, згідно з п. 198.3 ПКУ, орендар матиме право на ПК з ПДВ за послугами оренди лише за умови належного оформлення та реєстрації в ЄРПН орендодавцем ПН.

Відповідно до листа ДФСУ від 04.08.2016 р. №26595/7/99-99-15-03-02-17 та консультації у підкатегорії 101.02 ЗІР, у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухоме майно чи транспортний податок.

Якщо орендодавцем є небюджетна установа, то компенсація будь-яких витрат, передбачених договором оренди, уключається орендодавцем до бази оподаткування орендної операції. Якщо ж про компенсацію укладено окремий договір, її надання є окремою оподатковуваною операцією.

Тож при компенсації транспортного податку від оподаткування такої операції ПДВ не обійтися. Додатково це підтверджує й лист ДФСУ від 04.08.2016 р. №16931/6/99-99-15-03-02-15 (хоча у ньому мова про компенсацію цього податку у зв’язку із фінансовим лізингом транспортного засобу). Так, кошти, які отримуються лізинговою компанією від лізингоотримувача як компенсація витрат на сплату транспортного податку, включаються до бази оподаткування ПДВ такої лізингової компанії та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

Орендодавець — фізособа

Часто у фізосіб виникає питання: чи реєструватися підприємцем, якщо фізособа здає особисте майно, в т. ч. транспортний засіб, на постійній основі? Відповідь на це питання надали фахівці ДФС у підкатегорії 103.09 ЗІР, зазначивши, що здавання в оренду власного майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ПКУ без реєстрації орендодавця як фізичної особи — підприємця. Адже відповідно до ст. 319 та ст. 320 ЦКУ власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Податок на доходи фізосіб. Відповідно до пп. 170.1.2 ПКУ, податковим агентом орендодавця — фізичної особи під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості є орендар. Тож із суми орендної плати він має утримати ПДФО (пп. 14.1.180, п. 164.2, пп. 170.1.2 ПКУ). Фізособа-орендодавець, відповідно, одержує орендну плату за мінусом ПДФО.

Об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менш ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, затвердженою КМУ постановою від 29.12.2010 р. №1253 (пп. 170.1.2 ПКУ). Така мінімальна сума впливає лише на оподаткування, а не на встановлення договірної ціни.

Мінімальна сума орендного платежу встановлюється органами місцевого самоврядування. Якщо орган місцевого самоврядування не визначив мінімальної вартості місячної оренди чи не оприлюднив її до початку звітного податкового року, об’єкт оподаткування ПДФО визначається виходячи із розміру орендної плати, передбаченого в договорі оренди.

Ставка податку — 18% (п. 167.1 ПКУ).

У разі якщо орендну плату виплачують готівкою чи в негрошовій формі, податок треба сплатити до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп. 168.1.4 ПКУ).

Коли ж орендна плата нараховується, але не виплачується (не надається) фізособі, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, треба перерахувати до бюджету в строки, установлені ПКУ для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 ПКУ), тобто не пізніше 30 календарних днів за місяцем нарахування (пп. 49.18.1, п. 57.1 ПКУ).

Підприємство-орендар перераховує ПДФО до бюджету за своїм місцезнаходженням (пп. 168.4.1 ПКУ, ч. 2 ст. 64 БКУ).

У разі якщо орендна плата нараховується та виплачується за договором оренди рухомого майна (а транспортний засіб до такого належить), часто податкові агенти при складанні форми №1ДФ використовують ознаку доходу «102». Однак податківці вважають, що при оренді транспортного засобу слід використовувати ознаку «127» (підкатегорія 103.25 ЗІР1).

1 За якою ознакою доходу відображаються у формі 1ДФ суми орендних платежів, які виплачуються податковим агентом на користь ФО на підставі договору оренди транспортного засобу?

Тут також варто згадати про компенсацію транспортного податку. Прямого роз’яснення з цього приводу податківці не надали, втім, у підкатегорії 103.02 ЗІР1 міститься роз’яснення щодо компенсації комунальних платежів у разі здачі в оренду нерухомого майна. Так, за аналогією з ним, скоріш за все й при компенсації транспортного податку податківці будуть притримуватися позиції, що податковий агент при виплаті такої компенсації фізичній особі — орендодавцю також зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) ПДФО за ставкою 18%.

1 Чи оподатковується ПДФО сума комунальних платежів, яка відшкодовується податковим агентом ФО — орендодавцю, відповідно до договору оренди?

Що ж стосується оподаткування гарантійного платежу, то зазначимо, що підприємство-орендар також має нарахувати ПДФО на суму такого платежу. Якщо ж договором оренди передбачено, що гарантійний платіж орендарю повертається після закінчення оренди, то податковий агент (орендар) має право здійснити перерахунок суми доходу, нарахованого фізособі-орендодавцю, та суми утриманого ПДФО (на підставі пп. 169.4.3 ПКУ (лист ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 р. №8169/10/26-15-17-01-07).

Військовий збір. З 01.01.2015 р. відповідно до пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 ПКУ).

У свою чергу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ПКУ (пп. 164.2.5 ПКУ).

Таким чином, із суми орендної плати підприємство-орендар також має утримати й перерахувати 1,5% військового збору. Оскільки ПДФО також має утримуватися із сум компенсації транспортного податку/гарантійного платежу, то, відповідно, ВЗ також має утримуватися із таких сум.

Єдиний соціальний внесок. Нараховувати ЄСВ на орендну плату не потрібно, адже договір оренди не передбачає виконання робіт або надання послуг, відповідно, орендна плата не є винагородою за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Тоді як базою для нарахування ЄСВ є суми нарахованої заробітної плати та суми винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). Таке ж роз’яснення надають фахівці ДФС у підкатегорії 301.03 ЗІР1.

1 Чи є базою нарахування ЄВ сума орендної плати, що виплачується ЮО за договором оренди нерухомого (рухомого) майна ФО?

Орендодавець — фізособа-підприємець

Якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності (витяг з ЄДР), податковий агент подає до державної фіскальної служби за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою №1ДФ, де зазначає суму нарахованого і виплаченого доходу (пп. 165.1.36, ст. 177 та 178 ПКУ) з ознакою доходу «157», проте ПДФО та ВЗ не утримує і не сплачує, оскільки відповідно до норм ПКУ фізична особа — підприємець здійснює оподаткування такого доходу самостійно (листи ГУ ДФС у м. Києві від 22.06.2016 р. №14003/10/26-15-13-01-12, від 21.03.2016 р. №6809/10/26-15-13-01-12).

Це правило стосується й тієї ситуації, коли види діяльності, вказані у витязі з ЄДР, відповідають тим, які підприємець здійснює. Так, якщо він надає в оренду ТЗ, у нього має бути відкритий КВЕД 2010 77.11 «Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобі» чи 77.12 «Надання в оренду вантажних автомобілів».

Якщо ж підприємець не надасть документи, що підтверджують його статус підприємця (витяг з ЄДР), то юрособа — податковий агент має утримати з такого «непідприємницького» доходу ПДФО у розмірі 18% та ВЗ у розмірі 1,5%.

Що стосується відображення виплачених доходів підприємцю (як тих, що отримані від видів діяльності, зазначених у витязі з ЄДР, так і від не зазначених у витязі) у формі №1ДФ, то податківці роз’яснили, що такі суми відображаються в податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «157» (підкатегорія 103.25 ЗІР1).

1 За якою ознакою в податковому розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума оподатковуваного доходу, виплачена ФОП, отримана від виду діяльності, який не зазначено у документі, що підтверджує її державну реєстрацію?

Єдиний соціальний внесок. Як ми з’ясували вище, нараховувати ЄСВ на орендну плату не потрібно, адже договір оренди не передбачає виконання робіт або надання послуг, відповідно, орендна плата не є винагородою за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Бухгалтерський облік

В орендодавця. Здані в операційну оренду транспортні засоби й надалі обліковуються на субрахунку 105 в орендодавця згідно з п. 16 П(С)БО 14 «Оренда».

Згідно з п. 17 П(С)БО 14, дохід від операційної оренди (крім доходу від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) визнається іншим операційним доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигід, пов’язаних із використанням об’єкта операційної оренди. А згідно з п. 18 П(С)БО 14 витрати орендодавця з укладення угоди про операційну оренду (юридичні послуги, комісійні винагороди) визнаються іншими операційними витратами того звітного періоду, в якому вони мали місце.

Згідно з Інструкцією №291, на субрахунку 713 «Дохід від операційної оренди активів» узагальнюється інформація про доходи від оренди (крім фінансової) майна, якщо ця діяльність не є предметом (метою) створення підприємства, тобто не є його основною діяльністю. Виходячи з цього, на практиці ті суб’єкти господарювання, у яких здавання в операційну оренду майна є предметом (метою) створення підприємства, відображають такий дохід на субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Оскільки вартість переданих активів в оренду відображається на рахунках бухгалтерського обліку класу 1 «Необоротні активи», то відповідно і нарахування амортизації об’єкта операційної оренди також відображаються орендодавцем.

Щодо амортизації зданого в операційну оренду майна, то відповідно до виду визнаних доходів її відображають за кредитом субрахунку 131 і за дебетом субрахунку 949 «Iнші витрати операційної діяльності» (якщо здача в оренду не є основною діяльністю підприємства) або рахунку 23 «Виробництво» (потім, на підставі акта про надання послуг, ці витрати списують на субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг») (якщо здача в оренду є основною діяльністю підприємства).

В орендаря. Згідно з п. 8 П(С)БО 14, орендований автомобіль орендар обліковує на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» — за вартістю (балансовою (залишковою) або первісною вартістю орендодавця), що зазначається в договорі операційної оренди.

Збільшення залишку рахунка 01 відбувається при прийнятті на облік орендованих необоротних активів, зменшення — при їх поверненні орендодавцю та у разі перенесення заборгованості перед орендодавцем за орендовані необоротні активи на баланс (якщо орендоване майно дуже пошкоджено або зникло, тому повернути його орендодавцю неможливо).

Нарахована орендна плата потрапляє до витрат підприємства на прямолінійній основі (п. 9 П(С)БО 14). Це означає таке: якщо орендна плата сплачена наперед або ж нарахована, скажімо, за півроку, її потрібно відносити до витрат періоду, зважаючи на спосіб отримання економічних вигід. Тому сплачену орендну плату за наступні звітні періоди відображають на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» — Д-т 39 К-т 685, а далі щомісяця (або щокварталу) списують на витрати періоду. Якщо наперед орендну плату не перераховують і нарахування відбувається періодично — витрати відображають без використання рахунку 39.

До яких саме витрат потрапить орендна плата, залежить від цільового використання орендованого автомобіля (23, 91, 92, 93, 94).

Якщо орендодавцем є фізособа, то утримані ПДФО та військовий збір відображають проведенням Д-т 685 К-т 641.

Приклад 1. Підприємство з 01.10.2016 р. взяло в оренду в іншого підприємства легковий автомобіль, який використовується для поїздок директора для ділових зустрічей. Вартість авто за договором 400 000 грн. Сума місячної орендної плати — 9 000 грн, в т.ч. ПДВ. Крім цього, окремим договором передбачено, що підприємство компенсує юрособі — власнику авто транспортний податок за IV квартал 2016 р.

Бухгалтерський та податковий облік зазначених операцій наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Облік оренди автомобіля


з/п
Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн Коригування фінрезультату до оподаткування
Д-т К-т Збільшення Зменшення
В орендаря
1. Отримано автомобіль в оренду 01 400 000
2. Нараховано орендну плату 92 685 7 500
3. Відображено ПЗ з ПДВ 641 685 1 500
4.
Нараховано компенсацію за ТЗ за півроку
25000 : 12 місяців х 3 місяці
92 685 6 250
5. Відображено ПЗ з ПДВ 641 685 1 250
В орендодавця
1. Отримано орендну плату за ТЗ 311 713 9 000
2. Відображено ПЗ з ПДВ 713 641 1 500
3.
Нараховано амортизацію.
Строк використання у бухобліку та податковому обліку однаковий — 5 років
(400000 : 5 років : 12 місяців)
949 132 6 666,67 6 666,67 6 666,67

Ремонт і поліпшення орендованого майна в орендаря

Відповідно до П(С)БО 14, витрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Тож якщо відбудеться поліпшення, модернізація орендованого майна, то витрати, пов’язані з такими подіями, відображатимуться за субрахунком 117 «Інші необоротні матеріальні активи». Строк та метод амортизації такого необоротного активу встановлює сам орендар відповідно до норм П(С)БО 7. Визначаючи строки корисного використання такого необоротного активу, на нашу думку, слід виходити з визначеного договором оренди строку корисного використання об’єкта. Під час нарахування податкової амортизації можна керуватися методами, запропонованими П(С)БО 7, окрім виробничого. У разі дострокового припинення договору оренди відповідний об’єкт поліпшень підлягає списанню з балансу на витрати з урахуванням п. 34 П(С)БО 7.

Підприємства-орендарі, які мають коригувати фінрезультат на податкові різниці або самостійно вирішили проводити таке коригування, повинні пам’ятати про таке. У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років (див. лист ДФСУ від 04.08.2015 р. №16335/6/99-99-19-02-02-15).

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток орендар на підставі положень п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ повинен:

— збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення основних засобів відповідно до П(С)БО або МСФЗ;

— зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення основних засобів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Витрати на підтримання об’єкта в робочому стані, якщо згідно з договором оренди вони покладаються на орендаря, включаються до складу його витрат.

Відображення в обліку виплат з орендної плати, витрат на утримання та ремонти орендованого нерухомого або рухомого майна залежить від того, для здійснення якої діяльності таке майно було взято в оренду. Так, якщо орендоване майно використовується у роботі адміністративного персоналу підприємства, то витрати на нього згідно з П(С)БО 16 включаються до складу адміністративних витрат у періоді їх понесення.

Що стосується ПДВ, то у разі якщо ремонтні роботи чи поліпшення на орендованому автомобілі пов’язані з оподатковуваними операціями в межах госпдіяльності, вхідний ПДВ за ними має право потрапити до податкового кредиту. Звісно, якщо наявна належно оформлена податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН.

Повернення орендованого ТЗ із поліпшенням

Відповідно до роз’яснень, наведених у листі ДФСУ від 28.10.2015 р. №22779/6/99-95-42-03-15, при визначенні фінрезультату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина проведеного поліпшення орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди (в тому числі у разі дострокового розірвання договору оренди).

При цьому слід збільшити фінрезультат на суму бухгалтерської недоамортизованої частини витрат на поліпшення орендованих ОЗ та зменшити фінрезультат на суму податкової недоамортизованої частини витрат на поліпшення орендованих ОЗ.

Що ж стосується ПДВ, то варто зазначити, що як платна, так і безоплатна передача поліпшень об’єкта оперативної оренди підпадає під визначення постачання товарів, а тому відповідно до п. 185.1 ПКУ така передача підлягає обкладенню ПДВ.

Приклад 2. Підприємство здійснило ремонт (замінило розбите скло) орендованого автомобіля, який використовується в адміністративних цілях, на суму 3 600 грн (у т.ч. ПДВ — 600 грн). Також із дозволу орендодавця (без компенсації їм вартості робіт) встановило на автомобілі газобалонне обладнання, витративши 24 000 грн (у т.ч. ПДВ — 4 000 грн).

Бухгалтерський та податковий облік зазначених операцій наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Облік ремонту та поліпшень автомобіля у орендаря


з/п
Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн Коригування фінрезультату до оподаткування
Д-т К-т Збільшення Зменшення
Ремонт
1. Проведено ремонтні роботи (заміна скла) 92 685 3 000
2. Відображено ПК з ПДВ 641 685 600
3. Оплачено роботи 685 311 3 600
Поліпшення
1. Установлено газобалонне обладнання 153 685 20 000
2. Відображено ПК з ПДВ 641 685 4 000
3. Оплачено роботи 685 311 24 000
4. Капіталізовано витрати на поліпшення орендованого автомобіля 117 153 20 000
5.
Нараховано амортизацію на поліпшення орендованого автомобіля.
Термін використання у бухобліку та податковому обліку однаковий — 12 років
(20000 : 12 років : 12 місяців)
92 132 138,89 138,89 138,89

Поділіться з друзями - підтримайте проект
Мітки