Головна » Бухгалтеру » Бухгалтерський облік » Особливості обліку товаров у роздрібній торгівлі
Бухгалтерський облік

Особливості обліку товаров у роздрібній торгівлі

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

Передпродажна підготовка товару

Передпродажна підготовка товару – один із важливих етапів реалізації товару, оскільки часто дозволяє швидко продати товар, а в деяких випадках є навіть обов’язком продавця (наприклад, при реалізації автомобілів). Перепаковування або зручне розфасовування окремих продуктів харчування може залучити додаткових покупців.

До передпродажних витрат також можна віднести затрати:

  • на приведення маркування імпортних товарів у відповідність із вимогами українського законодавства;
  • фасування, передпродажне сортування і стікерування;
  • зберігання, у тому числі на утримання холодильного обладнання, та ін.

Більш повний перелік заходів, що відносяться до передпродажної підготовки товарів, указано в п. 3.6 Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджених наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 22.05.02 р. № 145 (далі – Методрекомендації № 145).

Витрати на передпродажну підготовку товарів відносяться на витрати на збут і відображаються за дебетом рахунка 93 (п. 35 Методрекомендацій № 145). Рекомендовану кореспонденцію рахунків з обліку витрат на передпродажну підготовку товарів наведено в додатку до тих самих Методрекомендацій.

Приклад

Магазин торгує вроздріб крупами. У серпні 2 мішки рису загальною вагою 100 кг було придбано за 1 800 грн. (у т. ч. ПДВ – 300 грн.). Для продажу в торговельному залі рис було розфасовано по 1 кг у паперові пакети. Витрати на придбання 100 паперових пакетів становлять 120 грн. (у т. ч. ПДВ – 20 грн.). Ціна продажу 1 пакета рису в торговельному залі – 24 грн. із ПДВ. Протягом серпня було продано 50 пакетів рису на загальну суму 1 200 грн. із ПДВ.

Відобразимо господарські операції в таблиці.

(грн.)

№п/п

Зміст операції

Первинні документи Бухгалтерський облік
Дт Кт Сума
1

2

3 4 5 6
1

Оприбутковано рис на склад

Типова форма № М-11 281 631 1 500
2 Відображено ПДВ у складі податкового кредиту Податкова накладна 641/ПДВ 631 300
3 Оприбутковано паперові пакети Типова форма № М-11 204 631 100
4 Відображено ПДВ у складі податкового кредиту Податкова накладна 641/ПДВ 631 20
5

Списано упаковку

Типова форма № М-11 93 204 100
6 Передано рис у магазин 282 281 1 500
7 Нараховано торговельну націнку Наказ, бухгалтерська довідка 282 285 900
8 Реалізовано 50 пакетів рису Z-звіти 301 702 1 200

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

Податкова накладна, чеки РРО 702 641/ПДВ 200
10

Списано методом «сторно» націнку на реалізовані товари

Бухгалтерська довідка 282 285 –450
11 Списано собівартість реалізованого товару Реєстри бухобліку 902 282 750
12 Списано на фінансовий результат:

– доходи від реалізації товарів

702 791 1 000

– собівартість реалізованих товарів

791 902 750
– витрати на збут

791

93

100

Транспортні витрати в роздрібній торгівлі

Підприємства роздрібної торгівлі можуть використовувати на свій розсуд будь-який із методів обліку транспортно-заготівельних витрат (далі – ТЗВ). Але, як правило, більшість підприємств віддають перевагу методу середнього відсотка. Нагадаємо, що для товарів (як у роздробі, так і в опті) при цьому методі ТЗВ підсумовуються на субрахунку 289.

Зверніть увагу: ведення обліку ТЗВ методом середнього відсотка на підприємствах роздрібної торгівлі має свою особливість. Якщо в магазині товар обліковується не за купівельними, а за продажними цінами, то для розрахунку середнього відсотка ТЗВ і суми ТЗВ, що підлягають списанню, підприємство використовує продажну вартість товару, відображену на субрахунку 282 (вартість залишку товарів на початок місяця, вартість товарів, що надійшли за місяць, і вартість вибулих товарів).

Застосування методу середнього відсотка обліку ТЗВ розглянемо докладніше на прикладі 2.

Приклад 2

Станом на 01.08.15 р. у торговельному залі підприємства числився товар за цінами продажу на загальну суму 100 000 грн. (сальдо Дт 282) із торговельною націнкою 40 000 грн. (сальдо Кт 285), купівельна вартість – 60 000 грн.,
сума ТЗВ – 5 000 грн. (сальдо Дт 289). Протягом серпня в торговельний зал надійшов товар за продажною вартістю 80 000 грн., у т. ч. ПДВ (оборот Дт 282) із торговельною націнкою
20 000 грн. (оборот Кт 285), сума ТЗВ – 2 000 грн.
(оборот Дт 289). Вибуло протягом місяця товару на суму 150 000 грн. без ПДВ за продажною вартістю (оборот Кт 282).

Подамо розрахунок ТЗВ, торговельної націнки
і залишків товару в торговельному залі у вигляді таблиці


п/п
Зміст Товари
в торговельному залі
(субрахунок 282)
Націнка
(субрахунок 285)
Купівельна
вартість
(гр. 3 – гр. 4)
ТЗВ
(субрахунок 289)
1 2 3 4 5 6
1 Залишок на 01.08.15 р. 100 000 40 000 60 000 5 000
2 Надійшло в серпні 80 000 20 000 60 000 2 000
3

Вибуло в серпні

150 000 50 000* 100 000 5 833**
4

Залишок на 01.09.15 р.

(ряд. 1 + ряд. 2 – ряд. 3)

30 000 10 000 20 000

1 167

* (40 000 грн. + 20 000 грн.) : (100 000 грн. + 80 000 грн.) х 150 000 грн. = 50 000 грн.

** Середній відсоток ТЗВ: (5 000 грн. + 2 000 грн.) : (100 000 грн. + 80 000 грн.) х 100% = 3,888 %.

Сума ТЗВ, яка списується на той самий рахунок, що й реалізовані товари, становить 5 833 грн. (150 000 грн. х
х 3,888 %).

Відобразимо облік господарських операцій у таблиці.


п/п
Зміст операції Первинні
документи
Бухгалтерський облік
Дт Кт Сума
1 2 3 4 5 6
1 Оприбутковано товар на склад Типова форма № М-11 281 631 60 000
2

Відображено ПДВ у складі податкового кредиту

Податкова накладна 641/ПДВ 631 12 000
3

Передано товар зі складу в магазин

Типова форма № М-11 282 281 60 000
4 Нараховано ТЗВ Акт
наданих послуг, ТТН
289 685 2 000
5 Нараховано торговельну націнку Наказ,
бухгалтерська довідка
282 285 20 000
6 Реалізовано товар Z-звіти 301 702 150 000
7

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

Податкова накладна, чеки РРО 702 641/ПДВ 25 000
8 Списано методом «сторно» націнку на реалізовані товари Бухгалтерська
довідка
282 285 –50 000
9

Списано собівартість реалізованого товару

Реєстри бухобліку 902 282 100 000
10

Списано ТЗВ на собівартість реалізованого товару

902 289 5 833
11 Списано на фінансовий результат:

– доходи від реалізації товарів

702 791 125 000
– собівартість реалізованих товарів 791 902 105 833

Сьогодні супермаркети, які займаються постачанням великогабаритних товарів, для залучення клієнтів готові оплачувати доставку товару покупцеві за свій рахунок. У цьому випадку витрати, понесені продавцем товарів на їх перевезення, не збільшують собівартість товарів, що продаються, а обліковуються як витрати на збут за дебетом рахунка 93 «Витрати на збут» (п. 19 П(С)БО 16).

Зазначимо, що коли товар транзитом, не заїжджаючи на склад продавця, відразу доставляють покупцеві, ТЗВ відображається так само, як і при оприбуткуванні товарів на склад.


Поділіться з друзями - підтримайте проект