Головна » Бухгалтеру » Облік у бюджетних установах » Бюджетні нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення
Облік у бюджетних установах

Бюджетні нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення

Зміст

Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.
Print Friendly, PDF & Email

Отримання працівниками бюджетної сфери всіх виплат, у тому числі і матеріальної допомоги на оздоровлення, чітко регламентовано законами України, постановами КМУ та галузевими наказами. Важливі нюанси (порядок, умови та коло отримувачів) прописують також і в Положенні про надання матеріальної допомоги, що є додатком до колективного договору (лист Мінпраці від 28.07.2010 р. № 8109/0/14-10/13).

Обов’язок надавати матдопомогу

Для окремих категорій працівників-бюджетників надання матеріальної допомоги на оздоровлення є обов’язковим. До них належать: держслужбовці, посадові особи місцевого самоврядування, педагогічні та науково-педагогічні працівники, працівники музеїв і бібліотек, медичні працівники тощо.

Розмір матдопомоги

  1. врозмірі посадового окладу (ставки зарплати), установленого на момент виходу у відпустку у загальному випадку, при наданні щорічної відпустки .
  2. у розмірі середньомісячної зарплати оздоровчу допомогу надають для деяких категорій працівників бюджетних установ: держслужбовці, працівники, що виконують функції з обслуговування держорганів, посадові особи органів місцевого самоврядування.

Для тих працівників бюджетної сфери, для яких виплата допомоги на оздоровлення не є гарантованою, її надання оформлюють рішенням керівника та лише за наявності економії фонду оплати праці.

Порядок надання матеріальної допомоги на оздоровлення та визначення її розміру для окремих категорій працівників.

Держслужбовці

Законом № 889 було суттєво змінено умови оплати праці державних службовців. Згідно зі ст. 57 Закону № 889 у разі оформлення щорічної основної відпустки держслужбовцям (тривалість якої становить 30 календарних днів) виплачується грошова допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Отже, подією, у зв’язку з якою призначається матеріальна допомога на оздоровлення, є щорічна основна відпустка.  Це означає, що в разі виходу державного службовця, скажімо, в додаткову відпустку у зв’язку з навчанням чи у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку таку допомогу йому не виплачують.

Гарантована матдопомога на оздоровлення виплачується держслужбовцям (та іншим працівникам-бюджетникам) раз на рік. Тому у випадку переведення держслужбовця із одного держоргану до іншого він має право на отримання оздоровчої допомоги лише один раз лист Мінсоцполітики від 23.12.2016 р. № 1791/0/101-16/281).

Висновок: для вирішення питання про виплату грошової допомоги до щорічної відпустки на новому місці роботи треба отримати довідку (довільної форми) про те, чи бува не отримував держслужбовець протягом року на попередньому місці роботи таку грошову допомогу.

Працівники, які виконують функції з обслуговування держорганів

Для «обслуговуючих» працівників держорганів виплату допомоги на оздоровлення передбачено Умовами № 15. Вона виплачується в обов’язковому порядку при наданні щорічної відпустки. Розмір такої виплати — не вище за середньомісячну зарплату (п. 4 Умов № 15).

Посадові особи  ОМС

Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону № 2493 посадовим особам ОМС надається оздоровча допомога при виході у щорічну відпустку в розмірі посадового окладу. Це означає, що така виплата при наданні відпустки зазначеній категорії працівників передбачена законодавством, отже, є гарантованою, тобто обов’язковою!

Крім того, згідно з п.п. 3 п. 2 постанови 268 керівники ОМС мають право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Рішення про виплату матдопомоги на оздоровлення приймає керівник ОМС, безумовно, ураховуючи наявність коштів для її виплати. Ну а, якщо коштів не вистачає на виплату матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати працівника, то допомогу може бути виплачено в розмірі посадового окладу. При цьому, як зазначалося вище, конкретний порядок надання матеріальної допомоги має бути встановлено в Положенні про надання працівникам матеріальної допомоги, що є додатком до колективного договору.

Рішення про виплату оздоровчої допомоги головам рад, їх заступникам приймає відповідна рада (п. 6 постанови № 268).

Таким чином, розмір «оздоровчої» допомоги для посадовців ОМС обмежено мінімальною та максимальною межами, а саме: допомогу на оздоровлення виплачують у розмірі посадового окладу, а за наявності коштів — у розмірі, що не перевищує середньомісячну зарплату.

До того ж фахівці Мінпраці у листі від 16.10.2009 р. № 620/13/84-09 зазначили, що допомога на оздоровлення, яка гарантована ч. 5 ст. 21 Закону № 2493 та передбачена п.п. 3 п. 2 постанови № 268, — це одна і та ж виплата, яка обов’язково надається в розмірі посадового окладу, а за наявності коштів — не більше середньомісячної зарплати.

Якщо допомогу на оздоровлення виплачують у розмірі посадового окладу, то потрібно враховувати розмір посадового окладу в місяці виходу працівника у щорічну відпустку.

Якщо ж розмір допомоги обчислюють виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати, то при визначенні розрахункового періоду відштовхуються від місяця надання щорічної відпустки. Розрахунковим періодом у такому разі будуть останні два календарні місяці, що передують місяцю виходу у відпустку ( абз 3 п. 2 Порядку № 100) (про нюанси обчислення суми оздоровчої допомоги на прикладі дивіться далі у цій статті).

Службовці ОМС

Для службовців ОМС оздоровча допомога — не обов’язкова виплата. Якщо керівник прийняв рішення про її виплату, то її розмір не повинен перевищувати середньомісячну зарплату. Якщо ж коштів, передбачених у кошторисі на виплату такої допомоги, недостатньо, то її можна виплатити в меншому розмірі виходячи з фінансових можливостей.

«Обслуговуючі» робітники органів держвлади та ОМС

Для робітників, які обслуговують органи держвлади та ОМС, виплата матдопомоги на оздоровлення передбачена в розмірі середньомісячної зарплати (п.п. «з» п. 2 наказу № 77). Для них така виплата є не обов’язковою, тому її виплачують за наявності коштів за рішенням керівника. При цьому вид допомоги наказом № 77 не конкретизовано, тобто це може бути будь-яка матеріальна допомога, у тому числі й на оздоровлення до щорічної відпустки, яку може отримати робітник протягом календарного року. При цьому якщо «обслуговуючий» робітник отримає матеріальну допомогу при виході у відпустку, то інші види допомоги протягом поточного року він не отримає(лист Мінсоцполітики від 15.03.2016 р. № 272/13/84-16).

Читати по темі:  ЛИСТ МінСоцПолітики від 23.10.2014 р. № 1601/5/75-14 "Про надання допомоги по догляду за дитиною"

Педагогічні працівники

Згідно з ч. 1 ст. 57 Закону про освіту держава гарантує виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки. Але право на таку виплату мають педагогічні та науково-педагогічні працівники, перелік посад яких затверджений постановою № 963.

Тобто, працівникам, які ведуть викладацьку роботу, але не займають посади педагогічних (науково-педагогічних) працівників, матдопомога на оздоровлення не виплачується. 

Допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу виплачується педпрацівникам (за основною посадою) лише за основним місцем роботи при наданні щорічних відпусток згідно з графіком відпусток незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується (лист Мінсоцполітики від 30.11.2011 р. № 1079/13/84-11). Ця матеріальна допомога є обов’язковою, і кошти на її виплату мають бути затверджені кошторисом. Під час формування фонду оплати праці на рік для кожного працівника передбачається одна допомога на оздоровлення.

Зважаючи на те, що для окремих педпрацівників, які мають відповідні звання (старший викладач, викладач-методист) або працюють у спеціалізованих закладах (із особливим режимом, з інвалідами та дітьми, які мають вади в розумовому або фізичному розвитку) тощо, посадові оклади формуються з урахуванням підвищень, нарахування їм оздоровчої допомоги здійснюється виходячи із підвищених окладів (лист Мінпраці від 05.11.2008 р. № 645/13/155-08).

Іншим працівникам установ та закладів освіти, які не обіймають посади педагогічних працівників, керівники мають право надавати в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, матеріальну допомогу в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік (п. 4 постанови № 1298 та п.п. 5 п. 4 наказу № 557). При цьому до матдопомоги, яка може бути виділена працівнику на рік, уключають як допомогу на оздоровлення, так і інші види матдопомоги (на соцпобут, лікування, крім допомоги на поховання).

Медичні та фармацевтичні працівники

Абзацом 3 п. 2 постанови № 524 медичним та фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів (установ) передбачена виплата допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання щорічної основної відпустки.

Така допомога для зазначеної категорії працівників є обов’язковою виплатою і кошти на її виплату необхідно передбачати в кошторисі закладу охорони здоров’я. При цьому під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна допомога на оздоровлення.

До медичних і фармацевтичних працівників належать особи, які допущені до медичної і фармацевтичної діяльності, а саме:

1) професіонали з повною вищою медичною і фармацевтичною освітою (у тому числі лікарі-інтерни);

2) фахівці з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою усіх спеціальностей;

3) особи з повною та неповною вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності на посадах лікарів та середнього медичного персоналу згідно з наказом № 195.

Отже, допомогу на оздоровлення згідно з постановою № 524 виплачують тим медпрацівникам, які займають посади, наведені в Довіднику № 117 в розділах «Керівники», «Професіонали» і «Фахівці», у тому числі особам без медосвіти, які допущені до роботи згідно з наказом № 195.

Так, зокрема, посада статистика медичного відноситься до середнього медичного персоналу. Тому працівники, які займають цю посаду, мають право на виплату оздоровчої допомоги (див. лист МОЗ від 02.03.2017 р. № 10.1-13/Д-1/697-17/6006 «Щодо надання матдопомоги медичним працівникам»). Згідно з абз. 4 п. 2 постанови № 524 допомога на оздоровлення надається медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів незалежно від відомчого підпорядкування.

А це означає, що зазначену допомогу надають незалежно від того, де працюють такі працівники - чи в закладах охорони здоров’я, чи навчальних закладах або закладах соцзахисту населення тощо.

Разом з тим оздоровчу допомогу відповідно до постанови № 524 не надають працівникам, які займають посади:

 що не вимагають наявності медичної освіти (за винятком тих, що передбачені наказом № 195). До них належать, наприклад, медичні реєстратори, дезінфектори, молодші медичні сестри тощо;

 

 професіоналів з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності. Номенклатуру спеціальностей професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров’я, затверджено наказом № 588До них відносять: бактеріологів, зоологів, мікробіологів тощо.

Таким працівникам матдопомогу на оздоровлення можна виплатити на підставі п.п. 5.11 Умов № 308/519 (при цьому вона не є гарантованою виплатою). Згідно з зазначеною нормою керівники мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на похованняОтже, цим працівникам «оздоровчі» можна виплатити згідно з п.п. 5.11 Умов № 308/519 та п. 4 постанови № 1298 за рішенням керівника закладу (установи) у межах фонду оплати праці (за наявності коштів). 

Керівнику закладу виплата оздоровчої допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня в межах наявних коштів на оплату праці (абз. 2 п. 1.6 Умов № 308/519).

Що стосується виплати «оздоровчих» сумісникам, то згідно з роз’ясненнями фахівців МОЗ та Профспілки медичних працівників, наданих у листах від 02.03.2017 р. № 10.1-13/Д-1/697-17/6006 «Щодо надання матдопомоги медичним працівникам» та від 23.03.2012 р. № 10.01.67/773; № 03-93, матдопомогу на оздоровлення слід виплачувати лише за основним місцем роботи. Пояснення цьому МОЗ надає таке: згідно п. 3 постанови № 245 відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи, тобто окремо відпустка за сумісництвом не надається. Тому профільне Міністерство вважає, що й допомога на оздоровлення надається лише за основним місцем роботи.

Крім того, під час виплати «оздоровчих» медичним та фармацевтичним працівникам слід ураховувати той факт, що відповідно до п. 1.4 Умов № 308/519 розміри посадових окладів (тарифних ставок) визначаються за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки (ЄТС), які встановлюються професіоналам, фахівцям залежно від наявної кваліфікаційної категорії, робітникам, — кваліфікаційного розряду в межах діапазону, визначеного для цих посад (професій) Довідником № 117, і відображаються в тарифікаційному списку (додаток 1 до Умов № 308/519).

У графі 12 тарифікаційного списку відображається посадовий оклад з підвищеннями, який, у свою чергу, затверджується у штатному розписі закладу охорони здоров’я у графі «Посадовий оклад (грн.)» відповідно до вимог постанови № 228. Зважаючи на це, матеріальна допомога, у тому числі й допомога на оздоровлення, яку передбачено постановою № 524, виплачується медичним і фармацевтичним працівникам у розмірі їх посадового окладу, визначеного у графі 12 тарифікаційного списку, тобто з урахуванням підвищень. Аналогічної думки з цього приводу дотримуються і фахівці МОЗ та Профспілки працівників охорони здоров’я у листі від 23.03.2012 р. № 10.01.67/773, № 03-93.

Якщо медичний (фармацевтичний) працівник працює на умовах неповного робочого часу (наприклад, на 0,25; 0,5; 0,75 ставки), то розмір його оздоровчої допомоги визначають виходячи із фактично займаного посадового окладу, тобто пропорційно робочому часу. Це підтверджують і фахівці МОЗ у листі від 02.03.2017 р. № 10.1-13/Д-1/697-17/6006(«Щодо надання матдопомоги медичним працівникам»). За їх роз’ясненнями, при визначенні розміру матдопомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам у розмірі посадового окладу треба враховувати і обсяг роботи за займаною посадою (0,25; 0,5; 0,75 ставки), який відображається у графі 13 тарифікаційного списку.

Читати по темі:  Признание основных средств по НП(С)БУГС: первоначальная стоимость и бухучет

Важливий нюанс: виплата медичним та фармацевтичним працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з нормами постанови № 524 не виключає можливості (за наявності коштів фонду оплати праці) виплати також матеріальної допомоги на оздоровлення, передбаченої п. 4 постанови № 1298 та п.п. 5.11 Умов № 308/519 . На це звернуло увагу Мінсоцполітики у листі від 22.06.2012 р. № 93/06/187-12.

Виплати «оздоровчих» працівникам протитуберкульозних закладів.

 Так, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 2586 та постанови № 174 працівникам протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання приміщень, у яких перебувають такі хворі, передбачена виплата матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати) один раз на рік.

Для зазначеної категорії працівників оздоровча допомога є обов’язковою виплатою (крім тих, кому її виплачують згідно з постановою № 524, наприклад, медпрацівники) і надається при виході у щорічну відпустку. Однак під час виплати цієї допомоги слід пам’ятати про застереження, яке зроблено постановою № 95: така виплата здійснюються за умови забезпечення у повному обсязі бюджетними коштами обов’язкових виплат із заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я.

Працівники «культурних» закладів

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону про культуру працівники у сфері культури мають право на допомогу на оздоровлення під час надання щорічної відпустки. Її нараховують у розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати). Інших уточнень із цього приводу немає. Тому працівникам «культурних» закладів належить допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу, установленого при тарифікації.

 «Оздоровчі» для окремих працівників закладів культури.

Працівники клубних закладів.

 На виплату оздоровчої допомоги в розмірі посадового окладу мають право виключно ті працівники, які обіймають посади, зазначені в додатку до постанови № 1026 :

  • директор (завідувач) клубного закладу, парку культури та відпочинку, центру (будинку) народної творчості, центру культури та дозвілля, іншого культурно-освітнього центру, його заступники; При цьому до клубних закладів відносять клуби, будинки культури, палаци культури та інші заклади культури, перелічені в п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону про культуру.
  • завідувач філіалу (центру), атракціону, театру (літнього), його заступники; начальник (завідувач) відділу (сектору) з основних видів діяльності*, його заступники.
  • головний режисер, балетмейстер, художник, хормейстер, диригент;
  • керівник художній, диригент, хормейстер, балетмейстер, режисер, режисер-постановник.
  • керівник студії, творчого колективу (за видами мистецтва та народної творчості), музичної частини дискотеки, гуртка, самодіяльного об’єднання, клубу за інтересами, творчої майстерні (лабораторії), методичної служби;
  • методист, акомпаніатор, концертмейстер, організатор культурно-дозвіллєвої діяльності, художник усіх категорій.

__________ 
* Крім підрозділів з фінансового, бухгалтерського, юридичного, господарського, матеріально-технічного забезпечення, режимно-секретного підрозділу, підрозділу з охорони праці та інших підрозділів, діяльність яких не належить до основних видів.

 

 У додатку до постанови № 1026 підкреслюється, що допомога для оздоровлення не виплачується начальникам і працівникам підрозділів з фінансового, бухгалтерського, юридичного, господарського, матеріально-технічного забезпечення, режимно-секретного підрозділу, підрозділу з охорони праці та інших підрозділів, діяльність яких не віднесена до основних видів діяльності закладу.

Отже, для одержання допомоги працівник повинен не лише обіймати посаду, що зазначена в додатку до постанови № 1026, а й працювати в закладах, визначених нормативно-правовими актами

Працівники музеїв. 

Для цих працівників виплата «оздоровчих» у розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки передбачена абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону про музеї та п. 4 постанови № 82.Причому право на матдопомогу на оздоровлення мають працівники музеїв, посади яких зазначено у Переліку, затвердженому постановою № 82.

Працівники бібліотек. 

Що стосується бібліотечних працівників, то для них виплата оздоровчої допомоги передбачена ч. 6 ст. 30 Закону про бібліотеки та п. 3 постанови № 84. Вона виплачується під час надання щорічної відпустки в розмірі посадового окладу. Право на таку допомогу мають виключно ті працівники, посади яких зазначено у Переліку, затвердженому постановою № 84. Крім того, згідно з роз’ясненнями фахівців Мінпраці, наданих у листі від 16.03.2010 р. № 278/13/84-10,право на виплату матдопомоги на оздоровлення мають працівники бібліотек, які працюють за сумісництвом.

Усі працівники культури. 

Працівникам «культурних» закладів, які не мають права на допомогу для оздоровлення згідно з постановами № 82, 84 та 1026, може бути виплачена матдопомога, передбачена п.п. «б» п. 3 наказу № 745. Тобто їм допустимо нарахувати матдопомогу, у тому числі і для оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад в рік (не бере участі в підрахунках матдопомога на поховання). Така допомога виплачується в межах фонду оплати праці.

Інші працівники бюджетної сфери (оплата праці за ЄТС)

Для усіх інших працівників-бюджетників (не перелічених вище) матеріальна допомога на оздоровлення — це необов’язкова виплата. Керівник бюджетної установи має право надавати працівникам матдопомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше одного посадового окладу на рік у межах фонду оплати праці (матдопомога на поховання не бере участі при підрахунку), затвердженого в кошторисі такої установи. Про це йдеться у п.п. «б» п. 4 постанови № 1298.

До речі, накази № 557, 745 та Умови № 308/519 прийнято на виконання цієї постанови.

Особливості обчислення оздоровчої допомоги 

Якщо матдопомогу на оздоровлення надають у розмірі середньомісячної зарплати, то розрахунок здійснюють відповідно до норм Порядку № 100. У загальному випадку розрахунок здійснюють виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата ( абз 3 п. 2 Порядку № 100).

Також досить часто виникає запитання: що є подією для визначення розрахункового періоду: дата початку відпустки або дата наказу (розпорядження) керівника держоргану про виплату оздоровчої допомоги?

Позиція фахівців Мінпраці у листі від 04.08.2006 р. № 771/13/84-06, що подія, з якою пов’язано виплату матдопомоги на оздоровлення, є щорічна основна відпустка. Це означає, що розрахунковим періодом для визначення суми оздоровчої допомоги є 2 календарні місяці, що передують місяцю виходу у відпустку.

Наприклад, якщо працівник йде у щорічну відпустку з 01.06.2017 р., а наказ керівника держоргану про надання такої відпустки датовано 19.05.2017 р., то розрахунковим періодом для визначення суми «оздоровчих» буде квітень — травень 2017 року (тобто 2 місяці, що передують відпустці з 01.06.2017 р.).

Читати по темі:  Заробітна плата нижче мінімальної - прописано в колективному договорі...

У разі якщо працівник не працював протягом двох останніх місяців, то середню зарплату розраховують виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо ж працівник не працював останні 4 місяці, то середній заробіток розраховується виходячи із установленого в трудовому договорі посадового окладу ( абз. 4 п. 2, абз. 3 п. 4 Порядку № 100). А через особливості розрахунку матеріальної допомоги в розмірі середньої зарплати в такій ситуації (немає зарплати в розрахунковому періоді) розмір допомоги дорівнюватиме посадовому окладу.

Наприклад, з 10 червня 2017 року працівнику надають щорічну відпустку з виплатою матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної зарплати. З 30 січня і по 1 червня 2017 року працівник перебував на лікарняному. Йому встановлено посадовий оклад у розмірі 2650 грн.

У наведеному прикладі в працівника немає заробітку, середню зарплату в цьому випадку розраховують виходячи з окладу, установленого працівнику. При цьому розмір матдопомоги визначають множенням середньоденної зарплати на середньомісячну кількість робочих днів. Розрахунок буде таким:

(2650 + 2650) : (19квітень + 20травень) х ((19квітень + 20травень) : 2) = 2650 грн.

Як бачимо, у ситуації коли в розрахунковому періоді немає заробітку для обчислення середньої зарплати, сума матеріальної допомоги дорівнюватиме посадовому окладу.

Для працівників, які нещодавно прийняті на роботу і в них немає двомісячного розрахункового періоду (працювали менше двох календарних місяців), середня зарплата розраховується виходячи із виплат за фактично відпрацьований час ( абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

Виплати, що включаються до розрахунку середньої зарплати для виплати «оздоровчих» наведено у п. 3 Порядку № 100. Зазначимо, що усі виплати включаються в розрахунок у тому розмірі, у якому вони нараховані. У випадку якщо кількість робочих днів відпрацьовано неповністю, премії, винагороди, інші заохочувальні виплати враховують пропорційно відпрацьованому часу. Не включають до сумарного заробітку при розрахунку «середньої» виплати, які наведено у п. 4 Порядку № 100.

Також хотілося б нагадати про те, що у випадках підвищення посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення ( п. 10 Порядку № 100)

Тому, наприклад, при виході посадової особи ОМС у відпустку у червні 2017 року для відпускних зарплату в розрахунковому періоді (червень 2016 року — травень 2017 року) до 26.05.2017 р. (дата підвищення окладу) слід відкоригувати на «травневий» коефіцієнт підвищення окладів. Також підлягатиме коригуванню і зарплата, яка враховується для розрахунку матдопомоги на оздоровлення в розмірі середнього заробітку. Якщо виплачена матдопомога у червні або надана до відпустки, що розпочинається з 1 червня (розрахунковий період квітень — травень 2017 року), то зарплату за квітень 2017 року — 25 травня 2017 року коригують на коефіцієнт підвищення окладів; з 26 по 31 травня 2017 року — не коригують.

Відображення матдопомоги на оздоровлення у звітності

  1. У формі № 1ДФвідобразити суму матдопомоги до відпустки буде неважко. Адже разом із зарплатою ця сума відобразиться в одному рядку з ознакою доходу «101». 
  2. У звіті з ЄСВ - в таблиці 1 оздоровчу допомогу відображають у рядках, передбачених для зарплати, загальною сумою за той місяць, у якому її нараховано. Те ж саме стосується і таблиці 6 Звіту. Це означає, що якщо суму матдопомоги до відпустки нараховано у червні 2017 року (до «червневої» відпустки), то вона відображається в одному рядку із зарплатою за червень 2017 року.

Оздоровчу допомогу не включають у МЗП 3200

Сума матдопомоги на оздоровлення не бере участі у порівнянні з мінімальною заробітною платою у розмірі 3200 грн. Про це зазначено в листі Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282 . Отже, таку виплату нараховують «зверху» МЗП. Причому це стосується як суми оздоровчої допомоги, яка виплачується працівникам у розмірі посадового окладу, так і тієї, що надається їм у розмірі середньомісячної зарплати (тобто незалежно від її розміру).

10 Оздоровчих правил для бюджетників

  1. Допомогу на оздоровлення надають 1 раз на рік до будь-якої частини відпустки. До якої саме працівник вирішує самостійно, про що вказує в заяві про надання відпустки
  2. За загальним правилом для отримання матдопомоги на оздоровлення працівник зазначає це в заяві (на відпуску чи окремо)на підставі заяви роботодавець видає відповідний наказ. Якщо працівник іде у щорічну відпустку повної тривалості, то заява на виплату оздоровчих може не подаватися.
  3. Якщо допомога на оздоровлення є обов’язковою та прив’язана до щорічної відпустки, її розмір визначають на дату виходу у відпустку. Тобто якщо до кінця року оклад підвищиться, то доплачувати різницю між посадовими окладами не потрібно.
  4. Якщо нормативними актами зафіксовано виплату допомоги в розмірі посадового окладу, то при її нарахуванні враховують зайнятість працівника. Наприклад чи на повну ставку працює працівник, тоді і допомогу йому виплачують у відповідному розмірі посадового окладу. І це стосується лише працівників освіти.
  5. Якщо працівник бажає перед звільненням використати щорічну відпустку, то разом з відпускними йому виплачують оздоровчу допомогу. Але якщо працівник звільняється і бере компенсацію за невикористану відпустку, то підстав для виплати допомоги немає. Якщо ж працівник отримав матдопомогу і незабаром звільнився – підстав і для її повернення – теж немає. Також законодавством не передбачено повернення коштів виплаченої допомоги на оздоровлення в разі невикористання відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та наступного звільнення.
  6. Якщо в попередньому році з будь-яких причин працівник не отримав оздоровчі, то їх виплачують за рахунок економії ФОП, затвердженого на поточний рік)але без утиску прав інших працівників на виплати поточного року)
  7. Працівники прийняті за строковим трудовим договором, мають всі ті самі права, що і працівники, котрі прийняті на невизначений термін. Тому строковикам, також належить виплатити матдопомогу.
  8. Сумісникам теж надають матдопомогу на загальних підставах, якщо інше не передбачено іншими документами
  9. Факт винесення працівнику дисциплінарного стягнення у вигляді догани, не може бути підставою для відмови у наданні матдопомоги на оздоровлення. Її не відносять до матеріального заохочення, а тому норма ст. 151 КЗпП тут не діє!
  10. Матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат ФОП. Тобто вона прирівняна до зарплати, тому є об’єктом оподаткування ПДФО, ВЗ та ЄСВ
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

11 − четыре =

Наша розсилка

Події

14
Дек
14:00 - 16:00

Тренинг "УЧЕТНАЯ ПОЛИТИКА 2018: необходимые изменения, выбор оптимальных вариантов" 14.12.17

Бюджетні нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення
21
Дек
09:30 - 14:30

Підсумковий бухгалтерський семінар "Теорія і практика головних подій 2017 року" 21.12.17

Конференц-зал бізнес-школи Українського католицького університету
21
Дек
10:00 - 12:00

Вебинар Бухгалтерский учет и уплата налогов: итоги 2017 года. И что нас ждет в 2018 г. 21.12.2017

Бюджетні нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення

Випадкова цитата

Видение без действия — это мечта.
Действие без видения — это кошмар.

Бюджетні нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення

Час читання: 34 min
0

Поділитися з другом