Головна » Які особливості отримання платником єдиного податку доходу в іноземній валюті

Які особливості отримання платником єдиного податку доходу в іноземній валюті

You are here:
< Назад

У роботі з контрагентами-нерезидентами підприємці повинні дотримувати правил, прописаних у    Постанові Нацбанку № 410:

  • усі розрахунки за експорт та імпорт товарів/послуг в іноземній валюті необхідно здійснювати в строк не більше 180 календарних днів;

  • 50% від суми валютної виручки підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку. Решта 50% лишаються в розпорядженні одержувача;

  • можна отримувати готівку в іноземній валюті з поточних і депозитних рахунків через каси та банкомати на суму до 250 тис. гривень в еквіваленті на добу.

Якщо плануєте працювати з нерезидентами та отримувати дохід у валюті, треба повідомити про це банк, у якому відкритий ваш підприємницький рахунок. Потрібно надати документ, на підставі якого платіж в іноземній валюті надходитиме на ваш рахунок:

  • договір або контракт (чи треба перекладати документ на українську мову, вирішує банк);

  • інвойс (рахунок-фактуру) — тільки    ФОП, які працюють з іноземними замовниками через інтернет (лист Нацбанку № 22-01012/46746).

Починаючи з 03.01.2017 договори про експорт послуг (окрім транспортних) можна укладати в електронній формі, шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями та виставлення рахунка (інвойсу). Інвойс визнається первинним документом замість акта прийому-передачі, якщо він оплачений, що підтверджено документом (платіжним дорученням, розрахунковим чи касовий чеком, розрахунковою квитанцією, випискою з карткового рахунку, квитанцією до прибуткового касового ордеру тощо) і містить реквізити, що дозволяють ідентифікувати госпоперацію та її учасників, зокрема: назву сторін операції, її зміст, обсяг і одиницю виміру, особистий підпис або інші дані, за якими можна ідентифікувати сторін (лист Мінфіну № 31). Одного вашого підпису на рахунку-фактурі (інвойсі) буде достатньо, і це може бути аналог власноручного підпису, ЕЦП або електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Також із цієї дати банки не мають права вимагати у СПД, які працюють за зовнішньоекономічними договорами, перекладу англомовних документів на українську мову (ЗУ № 1724).

Банк не проведе платіж, якщо його сума вища, ніж зазначена в наданому документі, або порушені умови наданого контракту/договору.

Розподіляються валютні надходження таким чином:

  1. Уся сума оплати від контрагента-нерезидента у валюті потрапляє на розподільчий рахунок банку (2603), з якого обов’язково продається 50% від суми платежу. Банк уповноважений продати цю валюту лише наступного робочого дня після зарахування грошей на розподільчий рахунок.

  2. Із розподільчого рахунку на поточний рахунок ФОП ці гроші надходять уже в гривнях.

  3. На валютний рахунок підприємця потрапляє тільки 50%, якими він може розпоряджатися на свій розсуд: обміняти, оформивши відповідну заявку, зробити оплату постачальнику-нерезиденту, надавши банку необхідні підстави для такого платежу, тощо.

Не підлягають обов’язковому продажу:

  • кошти, отримані за договорами доручення, комісії та агентськими договорами. Адже ці гроші — транзитні, вони не є доходом єдинника і повинні бути обов’язково перераховані    комітенту;

  • гроші, що помилково надійшли на рахунок ФОП;

  • кошти, повернуті на рахунок ФОП за ініціативою іноземного банку-одержувача, якщо це відбулося протягом двох днів після перерахування.

А також інші надходження відповідно до Постанови Нацбанку № 386.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

5 − пять =

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: